Вельмишановний голово Верховної Ради!

Вельмишановні народні депутати!

На розгляд позачергової сесії Верховної Ради 13 липня 2020 року винесено проєкт закону “Про внесення змін до статті 6 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” (№ 3659)[1], який, зокрема, передбачає надання державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов’язань приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування інвестиційного проекту будівництва Канівської гідроакумулюючої електричної станції (Канівської ГАЕС).

На жаль, Кабінет Міністрів та Верховна Рада досі не почули голосу громадськості, вчених, енергетиків, які тривалий час наголошують на недоцільності будівництва Канівської ГАЕС, на шкідливості та небезпечності цього проекту, на невідворотності втрат, які він несе національній культурній та природній спадщині. Така позиція має відповідну аргументацію і доказову базу. Причому, обґрунтування необхідності збільшення ефективних маневрових потужностей для Об’єднаної енергетичної системи України аж ніяк не є аргументом для будівництва Канівської ГАЕС – дана технологія балансування є найстарішою у світовій енергетиці і давно має сучасні відповідники – дешевші та ефективніші. Більше того, Канівська ГАЕС була і залишається частиною застарілого радянського проекту єдиного енергокомплексу, що передбачав спорудження на Черкащині Чигиринської АЕС. У версії Наукової еколого-експертної оцінки про відповідність проекту Канівської ГАЕС нормам природоохоронного законодавства, датованій 2010 р., чітко зазначається, що причиною спорудження об’єкту є «зростання базового навантаження в енергосистемі через введення в експлуатацію нових енергоблоків АЕС».

Загалом недоцільність та небезпечність будівництва Канівської ГАЕС  має наступні підстави:

  1. Відсутність економічного аналізу потреб ОЕС країни у існуванні маневрових потужностей як окремого сектору енергетики, відсутність економічного обґрунтування пріоритетності  використання  для такого сектору саме гідроенергетичних технологій у порівнянні з іншими способами акумуляції та балансування, відсутність розрахунків економічної ефективності ГАЕС та періоду окупності витрат на її спорудження.
  2. Наявність у сучасній світовій енергетиці близько десятка технологічних рішень у сфері акумуляції та балансування в енергосистемах, більша ефективність яких у порівнянні з ГАЕС доведена багаторічно практикою використання.
  3. Техногенна небезпечність будівництва та експлуатації Канівської ГАЕС обумовлена низкою ризиків, серед яких конструктивні, гідродинамічні, геологічні та сейсмічні. Зокрема, одним із найсуттєвіших ризиків проекту Канівської ГАЕС є її плановане розташування у південній частині Канівських дислокацій, де відбуваються небезпечні екзогенні геологічні процеси (ерозія, сучасні неотектонічні рухи). Канівську ГАЕС планується частково розташувати на зсувонебезпечному схилі, що займає 20-30 % промислового майданчику, при цьому обсяг зміщень порід на зсувонебезпечних даних ділянках становить 1–3 метри на рік. Спеціалісти вказують на небезпеки подібного будівництва у цьому районі, зокрема про це не раз наголошував директор Інституту геологічних наук НАН України, академік Петро Гожик.
  4. Спорудження верхньої водойми ГАЕС може спричинити також і підтоплення низки прилеглих територій. При цьому такі процеси загрожуватимуть джерелам питної води, житловим будинкам й іншим спорудам, розташованим у довколишніх селах Іванків, Пшеничники та Бобриця. Подібного роду занепокоєння справдилися у випадку зі спорудженням та експлуатацією Ташлицької ГАЕС у Миколаївській області.
  5. Регулярні спуски води з верхньої водойми Канівської ГАЕС можуть викликати підвищення рівня ерозії берегової лінії Канівського водосховища та його островів. Введення до експлуатації Канівської ГАЕС призведе до низки невідворотних системних впливів на гідроекосистеми Дніпра у районі безпосереднього впливу КГАЕС, а також на довкілля нижче за течією. Крім того, у донних мулових відкладах знаходиться багато органічних речовин, які в результаті діяльності ГАЕС та збурення донних відкладів будуть потрапляти у воду.
  6. Ще однією небезпекою, яку несе у собі Канівська ГАЕС, є потенційний радіоактивний і токсичний вплив на населення, яке живе нижче за течією, питну воду та рекреаційну зону м. Канева та околиць. На дні Канівського водосховища під муловими відкладами знаходиться значна кількість радіоактивних речовин, що потрапили туди після аварії на Чорнобильській АЕС 1986 р., а саме: стронцію-90, який внаслідок процесу заміщення кальцію акумулюється молюсками, та цезію-137. Вплив запланованої діяльності на радіоекологічну ситуацію та на екосистему Канівського водосховища, яка може зазнати змін внаслідок збурення донних відкладів, не сьогодні недостатньо досліджний. Про це свідчить ряд експертних звітів, підготованих за дорученням потенційного інвестора – Європейського Інвестиційного Банку.
  7. Район планованого будівництва Канівської ГАЕС є частиною Трахтемирівського півострова, що являє собою унікальну територію формування праукраїнської ідентичності на Середньому Подніпров’ї. На цій території знайдені і досі ґрунтовно не досліджені, пам’ятки всесвітньо відомих культур: трипільської, зарубинецької, черняхівської, скіфської, Київської Русі, середньовіччя, козацької доби тощо. Науковці вважають, що будівництво Канівської ГАЕС зруйнує не лише унікальні пам’ятки археології, але сам історичний ландшафт, що є має бути об’єктом збереження.

У сукупності даний перелік свідчить про повну неприйнятність ідеї будівництва Канівської ГАЕС. Про це було наголошено під час проведення круглого столу «Екологічні аспекти розвитку гідроенергетики в Україні» 18 квітня 2018 року у Верховної Ради України. Захід зібрав близько 100 зацікавлених осіб – народних депутатів, представників гідроенергетичної галузі, органів центральної та місцевої влади, місцевого самоврядування, представників широкої громадськості, науковців та експертів. Загалом учасники круглого столу визначили, що Україна потребує принципових змін на шляху розвитку гідроенергетики, вона має стати науково обґрунтованою та екологічно безпечною. Це в повній мірі стосується прийнятої Кабміном у 2016 році «Програми розвитку гідроенергетики до 2026 року», документу, який за оцінками експертів не відповідає зобов’язанням України в рамках укладеної Угоди з ЄС.

Відтак, звертаємося до Вас шановні народні депутати з проханням не підтримувати законопроект № 3659 в частині надання державних гарантій для кредитування будівництва Канівської ГАЕС.

Національний екологічний центр України
13 липня 2020 року

[1] https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69141

Категорії: Гарячі новини, Заяви та звернення, Новини13.07.2020