Чому популярний київський острів на Дніпрі опинився під загрозою втрати природоохоронного статусу щонайменше 40 га земель та чи можливо запобігти цьому читайте в матеріалі Національного екологічного центру України.
Венеціанський острів – один з найбільших та, водночас, найпопулярніших серед киян дніпровських островів, що має виключне значення для столиці. Він входить до складу Регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови» та є важливою та найбільшою складовою київського Гідропарку – ключової рекреаційної зони столиці та улюбленого місця відпочинку киян.
Зауважимо, що РЛП «Дніпровські острови» був створений ще у 2004 року – згідно рішення Київської міськради від 23 грудня 2004 року № 878/2288. Острів Венеціанський площею 187,5 га став однією з найбільших складових цього об’єкту природно-заповідного фонду та отримав призначення «стаціонарна рекреація». Проте, майже за 2 десятиліття кияни так і не отримали функціонуючий об’єкт природно-заповідного фонду, фактично всі задачі, які постали з його створенням, досі не вирішуються.
Але тепер, у розпал російської війни, цей важливий природоохоронний та рекреаційний об’єкт опинився перед загрозою втрати природоохоронного режиму значної площі земель.
Замість забезпечення збереження цих цінних природоохоронних територій, важливих рекреаційних зон та гарантування прав громадян на вільний і безперешкодний доступ до водних об’єктів, робляться спроби обмеження їх природоохоронного режиму, що призведе до погіршення екологічної ситуації, створить умови для їх потенційної забудови, не кажучи вже про витрачання на такі цілі понад 3,2 млн гривень. Ці кошти направлені на те, щоб «обійти» природоохоронний режим острівних та прибережних територій столиці, який вони мають в силу Закону та, відмітимо з огляду на подальшу інформацію, незалежно від наявності документації із землеустрою.
За відкритою інформацією, а також публічною інформацією, отриманою Національним екологічним центром України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно з рішенням Київської міської ради тепер здійснюється розроблення документації із землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг на території міста Києва. Один з цих проектів стосується Венеціанського острову. Більше того, на сьогодні «Проект землеустрою щодо організації i встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг ocтpiв Венецiанський пляж «Передмiстна слобiдка» i пляж «Золотий» у Дніпровському районi м. Києва на замовлення Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по oxopoнi, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «ПЛЕСО» вже отримав погодження Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Управління екології та природних ресурсів КМДА. Між іншим згідно земельного законодавства України отримання погоджень є безкоштовним, а договорі на розроблення проектів землеустрою, в тому числі цього, передбачено витрати на погодження в розмірі 161,5 тис. грн.
Перше, що привертає увагу, що згідно умов тендерної закупівлі на розроблення даної земельної документації, замовником послуг КП «Плесо» визначено, що проект землеустрою розробляється не на усю територію острова, що б відповідало потребам РЛП «Дніпровські острови», а лише на його частину – 55 га з 187. Це не дозволяє комплексно підійти до острову як об’єкту природно-заповідного фонду, про що, до речі, немає жодної згадки в проекті землеустрою. І це, щонайменше, має насторожувати.
Але ключові проблеми містяться в підходах до визначення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.
Як відомо стаття 88 Водного кодексу України каже «На островах встановлюється режим обмеженої господарської діяльності, передбачений для прибережних захисних смуг». Тобто, вся територія острова Венеціанський площею 187,5 га за законом має режим прибережної захисної смуги та водоохоронної зони, оскільки прибережна захисна смуга згідно з частиною першою статті 88 Водного кодексу України виділяється у межах водоохоронної зони.
З цього стає зрозумілим, що витрачання коштів на цей проект у такому вигляді є марним та непотрібним. Проте його автори не зважають на Водний кодекс України та встановлюють прибережну захисну смугу лише на 15 з 55,7 га площі проекту. Для інших 40 га території, які розглядається в проекті, його автори пропонують встановити виключно режим водоохоронної зони.
Ключова відмінність полягає в тому, що режим прибережної захисної смуги, на відміну від режиму водоохоронної зони, забороняє будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Для режиму водоохоронної зони, яку пропонують автори проекту, такої заборони не визначено згідно статей 87 та 89 Водного кодексу України. Отже затвердження даної документації відкриває можливість забудови 40 га Венеціанського острова.
Окрім того, в проекті землеустрою ігнорується прибережна захисна смуга, що є обов’язковою для озер (вимоги частини другої статті 60 Земельного кодексу України та частини другої статті 88 Водного кодексу України). Зокрема для озера Берізка в межах Венеціанського острова.
Варто зазначити, що існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене імперативними нормами – стаття 60 Земельного кодексу України та стаття 88 Водного кодексу України. Навіть відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги оскільки її розміри встановлені законом. Таку правову позицію висловив Верховний Суд України. Отже без даного проекту землеустрою прибережна захисна смуга і так існує. А виходить так, що цим проектом її намагаються скасувати.
Ці та інші недоліки та протиріччя проекту землеустрою свідчать про неприпустимість його затвердження Київрадою та необхідність відкликання погоджень.
Враховуючи загрози для збереження природоохоронних територій Венеціанського острова Національний екологічний центр України звернувся до Офісу Президента України, а також Уряду та Київського міського голови щодо невідповідностей проекту законодавству, недопущення його затвердження та відкликання наданих походжень Міндовкілля та Управління екології та природних ресурсів КМДА.