Як можуть змінитися парки над Дніпром

– Десятикілометровий маршрут. Рекреаційний. Можна буде пройти по спеціальній доріжці від Володимирської гірки до Аскольдової могили, там спуститися, перейти до Зеленого театру, – Ігор Добруцький, виконуючий обов’язки заступника голови Київської міської державної адміністрації, який опікується туристичними об’єктами Києва та “Київзеленбудом”, натхненно розповідає про нові цікаві можливості облашутвання парків над Дніпром.

– В театрі, ви знаєте, є нижня стіна, на ній скалолази тренуються. От по цій стіні можна буде піднятися з обладнанням. Потім ідете до Батьківщини-матері. Всередині неї є ліфт, а ще є драбина. Так от, можна буде піднятися драбиною до оглядового майданчика, він буде на балконі за щитом. Там завершення маршруту. Кросівки напрокат можна буде взяти у спеціальному магазині на початку маршруту, біля туристичного інформаційного центру.

Раніше Добруцький був депутатом Київської міської ради (від Блоку Юлії Тимошенко). Газета “Хрещатик” згадує про нього, як про ініціатора пересадження майже всіх дерев у столиці, заміни кіосків на центральних вулицях та розробника схеми громадських туалетів. Ми ж знаємо його як садівника гінгко-білоб на Співочому полі.

До своєї “зеленої” кар’єри Добруцький був головою київського осередку Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Описаний ним маршрут – екстремальний пішохідний, один з чотирьох запланованих. Поряд із ним мерія хоче влаштувати звичайний пішохідний та велосипедний маршрути. Для того, щоб не спускатися по горах, між Володимирською гіркою і Хрещатим парком запланували пішохідний міст.

А понад парками, від Володимирської гірки до парку Слави, чиновники мерії пропонують протягнути канатну дорогу. Ось за таким маршрутом (червона лінія):

На канатному маршруті запланували три станції: “Володимирська гірка”, “Міст метро” і “Парк Слави”. Для цього потрібно буде встановити 19 опор і пустити по дорозі 59 “звичайних” вагончиків (проекту ще немає) і один ексклюзивний. Макет останнього розробив знаний київський скульптор Костянтин Скретуцький (його коти та лави-тваринки стоять на Пейзажній алеї, а Їжачок-у-тумані – на Золотих воротах).

– Для того, щоб впровадити цей проект, потрібно об’єднати дев’ять парків над Дніпром в один, і назвемо його “Намисто Києва”. Зараз ці парки підпорядковані районним відділенням “Київзеленбуду”, а якщо це буде один парк, то і керівництво буде одне, і ці проекти буде легше втілити у життя, – пояснив куратор київських парків.

До чого все це?

– Щоб підвищити туристичну привабливість Києва, – каже Добруцький. – У нас є, дійсно є цікаві місця, але вони непридатні для відпочинку, і тому зараз всі або в кінотеатри ходять, або на Хрещатику з пивом сидять. Щоб до Євро-2012 було куди сходити. Щоб можна було за цими парками краще доглядати. Адже ми одразу, як тільки поєднаємо парки, впровадимо мораторій на їх забудову. Поєднання дозволить вирішити ряд проблем.

Що насправді потрібно київським паркам?

Чи дійсно об’єднання парків дозволить зберегти їх від забудови та вирішити їх проблеми, “Свідомо” поцікавилося у голови молодіжного відділення Національного екологічного центру України – Олексія Василюка. З 2003 року він веде активну діяльність проти знищення парків, скверів, лісів та степів. Ось що він розказав:

– У майбутнього наших парків є три основні загрози. Перша – це їх забудова. І причини багатьох нинішніх забудов з’явилися у 2005 році. Тоді Київська міська рада під головуванням Олександра Омельченка прийняла Програму розвитку зеленої зони Києва до 2010 року. Після детального аналізу цієї програми ми зрозуміли, що насправді нею знімається статус зелених зон з 330 гектарів київських парків і скверів, хоча на папері виглядало так, ніби зелених зон стало більше (просто включили непрохідні території). Тепер, коли парк не вважався зеленою зоною, у ньому можна було будувати. І Омельченко, а згодом і Черновецький почали віддавати ділянки цих парків під забудову.

