Ukrainian
English
French
Italian
German
Dutch
Spanish
Russian
Portuguese
Chinese (Simplified)
Arabic
Хащі берегів річки Прип’ять
Фото Георгія Веремійчика
Другого лютого відзначають Міжнародний день водно-болотних угідь. Нинішнього року – це цікава дата: 02.02.2022.
Міжнародні водно- болотні угіддя захищає «Рамсарська конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів», стороною якої є Україна.
Відповідно до Статті 1 Конвенції (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_031#Text)
«1. Для цілей цієї Конвенції водно-болотними угіддями є райони маршів, боліт, драговин, торфовищ або водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, – зокрема морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує шести метрів.
2. Для цілей цієї Конвенції водоплавними птахами є птахи, які екологічно залежать від водно-болотних угідь.»
Мета Конвенції – збереження водно-болотних угідь як середовища існування водоплавних птахів та забезпечення раціонального використання цих угідь.
Водно-болотні угіддя можуть бути морськими або прісноводними, внутрішніми або прибережними, природними або створеними людиною.
Прісноводні водно-болотні угіддя – це річки, озера, ставки, заплави, торфовища, болота, трясовини.
Морські водно-болотні угіддя – це гирла річок, частини морського узбережжя, що затоплюються під час припливів й осушуються під час відпливів, солоноводні болота, мангрові ліси, лагуни, коралові рифи, молюскові рифи.
Водно-болотні угіддя, створені людиною – це ставки для розведення риби, рисові чеки (заливні поля), водосховища, солепромислові водойми.
Лише 2,5% води, яка є на планеті – це прісна вода, яка зберігається переважно в льодовиках, снігових шапках на вершинах гір або ж у підземних водоносних горизонтах. Менше 1% запасів прісної води є придатними до вживання, водночас лише 0,3% припадає на річки та озера.
Водно-болотні угіддя – життєво необхідні для поповнення та регулювання запасів питної води.
Вони поглинають та зберігають дощову воду і поповнюють підземні водоносні горизонти; регулюють кількість і постачання води, подаючи воду в потрібний час у потрібне місце в необхідній кількості; покращують якість води шляхом усунення й абсорбції забруднюючих речовин. (https://rovrto.davr.gov.ua/7331/)
Тому саме цього дня міжнародна коаліція громадських екологічних організацій «Врятуймо Полісся» оприлюднила нові результати досліджень щодо континентального річкового шляху Е40 Гданськ – Херсон, яке переконливо доводить, що цей проєкт є економічно збитковим та матиме далекосяжні тяжкі економічні наслідки для економіки країн – сторін проєкту.
Водночас цей проєкт, у разі впровадження, завдасть нищівного удару по всій екосистемі Полісся та призведе до деградації поліських річок, у тому числі річки Прип’ять, а також великих масивів водно-болотних угідь.
Наводимо цей прес-реліз: