Дно колишнього водосховища, вересень 2023 року. Фото Інституту гідробіології НАН України

6 червня 2023 року російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС, що спричинило затоплення багатьох населених пунктів та екологічну катастрофу. Внаслідок теракту Каховське водосховище перестало існувати через неконтрольований витік води. Навіть зараз, через рік і десять місяців року після трагедії, важко до кінця оцінити всі наслідки катастрофи. Руйнування греблі, окрім людських жертв і матеріальної шкоди, спричинило гуманітарну та техногенну катастрофу, знищило ландшафт, змінило екосистеми, забруднило водоносні горизонти, засмітило узбережжя та водойми.

За цей час з’явилось кілька аналітичних робіт стосовно наслідків каховської катастрофи. Згадаємо найважливіші. Чеська громадська організація Arnika та її українські партнери Free Arduino (Івано-Франківськ) та Green World (Дніпро) в рамках проєкту «Чисте повітря для України» провели дослідження донних відкладень з річки Дніпро та зразків ґрунту у Запорізької області.

Про наслідки Каховської катастрофи на екосистему чорноморського шельфу йдеться у дослідженні Інституту морської біології НАН України.

Дослідження руйнування Каховської греблі та його наслідків було проведене неурядовими організаціями Truth Hounds та Project Expedite Justice.

Експерт НЕЦУ Владислав Балінський створив Інтерактивну карту наслідків Каховської трагедії.

В березні 2025 року один із найбільш знаних і найпрестижніших наукових журналів – “Science” – опублікував статтю “Environmental effects of the Kakhovka Dam destruction by warfare in Ukraine” («Екологічні наслідки руйнування Каховської греблі під час війни в Україні»), яку підготувала міжнародна група дослідників – науковці з Німеччини, України, США, Нідерландів, Туреччини, Аргентини.

Вивчення наслідків Каховської катастрофи буде продовжено за програмою «Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ» Міністерства освіти і науки України. Зокрема, 2,3 млн грн спрямовано на дослідження щодо знищеного Каховського водосховища, повідомило видання «Наші гроші».

Український гідрометеорологічний інститут Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Національної академії наук України у березні за результатами тендерів уклав чи планує укласти з іншими інститутами угоди про послуги з виконання науково-технічної роботи на загальну суму 2,33 млн грн.

Інститут геологічних наук НАН України за 574 тис. грн оцінить вплив знищення Каховського водосховища на підземні води та розробить рекомендацій щодо використання підземних вод для покриття дефіциту водогосподарського балансу басейну Нижнього Дніпра в умовах відсутності Каховського водосховища та кліматичних змін на основі гідрогеологічного моделювання масивів підземних вод району досліджень. Це дослідження буде координувати кандидат геологічних наук, старший дослідник, голова Ради НЕЦУ Руслан Гаврилюк.

573 тис. грн отримає Інститут економіки та прогнозування НАН України за розроблення економічного аналізу для суббасейну Нижнього Дніпра без Каховського водосховища. Зокрема, буде зроблений аналіз водокористування та розроблений прогноз темпів зміни обсягів використання води основними користувачами потерпілих регіонів та оцінені економічні наслідки реалізації різних сценаріїв водокористування з урахуванням воєнного стану та повоєнного відновлення/не відновлення водосховища.

Інститут гідробіології НАН України за 600 тис. грн розробить рекомендації щодо забезпечення екологічного cтоку для збереження біорізноманіття та забезпечення належного екологічного стану масивів поверхневих вод Нижнього Дніпра.

Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України за 581 тис. грн оцінить водозабезпеченість для питних потреб населення південно-східних регіонів України до і після руйнування греблі Каховської ГЕС для обґрунтування доцільності відновлення водосховища.

Дослідження триватимуть протягом 2025–2026 років.

Підготувала Тетяна Герасимова


Проєкт SUNDANSE фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, належать виключно автору і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського агентства з питань клімату, інфраструктури та довкілля (CINEA). Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть відповідальності за зміст.