Європейський проєкт SUNDANSE оприлюднив відео, у якому учасники команди розповідають про перші два роки роботи чотирирічної ініціативи та дослідження седиментів у системі «Дунай – Чорне море».
Проєкт об’єднав науковців, інженерів, освітні установи та представників інноваційного сектору з кількох європейських країн. Його мета – розробити сталі підходи до моніторингу, дослідження та управління седиментами Дунаю.
Седименти мають таке саме значення, як і вода Координатор проєкту, професор Лукіан Георгеску (Lucian Georgescu) з Університету Галаца (Румунія), наголошує, що стан Дунаю безпосередньо впливає на життя мільйонів людей, які залежать від річки як джерела води, транспортного шляху та основи економічної діяльності.
«Седименти мають надзвичайно важливе значення, адже вони є середовищем існування для близько 90% видів у воді», – пояснює науковець.
Водночас седименти постійно переміщуються руслом річки. На цей процес впливають судноплавство, інші види людської діяльності, зміни рівня води та кліматичні зміни.
«Нам потрібно знати, що відбувається із седиментами. Седименти мають таке саме значення, як і вода», – зазначає Георгеску.
За словами менеджерки проєктів ЄС у сфері блакитної економіки Оріани Жорж (Oriane Georges), важливо досліджувати проблеми не лише в морі, а й у джерелі їхнього виникнення – річковій системі.
Дунай переносить седименти до Чорного моря, а зміни в руслі та водному режимі можуть впливати на характер цього перенесення. Тому одна із цілей SUNDANSE – прогнозувати рух седиментів, щоб завчасно виявляти потенційні проблеми та знаходити способи їхнього вирішення.
REXDAN – дев’ять лабораторій на борту одного судна
Важливим інструментом проєкту є дослідницьке судно REXDAN, яке використовують для комплексного моніторингу Дунаю.
«Це судно – не лабораторія. Це дев’ять лабораторій», – говорить професор Георгеску
На борту можна одночасно проводити відбір проб, розділяти їхні компоненти та виконувати первинні дослідження безпосередньо під час експедиції. Судно також дозволяє працювати міжнародній команді дослідників упродовж тривалого часу.
Дослідниця Університету Галаца професорка Міхаела Тімофті (Mihaela Timofti) зазначає, що REXDAN спеціально обладнаний для дослідження седиментів. Зокрема, на ньому можна аналізувати їхню токсичність, а також визначати наявність і типи мікропластику.
Токсичність седиментів можна визначати безпосередньо в польових умовах
Окремий напрям досліджень SUNDANSE – створення швидших методів оцінки токсичності седиментів.
Дослідник Університету Бен-Гуріона (Ізраїль) Галь Кармелі (Gal Carmeli) розробив метод, який використовує біолюмінесцентні бактерії. Вони генетично модифіковані таким чином, щоб випромінювати світло під впливом забруднювачів. Інтенсивність світіння дозволяє оцінити токсичність зразка.
Традиційні лабораторні методи потребують підготовки зразків, сушіння, екстракції, ультразвукової обробки та фільтрації, що може займати кілька днів. Розроблений у межах SUNDANSE підхід дає змогу провести базовий аналіз безпосередньо в польових умовах приблизно за годину.
Такий інструмент може бути особливо корисним для оперативного моніторингу під час експедицій, коли дослідникам потрібно швидко визначити потенційно забруднені ділянки.
Фізичне моделювання допомагає зрозуміти рух седиментів
Ще один напрям SUNDANSE – чисельне та фізичне моделювання процесів перенесення седиментів.
Дослідницька команда бельгійського центру Flanders Hydraulics створює фізичну модель, яка відтворює процеси, що відбуваються в реальному середовищі, у зменшеному масштабі. За словами інженера-дослідника Свена Смолдерса (Sven Smolders), модель має довжину близько 70 метрів і максимальну ширину 20 метрів.
Фізичні моделі доповнюють чисельне моделювання, яке не завжди достатньо точно відтворює процеси транспортування седиментів. Поєднання двох підходів має допомогти краще зрозуміти поведінку седиментів у річковій системі.
Від досліджень – до практичних рішень
Наступним важливим завданням проєкту є перетворення результатів наукових досліджень на практичні рекомендації.
SUNDANSE має розробити посібник з управління седиментами, який можна буде застосовувати не лише в басейні Дунаю, а й в інших регіонах. Йдеться, зокрема, про рекомендації для науковців та підходи до уніфікації процесів, пов’язаних із седиментацією та управлінням седиментами.
«SUNDANSE запропонує практичні рішення для збереження безпеки та здоров’я довкілля. Ми визначаємо рішення, які реально втілити на практиці», – підсумовує професор Георгеску.
Проєкт SUNDANSE розрахований на 48 місяців. Його головне завдання – створити наукову основу та практичні інструменти для сталого управління седиментами в системі «Дунай – Чорне море». Перші два роки роботи були зосереджені на розвитку дослідницької інфраструктури, польових дослідженнях, створенні нових методів аналізу та моделюванні процесів перенесення седиментів.
Попереду – інтеграція отриманих даних і розроблення практичних рішень, які мають допомогти краще враховувати роль седиментів у функціонуванні річкової та морської екосистем.
Проєкт SUNDANSE фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, належать виключно автору і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського агентства з питань клімату, інфраструктури та довкілля (CINEA). Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть відповідальності за зміст.