21 травня Комітет екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи провів Круглий стіл, присвячений проблемі МГЕС. В чому проблема?

Плани будівництва малих ГЕС у Карпатах лякають своїми масштабами: так, згідно Програми, схваленої восени минулого року в Ужгороді і відміненої недавно судом за позовом екологічних активістів, було передбачено будівництво 360 МГЕС на усіх річках Закарпатської області та тисячі водосховищ у верхів’ї річок. До останнього часу 30 об’єктів проходили містобудівне обґрунтування, 100 перебували на стадії узгодження розташування. Згідно останньої інформації, якісь «ентузіасти» зеленого тарифу розпочали будівельні роботи в Розтоках на Черемоші.

У верхів’ях ріки мають невисоку водність, тому для того, щоб виробити якомога більше електроенергії, з рік забирають великі об’єми води, часто майже всю воду, залишаючи замість живого потоку сухе русло, вкрите камінням. Замість кількох кілометрів ріки отримуємо кілька кілометрів труб. І проблема не лише у спотворенні природних краєвидів. Загроза полягає в тому, що зарегулювання русел карпатських річок докорінно змінить ландшафти (а отже, призведе до порушень Європейської ландшафтної (Флорентійської) конвенції), завдасть удару по рекреаційних можливостях регіону, зокрема, частково унеможливить розвиток водних видів туризму, наприклад, рафтингу, призведе до знищення вразливиз гірських екосистем на значних площах.

Тому серйозна розмова, організована керівництвом Комітету – народними депутатами А. Семиногою та Іваном Зайцем, очікувалась з нетерпінням.

Надбанням громадськості стали рішення Круглого столу Комітету екополітики Верховної Ради.

Коментує Ярослав Мовчан, Голова НЕЦУ, професор кафедри екології Інституту екологічної безпеки Національного авіаційного університету:

«В ситуації з малими гідроелектростанціями ми маємо брати до уваги кілька обставин: загрози, що виникають для природи і людей, їх ефективність і місце в системі енергопостачання, альтернативи і стратегічні перспективи. Коротко про це: спорудження та експлуатація сотень водосховищ на карпатських річках може викликати регіональне підвищення рівнів підземних вод та підтоплення земель, що, разом із додатковим накопиченням мільярдів тон води, призведе до збільшення сейсмічної інтенсивності території за рахунок техногенної (наведеної) складової (а Карпати і так відноситься до сейсмічних регіонів, де землетруси можуть досягати 8-9 балів). Забір основної частини води із ріки спричиняє цілу низку екологічних та соціально-економічних проблем, серед яких: зміна водності басейнів та зміни гідрогеологічної обстановки включно із загрозою зниження рівня грунтових вод; зникнення водних організмів (в тому числі червонокнижних риб і комах) через знищення оселищ існування і відтворення молоді; погіршення туристичного потенціалу територій, при цьому деякі види туризму, наприклад, сплав річками, може взагалі зникнути, відповідне зниження доходів місцевих жителів від обслуговування туристів; активізація негативних геологічних процесів; вплив на ландшафти, збіднення та порушення біогеоценотичного покриву; негативний вплив на природоохоронні території тощо.

В той же час, Україна сьогодні – країна-експортер електроенергії (тільки за перші місяці цього року на 50% зросли продажі енергії за кордон). Тому прийняття виваженого рішення з цього питання потребує додаткового розгляду та громадського обговорення, додаткової оцінки ефективності, з одного боку, стимулювання виробництва МГЕС порівняно невеликих обсягів електроенергії, а з другого – можливої шкоди довкіллю і ландшафтам гірських регіонів, втрати роботи їх населенням за рахунок зменшення «зеленого» туризму та погіршення умов проживання населення, загроз водним басейнам та природі регіону. Дивує інше: навіть в цій ситуації, районні влади в Рахові, Косові, Путилі, Верховині продовжують наполягати на потребі нагального спорудження МГЕС!»

Виважений підхід Комітету екополітики Верховної Ради, сформульований у його рішенні за підсумками Круглого столу щодо проблеми малих електростанцій, дає шанс на системне вирішення проблеми: розрахунок енергобалансу і корегування енергостратегії, врахування соціальних і довкільних питань, започаткування здійснення Стратегічної довкільної оцінки на рівні регіону.

Члени НЕЦУ та активісти громадської Кампанії «Врятуємо Карпати від МГЕС, врятуємо МГЕСи для відновлюваної енергетики!» вважають, що на рівні стратегічного планування та реалізації державної політики, перед нарощуванням темпів будівництва МГЕС доцільно визначити місце малої гідроенергетики у збалансованому розвитку енергетики в цілому. При цьому в першу чергу необхідно реалізувати потенціал існуючих МГЕС, а також тих, які існували і можуть бути реконструйовані, а вже потім планувати будівництво нових МГЕС, а під час планування будівництва МГЕС необхідно визначити науково обґрунтовані можливі місця для їх спорудження з урахуванням екологічних, культурних і соціальних факторів, пріоритетності та рекомендацій щодо типу МГЕС. Мають також бути зроблені відповідні корективи в проекті змін до Енергетичної стратегії України.

Ігор Сіренко, координатор Кампанії від НЕЦУ

Галина Проців, координатор Кампанії НЕЦУ в регіоні

Завантажити Рішення Комітету екополітики ВРУ за підсумками Круглого столу (21 травня) щодо МГЕС від 6 червня 2012 року