EngУкр

Енергетика

Версія для друку

У березні 2006 р. Кабінет Міністрів України затвердив „Енергетичну стратегію України на період до 2030 року” . Стратегія, передбачає зростання виробництва електроенергії здебільшого за рахунок пріоритетного використання атомної енергії. Оскільки, АЕС не є маневреними генеруючими потужностями, то виникає проблема регулювання пікових навантажень у мережі.

Вирішення проблеми пікових навантажень можливе різними шляхами. По-перше, можливим і необхідним є керування попитом на електроенергію, тобто створення умов, коли коливання попиту протягом доби щонайменше. По-друге, можливе використання електростанцій де є технічна можливість швидко змінити обсяг виробництва електроенергії і, відповідно, споживання сировини. Проте, згідно з енергетичною стратегією країни, цю проблему планується вирішити третім шляхом – за рахунок будівництва до 2030 року черги гідроакумулюючих станцій, що працюють як акумулятор.

Енергетичною стратегією передбачається добудова трьох ГАЕС будівництво яких було розпочато за радянських часів: Ташлицької, Канівської та Дністровської. Станції знаходяться на різних стадіях будівництва. За повідомленнями Кабінету міністрів перша черга Ташлицької ГАЕС вже введена в експлуатацію, Дністровська ГАЕС вважається добудованою на 68%. Канівська ГАЕС буде фактично будуватися з „зеленої галявини” вважаючи на занепад побудованих раніше об’єктів.

ГАЕС – це не самостійне джерело енергії, а лише акумулятор, що зберігає енергію, вироблену іншими джерелами. Спочатку ГАЕС закачує воду у басейн, що знаходиться на певній висоті, таким чином створюючи запас потенційної енергії. Потім спускаючи воду через турбіну до нижнього басейну, отримують електрику як на звичайній ГЕС. При цьому ГАЕС споживає більше електроенергії для закачування води в басейн, ніж виробляє, спускаючи воду назад до водоймища.

Проблеми пов’язані з використанням ГАЕС:

  • Технологія ГАЕС передбачає великі втрати електроенергії. До об’єднаної енергосистеми ГАЕС повертає усього близько 70-75%, а 25-30% електроенергії використовує на власні потреби. А якщо додати втрати на передачу струму, то енергоефективність ГАЕС буде ще меншою.
  • Будівництво та експлуатація великомасштабних гідроспоруд завжди були пов’язані з техногенними ризиками – конструктивними, гідродинамічними, геологічними та, інколи, сейсмічними.
  • Будь які спроби регулювати гідродинаміку великих водойм несуть у собі ризик катастрофічних непередбачуваних процесів. Гідродинаміка течій, а саме поведінка води в каналах та взаємодія води із стінками та дном водосховищ та дамб, являє собою дуже складні процеси у складних системах, які сучасний математичний апарат не у змозі надійно прорахувати в силу їхньої складності.

Анонси

1 червня – конференція щодо загроз добудови Хмельницької атомної електростанції [27.05.2011]

1 червня, у середу, об 11:00 відбудеться прес-конференція на тему: „Основні небезпеки добудови Хмельницької атомної електростанції”, на якій експерти з енергетичних питань України та Росії розкажуть про:

- загрози добудови Хмельницької атомної електростанції;
- результати громадських слухань щодо добудови енергоблоків №3, 4 ХАЕС;
- критичні зауваження до Оцінки впливу на навколишнє природне середовище.

Конференція з питань впровадження енергозбереження та альтернативної енергетики в домогосподарствах і громадах [23.05.2011]

Громадські слухання щодо добудови двох енергоблоків ХАЕС [12.05.2011]

Прес-анонс "Про що мовчать енергетики та змушують мовчати інших" [02.12.2008]

Що замовчують про сучасне та майбутнє атомної енергетики? [19.09.2008]

Прес-релізи

Найбільший в світі державний банк активно фінансує проекти, пов’язані з викопним паливом [14.12.2011]

Київ/Брюссель. – Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) збільшив кредитування викопного палива з 2,8 млрд. євро до 5 млрд. євро у період з 2007 по 2010 рік. Такі висновки містяться у дослідженні «Вуглець наступає», що оприлюднила сьогодні мережа неурядових організацій Центральної та Східної Європи «Бенквоч» (1).

ЄІБ є власним банком Європейського союзу, що має сприяти і підтримувати цілі ЄС, у тому числі по скороченню викидів парникових газів на 20 відсотків до 2020 року і на 80-95 відсотків до 2050 року в порівнянні з рівнем 1990 року. Енергетика посідає друге місце за об’ємами кредитування у загальному портфелі банку, який сягнув 72 млрд. євро в 2010 році, що перевищує об’єми кредитування Світового банку. В останні чотири роки левова частка кредитів ЄІБ у енергетику йде на проекти пов’язані з викопним паливом, і становить 16 мільярдів євро. На проекти по розвитку нових поновлюваних джерел енергії ЄІБ виділив 13 млрд. євро у той же проміжок часу (2).

