ФОТО ЗВІТ
Міжнародна Карпатська школа
Косів, 21–25 лютого 2024 р.
Валерій Михайленко,
Руслан Гаврилюк
© Національний екологічний центр України
Восьмий рік поспіль громадська організація Центр громадських ініціатив Косівщини та Косівський відокремлений підрозділ Національного екологічного центру України (НЕЦУ) приймають учасників зимової сесії Карпатської школи. Учасники – студенти, наукова громадськість, активісти громадських організацій зібралась наприкінці лютого у місті Косів Івано-Франківської області на традиційну Міжнародну школу. Захід відбувся за підтримки Вишеградського Фонду в рамках проєкту «Освіта для сталого розвитку: передача досвіду країн V4 для відновлення України», що реалізується НЕЦУ з партнерами.
ВІДКРИТТЯ СЕСІЇ
Карпатська школа успішно відбулася у гібридному очно-заочному форматі, враховуючи воєнний стан проголошений і Україні Значною мірою успіх залежав від місцевих активістів, приватних підприємців, місцевої адміністрації, дирекції Національного природного парку “Гуцульщина” та активної участі провідних вітчизняних університетів.
Про початок роботи і регламент Зимової сесії сповістили Микола Близнюк, голова правління Центру громадянських ініціатив Косівщини, та Руслан Гаврилюк, голова Національного екологічного центру України, Національний фасилітатор Української платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, Юрій Стефурак, директор Національного природного парку «Гуцульщина».
З привітальними словами виступили декан географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Сергій Запотоцький, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Марина Гриньова – очільники освітніх та громадських установ, які вкладають свої ресурси у розвиток неформальної та професійної освіти в місцевих громадах.
Як відзначив проф. Запотоцький, Карпатська школа активно розвивається, отримавши визнання провідних українських університетів та заклавши основу транскордонного екологічного співробітництва. Він підкреслив важливість подальшого розвитку «третьої» місії університетів, яку підтримує факультет. «Третя місія» – це неформальна і професійна освіта, яка започаткована науковцями і студентами кафедри фізичної географії та геоекології у Косівській та Вижницькій громадах Івано-Франківської та Чернівецької областей від 2016 року»,- зазначив він. Ця ініціатива знайшла свій розвиток у співпраці закладів вищої освіти з потужними українськими організаціями громадянського суспільства. Угода про співпрацю КНУ з Національним екологічним центром України (НЕЦУ), підписана в цьому році, є одним і таких прикладів. Освітні програми Школи координують науковці Київського національного університету на основі аналогічних Угод про співпрацю та академічну мобільність з партнерськими закладами освіти українських та Європейських університетів.
Традиційно в роботі Карпатської школи беруть участь громадські організації. Учасниками цієї сесії були Міжнародна благодійна організація Інформаційний Центр «Зелене досьє», Всеукраїнська екологічна ліга (ВЕЛ), Інтелектуальний Форум «Єдина Європа», Косівський осередок наукового товариства імені Шевченка, регіональна благодійна організація «Центр громадських ініціатив» та інші.
З вітальною промовою на початку сесії виступила пані Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, радниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.
У цьому році до участі в роботі Карпатської школи долучився колектив Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Колектив науковців очолила Марина Гриньова, ректорка, доктор педагогічних наук, професор, а також Сергій Новописьменний, декан факультету природничих наук і менеджменту та Євген Кулик, завідувач кафедри професійної освіти, дизайну та безпеки життєдіяльності.
Оргкомітет Школи створив потужну робочу програму, над складанням якої активно працювали науковці і студенти ведучих закладів освіти України: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Національного університету “Львівська політехніка” та інших провідних установ. Активну участь в роботі школи взяли Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Буковинський державний медичний університет, Львівський національний лісотехнічний університет, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу та низка інших, які є багаторічними партнерами Карпатської Школи.
В числі пріоритетів Зимової сесії були наступні тематичні напрямки: оцінка впливу російської агресії в Україні на стан довкілля, як забезпечити стале управління природними ресурсами гірських екосистем Карпат, як покращити сталий туризм в Карпатському регіоні, сучасні виклики та перспективи неформальної освіти для України.
До участі у роботі школи долучились авторитетні вчені та спеціалісти, які привели за собою представників студентської на учнівської молоді. Загалом у заході взяли участь 182 особи, з них 57 осіб були присутні у конференц-залі, інші учасники долучились до заходу дистанційно. Дистанційний формат дозволив учасникам побачити урочисте підписання Угоди про співпрацю НЕЦУ з Полтавським національним педагогічним університетом імені В. Г. Короленка.
