Війна та олія: як Україна мусить готуватися до нових розливів рослинних масел

Пошкоджена цистерна з соняшниковою олією. Фото – ДСНС України

Рослинна олія, яку зазвичай сприймають як безпечний харчовий продукт, під час війни перетворюється на серйозну екологічну загрозу. Від портів Чорного моря до берегів Дніпра українські водойми все частіше потерпають від масштабних розливів соняшникової олії внаслідок російських обстрілів. Такі аварії мають довготривалі наслідки для птахів, риб і донних екосистем, а в окремих випадках — можуть зберігатися роками. Події в порту «Південний», масова загибель водоплавних птахів і нещодавній вилив сотень тонн олії в Дніпрі показують: питання реагування на розливи рослинних масел в Україні потребує не точкових рішень, а системної підготовки та чітких алгоритмів дій на майбутнє.

Забруднення соняшниковою олією може зберігатися на дні Чорного моря понад 6 років

Після російських атак 20 грудня в порту «Південний» поблизу Одеси були пошкоджені резервуари із соняшниковою олією. Це спричинило значне та потенційно довготривале забруднення морського середовища. За свідченнями очевидців, олія швидко вкрила прилеглу акваторію та досягла Аджалицького лиману. Через відсутність ефективної локалізації розливу забруднення вийшло за межі лиману, і вже до 24 грудня олійні плями фіксувалися вздовж узбережжя Одеси.

Від розливу постраждали водоплавні птахи. За офіційною інформацією, близько 300 особин було доставлено до Одеського зоопарку для реабілітації. Водночас екологи наголошують, що ці цифри не відображають реального масштабу втрат.

Як зазначає Іван Русєв — начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку «Тузлівські лимани», «загинуло не менше тисячі птахів, переважно пірникози трьох видів. І навіть тих пірникоз, що приносили люди до Одеського зоопарку для допомоги, вижило не багато».

Ця оцінка базується на польових спостереженнях біолога і свідчить про те, що реальні наслідки для пташиних популяцій значно серйозніші, ніж відображено в офіційній статистиці.

Що означає розлив рослинної олії для водних екосистем

На початкових стадіях рослинна олія плаває на поверхні води, утворюючи суцільні плями. Для аналізу екологічних ризиків доцільно спиратися на висновки та рекомендації фахівців з реагування на морські розливи, зокрема підрозділу NOAA Office of Response and Restoration,

NOAA — федеральне агентство США, ключовий науково-аналітичний орган у сфері морського, атмосферного та кліматичного управління. У його складі діє Національна океанічна служба (National Ocean Service, NOS), до якої входить Office of Response and Restoration (OR&R) — спеціалізований підрозділ, що безпосередньо займається реагуванням на екологічні аварії у водному середовищі.

Ключові функції OR&R:

• реагування на розливи нафти та інших небезпечних речовин (у тому числі рослинних і тваринних олій);
• наукова підтримка ліквідаційних операцій;
• моделювання поширення забруднення у воді;
• оцінка шкоди морським і прибережним екосистемам;
• участь у відновленні екосистем після аварій;
• розробка методичних матеріалів і стандартів реагування.

Фактично OR&R виконує роль екологічного штабу швидкого реагування, забезпечуючи наукове підґрунтя для рішень під час морських аварій.

За висновками NOAA / Office of Response and Restoration, такі розливи олій за фізичним впливом подібні до розливів легкої нафти: вони призводять до задухи тварин, втрати теплоізоляції та масового забруднення птахів і водних організмів.

За низьких температур, характерних для зими, соняшникова олія може загусати, окиснюватися й полімеризуватися. Після цього вона стає щільнішою за воду, опускається на дно та утворює щільний шар на донних відкладах, позбавляючи кисню придонні види.

NOAA наводить приклади морських розливів соняшникової олії, наслідки яких зберігалися понад 6 років, з деградацією донних екосистем навіть після візуального зникнення плям із поверхні води.

Експерти наголошують: олію необхідно вилучати, а акваторію — відновлювати

Екологи та фахівці з реагування на морські забруднення наголошують: розливи рослинних олій у морі потребують активного втручання, а не очікування на «природне самоочищення». Хоча соняшникова та інші рослинні олії не містять високотоксичних компонентів, їхній фізичний вплив на морські екосистеми може бути не менш руйнівним, ніж у випадку нафтопродуктів.

На початковому етапі ключовим завданням є максимально швидке вилучення олії з поверхні води. Фахіці NOAA рекомендують на початковому етапі для локалізації забруднення застосовувати бонові загородження, скімінг та вакуумне відкачування, які є ефективними і для легких нафтопродуктів, і для рослинних олій. Зволікання з такими діями різко підвищує ризик полімеризації олії, її змішування з органічними рештками та занурення у товщу води.

Саме цей важливий етап не виповнили відповідальні служби.

Після потрапляння олії на дно Чорного моря забруднення набуло довготривалого характеру. Олія може утворювати щільний шар на донних відкладах, перекриваючи доступ кисню до бентосних організмів і спричиняючи локальні зони задухи.

NOAA наводить приклад морського розливу нерафінованої соняшникової олії, коли в піщаних донних відкладах утворилися бетоноподібні грудки, що зберігалися понад 6 років і призводили до загибелі бентосних організмів через дефіцит кисню.

Окрім цього, біологічне розкладання олії супроводжується високим біохімічним споживанням кисню. Це може викликати локальні «мертві зони», небезпечні для риб, молюсків і безхребетних.

У таких випадках експерти вказують на необхідність цільових досліджень донних відкладів, щоб визначити масштаби полімеризації та прийняти рішення щодо механічного вилучення забруднених осадів або їх ізоляції.

Очищення акваторії не може обмежуватися лише фізичним прибиранням. Фахівці підкреслюють важливість екологічного відновлення, зокрема моніторингу рівнів розчиненого кисню, стану донних угруповань, планктону та іхтіофауни. За потреби можуть застосовуватися заходи з аерації води в локальних зонах та відновлення природних біоценозів, які постраждали від задухи та замулення.

Окрему увагу експерти звертають на прибережні території та лимани, де рослинна олія може накопичуватися у відкладеннях значно швидше, ніж у відкритому морі. Саме ці зони є критично важливими для гніздування птахів і нагулу риби, тому їх очищення та відновлення мають бути пріоритетом державних і місцевих програм.

Загальний висновок фахівців однозначний: розлив рослинної олії у Чорному морі не є «менш небезпечною» аварією. Без оперативного вилучення та подальшого відновлення акваторії цей розлив олії може залишити екологічний слід на роки, що вже підтверджено міжнародною практикою реагування на подібні інциденти.

Проблема не є поодинокою: розлив олії у Дніпрі

Ситуація в Одеській області — не єдиний приклад небезпеки, пов’язаної з пошкодженням резервуарів із рослинною олією внаслідок воєнних дій.

Подібний інцидент стався 5 січня і в місті Дніпро. Внаслідок влучання дрона було пошкоджено ємність із рослинною олією на промисловому об’єкті, розташованому фактично на березі Дніпра. За інформацією міського голови Дніпра Бориса Філатова, вилилося близько 300 тонн олії.

«На набережній біля потрощеного заводу триває ліквідація наслідків. На місці залишаються працювати комунальники та важка спецтехніка. Дороги вкриті сумішшю олії з піском. Його туди висипали декілька сот тонн — аби олія не потрапила в річку та не спричинила екологічне лихо», — написав Філатов у Facebook.

Цей випадок вкотре демонструє, що розливи рослинних олій унаслідок обстрілів перестали бути поодинокими інцидентами і стосуються не лише морських портів, а й річкових екосистем, що є критично важливими для питного водопостачання та біорізноманіття.

За його словами, комунальні служби засипають олію піском та спеціальною сумішшю. Водночас відомо, що пошкоджені споруди розташовані фактично на березі річки, що створює прямий ризик потрапляння забруднення у водну екосистему.

Екологи застерігають: засипання олії піском може бути лише тимчасовим локальним заходом, який не усуває екологічних ризиків у разі потрапляння забруднювача у воду або ґрунтові води. У водному середовищі рослинна олія поводиться інакше, ніж на суші, і потребує спеціальних методів реагування.

Крім того, засипання піском лише маскує забруднення, але не усуває його: олія не зникає, а переходить у ґрунт, формуючи вторинне джерело забруднення. У разі опадів або підвищення рівня ґрунтових вод олія може повторно потрапити у річку, що створює відкладений ризик для водних екосистем. До того ж, насичений олією пісок потребує поводження як з небезпечними відходами, однак на практиці часто відсутня прозора інформація про його подальше вилучення, транспортування та утилізацію. Міжнародна екологічна практика розглядає засипання піском виключно як тимчасовий локалізаційний захід, допустимий лише за умови негайного механічного збору забрудненого матеріалу та екологічного контролю. Використання цього методу без подальших дій підвищує ризик довготривалого забруднення ґрунтів, прибережних зон і підземних вод та створює хибне враження «ліквідації наслідків» для суспільства.

Чому оперативне реагування на розливи олії має стати питанням державної політики

Інциденти в порту «Південний» та в місті Дніпро демонструють: ризик масштабних розливів рослинних олій в Україні є системним, а не випадковим. За умов війни такі аварії можуть повторюватися, зокрема поблизу річок, лиманів і морського узбережжя.

Без завчасної підготовки, чітких протоколів реагування та спеціалізованого обладнання навіть «нетоксичні» речовини можуть спричиняти тривалі екологічні катастрофи — як у морських, так і у прісноводних екосистемах.

Рекомендації органам влади України щодо реагування на розливи рослинних олій у водних екосистемах (з урахуванням воєнних ризиків, річкових і морських умов та міжнародної практики)

Останні інциденти — масштабний розлив соняшникової олії в акваторії Чорного моря поблизу Одеси та розлив близько 300 тонн рослинної олії в місті Дніпрі в безпосередній близькості до річки — свідчать про системну вразливість об’єктів зберігання харчових олій в умовах війни. Такі аварії мають розглядатися не як локальні побутові інциденти, а як екологічні надзвичайні ситуації, здатні завдавати довготривалої шкоди водним екосистемам.

