Знімок Sentinel-2 осередку горіння в районі Керченської протоки у червні 2026 року.
Джерело: Sentinel-2 (ESA)

24 вересня фахівці НЕЦУ Руслан Гаврилюк і Владислав Балінський представили на Х Харківському міжнародному юридичному форумі підходи до документування екологічних наслідків війни. Йшлося про поєднання громадських спостережень, польових досліджень, супутникових даних і наукової верифікації для створення перевірюваних екологічних доказів, зокрема щодо забруднення та інших воєнних впливів на Чорне й Азовське моря.

Під час виступу Руслана Гаврилюка на форумі. Скріншот онлайн-трансляції, 24 вересня 2026 року

Доповіді були включені до панельної дискусії «Еколого-правова громадська платформа: відновлювально-компенсаційні механізми відшкодування шкоди довкіллю в умовах збройної агресії».

Голова Ради НЕЦУ Руслан Гаврилюк і гідробіолог, керівник Одеського філіалу НЕЦУ, головний редактор онлайн видання «Зелений лист»  Владислав Балінський представили два взаємодоповнювальні напрями роботи: громадський збір і збереження екологічних свідчень та наукову перевірку супутникових спостережень у Чорному й Азовському морях.

Громадянська наука: від спостереження до перевірюваного запису

У доповіді «Інструменти громадянської науки (Citizen Science) в оцінці впливу війни на довкілля» Руслан Гаврилюк розповів, як громадські ініціативи можуть доповнювати офіційний екологічний моніторинг — зокрема там, де доступ фахівців обмежений небезпекою або браком ресурсів.

Він представив досвід НЕЦУ із громадськими екологічними обсерваторіями, залученням місцевих спільнот, інструментами цифрової фіксації спостережень і польовими дослідженнями. Окрему увагу було приділено відбору проб ґрунту, води й донних відкладів у районах впливу бойових дій, а також збереженню координат, часу та першоджерел кожного спостереження.

Платформа екологічних доказів Чорного моря об’єднує супутникові дані, польову верифікацію, фото- та медіасвідчення й наукову інтерпретацію. Візуалізація: «Зелений лист» / НЕЦУ

Одним із практичних інструментів цієї роботи є Платформа екологічних доказів Чорного моря з інтерактивною картою інцидентів. Її завдання — не надавати правову кваліфікацію подіям, а зберігати матеріали, які можна простежити до джерела, перевірити та використати для подальших експертних досліджень.

Мультисенсорний моніторинг: важлива не пляма, а історія події

Владислав Балінський у доповіді про дистанційне зондування як інструмент фіксації екологічних наслідків війни показав результати досліджень морських забруднень 2026 року. Раніше апробовану методику, що поєднує радарні та оптичні знімки Sentinel-1 і Sentinel-2 з метеорологічними моделями й польовими спостереженнями, цього року доповнив систематичний аналіз теплових аномалій NASA FIRMS.

Новий компонент дає змогу відстежувати не лише просторовий слід забруднення, а й часову динаміку пожеж та інших теплових подій. Це особливо важливо там, де повідомлення про інцидент, окремий супутниковий кадр і реальний перебіг подій не збігаються.

Серед представлених прикладів — квітневий розлив рослинної олії біля Чорноморська, липневі екологічні епізоди в Азовському морі, зокрема підтверджене мультисенсорним аналізом поверхневе забруднення в Темрюцькій затоці, а також події в районі порту Тамань. Останній випадок демонструє, як оптичні знімки, тепловий ряд і спостереження за дрейфом плівки допомагають перевіряти різні версії походження забруднення.

Порт Тамань, 31.07.2026. Дані: Copernicus Sentinel-2 / Sentinel Hub; аналіз: В. Балінський
Golden Leo після удару, 19.07.2026. Фото: Владислав Балінський

Окремим прикладом став випадок Golden Leo: після ракетного удару судно затонуло неподалік Одеси. У таких ситуаціях дослідницька увага має поширюватися із поверхні моря на придонні води та донні відклади: відсутність помітної плями не означає відсутності довгострокового екологічного ризику.

Спільний результат — матеріали, придатні до незалежної перевірки

Обидві доповіді об’єднує підхід, за якого кожне спостереження має власне джерело, дату, географічну прив’язку та опис способу перевірки. Супутникові знімки, теплові ряди, польові фото, відібрані проби й результати експертиз можуть взаємно доповнювати одне одного, не підміняючи факт припущенням.

Така система документування необхідна для обґрунтованої оцінки екологічної шкоди й підготовки матеріалів для судових та майбутніх репараційних процесів. Наукова фіксація не замінює експертизи або юридичної кваліфікації — вона створює для них перевірювану основу.

Пелікани на водоймах НПП «Тузлівські лимани». Фото: наданий фотоархів «Зеленого листа»

Офіційна програма панелі: Х Харківський міжнародний юридичний форум

Матеріали: презентації учасників форуму та фотоархів «Зеленого листа» / НЕЦУ.


Проєкт SUNDANSE фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, належать виключно автору і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського агентства з питань клімату, інфраструктури та довкілля (CINEA). Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть відповідальності за зміст.