У гори, у гори, важкі по них кроки
та люди у горах — душею високі,
зійдеш на вершину — і вищою стане
за гори — Людина!

(за мотивами поезії Степана Пушика)

З 1 по 4 травня 2025 року мальовниче Яремче, серце українських Карпат, стало місцем сили, діалогу й нових рішень. Тут, на базі туристичного комплексу “Карпатські Зорі”, відбулася весняна сесія Міжнародної Карпатської Школи — традиційного міждисциплінарного простору для науковців, освітян, студентів, природоохоронців, музейників, експертів з культурної спадщини, представників органів влади та громадських ініціатив.

Захід було організовано Національним екологічним центром України спільно з регіональною благодійною організацією «Центр громадських ініціатив» (м. Косів, Івано-Франківської області), у рамках міжнародного проєкту «Перехід до екотуризму на природоохоронних територіях через тлумачення спадщини», що співфінансується урядами Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини через Вишеградські гранти Міжнародного Вишеградського фонду. Місія фонду полягає в просуванні ідей сталого регіонального співробітництва в Центральній Європі.

Цьогорічна сесія відбулася у гібридному форматі та об’єднала більше 70 учасників, з яких більшість долучилися очно, однак багато приєдналося онлайн з різних куточків України і зарубіжжя.

Фокус цьогорічного заходу був особливо орієнтований на молодь як рушійну силу змін — як у науці, так і в громадських ініціативах. Значна частина учасників – студенти, представники молодіжного підрозділу НЕЦУ та партнерських інституцій, котрі мали змогу презентувати свої ідеї, напрацювання й дослідницькі результати у всіх тематичних секціях.

День перший

Відкриття сесії розпочалося не з формальностей, а з глибокого занурення в локальний контекст. Учасники мали змогу познайомитися з містом Яремче, його музеями, етнографічними маршрутами, духовними пам’ятками та живою культурною спадщиною Гуцульщини. Зокрема, відвідали місцеві локації — водоспад «Пробій», завітали на традиційний сувенірний ринок, а також помилуватись архітектурою легендарного ресторану «Гуцульщина».
Мандрівка продовжилася в Екотуристичному візит-центрі та вольєрному господарстві Карпатського національного природного парку — місцях, де природа говорить мовою спокою й сили. Згодом учасники занурилися в культурний вимір Яремче: відвідали Музей етнографії та екології Карпатського краю, а також побували в «Парку легенд» — атмосферному просторі, що оживляє міфи, образи й дух гуцульської землі.

Таке знайомство з місцевістю не лише відкрило багатство регіону, а й налаштувало учасників на глибоке, змістовне пізнання тематики заходу.

Після екскурсії учасники зібрались на урочисте пленарне засідання  яке відкрив Микола Близнюк — один із засновників Карпатської школи, голова організаційного комітету та національний координатор міжнародного проєкту «Перехід до екотуризму на природоохоронних територіях через тлумачення спадщини». У своєму вступному слові він привітав учасників, представив проєкт, його ключові заходи та очікувані результати.

Особливу увагу було приділено Збірнику наукових праць Карпатської школи, який цього року вперше вийшов ще до початку самої події — як символ готовності до діалогу та фахової співпраці.

Першу частину пленарного засідання було присвячено знайомству. Так, з вітальними словами до учасників звернулися:

  • Руслан Гаврилюк, заступник директора Інституту геологічних наук Національної академії наук України, голова Національного екологічного центру України, національний координатор Української платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.
  • Валерій Михайленко, міжнародний координатор проєкту, кандидат хімічних наук, доцент Приватного вищого навчального закладу «Київський медичний університет»
  • Вікторія Кіптенко, кандидат географічних наук, доцент кафедри країнознавства та туризму, Київського національного університету ім Тараса Шевченка
  • Сергій Новописьменний, професор, доктор філософії, декан факультету природничих наук і менеджменту ПНПУ імені В. Г. Короленка;
  • Федір Гамор, професор, доктор біологічних наук, заступник директора Карпатського біосферного заповідника;
  • Вероніка Попова, координаторка молодіжного підрозділу НЕЦУ, магістрантка географічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка;
  • Олександр Киселюк, к.б.н., заступник директора з наукової роботи Карпатського національного природного парку, який розповів про діяльність установи.

Однією з важливих подій пленарного засідання стало офіційне підписання двох меморандумів про співпрацю Національного екологічного центру України з:

Далі кожен з учасників — як присутній у залі, так і онлайн — мав змогу коротко представитися та поділитися власною мотивацією участі.

У другій частині пленарного засідання було заслухано низку змістовних доповідей провідних експертів з України, Чехії та Словаччини, зокрема:

На завершення сесії відбулася детальна презентація Збірника матеріалів Карпатської школи – 2025, що став відображенням ключових ідей і напрямів досліджень усіх учасників.

Так завершився перший день — збагачений змістом, натхненням і готовністю до співпраці.

День другий: туризм, спадщина та освіта для сталого розвитку

Другий день весняної сесії Міжнародної Карпатської школи був повністю присвячений змістовній роботі у форматі секційних засідань. Учасники мали нагоду заглибитися у практичні та теоретичні аспекти сталого туризму, збереження спадщини, охорони природи та ролі освіти в трансформаційних змінах.

Модерували секції Тетяна Божук, Жанна Бучко та Вікторія Кіптенко.

Секція I. Сталий розвиток туризму: збереження та охорона спадщини

У межах першої секції було представлено широкий спектр досвіду з України та Європи — від практик музеїв під відкритим небом до smart-рішень і локальних кейсів розвитку громад.

