Висловлюємо стурбованість екологічної та наукової громадськості України щодо законопроекту депутата Ю. Мірошниченка «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні)» (реєстр. від 16.03.2012 р. № 10218), який передбачає ліквідацію територіальних органів Міністерства екології та природних ресурсів України (Державних управлінь охорони навколишнього природного середовища) в областях і переведення їх у підпорядкування обласних державних адміністрацій як структурних підрозділів.

Україна тільки почала робити перші кроки в напрямку формування нових засад екологічної політики, що відповідають європейським вимогам, згідно із Законом України «Про основні засади (Стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року», ухваленої 21 грудня 2010 року. Стратегія та ухвалений в 2011 році Національний план дій з охорони навколишнього середовища (НПД) стали широко відомим досягненням України з належного екологічного врядування у виконанні Порядку денного асоціації Україна-ЄС.

Враховуючи катастрофічний стан довкілля України, впровадження цієї новітньої екологічної політики потребуватиме належної координації на всіх рівнях влади, тому максимальне збереження структури профільного міністерства є критично важливим. Більше того, необхідно докласти додаткових зусиль для зміцнення Мінприроди професійними спеціалістами і запобігання втраті попередніх напрацювань та інституційної пам’яті, адже, відповідно Стратегії, власне територіальні управління Мінприроди визнано головним інституційним органом реалізації національної екополітики на регіональному та місцевому рівнях.

Бюджетна підтримка ЄС для впровадження Стратегії та НПД згідно з Угодою про фінансування складає загалом 35 млн євро. Існує думка, що саме в екологічній сфері, яка є найменш політизованою, Україна може отримати принаймні перший фіксований транш ще в 2012 році. Одначе, якщо буде зруйновано вщент всю систему державного екологічного управління, як це пропонується одіозним законопроектом, у ЄС не буде жодних підстав надавати Україні фінансову підтримку екологічного сектору. Таким чином, крім суттєвих фінансових втрат, прийняття закону може призвести до суттєвого скорочення співпраці між Україною та ЄС в екологічній сфері.

За нашими оцінками, адміністративна реформа в сфері довкілля, передбачена законопроектом №10218, призведе до:

  • руйнування системи ефективної державної політики з питань управління і охорони природного довкілля, невиснажного використання, відтворення та охорони ресурсів держави (землі, надр, поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря, лісів, тваринного та рослинного світу), поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екобезпеки та формування екомережі;
  • втрати налагодженої системи державного екомоніторингу щодо стану довкілля та забруднення його компонентів (води, повітря, ґрунтів, біоти) як неодмінної складової системи управління навколишнім середовищем, використання, відтворення і збереження природних ресурсів;
  • втрати контролю за діяльністю підприємств, установ і організацій в сфері природокористування в частині наявності документів дозвільного характеру оскільки, згідно з Указом та законопроектом №10218, ця функція переходить від 25 територіальних управлінь до одного з відділів Мінприроди;
  • концентрації управлінських повноважень щодо ресурсів національного рівня в руках місцевих адміністрацій, що загрожуватиме обґрунтованості та системності прийняття державних рішень в сфері охорони національних природних багатств, що належать народові України, а також здатна призвести до посилення корупції;
  • втрати залишків кадрового потенціалу, багаторічних напрацювань, баз даних та інформації;
  • значного відставання національної екологічної політики та законодавства у наближенні до стандартів ЄС, а також кризи співпраці.

Закликаємо врахувати вищенаведені аргументи при підготовці правок до законопроекту перед винесенням його на друге читання та не допустити збереження в ньому положень, що руйнують систему Мінприроди, а відтак загрожують національній безпеці України. Також з метою прийняття зваженого законодавчого рішення закликаємо терміново заслухати звіт Уряду про стан довкілля України та ситуацію в державній системі охорони природи в контексті її адміністративної реформи та забезпечення відповідності стандартам ЄС.

Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86»
Зоряна Міщук, Виконавчий директор

Всеукраїнська громадська організація «Національний екологічний центр України»
Ярослав Мовчан, Голова

Екологічна група “Печеніги” (Харків)
Сергій Шапаренко, Голова Ради

Еколого-культурний центр «Бахмат» (Донецька обл.)
Володимир Березін, Директор

Кримська республіканська асоціація «Екологія і Мир» (Сімферополь)
Андрій Артов, Заступник Голови

Міжнародна благодійна організація «Екологія. Право. Людина» (Львів)
Олена Кравченко, Виконавчий директор

Категорії: Заяви та звернення, Публікації06.06.2012