Дослідження на Дунаї виглядають як сцени з бойовика, але ставки тут цілком реальні. Зображення: SUNDANSE
Джерело: waternewseurope.com
Минулого місяця жителі румунської ділянки Дунаю могли стати свідками сцен, що нагадували бойовик. Дослідницьке судно REXDAN стрімко рухалося річкою, поки науковці вивчали, як його рух впливає на динаміку донних наносів під поверхнею води. Менші дослідницькі човни безперервно курсували від одного берега до іншого, збираючи дані та забезпечуючи повне охоплення всієї досліджуваної акваторії. Із настанням вечора команди поверталися на свою плавучу базу, де дослідники аналізували дані, зібрані протягом дня, та готувалися до наступного етапу вимірювань.
За цими вражаючими сценами стоїть важлива місія. Науковці є учасниками європейського проєкту SUNDANSE, метою якого є поглиблення розуміння процесів транспортування наносів у Дунаї. Результати їхніх досліджень стануть основою для розроблення Посібника з управління наносами Дунаю (Danube Sediment Management Handbook), покликаного сприяти відновленню річкових екосистем і водночас забезпечити надійне функціонування Дунаю як важливої транспортної артерії для майбутніх поколінь.
Видання Water News Europe поспілкувалося з двома дослідниками, які брали участь у травневій польовій кампанії на борту науково-дослідного судна REXDAN на румунській ділянці Дунаю. Це Міхай Драгомір із румунської організації Marine Research (MR) та Владислав Балінський з Національного екологічного центру України (НЕЦУ). Обидва науковці з ентузіазмом розповіли про досягнуті результати та підсумки проведених досліджень.
Зміна клімату впливає на Дунай
Дунай стрімко змінюється. Через посухи та повені судноплавство на цій міжнародній водній артерії зазнає дедалі більших труднощів, а багате біорізноманіття річки поступово скорочується.
Травнева експедиція стала вже третьою дослідницькою місією на румунській ділянці Дунаю. Цього разу її головною метою було дослідити порушений природний баланс річкових наносів і знайти рішення для відновлення екосистеми Дунаю.
Для виконання цих досліджень у межах фінансованого Європейським Союзом проєкту SUNDANSE використовується сучасне науково-дослідне судно REXDAN. Майже сто дослідників із десяти країн, а також міжнародна команда експертів проводять дослідження в різних секторах басейну Дунаю, щоб розробити Посібник з управління наносами Дунаю (Danube Sediment Management Handbook) — важливий інструмент для органів державної влади та установ, відповідальних за управління водними ресурсами.
Румунська дослідницька ділянка Дунаю
Під час травневої експедиції дослідження проводилися на румунській ділянці Дунаю завдовжки близько 23 км — від 602-го до 625-го річкового кілометра.
З гідрологічної точки зору це вільноплинна ділянка Дунаю, де у 2024 році було зафіксовано коливання рівня води приблизно 5 метрів.
Дослідження охоплювали відрізок річки між містами Корабія та Турну-Мегуреле. На цій ділянці розташовані три критично важливі для судноплавства точки: дві — поблизу Келновац і одна — біля Семовіта. Підтримання цих ділянок у належному стані є необхідною умовою безпечної та ефективної навігації на Дунаї.
Розроблення цифрового двійника
Міхай Драгомір — старший гідрограф і комерційний директор компанії Marine Research, невеликої румунської компанії, яка забезпечує проєкт сучасними малими дослідницькими суднами та командою досвідчених гідрографів.
«Наша компанія є одним із ключових партнерів проєкту SUNDANSE. Дунай стрімко змінюється. Уже сьогодні можна побачити, як ця колись дика річка перетворюється на місце з піщаними пляжами, де люди відпочивають під парасольками.
Під час травневих вимірювань ми прагнули оцінити вплив гвинтів суден, що рухаються на повній швидкості, на донні наноси. Для цього використовувалося науково-дослідне судно REXDAN.