Василюк назвав найбільш відомі місця, які вже не вважаються зеленими зонами і не убезпечені від забудови:

• гірка Протасового яру
• парк біля озера Тельбин на Лівому березі
• урочище Наталка
• шматочки парку Дружби народів (вздовж Дніпра біля Московського моста)
• шматочки Сирецького гаю
• шматочки парку “Супутник”
• частина Пейзажної алеї і територій навколо історичного музею
• частина парку “Юність” на Борщагівці

– От у суботу була акція на Дарниці проти повалення дерев, – наводить приклад Василюк. – Так ця земля ще в 2005 році була видалена зі списку зелених зон, а потім віддана під забудову. І зараз вже майже нічого не можна зробити. Все вже стало “законним”.

– Друга проблема наших парків – осіннє прибирання листя, – пояснює Василюк. – Ця вимога встановлена нормативами “Київзеленбуду”, законом “Про благоустрій населених пунктів”. Але навіщо? Адже опале листя, залишаючись під снігом, перегниває і стає ґумусом, поновлює родючий шар ґрунту. А те, що у наших парках збирають листя, а потім його ще й спалюють, знищує ґрунт і дерева, які у ньому ростуть. Вже майже сто років, ще з часів царської Росії, двірники прибирають листя в парках. Ґрунт скоро зовсім збідніє і дерева загинуть.

Як приклад збідніння ґрунту еколог навів залишок Ярославового валу на вулиці Бориса Грінченка (пагорб між Майданом Незалежності та вулицею Прорізною).

– Там дерева вже з глини ростуть, це видно неозброєним оком. Навіть сніг не затримується.

Третя проблема особливо актуальна взимку – це використання солі для посипання тротуарів. Коли сніг тане, сіль разом із ним стікає і залишається у маленьких клаптиках огороженої землі, де ростуть дерева.

– Звідси сіль більше нікуди не дінеться, – пояснює він, – тільки в ґрунт, до коріння дерев. Це не вбиває дерево, але значно скорочує строк його життя.

Для вирішення всіх цих проблем об’єднання парків, на думку Василюка, не потрібне. Тим більше не врятує дерева прокладання нових доріжок, підрізання схилів та канатна дорога.

Забудова все одно продовжиться?

Однією з основних переваг об’єднання парків Добруцький називає терміновий мораторій на їх забудову.

“Свідомо” спитало його, як планують в такому разі планують вирішувати проблеми від уже існуючих забудов: найбільш відомі “будинок-монстр” на Грушевського, 9а та будівництво над Аскольдовою могилою на Мазепи, 11.

– Але ж Грушевського, 9а – не входить до складу парку, – здивувався заступник голови КМДА. – І там усе законно… Але це не в моїй компетенції, тому я не можу це коментувати, – швидко додав він.

Також Добруцький обіцяє заборонити на берегах Дніпра зводити будівлі вище 11-12 метрів.

– От наприклад, водопровідні станції на Набережній, які були знесені в ніч на Різдво. Там Містобудівна рада затвердила будівництво двох готелів (останній проект), – ілюструє він обіцянку. – Там планують до семи поверхів. А після заборони Містобудівній раді доведеться переглянути цей проект, щоб висота готелів була не вища 12 метрів. Так ми збережемо автентичні схили Дніпра.

Насправді, Містобудівна рада не затвердила ці проекти, і відправила їх на доопрацювання. Поки що це тішить.

Про те, від чого обвалюються київські парки, та як їх укріплюють, можна прочитати тут.

Іра Бондаренко, “Свідомо”