Про заяву НЕЦУ

20 лютого 2009р. НЕЦУ поширив заяву про те, що, на думку експертів, створення Національного природного парку (НПП) «Голосіївський» в такому вигляді, яким його створили у 2007 році, є кроком, що передує забудові частини територій, які включені в нього. Оригінальний текст лютневої заяви розміщений на офіційному сайті НЕЦУ1.

В заяві зокрема зазначалося, що площа НПП «Голосіївський», створеного у 2007 році, за тривалу історію затвердження, зменшилась з 11 000 га, як планувалось з самого початку, до 4 521,29 га.

Фактично, до складу НПП увійшли лише ті території (близько третини від початкових меж), які перебували у природному стані і не мали жодної забудови (у т.ч. рекреаційної), тобто такі, що мали б увійти до його заповідної зони.

Тепер же, коли НПП вже існує, згідно з передбаченою законодавством процедурою, для нього буде розроблятись проект організації – документ, у складі якого проводитиметься і зонування території (з метою визначити конфігурацію функціональних зон). Таким чином, зі складу земель НПП, які мали б бути заповідною зоною, будуть виділені зони стаціонарної рекреації, регульованої рекреації та господарська, які складуть переважаючу частку від загальної площі НПП. Оскільки режим використання цих зон передбачає рекреаційну забудову та облаштування інфраструктури, що приведе природу Голосієва до остаточного нищення.

Названий розвиток подій є єдиним можливим, адже розробка проектів створення здійснюється згідно з затвердженими Наказом Мінприроди України №530 від 29.12.2005 Методичних рекомендацій щодо складу та змісту Проектів організації територій установ природно-заповідного фонду України. Звертаючись до першоджерела, читаємо відповідний розділ «Методичних рекомендацій…»:

«5.2. Функціональне зонування території НПП

(…)Функціональне зонування території НПП здійснюється згідно із Законом України “Про природно-заповідний фонд України” на підставі проведених польових обстежень території парку, матеріалів обґрунтування його створення, затвердженого Положення про НПП, інших даних. (…)

5.2.2. Визначення площ та меж функціональних зон НПП

Пріоритетне і визначальне значення у функціональному зонуванні має заповідна зона. (…)До заповідної зони мають відноситись, за можливості, усі особливо цінні природні комплекси. (…)

В екологічно малостабільних регіонах та середньопорушених природних територіях на лісостепових, лучно-лісових, заплавних, прісноводних та інших елементах ландшафтів може становити двадцять і більше відсотків від всієї площі НПП або п’ятдесят і більше відсотків від площі природних територій НПП. У будь-якому випадку необхідно прагнути визначити якомога більшу заповідну зону, зважаючи на існуючий і прогнозний рівень антропогенних впливів на ті чи інші природні комплекси. (…)

Зона стаціонарної рекреації (…) У межах цієї зони розміщуються об’єкти рекреаційної інфраструктури (готелі, кемпінги, будівлі торгового та культурного призначення, оздоровчі заклади, спортивні площадки та поля тощо). Тут також можуть знаходитися об’єкти історико-культурної спадщини, населені пункти (їх землі) та об’єкти будівництва (землі, де передбачено будівництво), що передбачені на перспективу.»

Наведена цитата рішуче підтверджує наше припущення, що за межами заповідної зони, яка становитиме не більше 50% території НПП, плануватиметься забудова, що є вимогою до проекту організації території НПП. На даному ж етапі в НПП нема рекреаційної інфраструктури та готелів, тому їх однозначно треба буде закласти при розробці проекту організації.

Логічним буде висновок, що саме отримання законного механізму забудови голосіївських лісів (шляхом зонування території НПП) є причиною, чому до складу НПП не включили жодну територію, що вже зараз містила б рекреаційну забудову або інфраструктуру. Це дає всі підстави вважати, що НПП «Голосіївський» створили для того, щоб забудувати. В іншому ж випадку, при створенні НПП могли б відразу включити до нього існуючі рекреаційні території, що було передбачено проектом його створення і не було б необхідності планувати нову забудову .

Про заяву Держуправління ОНПС у м.Києві.

Згодом, нам стало відомо, що керівництво Державного управління охорони навколишнього природного середовища у м.Києві (особисто начальник – Прогнімак А.В.) озвучило заяву2 про некомпетентність НЕЦУ та невідповідність дійсності фактів, викладених у його заяві.

