Сучасні збройні конфлікти високої інтенсивності характеризуються безпрецедентним антропогенним тиском на довкілля, що призводить до глибокої деградаці ї ґрунтового покриву, гідросфери та атмосферного повітря.
Умови воєнного стану та стратегічні завдання інтеграці ї України до європейського простору вимагають від муніципалітетів кардинального переосмислення підходів до стратегічного планування та управління ресурсами. Сучасний етап розвитку держави характеризується жорсткими нормативними вимогами та дедлайнами, які громади не можуть ігнорувати. Принципово зростає роль різноманітних форм донорської допомоги від міжнародних інституцій, в форматі грантів та публічно-приватних інвестицій, в процесах забезпечення соціально-економічної стійкості, повоєнного відновлення та інтеграці ї України до ЄС за пріоритетами “зеленого” переходу, за визнаним в світі принципом “краще ніж було” («Build back better», як це визначено United Nations Office for Disaster Risk Reduction (UNISDR), що в гармонійній взаємоді ї визначає нашу візію на поточному етапі діяльності та в стратегічній перспективі.
Відповідно до Державної стратегі ї регіонального розвитку на 2021-2027 роки (у чинній редакці ї Кабінету Міністрів України від 06.01.2026 № 1796), кожна громада зобов’язана мати актуалізовану локальну Стратегію та План ї ї реалізаці ї. Разом із цим, схвалена урядом Національна програма адаптаці ї законодавства України до права ЄС (acquis ЄС) від 1 квітня 2026 року (Постанова КМУ № 438) визначає чіткі вимоги щодо розвитку нових компетенцій, цифрової трансформаці ї та інституційної спроможності органів місцевого самоврядування в межах офіційних перемовин про вступ України до Європейського Союзу. Зазначена Національна програма налічує близько 1875 завдань, що передбачають імплементацію понад 1600 актів права ЄС в форматі інституційних та процедурних реформ, що відповідає вимогам допомоги міжнародних донорів на забезпечення стійкості та модернізаці ї України під гаслом «гроші за реформи».
Практика показує, що самостійне комплексне опрацювання цих документів муніципалітетами ускладнюється дефіцитом профільних кадрів. Сьогодні ОТГ гостро потребують постійної допомоги кваліфікованих експертів з євроінтеграці ї, методистів та тьюторів (досвідчених спеціалізованих наставників і консультантів, які здійснюють індивідуальний супровід та практичне навчання посадових осіб громад). Залучення такої експертизи є критично необхідним для аналізу місцевого потенціалу, розробки інвестиційних паспортів, а головне – для формування у посадових осіб громад стійких навичок (capacity building) з метою подальшого розгортання публічноприватного партнерства (відповідно до уніфікованих стандартів КМУ щодо інноваційної діяльності ) з міжнародними донорами, МФІ та інвесторами в горизонті 2026–2033 років.
Реагуючи на ці виклики та об’єднуючи інтелектуальні ресурси задля інституційного посилення муніципалітетів, НЕЦУ розгортає експертно-методичний супровід імплементаці ї Регламенту (ЄС) № 649/2012 щодо експорту та імпорту небезпечних хімічних речовин, процедур попередньої обґрунтованої згоди (PIC) і Роттердамської конвенці ї.
Представлене дослідження присвячене аналізу впливу Регламенту (ЄС) № 649/2012 щодо експорту та імпорту небезпечних хімічних речовин у контексті євроінтеграційних процесів та екологічної безпеки України. Структурою документа передбачено комплексний розгляд регуляторних механізмів, зокрема процедури попередньої обґрунтованої згоди (PIC), виконання положень Роттердамської конвенці ї та інтеграці ї з вимогами REACH. Сучасна парадигма повоєнного відновлення базується на тріаді сталого розвитку (економічна стійкість, соціальна інклюзія, екологічна цілісність) та принципах ESG (Environmental, Social, Governance), узгоджених з ініціативами Європейського зеленого курсу та стратегіями хімічної безпеки.