Активну роль в обговоренні питань збереження біорізноманіття в умовах війни взяли представники Національного природного парку (НПП) «Гуцульщина». Пан Любомир Держипільський, дослідник і науковець Карпатського краю, представив нового заступника директора з наукової роботи НПП «Гуцульщина», пані Марію Пасайлюк і своїх колег по роботі (Фото).
ПЛЕНАРНА ДОПОВІДЬ
Тамара Малькова, директор Міжнародної благодійної організації «Інформаційний центр «Зелене досьє», координаторка Робочої групи 5 «Енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату» Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС відкрила секційні засідання пленарною доповіддю «ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ І КАРПАТСЬКА КОНВЕНЦІЯ»
CЕКЦІЯ 1.
АНАЛІЗ ДОСВІДУ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ.
Модератори секції Руслан Гаврилюк і Валерій Михайленко керували роботою секції у гібридному форматі. У роботі сесії взяли участь експерти з Польщі, Чехії, Словаччини, країн Балтії та різних регіонів України. Експерти з країн Вишеградської четвірки представляли наступні установи:
- Професійна асоціація «Water for Climate – environmental technologies» (Словаччина) – Ivan Matušek;
- Трнавський університет (Словаччина) – Lenka Diener;
- Чеський інститут інтерпретації спадщини (Чехія) – Michal Medek;
- Ґданський технологічний університет (Польща) – Piotr Rybarczyk.
Учасникам був представлений досвід Словацької Республіки щодо заходів зі збереження водних ресурсів. Іван Матушек показав як такі технології уповільнюють зміну клімату і впливають на досягнення цілей сталого розвитку.
Питаннями як донести до громад наукові висновки щодо зміни клімату та результати досліджень стану навколишнього середовища, а також які існують засоби комунікації з непрофесійною аудиторією– такими соціальними технологіями поділилась Ленка Диенер, Словакія.
Ще одну соціальну технологію – як виховувати людей у відпустці. та змінювати їхнє ставлення до природи показав Міхал Медек, Чехія.
Польський експерт Пьотр Рибарчук презентував можливі рішення очищення забруднених ґрунтів та повітря біологічними методами, на основі фіторемедіації та біофільтрації. Такі методи активно впроваджуються в Польщі та інших країнах Європи.
СЕКЦІЯ 2.
ОЦІНКА ВПЛИВУ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ НА ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ
Ця секція була представлена потужною командою науковців, якою модерував Віктор Карамушка, к.б.н.,доцент, завідувач кафедри екології Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Він розпочав роботу секції своєю доповіддю «Категоризація наслідків військової агресії для довкілля».
Особливості та екологічні наслідки сучасної російсько-української війни представила пані Тетяна Гардашук, доктор філософських наук, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України. Пані Вікторія Скляр, доктор біологічних наук, професор, завідуюча кафедри екології та ботаніки Сумського національного аграрного університету, продовжила тему на прикладі оцінки впливу війни на стан довкілля Сумської області. Євген Хлобистов, доктор економічних наук,професор, декан факультету природничих наук Національного університету “Києво-Могилянська академія” представив доповідь на тему «Еколого-економічний вимір впливу російської агресії проти України». Світлана Бойченко, доктор географічних наук,викладач Національного університету “Києво-Могилянська Академія”, провідний науковий співробітник Інституту геофізики імені С.І. Субботіна Національної академії наук України, зосередила увагу слухачів на атмосферних ефектах від воєнних дій в Україні.
Віктор Гавриленко, багаторічний директор біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф. Фальц-Фейна, заслужений природоохоренець України, представив доповідь про події перших місяців повномасштабного вторгнення та окупацію заповідника російськими військами та її жаливі наслідки для найвідомішого українського природно-заповідного об’єкту, який досі залишається окупованим.
Дискусія першого дня. Круглий стіл.
У рамках круглого столу експерти НЕЦУ Дмитро Іванов, Віталій Гулевець та Юлія Христинченко представили ключові результати проекту “Оцінка екологічних наслідків війни для громад”, що реалізується НЕЦУ за підтримки Фонду сприяння демократії та розвитку посольства США. Результати української групи дослідників щодо реалізації проєктів SPARCs (Sustainable energy Positive & zero cARbon Communities) представив експерти НЕЦУ: Євген Бовсуновський.
