Українська гідроенергетика повинна розвиватись і працювати під громадським контролем та згідно європейських стандартів

Україна потребує принципових змін на шляху розвитку гідроенергетики, вона має стати науково обґрунтованою та екологічно безпечною – такий основний меседж круглого столу «Екологічні аспекти розвитку гідроенергетики в Україні». Захід відбувся 18 квітня 2018 року в стінах Верховної Ради України і зібрав близько 100 зацікавлених осіб – народних депутатів, представників гідроенергетичної галузі, органів центральної та місцевої влади, місцевого самоврядування, і, що найголовніше, чи не вперше до дискусії на такому рівні була долучена широка громадськість, науковці та експерти, зокрема іноземні.

Організатором заходу був Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України. Проведення круглого столу було ініційовано Національним екологічним центром України. НЕЦУ здійснював організаційну і інформаційну підтримку круглого столу в рамках проекту «Розвиток гідроенергетики України – громадський аналіз в контексті євроінтеграційних процесів». На заході були висловлені позиції Міністерства екології, численних громадських організацій та платформ, ПрАТ «Укргідроенерго», Національної Академії наук України, місцевих громад, народних депутатів. Круглий стіл пройшов під головуванням народного депутата голови підкомітету з питань моніторингу навколишнього середовища Івана Рибака.

У вступній доповіді заступник міністра екології та природних ресурсів Василь Полуйко детально зупинився на причинах непогодження прийнятої кабміном у 2016 році Програми розвитку гідроенергетики до 2026 року (далі – Програма) з боку Мінприроди. Було зазначено, що Програма не пройшла процедури стратегічної екологічної оцінки, не було проведено транскордонних консультацій із Республікою Молдова та консультацій з громадськістю. Заступник міністра проаналізував всі об’єкти, плановані до спорудження Програмою, і зауважив, що за кожним з них стоять долі людей та інтереси громад.

Але, на жаль, зауважив Василь Полуйко, Програма не розглядає альтернативних рішень. Як результат вона порушує національне екологічне законодавство та суперечить міжнародним зобов’язанням України, зокрема в рамках Угоди про асоціацію, міжнародних конвенцій стороною яких є Україна. Реалізація заходів Програми спричинить міжнародні претензії до України. «Таким чином, ми маємо ситуацію, коли недостатньо продумане управлінське рішення спричинило накопичення проблем як на регіональному, так і на державному рівні» – підсумував заступник міністра.

Голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк зазначив, що ухвалення Програми призвело до консолідації громадянського суспільства у супротиві проти її реалізації. Реакція суспільства була викликана повним ігноруванням його прав при розробці і прийнятті Програми, а також сумнівним досвідом функціонування гідроенергетики за останні десятиліття. Позиція екологічних громадських організацій – підготовка нової редакції Програми її публічне обговорення і стратегічна екологічна оцінка. Експертне обговорення шляхів розвитку гідроенергетики, що мало би бути ініційовано і проведено в рамках розробки Програми, здійснено протягом останнього року експертами НЕЦУ. Його результати свідчать, що Програма на етапах розробки та затвердження абсолютно не враховувала зобов’язання, які взяла на себе Україна після підписання Угоди з ЄС. Про це також йдеться у спільних зверненнях робочих груп Громадських Платформ Східного партнерства та Асоціації Україна-ЄС до прем’єр-міністра В. Гройсмана із проханням переглянути Програму згідно вимог європейського законодавства. І першим добровільним кроком з боку галузі могло б стати застосування Протоколу про відповідність проектів гідроенергетики засадам збалансованого розвитку, який вже активно використовують у Європі. Це б підвищило рівень довіри до гідроенергетики в суспільстві і серед кредиторів.

Руслан Гаврилюк наголосив на необхідності впровадження нових підходів до оцінки гідроенергетичного потенціалу, із врахуванням екологічних обмежень та принципів збалансованого розвитку, що має стати якісно підґрунтям для планування розвитку гідроенергетики. Врешті має бути впроваджений екосистемний підхід на чому наполягав фундатор НЕЦУ Ярослав Мовчан. «Ми маємо стати екологічно мислячою нацією і не лише навчитися рахувати втрати від впливу на довкілля, але і не допускати цього негативного впливу» – зазначив голова НЕЦУ.

Очільник ПрАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота наголосив на значній ролі  гідроенергетики, як регулятора та аварійного резерву для всієї ОЕС України. Разом з тим доповідач погодився із недовірою людей до великих проектів, передбачених Програмою. Також Ігор Сирота сказав, що головна роль Дніпровського каскаду – це забезпечення людей питною водою, і що «Укргідроенерго» не зарегульовує басейни і не веде непрозорої діяльності, бо відповідними органами та комісіями їм надано межі рівнів води. Сирота підтримав впровадження відновлювальної енергетики, але вказав на необхідності підтримувати відповідний рівень регулюючих потужностей – на даний момент їх потрібно близько 3 мВт на плановане впровадження 7 мВт відновлювальної генерації. Також очільник ПрАТ «Укргідроенерго» запропонував свої розрахунки вартості виробництва і балансування електроенергії з відновлювальних джерел: за словами п.Сироти термін експлуатації сонячних панелей 15-20 років, а вартість будівництва названих потужностей з генерації та акумуляції складатиме $11 млрд. До того ж, як вважає доповідач, будь-яка генерація, в тому числі відновлювальна наносить екологічну шкоду. Також п.Сирота заявив, що йому важко зрозуміти, яким чином Дністровська ГАЕС впливає на  екологічну систему Молдови. Наостанок голова УГЕ запевнив, що всі плановані об’єкти будуть проходити процедуру громадського обговорення.

