Проєкт SUNDANSE став однією з тем весняної сесії Міжнародної Карпатської школи

В рамках проєкту “Перехід до екотуризму на природоохоронних територіях через тлумачення спадщини“, що реалізується НЕЦУ за підтримки Вишеградського фонду, з 1 до 4 травня в м. Яремче проходила Весняна сесія Міжнародної Карпатської школи – 2025.

На одному з засідань Голова Ради НЕЦУ Руслан Гаврилюк презентував проєкт SUNDANSE.

Також до збірки наукових матеріалів увійшли дві статті, пов’язані з проєктом SUNDANSE.

Перша публікація «Проєкт SANDNSE: інноваційна концепція управління седиментами для стійкої системи Дунай – Чорне море». Автори роботи – Р.Б. Гаврилюк, Є.І. Насєдкін (Інститут геологічних наук НАН України, НЕЦУ), В.М. Балінський (НЕЦУ), В.В. Гулевець (Міжрегіональна академія управління персоналом, НЕЦУ).

В публікації висвітлено, що НЕЦУ виступає лідером кількох завдань проєкту, пов’язаних з екологічним статусом седиментів:

– координує діяльність з покращення чинної мережі пунктів моніторингу шляхом створення нових. Моніторинг суспендованих седиментів в Україні вже розпочато на новому пункті спостереження у м. Вилкове, де працює система безперервного відбору зважених седиментів на інноваційній основі.

– є координатором розробки досліджень впливу забруднювальних речовин на людину та біорізноманіття. Зокрема, в розрізі дослідження наслідків Каховської трагедії та встановлення шкоди, завданої екосистемам внаслідок підриву російськими військами Каховської ГЕС, буде досліджуватися виніс седиментів з водосховища та їх подальший перерозподіл. Дослідження також будуть зосереджені на поширення мікропластику харчовим ланцюгом гідробіонтів, зокрема іхтіофауни.

Друга публікація «Екологічні функції річкових седиментів» (автори- Є.І. Насєдкін, Р.Б. Гаврилюк, кандидати геологічних наук, Інститут геологічних наук НАН України, НЕЦУ) висвітлює проблему впливу седиментаційних процесів на розвиток екотуризму. На думку авторів, основною загрозою змін природного чи антропогенного характеру, переміщень «руслових» чи «придонних» седиментів в річках Карпатського регіону є створення їх надлишку чи дефіциту на певних ділянках водойм. Їх дефіцит створює загрози для опор і фундаментів гідротехнічних і транспортних споруд на ділянках з активною гідродинамікою, а накопичення з утворенням мілин та кіс в місцях з пасивним гідродинамічним режимом – перешкоди судновим шляхам. Також деякі екологічні функції рухомих седиментів, у сфері розвитку екотуристичних мереж та територіях в межах басейнів Пруту та Сірету, вкрай важливі для розвитку додаткової інфраструктури для покращення комфорту туристів, включаючи будівництво водоочисних і санітарно-технічних споруд.

Додатково. Міжнародна Карпатська Школа – це багатовекторна платформа неформальної освіти, яка за задумом організаторів покликана згуртовувати представників освітніх установ просвітницької та мистецької сфери, майстрів, учених і науковців, громадських діячів, ініціативних, креативних людей для розбудови Карпатського регіону на засадах сталого розвитку вразливих територіальних громад.

Проєкт “Перехід до екотуризму на природоохоронних територіях через тлумачення спадщини“ спрямований на розбудову потенціалу у сфері управління природоохоронними територіями, виховної роботи з відвідувачами та розвитку екологічно-обґрунтованого міжнародного туризму через тлумачення культурної та природної спадщини Карпатського регіону. Цей інструмент використовується як в країнах ЄС, так Північної Америки, відкриваючи можливості для сталого туризму, одночасно підвищуючи роль природних парків в освіті громад щодо збереження біорізноманіття.

Метою школи є впровадження наукового підходу у підготовку молоді для післявоєнної відбудови та інтеграції України до Європейського Союзу. Координація міждисциплінарних досліджень базується на принципах, затверджених Програмою досліджень Наука для Карпат (S4C) на 2022–2030 рр. та Карпатської конвенції «Про охорону та сталий розвиток Карпат». Заходи направлені на зміцнення співпраці чотирьох національних природних парків, закладів освіти, підтримку мобільності студентів, впровадження неформальної освіти серед молоді. 

У роботі весняної сесії Міжнародної Карпатської школи 2025 взяли участь експерти з Чехії, Польщі, Словаччини, Угорщини та України. У зв’язку з воєнним станом в Україні сесія проводилась в гібридному форматі.

Проєкт SUNDANSE фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, належать виключно автору і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського агентства з питань клімату, інфраструктури та довкілля (CINEA). Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть відповідальності за зміст.