ДЕНЬ ДРУГИЙ
Другий день роботи школи розпочався пленарною доповіддю “Посилення мережі освіти для сталого розвитку в Карпатському регіоні” Тамари Митрофаненко, Віденський офіс Секретаріату Карпатської конвенції, Австрія. Вона розповіла учасникам про роль Карпатської конвенції в питаннях розвитку науки для Карпат, про напрями підсилення сталого розвитку Карпатського регіону і перспективи розбудови неформальної міжнародної мережі «Наука для Карпат».
СЕКЦІЯ 3.
СТАЛЕ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДНИМИ РЕСУРСАМИ ГІРСЬКИХ ЕКОСИСТЕМ КАРПАТ
Під час роботи секції були заслухані доповіді: Юрія Масікевича, професора Буковинського державного медичного університету на тему «Санітарно-гігієнічні аспекти екологічної безпеки гірської екосистеми Східних Карпат»
Мирослав Мальований, професор Національного університету “Львівська політехніка”, Україна презентував доповідь на тему: «Комплексна стратегія відновлення техногенно порушених ландшафтів із використанням субстратів на основі органовмісних відходів, капсульованих добрив та природних сорбентів»
Олег Мандрик, професор кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, голова Басейнової ради Дністра висвітлив діяльність басейнової ради Дністра, екоінноваційні рішення щодо сталого управління водними ресурсами.
Після завершення Секції з запрошеною доповіддю виступила Катерина Шор, менеджер проєктів Міжнародної благодійної організації «Інформаційний центр «Зелене досьє» на тему «Стале сільське господарство на прикладі Карпатського регіону».
СЕКЦІЯ 4.
СТАЛИЙ ТУРИЗМ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ: ВИКЛИКИ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ
Сталий туризм в карпатському регіоні був наскрізною темою Секції. Доповідь пані Жанни Бучко, доцентки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича на тему «Природна та культурна спадщина Вижницького району в контексті сталого туризму» висвітлила проблеми збереження та захисту цього унікального регіону. Вона була співзвучна темі, яку представив у попередній секції чеський колега Міхал Медек.
Людмила Архіпова, професорка, Івано-Франківського НТУ нафти і газу представила доповідь «Екологічно дружні практики гірськолижних курортів/інструменти та практики культурного туризму в Карпатах».
Тетяна Божук, професорка, Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, виступила з презентацією на тему «Класифікація географічних назв території (на прикладі українського Мармарошу).
Доповідь Валентина Волошина, представника громадської організації «Цегрін», та Ужгородського національного університету на тему «Наскільки стійкий туризм в Україні: статус-кво та потенціал покращення» активно обговорювалась учасниками секції.
СЕКЦІЯ 5.
ОСВІТА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ
Заключною секцією зимової сесії Карпатської Школи стала секція, яку модерували доцент Валерій Михайленко і професор Микола Близнюк.
Менеджер із звʼязків з громадськістю «Хуавей Україна» Аліна Севастюк представила доповідь «Цифрові зелені таланти для України», у який надала огляд дослідження Huawei про цифрові зелені навички (Twin Skills for the Twin Transition: Defining Green Digital Skills and Jobs https://www.europeandigitalskills.eu/white-paper/) та досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій з метою вивчення, акустичного моніторингу і захисту довкілля на прикладі проєкту TECH4GOOD у національному парку Бєловежа у Польщі (https://posluchajpuszczy.pl/en/).
Євген Кулик, завідувач кафедрою професійної освіти, дизайну і безпеки життєдіяльності, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, виступив з доповіддю «Формування екологічного світогляду в умовах технологічної освіти»
Євген Кулик (ліворуч), доктор педагогічних робіт, професор. завідувач кафедрою професійної освіти, дизайну і безпеки життєдіяльності, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка
Петро Біленчук, професор Київського університету права, інтелектуальний форум «Єдина Європа» та Микола Малій, директор юридичної компанії ТОВ «АЮР-КОНСАЛТИНГ», виступили з презентацією «Впровадження інтерактивної методики V-3 в діяльність юридичної клініки в умовах воєнного стану»
КОНКУРС СТУДЕНТСЬКИХ ПОСТЕРНИХ РОБІТ
В рамках Зимової сесії за підтримки проєкту Вишеградького фонду було організовано конкурс студентських робіт. Студенти низки провідних університетів Україна підготували та презентували постери присвячені актуальним екологічним проблемам, зокрема впливу російської агресії на довкілля.