У Вінницькій області встановили перший сонячний колектор для нагрівання води [21.11.2011]

Нову Енергетичну стратегію України буде неможливо виконати через завищені прогнози [15.11.2011]

Експерти проти ветування “зеленого тарифу” на електрику з біогазу [14.11.2011]

Мешканці трьох українських громад споруджують сонячні колектори для нагрівання води [24.10.2011]

Листи та звернення

Відкрите звернення до Президента України щодо встановлення "зеленого тарифу" на електроенергію з біогазу [14.11.2011]

Чотирнадцять громадських організацій та експертних дослідницьких центрів вимагають прийняти зміни до Закону України “Про електроенергетику”, що стосуються впровадження “зеленого тарифу” на електроенергію, вироблену з біогазу. Таке звернення до Президента України громадськість надіслала після того, як 27 жовтня Президент ветував цей закон.

На переконання громадськості та згідно з висновками провідних фахівців у цій сфері, Закон України від 6 жовтня 2011 року № 3692-VI “Про внесення змін до статті 17-1 Закону України “Про електроенергетику” щодо вдосконалення системи тарифоутворення на електроенергію, яка виробляється з біогазу” повністю відповідає інтересам України, світовим тенденціям розвитку енергетики, виконанню умов Кіотського протоколу, сприяє залученню значних іноземних інвестицій, створенню робочих місць та є одним з елементів адаптації законодавства України до норм Європейського союзу.

Мінвугільенерго не залучає фахівців до написання Енергетичної стратегії України [11.11.2011]

Запит НЕЦУ до НАЕК Енергоатом щодо обгрунтування економічної доцільності ХАЕС та виконання конвенції Еспоо [29.08.2011]

Друге звернення громадських організацій України та Росії до Сбербанку Росії щодо будівництва ХАЕС [26.07.2011]

Пропозиції НЕЦУ до Енергетичної стратегії України на період до 2030 р. [21.06.2011]

Документи

Пропозиції НЕЦУ до Енергетичної стратегії України на період до 2030 р. [21.06.2011]

В Україні розпочався процес перегляду документу «Енергетична стратегії України до 2030 року», прийнятого в 2006-му році. Громадськість, науковці і експерти з енергетики вже давно вимагали внести зміни до даного документу оскільки він не відповідає засадам збалансованого розвитку й світовим тенденціям. В той час коли в інші країни намагаються скоротити споживання енергетичних ресурсів й великими темпами розвивають альтернативні джерела енергії, український уряд планує збільшувати в рази споживання енергетичних ресурсів, а також будувати нові ядерні та вугільні енергоблоки.

Запропоновані зміни до державної енергетичної стратегії, які підготовлені Фондом «Ефективне управління» все одно не дозволять Україні вирішити енергетичні проблеми країни.

Національний екологічний центр України підготував свої пропозиції змін та доповнень до документу «Оновлення Енергетичної стратегії України на період до 2030 р., який було надіслано до Громадської ради при Мінприроди України

Матеріали конференції з енергозбереження та альтернативної енергетики в домогосподарствах [06.06.2011]

Проект добудови енергоблоків Хмельницької атомної станції [10.01.2011]

Спільні пропозиції громадських організацій щодо співпраці ЄС-Україна у сфері енергетики [19.01.2009]

Рішення громадських слухань "Екологічна безпека в аспекті перспективного розвитку енергетики України" [30.05.2008]

Доповіді

Добудова енергоблоків №3-4 Хмельницької атомної електростанції. Критичні зауваження до Оцінки впливу на навколишнє природне середовище [01.06.2011]

У травні у містах Хмельницької області відбулися громадські слухання з приводу добудови енергоблоків №3 та №4 на Хмельницькій атомній електростанції. На слуханнях атомники презентували документ “Оцінка впливу на навколишнє природе середовище”, який викликав численні зауваження. Зокрема, цей документ існує у двох варіантах: “поблажливіший” до ХАЕС від 2009 року та більш жорсткий від 2010. Різниця між цими двома документами разюча: наприклад, кількість викидів цезію-137 при запроектній аварії на ХАЕС у документі 2009 року вказаний у десять разів менший, ніж у такому ж документі 2010 року. Невідомо, який саме з цих двох документів показували громадськості на слуханнях, тому можна говорити про фальсифікацію даних під час слухань.

Окрім цього,

Дослідження НЕЦУ «Експлуатація ядерних енергоблоків у понадпроектний термін. Світова практика і особливості процесу в Україні» [13.12.2010]

Кредитування ЄБРР у енергетику у країнах центральної та східної Європи за період 2006-2009 рр. [18.11.2010]

Гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС) - не зелені інвестиції [29.01.2009]

Інформаційна довідка про ризики проекту побудови Канівської ГАЕС [09.06.2008]

Книги та буклети

Атомна енергетика: небезпека, економічна недоцільність, радіоактивні відходи… [02.04.2009]

Атомній енергетиці є кращі альтернативи!

