Створення Національного військового меморіального кладовища (НВМК) є надзвичайно важливою державною ініціативою, покликаною гідно вшанувати пам’ять захисників і захисниць України. Формування такого меморіального простору — це не лише питання інфраструктури, а й акт національної пам’яті, моральної відповідальності та історичної справедливості перед тими, хто віддав життя за державу.
Меморіал такого масштабу повинен стати символом шани, єдності та вдячності суспільства. Саме тому він заслуговує на ретельно обране, належне місце — простір, який відповідатиме як вимогам законодавства, так і високим етичним стандартам, екологічним критеріям безпеки та принципам прозорості прийняття рішень.
Національний екологічний центр України переконаний, що національний меморіальний комплекс має бути прикладом відповідального державного підходу — з дотриманням прав громад, природоохоронних норм і довгострокових інтересів суспільства. Лише за таких умов він стане справжнім місцем пам’яті, яке об’єднує, а не породжує конфлікти.
Реалізація такого масштабного й суспільно значущого проєкту має відбуватися виключно в межах закону та з безумовним дотриманням екологічних і санітарних вимог. Питання вибору локації для НВМК не може розглядатися формально або поспіхом, адже йдеться не лише про символічний простір пам’яті, а й про конкретну територію з визначеними природними характеристиками, правовим статусом і впливом на місцеві громади.
Саме з огляду на ці обставини виник судовий спір щодо законності відведення ділянки для розташування НВМК.
Як відомо,29 січня 2026 року Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалив остаточну постанову у справі №320/25649/24, якою залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій та фактично підтвердив незаконність передачі 258,7 га Мархалівського лісу під будівництво НВМК.
Постановою залишено в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025, яка набрала законної сили з моменту прийняття. Судами було визнано протиправними та скасовано пункти 2–5 розпорядження Київської обласної військової адміністрації №275 від 14 березня 2024 року щодо вилучення лісової земельної ділянки, зміни її цільового призначення та передачі у постійне користування Державній установі «Національне військове меморіальне кладовище» (ДУ «НВМК»).
Суд встановив, що спірна територія входить до української частини Смарагдової мережі — Emerald Network (ділянка UA0000338 “Pryirpinnya and Chernechyi Forest”), створеної відповідно до Бернської конвенції, та має статус території особливого природоохоронного значення загальноєвропейського рівня. Наявність охоронюваних природних середовищ підтверджена офіційною документацією, зокрема матеріалами Боярської лісової дослідної станції та геопросторовими даними, внесеними до національної інфраструктури геопросторових даних.
Окремо суди врахували положення Орхуської конвенції, яка гарантує громадськості право вимагати дотримання екологічного законодавства та оскаржувати рішення органів влади у разі порушення природоохоронних норм. Саме на цих підставах діяла громадська організація «Мархалівка. Підтримка», позов якої було задоволено.
Верховний Суд підкреслив надзвичайну суспільну значущість створення НВМК як місця гідного вшанування пам’яті військовослужбовців, захисників і захисниць України, які віддали своє життя за її незалежність і територіальну цілісність. І зазначив, що така мета не може бути досягнута шляхом порушення приписів міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та вимог національного законодавства, зокрема, щодо охорони земель природно-заповідного фонду та інших особливо цінних природоохоронних територій.
Юридичним наслідком постанови Верховного Суду є відсутність правової підстави для права постійного користування зазначеною земельною ділянкою з боку ДУ «НВМК». Відтак, рішення про зміну її цільового призначення та передачу під будівництво меморіального комплексу втратило чинність.
Водночас, попри судові рішення, у серпні 2025 року було відкрито першу чергу меморіалу та здійснено перші поховання, а на території проведено масштабні рубки лісу (близько 30 га). Станом на лютий 2026 року земельні та лісогосподарські роботи на спірній ділянці продовжуються, що створює окрему правову проблему щодо виконання судового рішення та потребує належного реагування уповноважених органів.