Всі учасники конкурсу студентських робіт, які представили свої постери були нагороджені цінними призами та дипломами, які урочисто вручили ведучі Карпатської школи Руслан Гаврилюк таМикола Близнюк.
КРУГЛИЙ СТІЛ. «ІНСТИТУЦІЙНА РОЗБУДОВА КАРПАТСЬКОЇ ШКОЛИ. ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ»
Підводячи підсумки Зимової сесії Карпатської школи її учасники відзначили позитивну динаміку в її діяльності, яка проявляється у формуванні мережі університетів для підсилення неформальної освіти в Карпатському регіоні, а також у більш широкому залученні студентської молоді.
Науковий колектив та організатори Школи вбачають подальший розвиток її наукової і просвітньої діяльності шляхом координації та співпраці з колегами з Країн Карпатської конвенції та інших країн ЄС, залученням до співпраці національних парків з країн Карпатського регіону, інтегрування ідей і практик Карпатської школи в освітній процес в університетах України та використання Школи для презентації і поширення кращого досвіду у галузі освіти і практики для сталого розвитку та протидії екзистенційним викликам, що постали перед Україною.
КУЛЬТУРНА ПРОГРАМА
Після секційних засідань учасники мали змогу відвідати НПП “Гуцульщина”.
ПІДСУМКИ
Учасники Карпатської школи відзначили позитивну динаміку в розвитку мережі університетів для підсилення неформальної освіти в українській частині Карпатського регіону. В рамках проекту Вишеградського Фонду налагоджені зв’язки з колегами із Словаччини, Чехії та Польщі. Угоди про співпрацю з НЕЦУ підписали КНУ імені Тараса Шевченка, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, Луганський національний університет та НПП «Гуцульщина». До співпраці запрошуються інші університети та громадські екологічні організації. Школа продовжує розширювати мережу університетів, освітніх закладів і наукових установ, які об’єднуються заради поширення знань про концепцію сталого розвитку на рівні місцевих громад, та формують екологічно дружню суспільну поведінку. Школа продовжує розширювати плідну співпрацю з Секретаріатом Карпатської конвенції, мережею “Наука для Карпат”, підсилення «третьої» місії університетів – неформальної освіти в українській частині Карпатського регіону, активно працює над розбудовою інформаційних каналів, зокрема, створенням веб сторінки та освітнього хабу для студентів.
Учасники Школи оголосили про створення Молодіжної ланки, яка підсилить роботу зі студентською молоддю. Географічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка буде сприяти розвитку цього напряму. На даний час факультет налагоджує механізм розвитку внутрішньої академічної мобільності студентів та взаємозаліку кредитів ЕКТС студентам-учасникам Карпатської школи.
ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ
- Оновити склад оргкомітету Карпатської Школи. Включити до складу оргкомітету міжнародних партнерів та голову Студентської ланки Карпатської Школи
- Посилити співпрацю з колегами-науковцями з країн Карпатського регіону шляхом проведення літніх і зимових шкіл, написання грантових пропозицій на розвиток Карпатської школи.
- Працювати над створенням транскордонної мережі Національних природних парків в Карпатському регіоні, залучати до співпраці НПП Словаччини, Чехії та Польщі та інших країн.
- Розбудовувати інформаційні канали для висвітлення діяльності Карпатської школи. Просити учасників школи висвітлити результати роботи Карпатської школи на веб ресурсах своїх університетів. Поширити інформацію про освітній хаб Карпатської школи. Видати Збірник наукових праць Карпатської школи на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
ПОДЯКИ
Автори публікації висловлюють подяку Віктору Карамушці, завідуючому кафедри екології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Миколі Близнюку, професору Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка за надані фотографії та коментарі до тексту фото-звіту.
Міжнародна Карпатська школа – 2024 відбулась в рамках проєкту «Освіта для сталого розвитку: передача досвіду країн V4 для відновлення України» («Education for sustainable development: transferring V4 countries’ experience for Ukraine’s recovery»).
Проект співфінансується урядами Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини через Вишеградські гранти Міжнародного Вишеградського фонду. Місія фонду полягає у просуванні ідей сталого регіонального співробітництва в Центральній Європі сталого регіонального співробітництва в Центральній Європі.