Для виробництва електроенергії на атомній електростанції (АЕС) використовують радіоактивні речовини, опромінення від яких становить загрозу для всього живого. Найгірше, що людина не може почути чи побачити радіоактивне випромінювання, тому не відчуває загрози.

Безпечних реакторів не існує

Як свідчить офіційна статистика, несправності в роботі АЕС у світі стаються майже щодня. Деякі з них супроводжуються викидами радіоактивних речовин і завдають шкоди робітникам станцій, місцевим жителям та довкіллю.

Аварії можливі і на інших об’єктах атомної енергетики, починаючи з шахт видобування урану і закінчуючи сховищами відходів.

Небезпечне транспортування

Щороку через Україну транспортують понад 100 радіоактивних вантажів. Перевезення здійснюються переважно залізницею – тими самими шляхами, якими йдуть пасажирські потяги. Аварія потягу з радіоактивними відходами може зашкодити населенню в місцях, де немає радіоактивних підприємств.

Споживання електроенергії в режимі очікування в Україні [02.03.2009]

Видання дружніх організацій

Методичні рекомендації з екологічно безпечної заготівлі (викошування) очерету [22.07.2008]

Cерія: Збереження біорізноманіття в Приморсько-степовому екокоридорі. Методичні рекомендації з екологічно безпечної заготівлі (викошування) очерету. / Відп.ред. Ярослав Мовчан. – К.: Громадська організація «Срібна Чайка», 2007. – 56 с.

Методичні рекомендації

Методичні рекомендації з екологічно безпечної заготівлі (викошування) очерету [22.07.2008]

Cерія: Збереження біорізноманіття в Приморсько-степовому екокоридорі. Методичні рекомендації з екологічно безпечної заготівлі (викошування) очерету. / Відп.ред. Ярослав Мовчан. – К.: Громадська організація «Срібна Чайка», 2007. – 56 с.

Фільми

Документальний фільм "Про що мовчать енергетики?" [26.01.2009]

У документальному фільмі “ПРО ЩО МОВЧАТЬ ЕНЕРГЕТИКИ?” зібрано факти, які наглядно спростовують ряд міфів, пов’язаних з будівництвом гідроакумулюючих електростанцій (ГАЕС) в Україні. Реальні кадри будмайданчиків Дністровської та Ташлицької ГАЕС, свідчення людей у відчаї, що зігнулись під тягарем некомпенсованих наслідків будівництва, інтерв’ю із незалежними експертами…

Фотогалерея

Еко-культурний фестиваль "Трипільське коло", 28-29 червня 2008 [14.07.2008]

28-29 червня 2008, біля Ржищева на Київщині відбувся перший еко-культурний фестиваль “Трипільське коло”. НЕЦУ був запрошений прийняти участь у організації заходів у рамках екологічної секції фестивалю. Центральна тему проведеного НЕЦУ семінару: екологічні та соціальні загрози, що несе проект будівництва Канівської ГАЕС. Після семінару пройшла інформаційно-екологічна акція “Хочу знати!” – виїзд учасників фестивалю, а тому числі НУО та преси, на місце планованого будівництва. Відбулося знайомство з мальовничим куточком на берегу Дніпра в районі села Бучак, улюбленим місцем відпочинку сотень українців, місцем, де практично на кожному кроці можна доторкнутися до унікальних духовних та культурних пам’яток. Місцем, яке зникне, якщо відновиться будівництво Канівської ГАЕС…

Фото: Іван Кугно, Ірина Головко.

Ми в пресі

Сотні ГЕС замінять у Карпатах туристів? [17.01.2012]

Екологічною загрозою №1, яка сколихне Україну у 2012 році, природоохороніці називають наміри масового спорудження міні-ГЕС на карпатських річках.

Серед прогнозованих наслідків будівництва – загибель червонокнижних риб: харіуса європейського, дунайського лосося, форелі, втрата туристичного потенціалу та збільшення небезпеки від паводків.

Оперуючи неоднозначним терміном “зелена енергетика”, таємничі підприємці планують спорудити на карпатських річках близько 550 малих гідроелектростанцій. Саме стільки міні-ГЕС нині знаходиться на різних етапах проектування і погодження.

У Закарпатській області їх планується до 330, Львівській – близько 20, Івано-Франківській – за різними підрахунками від 50 до 150, у Чернівецькій – близько 20 Це означає що у більше півтисячі місцях карпатські річки будуть на кілометри загнані у труби і назавжди втрачені для природи і туризму. Лише р. Чорний Черемош може опинитися в трубі в кількох місцях.

2011-ий рік був сприятливим для розвитку «зеленої енергетики» в Україні [27.12.2011]

Підсумки року від "Національного екологічного центру України" [21.12.2011]

Экологи: Под видом "зеленых" проектов Всемирный банк и ЕБРР финансируют производство "грязной" энергии в Украине [15.09.2011]

Чого чекати жителям Рівненщини від ядерних реакторів? [06.12.2010]

Пошук

Loading