1. Офіційно прирівняти великі розливи рослинних олій до екологічних аварій високого рівня

На нормативному рівні доцільно закріпити, що:

• розливи значних обсягів рослинних олій у прибережних зонах, портах і поблизу річок прирівнюються за рівнем реагування до нафтових аварій;
• твердження про «нетоксичність» харчових олій не може бути підставою для спрощених або відкладених дій.

Цей підхід відповідає рекомендаціям NOAA / Office of Response and Restoration, які наголошують, що основна шкода таких розливів полягає у задухі, дефіциті кисню та фізичному знищенні середовищ існування.

2. Забезпечити готовність до негайного вилучення олії до її потрапляння у воду

Приклад Дніпра показує, що об’єкти зберігання рослинної олії часто розташовані безпосередньо біля водних об’єктів, що різко підвищує ризик вторинного забруднення.

Рекомендовано:

• першочергово не допускати потрапляння олії у воду шляхом механічного збору, а не лише засипання піском;
• розглядати засипання піском або сумішами лише як тимчасовий захід, що потребує подальшого вилучення забрудненого матеріалу;
• заздалегідь мати плани реагування саме для прибережних і річкових об’єктів.

3. Пріоритетно захищати річки, лимани та мілководні зони

Річкові системи є особливо вразливими, оскільки:

• забруднення може швидко поширюватися вниз за течією;
• навіть часткове потрапляння олії призводить до дефіциту кисню та загибелі водної фауни.

Тому міжнародна практика передбачає:

• негайне встановлення загороджень у разі ризику потрапляння олії у воду;
• ізоляцію найближчих ділянок берегової лінії;
• обмеження будь-яких робіт, що можуть сприяти змиванню олії в річку чи море.

4. Запровадити обов’язковий екологічний моніторинг після кожного інциденту

Незалежно від того, чи потрапила олія у воду безпосередньо, необхідно:

• проводити моніторинг поверхневих і ґрунтових вод;
• контролювати рівень розчиненого кисню;
• відбирати проби донних відкладів у разі навіть імовірного потрапляння забруднення у водне середовище.

NOAA підкреслює: відсутність видимих плям не означає відсутності шкоди, особливо в холодний період року.

5. Інституціоналізувати роботу з дикими тваринами і водною фауною

Події на Одещині показали, що без системної державної участі реабілітація птахів залишається обмеженою, а рівень виживаності забруднених тварин є вкрай низьким.

Рекомендовано включити допомогу диким тваринам у офіційні плани реагування, передбачити фінансування спеціалізованих центрів, налагодити координацію між екологічними, ветеринарними та рятувальними службами.

6. Переходити від «реакції» до системної підготовки

Інциденти в Одесі та Дніпрі демонструють, що розливи рослинних олій — це повторюваний ризик, а не виняток. За умов війни він стосуватиметься як морських портів, так і внутрішніх водних шляхів.

Держава має провести інвентаризацію об’єктів зберігання олії поблизу води, розробити окремі протоколи реагування на розливи рослинних олій, забезпечити навчання персоналу з урахуванням міжнародних стандартів.

Висновок

Розливи олії в порту Південний 20 грудня 2025 року та у Дніпрі 5 січня 2026 року ще раз підтверджують: харчові олії у водному середовищі — це серйозна екологічна загроза, а не «другорядна» проблема. Без чітких рішень і підготовки кожен наступний інцидент може мати наслідки, які відчуватимуться роками — як у морі, так і в річках України.

Коротка довідка: розливи рослинних олій в Україні внаслідок обстрілів (лютий 2022 — сьогодні)

З початку повномасштабного вторгнення Росії рослинні олії неодноразово ставали джерелом значного екологічного забруднення в Україні через ураження портової, промислової та логістичної інфраструктури.

За відкритими повідомленнями органів влади, екологічних організацій та ЗМІ, найбільш системні ризики розливів рослинних олій фіксувалися у таких регіонах:

• Миколаївська область (2022–2023) — ураження портових елеваторів і терміналів зберігання соняшникової олії, пожежі на підприємствах агропереробки; частина інцидентів супроводжувалася потраплянням олій у ґрунти та зливові системи поблизу Південного Бугу.
• Одеська область (2023–2024) — неодноразові обстріли портової інфраструктури Одеси, Чорноморська та порту «Південний», зокрема інцидент у грудні 2024 року, коли розлив соняшникової олії призвів до забруднення акваторії Чорного моря та масової загибелі водоплавних птахів.
• Центральні та східні регіони України — поодинокі, але масштабні аварії на складах і промислових ємностях із рослинною олією внаслідок дронових і ракетних атак, з високим ризиком потрапляння забруднень у річкові системи (зокрема басейн Дніпра).

З огляду на триваючі обстріли критичної інфраструктури, ризик нових розливів рослинних олій залишається високим, а системної державної програми реагування саме на такі типи забруднення станом на сьогодні не сформовано.

Проєкт SUNDANSE фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, належать виключно автору і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського агентства з питань клімату, інфраструктури та довкілля (CINEA). Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть відповідальності за зміст.