Україна потрапить під санкції, якщо вийде з Кіотського протоколу – експерт

Київ – Експерти наголошують, що в разі виходу України з Кіотського протоколу Європа застосує економічні санкції, а навколишнє середовище значно погіршиться. Водночас український уряд констатує, що за чотири роки Україні вдалося скоротити кількість викидів до 8 мільярдів тонн. Під час переговорного процесу в Бангкоці у серпні 2012 року голова Державного агентства екологічних інвестицій наголосив, що через надлишок заощаджених квот України може не брати участі у другому періоді, а в цей час провести модернізацію економіки.

Під Кіотським протоколом – міжнародною угодою про обмеження викидів в атмосферу шкідливих газів – на сьогодні підписалася 191 країна. Україна ратифікувала Кіотський протокол 2004 року. У рамках документа Україна зобов’язується впродовж 2008-2012 років скоротити викиди вуглекислого газу на 20 відсотків у порівнянні з 1990-м роком.

За даними українського уряду, упродовж дії першого періоду Кіотського протоколу, що стартував 2008 року, Україна скоротила кількість викидів парникових газів на 8 мільярдів тонн. Тепер же держава розглядає вихід з Кіотського протоколу. Як заявив у виступі голова Державного агентства екологічних інвестицій Владислав Якубовський, враховуючи зазначені показники, перенесення надлишкових квот на другий період дозволить провести масштабну модернізацію енергетики та сільського господарства. Як ідеться у заяві прес-служби Державного агентства екологічних інвестицій, цей крок підтримали Росія та Білорусь.

Фахівці стверджують, Україна хоче вийти з протоколу через те, що не здатна виконати вимоги документа. У листі Державного агентства до Кабінету Міністрів ідеться: якщо Україна не перенесе надлишкові квоти на викиди, вона не зможе виконати заявлені зобов’язання. Експерт із енергетичної програми Національного екологічного центру Олексій Пасюк стверджує, що в разі виходу з Кіотського протоколу, по-перше, викиди парникових газів в Україні тільки зростатимуть. По-друге, держава зазнає грошових збитків.

«Якщо Україна не буде учасником міжнародного протоколу, то Європейський Союз застосовуватиме обмеження – приміром, накладатиме податки на авіарейси з України. А на перемовах, що не стосуватимуться цієї тематики, європейські лідери все одно нагадуватимуть про це», – каже Пасюк.

Водночас фахівці вважають, що Україні не вигідно бути членом Кіотського протоколу. За перший період держава продала 2% обсягу своїх квот.

Марія Сторчило, координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру стверджує, що ціни на квоти надалі падатимуть.

«У перебігу першого періоду протоколу Україна від гнучких механізмів – від торгівлі квотами, проектів спільного впровадження – отримала 470 мільйонів євро. Цифра приблизна. Адже така інформація не розголошується. Ми самі підрахували», – каже Сторчило.

Україна – у двадцятці забруднювачів світу

Експерти зазначають, що українські урядовці сприймають протокол суто за грошовим зиском, проте за ним стоїть найголовніше: збереження довкілля. Бо запобігти змінам клімату дешевше, аніж потім боротися з наслідками.

«У будь-якому разі, все те, що Україна має зробити, вона має зробити для того, щоб модернізувати економіку, підвищити конкурентоздатність. Навіть якщо б Кіотського протоколу не було, як і зміни клімату, ми все одно мали б це робити. Бо там, де маємо викиди парникових газів, ми найчастіше маємо хімічне забруднення», – зазначає експерт Олексій Пасюк.

Фахівці Національного екологічного центру України наголошують, що попри те, що викиди України впали в порівнянні з 1990-м роком, адже скоротилася промисловість у цілому, держава все одно входить до двадцятки забруднювачів світу – після Китаю та США.

Джерело: radiosvoboda.org