Народний депутат Остап Єднак у своєму виступі підкреслив, що Кабмін при розробці Програми не врахував важливі екологічні аспекти, і наголосив, що члени Комітету з екологічної політики будуть виступати проти документів, які створені міністерствами чи урядом із порушенням процедур.

Науковці НАН України у своїх виступах наголошували на необхідності розробки та реалізації програми екологізації гідроенергетики. Член-кореспондент НАН України Стелла Шехунова запропонувала створити комплексну (міжвідомчу) робочу групу і провести широке обговорення всіх основних екологічних, технічних, економічних, соціальних, правових проблем гідроенергетики.

Окремо було зроблено акцент на високих екологічних і техногенних ризиках проекту Канівської ГАЕС через нестабільну геологічну основу на ділянці Канівських гляціодислокацій. Зауважила доповідачка і на недостатній вивченості басейну Дністра, де, зокрема, має широке поширення карст. Позиція науковців НАНУ чітка – розвиток гідроенергетики можливий лише при усуненні сучасних негативних екологічних впливів гідроенергетичних об’єктів та при умові мінімізації ризиків подальших впливів, що потребує глибокого наукового дослідження стану басейнів основних річок України, перш за все Дніпра, Південного Бугу і Дністра. Важливу роль має імплементація європейського законодавства, і перш за все впровадження норм водних директив Європейського Союзу, що створить підґрунтя для ефективного управління водними ресурсами.

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко назвала основні негативні впливи гідроенергетики на довкілля: зниження проточності та замулення річок, знищення водної флори та фауни. Також вона наголосила на серйозних соціальних проблемах внаслідок розвитку гідроенергетики – зокрема, це затоплення 100 тис. га земель і переселення близько 1000 осіб з місць, де вони прожили все своє життя. Тетяна Тимочко назвала неприйнятною ідею експорту української електроенергії, оскільки це заробляння доларів на експлуатації нашого довкілля.

Професор Микола Хлапук, завідувач кафедри Національного університету водного господарства та природокористування нарікнув, що екологічна громадськість не йде на конструктивний діалог з енергетиками. Він також заявив, що більш екологічного проекту як будівництво Каховської ГЕС-2 він не зустрічав.

Міський голова Заліщиків Алла Квач згадала, як на одному із офіційних засідань, де брали участь представники від «УГЕ», вона випадково почула когось з їхніх представників слово «толпа». Так от, зауважила п.Квач – ми не «толпа», ми – громада. Також вона розповіла, що влада досі продовжує практику неофіційного тику на місцеві громади. Так, супротив місцевих громад проти реалізації будівництва каскаду ГЕС на Дністрі карається позачерговими перевірками та відсутністю фінансування заходів із модернізації очисних систем – заявила вона.

Словацький експерт Іван Матушек зазначив. що всі переваги малих ГЕС в управлінні водними ресурсами можуть бути покриті альтернативними комплексними заходами, що успішно реалізується в європейських країнах. При розгляді проектів будівництва малих ГЕС мають розглядатися приклади кращої світової практики.

Керівник штабу «Спротиву затопленню Бузького Ґарду» Олег Кравець підкреслив, що проект добудови Ташлицької ГАЕС, який загрожує знищенням ядра природно-заповідних територій та унікальної історично-культурної пам’ятки національного значення часів козацтва, розвивається всупереч судовим рішенням. Досі не представлені альтернативні рішення. Натомість в черговий раз, тепер вже згідно процедури Оцінки впливу на довкілля, проект ще радянських часів подається на погодження. Він також нагадав про передані до Верховної Ради України 6,5 тис. підписів місцевих громадян проти затоплення Бузького Ґарду.

Головуючий Іван Рибак запевнив, що пропозиції всіх учасників круглого столу будуть опрацьовані Комітетом з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, розглянуті на засіданні Комітету для прийняття відповідних рекомендацій. Треба зауважити, що однією з пропозицій, що найчастіше звучала з вуст представників громадськості, було побажання скасування Програми розвитку гідроенергетики.

Довідка

Метою проекту «Розвиток гідроенергетики України – громадський аналіз в контексті євроінтеграційних процесів», що здійснюється Національним екологічним центром України, є залучення громадськості до реалізації реформ в енергетичній сфері шляхом використання інструментів, передбачених Угодою про асоціацію з ЄС. Проект виконується під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС і Української національної Платформи Форуму Громадянського суспільства Східного Партнерства, фінансується Європейським Союзом і Міжнародним фондом «Відродження» у рамках проекту «Громадська синергія». Метою проекту є залучення громадськості до реалізації реформ в енергетичній сфері шляхом використання інструментів, передбачених Угодою про асоціацію*.

Звіт про круглий стіл на сайті Верховної Ради України.

Відеотрансляція круглого столу.

*Окремі думки, висловлені в матеріалах та озвучені на заході, є особистою позицією промовців і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

Власна інформація НЕЦУ