- Екологічний вимір (Environmental): подібно до вивчення цифрових токсичних ефектів і маніпуляцій, реальне довкілля стикається з безпрецедентним антропогенним і воєнним навантаженням. Досягнення цілей нульового забруднення вимагає ліквідаці ї хімічних загроз від наслідків бойових дій, запровадження біоремедіаці ї, а також переходу до циркулярної економіки у будівельному секторі з використанням безпечних матеріалів.
- Соціальний вимір (Social): цифрові мережі сьогодні виступають середовищем соціального порівняння та підвищеного психологічного тиску на вразливі групи. Водночас соціальний компонент сталого розвитку акцентує увагу на захисті здоров’я працівників, безпеці праці під час гуманітарного розмінування та прозорому інформуванні громад про екологічні ризики.
- Управлінський вимір (Governance): потреба в об’єктивному аналізі даних і подоланні методологічних пробілів у дослідженні цифрових систем корелює з вимогою високих стандартів екологічного комплаєнсу (імплементація норм REACH, регламентів щодо небезпечних речовин та стандартів оцінки ризиків), що гарантує прозорість і довіру до інвестицій у відбудову.
Для практичної реалізаці ї зазначених стратегічних пріоритетів дослідження детально розглядає прикладні блоки, спрямовані на подолання наслідків воєнних дій. Зокрема, у фокусі уваги перебуває аналіз токсикологічного забруднення ґрунтів і водних об’єктів важкими металами та залишками вибухових речовин, управління ризиками вторинного забруднення при гуманітарному й технічному розмінуванні, а також запобігання явищу «прикрої заміни» (Regrettable Substitution) при виборі дезінфекційних реагентів. Наступний прикладний блок присвячено біоремедіаці ї як екологічно зорієнтованому методу відновлення порушених екосистем за допомогою фіто- та мікотехнологій. Завершальним прикладним аспектом є впровадження концепці ї циркулярного будівництва, раціонального поводження з небезпечними будівельними відходами та переходу на низьковуглецеві зелені матеріали відповідно до вимог європейських регламентів.
В умовах триваючих кризових обставин, руйнування критичної інфраструктури та серйозних зимових загроз особливої актуальності набуває операційна стійкість громадянського суспільства.
Представлений аналітичний документ безпосередньо відповідає пріоритетним напрямам розвитку щодо здатності ОГС забезпечувати безперервність, доступність і належність експертних послуг для цільових груп у надзвичайних умовах, підтримувати керованість і безпеку при перебоях з енерго-, тепло- та водопостачанням. Завдяки системній мобілізаці ї ресурсів, міжсекторній координаці ї та залученню цільового обладнання й аналітичних інструментів як невіддільної складової розвитку організаційної спроможності, цей проєкт гарантує оперативне інформування громад, мінімізацію екологічних та техногенних ризиків у зимовий період і стабільне виконання завдань зеленого відновлення на підконтрольній територі ї України.
Козловська М.В., Остапенко А.І., Остапенко О.І. Аналітичне дослідження сфери впливу Регламенту (ЄС) 649/2012 з питань експорту та імпорту небезпечних хімічних речовин. Серія досліджень регуляторного поля REACH. Рубрика: acquis communautaire в сфері довкілля та змін клімату. Імплементація в Україні. За ред. канд.геол.н. Р.Б. Гаврилюка. Національний екологічний центр України. 2026. 60 с.
Ініціатива «Зелені публічні закупівлі (GPP) та ESG-стандарти як інструменти виконання Регламенту ЄС 2024/1991 та стимулювання інвестицій в територіальні громади» впроваджується Національним екологічним центром України в рамках проєкту «Підтримка діяльності Української національної платформи ФГС СхП у 2025-2026 рр.» (№ EAPCSF/SEC006/2025/NP від 22.04.2025 р.), який реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу.