Пам’ятний знак «Нульовий кілометр» у дельті Дунаю біля міста Вилкове Одеської області, де річка впадає в Чорне море.
Фото – Державне агентство водних ресурсів України
Сильне маловоддя та спека цього літа спричинили проникнення морської води далеко за течією Дунаю. Разом із солоною водою в пониззя річки зайшли великі скупчення чорноморських медуз, що вже створює проблеми для місцевого промислового рибальства та може змінювати умови існування прісноводних видів.
За даними досліджень Чорноморського відділу Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії (ІРГЕМО) Держрибагентства, у серпні в українській частині Дунаю зафіксували значну неоднорідність водних мас та різке зростання їхньої мінералізації. Про це «Бессарабії INFORM» розповів доктор біологічних наук, завідувач Чорноморського відділу ІРГЕМО Павло Кутіщев.
За результатами досліджень, солоність води в різних шарах та районах Дунаю коливалася від 0,47‰ у поверхневих шарах до 12,3‰ у придонних. Найвищі показники науковці зафіксували в 12-кілометровій зоні Соломонового гирла неподалік Вилкового.
Такі показники свідчать про формування в пониззі Дунаю сольового клину – шару щільнішої морської води, який рухається проти течії під поверхневим шаром прісної річкової води. Через це на поверхні річка може залишатися майже прісною, тоді як біля дна солоність значно вища.
Сольовий клин
Про проникнення солоної води в українську частину Дунаю повідомляв і директор Дунайського біосферного заповідника Олександр Волошкевич.
За його словами, з початку другої декади липня морський сольовий клин піднявся вище Вилкового – до острова Єрмаків, приблизно на 23-й кілометр Дунаю, та зайшов у Соломонове гирло. Морська вода також проникла в судноплавне гирло Бистре. У третій декаді липня її почали фіксувати і в Очаківському гирлі.
Згодом, за словами Волошкевича, морська вода просунулася до 27 км вгору за течією Дунаю.
Формування сольового клину саме по собі є природним процесом у зоні взаємодії річкових і морських вод. Однак цього року його проникнення посилилося через поєднання кількох чинників: сезонне літнє падіння стоку Дунаю, тривалий дефіцит опадів, високі температури та значне випаровування. Додатковий вплив могли мати рівень Чорного моря, напрямок і сила вітру та згінно-нагінні явища.
Подібне проникнення морської води вже спостерігали в дельті Дунаю в попередні посушливі роки. Тому нинішній процес не варто розглядати як одноразову аномалію – він може бути одним із наслідків повторюваних періодів екстремального маловоддя.
Медузи у Дунаї
Польові спостереження ІРГЕМО показали масові скупчення медуз у районі 12-го кілометра Соломонового гирла та на 32-му кілометрі Дунаю.
Їхнє проникнення далеко вгору за течією є своєрідним біологічним індикатором посилення впливу морських вод у пониззі річки. Медузи не здатні самостійно долати сильну річкову течію, тому їхнє переміщення вглиб Дунаю пов’язане із заходом морських вод.
Для місцевих рибалок це вже стало практичною проблемою. Медузи потрапляють у промислові сітки, забивають їхні вічка слизом і власними тілами, збільшують вагу снастей та можуть спричиняти їх пошкодження. Крім того, вони жалять рибу, яка потрапила до сіток, через що улов може втрачати товарний вигляд.
За інформацією «Придунав’я-онлайн», через масове скупчення медуз у деяких районах промисловий вилов фактично стає неможливим.
Зміни в складі водних біоресурсів
Поширення сольового клину впливає не лише на рибальство. Підвищення солоності змінює умови існування гідробіонтів і може змушувати типово прісноводні види – зокрема коропа, карася та ляща – зміщуватися вище за течією.
Натомість солонуватоводні та морські види отримують можливість просуватися далі в річкову систему.
Окремий ризик пов’язаний із придонними шарами. За умов слабкого вертикального перемішування солона вода може утворювати відносно ізольований придонний шар із нижчим вмістом кисню. Це потенційно погіршує умови для донних організмів і риби.
Для екосистеми дельти важливим є також стан бентосу – комплексу донних організмів, який є кормовою базою для багатьох видів риб. Зміна солоності може змінювати його видовий склад і, відповідно, структуру харчових ланцюгів.
Ризик не лише для екосистеми
Просування морської води створює ризики і для господарської діяльності. Як зазначав Олександр Волошкевич, у разі подальшого просування сольового клину солона вода може наблизитися до питних водозаборів та систем, з яких воду використовують для зрошення сільськогосподарських земель.
Водночас нинішня ситуація демонструє, наскільки тісно пов’язані між собою гідрологічний режим Дунаю, стан дельтової екосистеми та господарська діяльність у Придунав’ї.
Фахівці ІРГЕМО продовжують гідрохімічний і гідробіологічний моніторинг української ділянки Дунаю. Подальші спостереження мають показати, наскільки далеко може просунутися сольовий клин, як змінюватиметься солоність у різних шарах води та якими будуть наслідки для водних біоресурсів.
Нинішній випадок є ще одним свідченням того, що тривалі періоди маловоддя змінюють не лише кількість води в Дунаї. Вони здатні посилювати вплив Чорного моря на річкову екосистему, змінюючи її фізико-хімічні умови, видовий склад та умови господарського використання річки.
Проєкт SUNDANSE фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, належать виключно автору і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського агентства з питань клімату, інфраструктури та довкілля (CINEA). Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть відповідальності за зміст.