Отримані результати допоможуть одному з партнерів проєкту SUNDANSE створити цифровий двійник Дунаю. Такі інструменти дозволяють проєктувальникам розробляти ефективні та сталі рішення, зокрема щодо будівництва дамб або впровадження природоорієнтованих заходів», — розповідає Міхай Драгомір.
Польовий відбір зразків
Біолог, керівник Одеської філії Національного екологічного центру України (НЕЦУ) Владислав Балінський спільно з фахівцями Університету Галаца (UDJG) проводив дослідження завислих наносів і забруднювачів, зокрема мікропластику, важких металів та мінеральних частинок.
«Ми розробили спеціальну пастку для збору дрібних частинок забруднювальних речовин, — пояснює Владислав Балінський. — Нам вдалося успішно зібрати репрезентативні зразки та провести вимірювання в реальних умовах судноплавства. Це надзвичайно важливо, адже дозволяє зрозуміти, як річка поводиться під час щоденного руху суден, а не в ізольованих лабораторних умовах. Отримані дані допомагають визначити, які ділянки Дунаю найбільше зазнають впливу забруднення та як процеси транспортування наносів відрізняються в різних секторах річки».
Пошук доказів воєнних злочинів
Владислав Балінський є фахівцем із моніторингу забруднення та аналізу проб води. Зокрема, він аналізував супутникові знімки для відстеження поширення мазуту, який потрапив до Чорного моря внаслідок аварій російських танкерів. Результати цих досліджень можуть стати важливими доказами під час розслідування воєнних злочинів Росії.
«Після підриву Каховської ГЕС в Україні НЕЦУ продовжує документувати наслідки інших можливих воєнних злочинів Росії. Ми також збираємо докази екоциду, спричиненого потраплянням соняшникової олії до Чорного моря після російських ударів по сховищах олії у грудні 2025 року. Масштабні розливи харчової олії можуть завдавати довкіллю не меншої шкоди та потребують таких самих заходів із локалізації, як і розливи нафти. Ми моделюємо поширення такого забруднення, щоб прогнозувати його наслідки», — розповідає Владислав Балінський дорогою з Парижа до Одеси.
Команда дослідників, сповнена ентузіазму
Міхай Драгомір із захопленням згадує останню дослідницьку місію в Румунії.
«REXDAN виконував роль базового науково-дослідного судна, і після кожного робочого дня вся команда збиралася на його борту. Особисто мене приємно здивувало, що всі учасники експедиції щиро цікавилися результатами щоденних вимірювань. Зараз ми перебуваємо на етапі порівняння та аналізу всіх отриманих даних. Згодом вони також будуть оприлюднені через європейські інформаційні платформи European Environment Information and Observation Network (Eionet) та European Marine Observation and Data Network (EMODnet).
Ми помітили, що динаміка Дунаю суттєво змінилася порівняно з минулим роком. Цього року ми планували розпочати вимірювання за високого рівня води, однак безпосередньо перед початком експедиції він різко знизився», — зазначає Міхай Драгомір.
Владислав Балінський додає, що нині працює над підготовкою наукової статті, заснованої на нових даних, отриманих під час експедиції.
Робота триває
Тим часом судно REXDAN продовжило свою дослідницьку місію, здійснивши рейс від Румунії до Австрії та назад у період з 4 по 29 червня 2026 року.
Усі дані, зібрані міжнародною командою експертів, які беруть участь у проєкті SUNDANSE, допоможуть краще зрозуміти процеси, що відбуваються в Дунаї, та сприятимуть підвищенню його стійкості до викликів, пов’язаних зі зміною клімату.
Партнерами проєкту є організації з Румунії, Франції, Бельгії, Ізраїлю, Сербії, Естонії, України, Австрії, Болгарії та Ірландії. Проєкт реалізується з червня 2024 року і триватиме до червня 2028 року.
Більше інформації
Сторінка проєкту SUNDANSE на сайті Water News Europe
Офіційний сайт проєкту SUNDANSE
Проєкт SUNDANSE фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, належать виключно автору і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського агентства з питань клімату, інфраструктури та довкілля (CINEA). Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть відповідальності за зміст.