Як Україна документує шкоду Чорному морю: платформа екологічних доказів

Україна документує шкоду Чорному морю за допомогою супутникових даних, польових спостережень і наукового аналізу.

Документування екологічної шкоди, завданої російською агресією проти України, — це не лише завдання для науки й природоохоронців. Від якості зібраних матеріалів залежить, чи зможуть окремі епізоди забруднення стати перевірюваними доказами для розслідувань, оцінювання збитків, відновлення екосистем і майбутніх вимог про компенсацію.

Для морського середовища ця проблема особливо гостра. Значна частина Чорного моря недоступна для систематичних суднових спостережень через бойові дії, окупацію, мінну небезпеку, атаки на портову інфраструктуру та обмеження навігації. У таких умовах відкриті супутникові дані, польова перевірка на доступних ділянках узбережжя, лабораторні аналізи та збереження первинних медіаматеріалів стають основою доказової роботи.

Від повідомлення про забруднення — до доказового об’єкта

Команда ГО «Зелений лист» разом із науковцями Національного природного парку «Тузлівські лимани» та керівником проєкту Русланом Гаврилюком створила геопросторову платформу, яка поєднує різні типи матеріалів в одному середовищі. Кожна точка, лінія або полігон на карті відкриває картку з датою, координатами, способом спостереження, фотографіями, супутниковими матеріалами, джерелами та застереженнями щодо меж висновків.

Така структура потрібна, щоб відокремлювати безпосередньо зафіксований факт від наукової інтерпретації та аналітичної реконструкції. Темна аномалія на радіолокаційному знімку, наприклад, не є автоматичним доказом нафтового забруднення: подібний сигнал можуть формувати штиль, природні плівки або атмосферні процеси. Тому дистанційні спостереження зіставляються з оптичними знімками, метеорологічними умовами, польовими фотографіями, пробами й незалежними джерелами.

Перші модулі: мазут і рослинна олія

Перша робоча редакція платформи сформована навколо трьох різних подій. Модуль Volgoneft об’єднує матеріали про аварію танкерів «Волгонефть-212» і «Волгонефть-239», супутникові спостереження, імовірні залишкові джерела витоку, реконструкції перенесення та польові знахідки мазуту.

Модулі VO-1 і VO-2 стосуються розливів рослинної олії, пов’язаних із портами Південний і Чорноморськ. Вони показують, як поєднання Sentinel-1, Sentinel-2 та польової верифікації дозволяє простежувати розвиток поверхневого забруднення, його переміщення та вплив на прибережні оселища.

Ці кейси є не межею проєкту, а апробацією єдиної архітектури. Вона може застосовуватися до нових аварій, пошкоджених суден, наслідків російських ударів по портовій і морській інфраструктурі, забруднених оселищ, загибелі тварин та інших проявів воєнної шкоди довкіллю.

Чому поверхнева пляма — не кінець історії

Для Чорного моря важливо враховувати не лише видимий поверхневий слід. Забруднювальні речовини можуть осідати в донних відкладах, а пізніше знову надходити у водну товщу. Це створює відкладені та циклічні наслідки, навіть коли пляма вже не спостерігається на поверхні.

Великомасштабна циклонічна циркуляція басейну загалом спрямована проти годинникової стрілки, однак траєкторія кожної конкретної події залежить від вітру, хвиль, локальних течій, вихорів і стратифікації. Саме тому платформа не переносить один сценарій на всі випадки, а перевіряє кожну подію окремо.

Переглянути інтерактивну карту

Відкрити карту на весь екран. Для перегляду джерел і наукових обмежень натисніть на об’єкт карти.

Значення для України та міжнародної співпраці

Координовані матеріали, зібрані сьогодні, можуть стати початковим доказовим шаром для оцінювання шкоди довкіллю й майбутніх державних вимог про компенсацію. Окремого значення набуває збереження оригінальних файлів, дат, координат, авторства, історії передачі та зв’язку між польовими, супутниковими й лабораторними даними.

Платформа також демонструє потребу українських дослідників у доступі до супутникових архівів, обчислювальних ресурсів, обладнання, лабораторій, захищених сховищ і підтримки безпечних польових місій. Це напрям, у якому співпраця українських та міжнародних природоохоронних і наукових організацій може мати практичний довготривалий результат.

Пов’язані інституційні й проєктні матеріали Національного екологічного центру України доступні на сторінці SUNDANSE.

Автори та відповідальні напрями

• Vladyslav Balinsky — дистанційне зондування, інтерпретація Sentinel-1 і Sentinel-2, наукове картування, польова перевірка й архітектура доказової системи.
• Ruslan Havryliuk — керівництво проєктом, робота зі зразками й лабораторними даними, інтеграція результатів і наукове рецензування.
• Ivan Rusev — наукове керівництво польовою верифікацією, біологічна та екосистемна інтерпретація, надання польових матеріалів НПП «Тузлівські лимани».

Як передати матеріали

Фотографії та повідомлення про мазут, нафту, рослинну олію, загибель або ураження дельфінів, птахів та іншої біоти можна надсилати на zeleniy.list1@gmail.com. До повідомлення потрібно додати оригінальні фотографії, дату, місце або координати й короткий опис обставин. Не наражайте себе на небезпеку заради документування.

Моніторинг здійснювався за підтримки Deutsche Bundesstiftung Umwelt (DBU, Німецький федеральний фонд навколишнього середовища) в межах програми підтримки українських дослідників та природоохоронців. Зміст публікації, інтерпретація даних і висновки є відповідальністю авторів та не обов’язково відображають позицію фонду DBU.

English version

Проєкт SUNDANSE фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, належать виключно автору і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського агентства з питань клімату, інфраструктури та довкілля (CINEA). Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть відповідальності за зміст.