Зокрема, п.Прогнімак переконаний, що заява фахівців НЕЦУ про те, що площа парка «Голосіївський» зменшилася з запланованих 11 тисяч га до 4,5 тисяч і 2/3 цієї території нацпарку влада планує віддати під забудову, є безпідставними. Некомпетентність НЕЦУ у цьому питанні, він аргументує тим, що створенню у 2007 році НПП «Голосіївський» передувала спільна робота органів Мінприроди, громадської організаці «Спасіння Голосієва», деяких народних депутатів України та місцевих органів влади, проте жоден представник НЕЦУ не брав участі в цьому процесі.

Пан Прогнімак очолює Держуправління порівняно недавно і очевидно не знає, що створення НПП розпочалось ще 18 років до того. Головними документами, що мають передувати створенню є клопотання щодо створення НПП та Проект створення. Обидва документи є в архіві НЕЦУ. Клопотання було подане УЕА «Зелений світ» (1993), а проект створення був розроблений УДПЛВО Комплексна експедиція Державного комітету лісового господарства України в 2001 році. В клопотанні площа проектованого НПП визначена як 45541 га, а в Проекті створення – 11 066 га. Жодного іншого документу, передбаченого процедурою створення національних парків не існує. При цьому в Указі Президента України №794/2007 від 27.08.2007 року яким створений Національний природний парк, його площа визначена, як 4 521,29 га. Така площа не передбачена проектом створення НПП і це дає нам підстави говорити про те, що вона була скорочена відносно проектованої версії меж НПП.

Пан Прогнімак заявляє, що створення національного природного парку площею 4,5 тисячі гектарів є лише першим кроком, і припускає, що в подальшому може сягнути і 11 тисяч, ане навпаки. Він також наголошує, що НЕЦУ не надавав пропозицій щодо розширення меж парку.

В цій частині заяви, п.Прогнімак керується непоінформованістю ЗМІ у реальній ситуації. НЕЦУ неодноразово звертався до Президента України та Мінприроди щодо встановлення меж НПП «Голосіївський» в межах 11 000 га, проте не звертався із цим до Держуправління, адже Держуправління не є установою, що приймає рішення щодо створення НПП або зміни його меж. Такі рішення може приймати лише Президент України а пропозиції щодо цього подаються лише Мінприроди України.

Ніяких офіційних намірів «подальших кроків» розширення НПП «Голосіївський» в межах м.Києва не заплановано. Указ Президента України №794/2007 не передбачає створення «другої черги» НПП. Крім того в 2008 році Президент України видав 2 Укази, якими передбачено створення нових та розширення існуючих національних природних парків. «Голосіївського» НПП серед них немає. Рішень про ініціювання розширення меж НПП «Голосіївський» з боку Київської міської ради також не відомо. Це дає нам підстави стверджувати, що наразі офіційно підтверджених намірів розширити НПП «Голосіївський» не існує. Тим більше, не зрозуміло для чого створювати «урізаний» НПП для того, щоб його потім розширити, якщо можна відразу створити у повних межах.

Пан Прогнімак також ставить під сумнів користь від роботи НЕЦУ. Висновки про адекватність цього твердження може зробити кожен, завітавши до офіційного сайту НЕЦУ3. П.Прогнімак також, мабуть не достатньо поінформований про те, що члени НЕЦУ були залучені до створення низки природно-заповідних об*єктів м.Києва і навіть про те, що в даний момент НЕЦУ виступає на боці Держуправління в судовому процесі щодо заказника «Острів Жуків» (на два останні засідання якого Держуправління навіть не з*явилось). Також в даний момент НЕЦУ на прохання народного депутата І.О.Зайця створив робочу групу по розробці наукового обгрунтування НПП «Київські острови» в адмінстративних межах м.Києва, про що п.Прогнімак також наврядче знає.

Пан Прогнімак визнає, що дійсно у відповідності до чинного законодавства, національні природні парки не є «виключно заповідними зонами», тому процес забудови Голосіїво не заборонено. Проте, він переконаний, що піднімати питання можливості забудови можна лише тоді, коли буде визначено межі рекреаційної та агропромислової зон. Наразі, за його словами, не має жодних підстав говорити про майбутні забудови.

Саме на цьому наголошується у заяві НЕЦУ, яку критикує п.Прогнімак. Допоки не визначене зонування НПП, жодна забудова не може здійснюватись (хоча вже відомі факти захоплень території НПП овочевою фабрикою, забудови в урочищі «Бичок» та ін.). Проте, як тільки зонування буде розроблене і забудова стане можливою, вже буде запізно щось змінювати.

НЕЦУ звернувся до Президента України, Мінприроди України та Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з проханням не припустити розробки проекту організації НПП «Голосіївський» до включення у його склад всіх територій, що мали до нього входити згідно з проектом створення НПП.

Прес-служба НЕЦУ