|
У березні 2006 р. Кабінет Міністрів України затвердив „Енергетичну стратегію України на період до 2030 року” . Стратегія, передбачає зростання виробництва електроенергії здебільшого за рахунок пріоритетного використання атомної енергії. Оскільки, АЕС не є маневреними генеруючими потужностями, то виникає проблема регулювання пікових навантажень у мережі. Вирішення проблеми пікових навантажень можливе різними шляхами. По-перше, можливим і необхідним є керування попитом на електроенергію, тобто створення умов, коли коливання попиту протягом доби щонайменше. По-друге, можливе використання електростанцій де є технічна можливість швидко змінити обсяг виробництва електроенергії і, відповідно, споживання сировини. Проте, згідно з енергетичною стратегією країни, цю проблему планується вирішити третім шляхом – за рахунок будівництва до 2030 року черги гідроакумулюючих станцій, що працюють як акумулятор. Енергетичною стратегією передбачається добудова трьох ГАЕС будівництво яких було розпочато за радянських часів: Ташлицької, Канівської та Дністровської. Станції знаходяться на різних стадіях будівництва. За повідомленнями Кабінету міністрів перша черга Ташлицької ГАЕС вже введена в експлуатацію, Дністровська ГАЕС вважається добудованою на 68%. Канівська ГАЕС буде фактично будуватися з „зеленої галявини” вважаючи на занепад побудованих раніше об’єктів. ГАЕС – це не самостійне джерело енергії, а лише акумулятор, що зберігає енергію, вироблену іншими джерелами. Спочатку ГАЕС закачує воду у басейн, що знаходиться на певній висоті, таким чином створюючи запас потенційної енергії. Потім спускаючи воду через турбіну до нижнього басейну, отримують електрику як на звичайній ГЕС. При цьому ГАЕС споживає більше електроенергії для закачування води в басейн, ніж виробляє, спускаючи воду назад до водоймища. Проблеми пов’язані з використанням ГАЕС:
|
||
Анонси1 червня – конференція щодо загроз добудови Хмельницької атомної електростанції [27.05.2011]1 червня, у середу, об 11:00 відбудеться прес-конференція на тему: „Основні небезпеки добудови Хмельницької атомної електростанції”, на якій експерти з енергетичних питань України та Росії розкажуть про: - загрози добудови Хмельницької атомної електростанції; Прес-релізиНайбільший в світі державний банк активно фінансує проекти, пов’язані з викопним паливом [14.12.2011]Київ/Брюссель. – Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) збільшив кредитування викопного палива з 2,8 млрд. євро до 5 млрд. євро у період з 2007 по 2010 рік. Такі висновки містяться у дослідженні «Вуглець наступає», що оприлюднила сьогодні мережа неурядових організацій Центральної та Східної Європи «Бенквоч» (1). ЄІБ є власним банком Європейського союзу, що має сприяти і підтримувати цілі ЄС, у тому числі по скороченню викидів парникових газів на 20 відсотків до 2020 року і на 80-95 відсотків до 2050 року в порівнянні з рівнем 1990 року. Енергетика посідає друге місце за об’ємами кредитування у загальному портфелі банку, який сягнув 72 млрд. євро в 2010 році, що перевищує об’єми кредитування Світового банку. В останні чотири роки левова частка кредитів ЄІБ у енергетику йде на проекти пов’язані з викопним паливом, і становить 16 мільярдів євро. На проекти по розвитку нових поновлюваних джерел енергії ЄІБ виділив 13 млрд. євро у той же проміжок часу (2). Листи та зверненняВідкрите звернення до Президента України щодо встановлення "зеленого тарифу" на електроенергію з біогазу [14.11.2011]Чотирнадцять громадських організацій та експертних дослідницьких центрів вимагають прийняти зміни до Закону України “Про електроенергетику”, що стосуються впровадження “зеленого тарифу” на електроенергію, вироблену з біогазу. Таке звернення до Президента України громадськість надіслала після того, як 27 жовтня Президент ветував цей закон. На переконання громадськості та згідно з висновками провідних фахівців у цій сфері, Закон України від 6 жовтня 2011 року № 3692-VI “Про внесення змін до статті 17-1 Закону України “Про електроенергетику” щодо вдосконалення системи тарифоутворення на електроенергію, яка виробляється з біогазу” повністю відповідає інтересам України, світовим тенденціям розвитку енергетики, виконанню умов Кіотського протоколу, сприяє залученню значних іноземних інвестицій, створенню робочих місць та є одним з елементів адаптації законодавства України до норм Європейського союзу. ДокументиПропозиції НЕЦУ до Енергетичної стратегії України на період до 2030 р. [21.06.2011]В Україні розпочався процес перегляду документу «Енергетична