Шановний пане Прем’єр-міністре України!

Висловлюємо вам свою повагу та водночас глибоке занепокоєння фактом необґрунтованої ліквідації самостійного Міністерства екології та природних ресурсів України, шляхом об’єднання з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, що визначає фактичне підпорядкування довкільної сфери  енергетичній галузі. Мінприроди є знаковим у новітній історії незалежної України. Під назвою «Міністерство охорони навколишнього природного середовища» воно було створено 13 травня 1991 р. на основі Декларації про державний суверенітет України ще до прийняття Акту проголошення незалежності України завдяки зусиллям громадськості.

Це рішення однозначно розцінюється громадянським суспільством України як нехтування екологічними проблемами як на національному рівні, так і на глобальному. Вперше за історію незалежної України відкрито проігноровано право громадян України на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Рішення суперечить практиці країн Європейського Союзу, де питання охорони довкілля  належать до компетенції окремого міністерства. У разі ж  об’єднання в рамках одного міністерства природоохоронної діяльності з іншими сферами активності, першій однозначно надається домінуюча роль.

Рішення щодо об’єднання найбільш небезпечної для довкілля галузі – енергетики – з діяльністю галузі, основним завданням якої є протидія негативним впливам на довкілля, ухвалено без жодної аргументації й обґрунтування. Таке рішення є прямою загрозою національній безпеці і здоров’ю української нації та унеможливлює перехід України на засади збалансованого розвитку. Його прийняття без консультації з громадянським суспільством, науковим та експертним середовищем є неприпустимим.

Не враховано низку вагомих чинників, що у найближчому майбутньому призведе до згубних результатів, зокрема:

  1. Очевидний конфлікт інтересів згаданих сфер діяльності, що суперечить законодавству України, ставить енергетичну галузь практично поза інтересами охорони довкілля та може призвести до катастрофічних наслідків для довкілля.
  2. Природоохоронна політика в Україні, відповідно до європейських стандартів та завдяки наявним досягненням у реалізації Угоди про асоціацію, є наскрізною, стосується усіх сфер економічної діяльності, які зобов’язані дотримуватись довкільних вимог, тому її підпорядкування окремій, у цьому випадку енергетичній, галузі є неприйнятним.
  3. Конституція України та національне законодавство гарантують рівність прав і можливостей усім суб’єктам господарювання, що не може бути дотримано у випадку об’єднання в одному органі влади компетенції довкільної політики та повноважень щодо окремої галузі економіки.
  4. Видача дозволів на природокористування та контроль за виконанням природоохоронного законодавства не можуть бути підпорядковані окремій галузі економіки, зокрема, енергетичній, оскільки це призведе до переважного впливу інтересів енергетики на будь-які рішення стосовно інших секторів економіки та сприятиме опосередковано корупції на всіх рівнях управлінської ланки.

Поважаючи повноваження Прем’єр-міністра України і Кабінету Міністрів України на ухвалення рішень, водночас вважаємо за доцільне звернутись із закликом щодо відновлення окремого Міністерства у сфері охорони довкілля та інституційного посилення системи виконавчої влади у сфері довкілля шляхом створення Довкільного агентства України, на зразок європейського агентства (EEA) або агентства з охорони довкілля США (EPA) з відповідними функціями щодо управління, регулювання, моніторингу та оцінки стану довкілля.

Будемо вдячні за винесення у публічний простір роз’яснень і обговорення питань, пов’язаних з формуванням державної політики України у сфері  охорони довкілля та створення структур, відповідальних за її реалізацію, включно з відповідями на наші аргументи і пропозиції.

Зі свого боку, ми готові до конструктивної співпраці над ефективним реформуванням політики України у сфері охорони довкілля.

З повагою,

  1. Національний екологічний центр України
  2. Екологічна асоціація “Зелений світ, м. Вознесенськ, Миколаївської області