Із моменту оголошення про намір розмістити НВМК в Мархалівському лісі Національний екологічний центр України послідовно наголошував: обрана ділянка не відповідає базовим екологічним та санітарним вимогам до проєктування і облаштування кладовищ.
Передусім територія не відповідає санітарним критеріям в частині гідрогеологічних умов. Для кладовищ законодавство та будівельні норми передбачають відсутність підтоплення і глибину залягання ґрунтових вод не менше 2 метрів. Натомість ділянка площею понад 260 гектарів у межах Мархалівського лісу характеризується неглибоким заляганням ґрунтових вод, їхнім тісним зв’язком з атмосферними опадами та високою проникністю ґрунтів. Зона аерації між поверхнею та водоносними горизонтами швидко насичується вологою, а сама територія має виражені ознаки заболоченості. Саме тут формуються витоки кількох малих річок, що свідчить про активну гідрологічну роль цієї місцевості.
Фактичні дані та схеми ґрунтових розрізів демонструють, що рівень ґрунтових вод у багатьох місцях знаходиться дуже близько до поверхні, а в періоди інтенсивних опадів територія підтоплюється. Однак, навіть там, де під час окремих досліджень глибина водоносного горизонту перевищувала 2 метри, екологічні ризики не зникають.
З огляду на це, реалізація проєкту НВМК у Мархалівському лісі створює потенційні ризики забруднення підземних вод, які використовуються місцевими жителями для господарсько-питних потреб, а також може негативно вплинути на водні екосистеми регіону.
Окремо НЕЦУ наголошував на процедурних порушеннях. Вибір місця розташування меморіалу відбувався без належного залучення громадськості, без відкритого обговорення альтернативних локацій і без прозорого обґрунтування гідрогеологічної та екологічної безпечності проєкту. Така закритість процесу суперечить принципам екологічної демократії та суттєво підриває довіру до прийнятих рішень.
Таким чином, позиція НЕЦУ залишається незмінною: вшанування пам’яті полеглих воїнів є безумовним обов’язком держави, однак, реалізація цього обов’язку не може здійснюватися ціною екологічної безпеки, порушення санітарних норм і ігнорування прав місцевих громад.
Щодо перенесення НВМК на інше місце
Найперше Уряд України має продемонструвати приклад поваги до Закону та виконати постанову Верховного Суду – припинити захоронення у Мархалівському лісі. Суд обгрунтував заборону поховань не лише тим фактом, що земельна ділянка належить до Смарагдової мережі, але і тим, що на земельній ділянці наявні високі ґрунтові води, що створює ризики підтоплення могил та забруднення водних горизонтів. Оскільки питання рівня ґрунтових вод не може бути врегульовано законодавчо, то припинення захоронень є безальтернативним кроком в питанні врегулювання ситуації навколо НВМК.
Уряд має зробити невідкладні кроки для пошуку належного місця для НВМК. Це місце має відповідати народним уявленням про вшанування героїв, полеглих у боротьбі за волю України. Стисло про ці уявлення сказав український пророк Тарас Григорович Шевченко у своєму “Заповіті”:
«Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій, щоб лани широкополі, і Дніпро і кручі було видно, було чути як реве ревучий…». Відомо, що полеглих козаків часто хоронили на цвинтарі біля церкви, а на могилах ставили козацькі кам’яні хрести.
Тож НВМК має бути облаштоване на території, яка відповідає екологічним та санітарним вимогам та не несе загрози підтоплення поховань.
Має бути передбачено будівництво зручного транспортного сполучення з НВМК (крім автотраси має бути зручний громадський транспорт, наприклад, електричка або монорельсова дорога). Має також бути побудований храм, у якому будуть відспівувати героїв.
Національне військове меморіальне кладовище України має стати сакральним місцем, де вшановують пам’ять полеглих героїв за волю Батьківщини національним місцем сили та духовного зв’язку з предками.
*******************************************************************************************************