стратегії України до 2030 року», прийнятого в 2006-му році. Громадськість, науковці і експерти з енергетики вже давно вимагали внести зміни до даного документу оскільки він не відповідає засадам збалансованого розвитку й світовим тенденціям. В той час коли в інші країни намагаються скоротити споживання енергетичних ресурсів й великими темпами розвивають альтернативні джерела енергії, український уряд планує збільшувати в рази споживання енергетичних ресурсів, а також будувати нові ядерні та вугільні енергоблоки. Запропоновані зміни до державної енергетичної стратегії, які підготовлені Фондом «Ефективне управління» все одно не дозволять Україні вирішити енергетичні проблеми країни. Національний екологічний центр України підготував свої пропозиції змін та доповнень до документу «Оновлення Енергетичної стратегії України на період до 2030 р., який було надіслано до Громадської ради при Мінприроди України ДоповідіДобудова енергоблоків №3-4 Хмельницької атомної електростанції. Критичні зауваження до Оцінки впливу на навколишнє природне середовище [01.06.2011]У травні у містах Хмельницької області відбулися громадські слухання з приводу добудови енергоблоків №3 та №4 на Хмельницькій атомній електростанції. На слуханнях атомники презентували документ “Оцінка впливу на навколишнє природе середовище”, який викликав численні зауваження. Зокрема, цей документ існує у двох варіантах: “поблажливіший” до ХАЕС від 2009 року та більш жорсткий від 2010. Різниця між цими двома документами разюча: наприклад, кількість викидів цезію-137 при запроектній аварії на ХАЕС у документі 2009 року вказаний у десять разів менший, ніж у такому ж документі 2010 року. Невідомо, який саме з цих двох документів показували громадськості на слуханнях, тому можна говорити про фальсифікацію даних під час слухань. Окрім цього, Книги та буклетиАтомна енергетика: небезпека, економічна недоцільність, радіоактивні відходи… [02.04.2009]
Для виробництва електроенергії на атомній електростанції (АЕС) використовують радіоактивні речовини, опромінення від яких становить загрозу для всього живого. Найгірше, що людина не може почути чи побачити радіоактивне випромінювання, тому не відчуває загрози. Безпечних реакторів не існує Аварії можливі і на інших об’єктах атомної енергетики, починаючи з шахт видобування урану і закінчуючи сховищами відходів. Небезпечне транспортування
Видання дружніх організаційМетодичні рекомендації з екологічно безпечної заготівлі (викошування) очерету [22.07.2008]Cерія: Збереження біорізноманіття в Приморсько-степовому екокоридорі. Методичні рекомендації з екологічно безпечної заготівлі (викошування) очерету. / Відп.ред. Ярослав Мовчан. – К.: Громадська організація «Срібна Чайка», 2007. – 56 с. Методичні рекомендаціїМетодичні рекомендації з екологічно безпечної заготівлі (викошування) очерету [22.07.2008]Cерія: Збереження біорізноманіття в Приморсько-степовому екокоридорі. Методичні рекомендації з екологічно безпечної заготівлі (викошування) очерету. / Відп.ред. Ярослав Мовчан. – К.: Громадська організація «Срібна Чайка», 2007. – 56 с. ФільмиДокументальний фільм "Про що мовчать енергетики?" [26.01.2009]
У документальному фільмі “ПРО ЩО МОВЧАТЬ ЕНЕРГЕТИКИ?” зібрано факти, які наглядно спростовують ряд міфів, пов’язаних з будівництвом гідроакумулюючих електростанцій (ГАЕС) в Україні. Реальні кадри будмайданчиків Дністровської та Ташлицької ГАЕС, свідчення людей у відчаї, що зігнулись під тягарем некомпенсованих наслідків будівництва, інтерв’ю із незалежними експертами… ФотогалереяЕко-культурний фестиваль "Трипільське коло", 28-29 червня 2008 [14.07.2008]
Фото: Іван Кугно, Ірина Головко. Ми в пресіСотні ГЕС замінять у Карпатах туристів? [17.01.2012]
Серед прогнозованих наслідків будівництва – загибель червонокнижних риб: харіуса європейського, дунайського лосося, форелі, втрата туристичного потенціалу та збільшення небезпеки від паводків. Оперуючи неоднозначним терміном “зелена енергетика”, таємничі підприємці планують спорудити на карпатських річках близько 550 малих гідроелектростанцій. Саме стільки міні-ГЕС нині знаходиться на різних етапах проектування і погодження. У Закарпатській області їх планується до 330, Львівській – близько 20, Івано-Франківській – за різними підрахунками від 50 до 150, у Чернівецькій – близько 20 Це означає що у більше півтисячі місцях карпатські річки будуть на кілометри загнані у труби і назавжди втрачені для природи і туризму. Лише р. Чорний Черемош може опинитися в трубі в кількох місцях. |
|||||
Пошук
Loading
|
||