Серед ключових виступів:

Окремим напрямом була культурна спадщина Гуцульщини й Прикарпаття. Прозвучали такі доповіді:

Природокористування та охоронна діяльність у Карпатському регіоні

Важливим напрямом обговорення стали виклики та можливості для збереження природного балансу в Карпатах: від лісів і водойм — до агроекології та біорізноманіття. Учасники представили практичні дослідження, технологічні рішення та екологічні ініціативи, спрямовані на збалансоване використання природних ресурсів Карпатського регіону.

Серед представлених доповідей:

Секція II. Освіта для сталого розвитку: сучасні виклики та перспективи

Друга частина дня була присвячена ролі освіти у сталому розвитку. Говорили про інституційні стратегії, локальні ініціативи, громадські обсерваторії та освітні інновації.

Зокрема, в рамках секції представлено наступні теми:

У рамках другого дня, поряд із науковими обговореннями та секційними виступами, важливе місце зайняв прояв активної громадянської позиції учасників школи.

Було підготовлено й передано офіційне звернення до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України щодо недопущення подальшого затоплення Бузького Ґарду — унікального історико-природного ландшафту на півдні України.

У зверненні учасники Міжнародної Карпатської школи висловили категоричну незгоду з планами підвищення рівня Олександрівського водосховища, що загрожує знищенню територій національного значення, частини Смарагдової мережі, природоохоронних об’єктів та місць української історичної пам’яті.

Цей документ — приклад єдності наукової спільноти, екологів, освітян і громадських діячів навколо ключового питання: збереження української спадщини як природної, так і культурної.

День третій:

Третій день весняної сесії був присвячений виїзній краєзнавчо-пізнавальній програмі. Учасники вирушили до Карпатського біосферного заповідника, одного з найунікальніших природоохоронних об’єктів України, розташованого у місті Рахів, що на Закарпатті.

Подорож не була звичайною екскурсією — це було глибоке занурення в екологічну, наукову та культурну складову Карпат.

З вітальним словом гостей зустрів заступник директора Федір Гамор.

Програма візиту передбачала виступи працівників, які поділились інформацією про діяльність Карпатського біосферного заповідника:

Особливо вразив Музей екології гір та історії природокористування Українських Карпат, що у Рахові — простір, де природа говорить через артефакти, історичні документи, інсталяції й атмосферу.

Наступною локацією став освітній центр «Центр Європи» в селі Ділове — символічна й географічна точка, що об’єднує простори й народи, розташована неподалік від географічного центру Європи. Тут відбулося неформальне обговорення ідей, які народилися за попередні дні, у невимушеній атмосфері гірської природи.

Для учасників була організована інтерактивна програма:

  • Вікторина «Люби і знай свій рідний край», у якій усі взяли участь, а найактивніші отримали сувеніри – листівки та флаєри.
  • Гра для студентів і школярів «Подорожуй Карпатами!».
  • Знайомство з карпатськими традиціями: гра на трембіті.
  • Реєстрація у Книзі почесних гостей географічного Центру Європи та отримання пам’ятного свідоцтва.

Знаковою подією цього дня стало підписання меморандуму про співпрацю між Національним екологічним центром України та Карпатським біосферним заповідником.

День четвертий:

Заключний день весняної сесії був логічним завершенням чотириденної інтелектуальної і професійної подорожі. Цього дня відбулося заключне заключне засідання, модераторами якого виступили Руслан Гаврилюк, Олег Бондаренко та Євген Бовсуновський.

Особливою частиною став круглий стіл на тему: «Інвестиційний розвиток Міжнародної Карпатської школи. Плани на майбутнє», під час якого учасники мали змогу обмінятися враженнями, поставити запитання, дати свої коментарі та пропозиції щодо майбутнього розвитку школи.

У рамках цього засідання Олег Бондаренко, заступник голови НЕЦУ, представив презентацію проєктної діяльності організації, зокрема:

  • досвід участі в європейських грантових програмах;
  • напрямки реалізованих проєктів;
  • виклики сучасної екологічної діяльності.

Заключний день весняної сесії ознаменувався ухваленням резолюції. Документ містить ключові позиції, серед яких: інтеграція освіти для сталого розвитку в усі рівні навчання; підтримка розвитку екотуризму на основі спадщини; мобільність студентів і дослідників; активна роль природних парків у просвіті.

Весняна сесія Карпатської школи – 2025 завершилася, залишивши по собі не просто насичену програму, а й глибоке відчуття спільності, відповідальності та надії.

Дякуємо всім учасникам — науковцям, освітянам, студентам, екологам, музейникам, активістам, партнерам і друзям — за вашу енергію, відкритість і готовність діяти.

Міжнародна Карпатська школа — це не лише подія, а простір, де народжуються партнерства, формуються нові ідеї, зміцнюється зв’язок між природою, культурою й людиною.

До нових зустрічей у Карпатах — з новими темами, глибшими дослідженнями та спільною метою: зберігати, розвивати, надихати.

Карпати надихають! Яремче об’єднує! А Міжнародна Карпатська Школа – 2025 — це вершина, на яку Ми зійшли разом!

Фотоальбом: Міжнародна Карпатська школа — Весна 2025, Яремче

English version

Проект співфінансується урядами Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини через Вишеградські гранти Міжнародного Вишеградського фонду.
Місія фонду полягає в просуванні ідей сталого регіонального співробітництва в Центральній Європі.

Категорії: Гарячі новини, Новини14.05.2025