Дністровська комісія: Республіка Молдова відкладає перше засідання

У столиці Республіки Молдови м. Кишиневі на 5 квітня 2018 р. було заплановане проведення першого засідання Комісії зі сталого використання і охорони басейну річки Дністер. Проте напередодні стало відомо, що Уряд Молдови відклав ухвалення рішення про затвердження складу Молдовської частини Комісії. Перше засідання Комісії, яке очікувалось роками, трансформувалось в підготовче.

Договір про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер було підписано між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіка Молдова 29 листопада 2012 року у Римі на 6-й сесії наради сторін Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер. Вже через кілька місяців договір був ратифікований парламентом Молдови, проте ратифікацію Україною прийшлось чекати майже 5 років – до червня 2017 р. Процес був зрушений з мертвої точки, що дає надію на вирішення численних екологічних проблем басейну Дністра шляхом його спільного управління.

Для досягнення цілей Договору Україна та Республіка Молдова мали у двомісячний термін створити Комісію зі сталого використання і охорони басейну річки Дністер, яка є органом міждержавної співпраці, відповідальним за досягнення цілей Договору. Вчасно ця частина зобов’язань не була виконана. Українська частина комісії була створена наприкінці лютого 2018 р. відповідно до Постанови КМУ № 148. Паралельний процес відбувався і в Молдові, разом з тим відбувалась підготовка до першого засідання Комісії. Воно мало відбутися 5 квітня в Кишиневі за підтримки проекту «Сприяння розвитку транскордонного співробітництва та комплексного управління водними ресурсами в басейні річки Дністер». І вже напередодні стає відомо, що Уряд Молдови вирішив не затверджувати Молдовську частину комісії, а передати це питання в Парламент.

Таким чином плановане засідання Комісії було трансформовано у підготовче, а повноцінне перше засідання може відбутися після затвердження Молдовою їх частини Комісії, що відкладає початок повноцінного функціонування Комісії на невизначений період.

За квотою двох представників громадськості до української частини Комісії включено голову НЕЦУ Руслана Гаврилюка та голову громадської організації «Екологічний клуб «Край» Галину Проців, які взяли участь у засіданні. Рішення молдовського Уряду викликало здивування не лише в представників України, але в громадському середовищі Молдови. Громадські організації двох країн критично поставились до фактичного демаршу молдовського уряду. Перед країнами наразі стоять гострі проблеми пов’язані з управлінням басейну, насамперед в сфері розвитку гідроенергетики, управління існуючими гідроенергетичними об’єктами. Унікальність басейну Дністра полягає в тому, що обидві країни відносно одна до одної розташовані нижче за течією, що покладає підвищену відповідальність за стан річки як на Україну, так і на Молдову.

В рамках підготовчого засідання було обговорено стан імплементації європейського законодавства в сфері водної політики в обох країнах, наголошено на певні успіхи, що в першу чергу пов’язують із виконанням Угод про асоціацію із Європейським Союзом. Водночас підкреслено наявні проблеми із формуванням басейнових рад, в тому числі Дністровської, в Україні.

Було обговорено правила процедур діяльності Комісії, її структуру, порядок залучення експертів для вирішення окремих завдань. На основі світового досвіду діяльності Комісій з управління транскордонними річками запропоновані тематичні робочі групи Дністровської комісії, які мають охопити всі найбільш гострі питання басейну річки.

Представники громадськості наголосили на необхідність публічного висвітлення діяльності Комісії, участі громадськості у всіх робочих процесах. За наполегливою вимогою громадськості погоджено переведення діяльності робочої групи з гідроенергетики, що була створена в рамках проекту «Сприяння розвитку транскордонного співробітництва та комплексного управління водними ресурсами в басейні річки Дністер» під юрисдикцію Комісії, для забезпечення її об’єктивної і незалежної діяльності. Руслан Гаврилюк в своєму виступі відзначив необхідність об’єктивної оцінки існуючих та проектованих гідроенергетичних об’єктів на довкілля, впровадження сучасних методичних підходів до такого оцінювання на засадах збалансованого розвитку гідроенергетики. Ці питання будуть висвітлені на Круглому столі «Екологічні аспекти розвитку гідроенергетики в Україні», що відбудеться 18 квітня у Верховній Раді України в рамках проекту НЕЦУ «Розвиток гідроенергетики України – громадський аналіз в контексті євроінтеграційних процесів», що фінансується Міжнародним фондом «Відродження».

Власна інформація НЕЦУ

no images were found