Під “парасолькою” проекту SPARCS об’єдналося більш ніж 30 партнерів з різних країн та сфер діяльності, котрі працюють разом і допомагають один одному як в реалізації індивідуальних проектів енергоефективності, так і гуртуючи зусилля навколо трансформації міст проекту. Так, Україна представлена командою, що складається з Львівської міської ради, ТОВ “Львівавтодор” та НУО Національний екологічний центр України. Разом, вони працюють задля досягнення цілей та реалізації результатів проекту SPARCS у сферах енергоефективності, екологічної стійкості, громадської інклюзії у місті Львів, та їхнього поширення для всієї країни.

Міста і їх розвиток сьогодні є на порядку денному виконання глобальних цілей сталого розвитку, досягнення кліматичної нейтральності в Європі та в інших міжнародних стратегічних документах. Глобальні тенденції розвитку міст свідчать про зростання урбанізації та збільшення кількості людей у містах. При нинішніх умовах це може призвести до серйозного виснаження природних ресурсів та забруднення довкілля. Як наслідок – ще більше загострення кліматичних, соціальних та економічних криз

Саме тому для забезпечення сталого розвитку та задоволення потреб усіх мешканців, на місцевому рівні містам потрібно мінімізувати використання невідновлюваних природних ресурсів, зменшити енергоспоживання та інвестувати у розвиток відновлюваних джерел енергії. Саме через такі потреби, з’явилася ідея трансформувати сучасні європейські міста у sustainable energy positive and zero carbon communities (надалі український переклад – “сталі енергопозитивні та кліматично-нейтральні громади”).

Sustainable energy Positive And zero Carbon communitieS (SPARCS) у Європі

Проект Sustainable energy Positive And zero Carbon communitieS (SPARCS) впроваджується з 2019 року у Європі, за підтримки програми Європейської комісії з досліджень та інновацій – Horizon 2020.SPARCS надає підтримку містам для їх перетворення у сталі енергопозитивні та кліматично-нейтральні громади.
Основною метою SPARCS є демонстрація інноваційних рішень у сферах планування, пілотного впровадження та масштабування “розумних” та інтегрованих енергетичних систем, які перетворюють міста у сталі, людиноцентричні та екологічно стійкі екосистеми, що забезпечують високі стандарти життя для мешканців.

SPARCS поєднують технології енергопозитивних будівель та районів, гнучкі системи управління енергетичними мережами, зберігання енергії та електромобільність. Впровадження цих технологій потребує чіткого розуміння викликів та часто вимагає надзусиль місцевих органів влади. Ще одним з ключових факторів розвитку сталих енергопозитивних та кліматично-нейтральних громад є залучення зацікавлених сторін, зокрема, бізнесу, інноваційних стартапів, експертів, наукових спільнот, громадських організацій, а також широке залучення мешканців.
Залучення мешканців через формування інформаційного суспільства, яке ставить мешканців у центрі прийняття рішень та підвищує усвідомлення громадськістю сталого розвитку міста, особливо сприяє інклюзивному, інтегрованому і сталому плануванню та управлінню, що здатне реалізувати кліматичну нейтральну візію. Але також динамічні рамкові умови циркулярної економіки та впровадження бізнес моделей “зеленого міста” є ключем до формування інклюзивних громад.

Для досягнення мети та завдань, проект SPARCS створює масштабні демонстраційні приклади у Лейпцигу та Еспоо та закладає умови для розвитку sustainable energy positive and zero carbon communities у Львові, Рейк’явіку, Кладно (Чехія), Кіфісії (Греція) та Майя (Португалія) з метою підтримки цих міст на шляху досягнення кліматично-нейтральної візії.

Впровадження проекту у Львові

Львів є одним із найбільших міст України. Після об’єднання із навколишніми громадами у 2021 році, населення міста становить близько 800 тис осіб, а загальна площа – понад 300 км кв. Особливості історичного розвитку міста сформували в межах міста зону історичної забудови 18 – початку 20 століть. Ця центральна частина міста оточена поясом переважно закинутих промислових об’єктів, що зараз активно трансформуються у житлові райони та центри ділової активності. В свою чергу навколо колишніх промислових зон сформовані великі житлові масиви другої половини 20 століття, які приєднані до центрального опалення, однак характеризуються недостатньою енергоефективністю будівель.

Прагнення міста стати кліматично-нейтральним були чітко сформульовані в рамках проекту SPARCS у вересні 2020 року на спільному семінарі щодо розробки візії міста 2050. Однак, можна стверджувати що місто вже від 1990 року трансформується у напрямку зменшення негативного впливу на клімат. Економічна криза в Україні та колапс промисловості у 1990-2000 роках призвели до різкого зменшення викидів парникових газів в Україні (скорочення по країні відбулося на понад 60%) і цей процес не оминув Львова. Припинили діяльність майже всі великі підприємства міста та занепадали поступово. Сучасний “пояс можливостей” з’явився на місці цих закинутих фабрик та заводів.

З 2009 року Львів активно співпрацює з міжнародними фінансовими організаціями та інвестує у соціальні та екологічні практики. Зокрема, у співпраці із Європейським банком реконструкції та розвитку було реалізовано проект трамвайного маршруту на Сихів, проекти модернізації котелень, заміни тепломереж тощо. У 2018 році Львів уклав меморандум про перехід до 2050 року на 100% відновлювані джерела енергії. А у 2020 році приєднався до програми “Зелені міста” ЄБРР, та отримав золоту медаль за реалізацію соціальних та екологічних практик. У доповіді ЄБРР було зазначено, що муніципальні проекти, які Львів планує реалізувати за підтримки ЄБРР очікувано допоможуть знизити викиди CO2 на 360 000 тонн за рік, що рівноцінно висадці 5,9 мільйонів дерев або зменшенню на 76 000 кількості авто з вулиць міста. 

Трамвай на Сихів. Спільний проект міста та Європейського банку реконструкції та розвитку

Візія кліматично-нейтрального міста Львова є неформальним документом, однак активно інтегрується у формальні міські стратегії. Таким чином сьогодні забезпечується створення умов для трансформації Львова до кліматичної-нейтрального європейського міста. Головними стратегічними напрямками визначено просторовий розвиток, енергетика, мобільність та поводження з відходами. Таким чином, у середньостроковій перспективі (до 2030 року) порядок денний трансформації Львова  будуть формувати такі затверджені документи: 

  • План дій Зеленого міста Львова – комплексна стратегія із такими стратегічними цілями:  (1) покращення якості повітря в місті, (2) розробка системи сталої мобільності в місті, (3) вдосконалення процедур збору, повторного використання, утилізації та поводження з відходами, (4) розробка сталої системи управління водними ресурсами та стічними водами, (5) проактивне та свідоме лідерство у сфері міського самоуправління з питань енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії, (6) розвиток комфортних та функціональних будівель з максимальною енергоефективністю та мінімальними викидами СО2, (7) розширення зелених зон та запровадження нових екологічних. елементів по всьому місту з метою покращення умов проживання для мешканців та збільшення різноманіття флори та фауни міста, (8) підприємства Львова дотримуються високих рівнів сталості та ресурсоефективності.
  • Інтегрована концепція розвитку: Львів 2030 – стратегія просторового розвитку Львова, яка пропагує “місто коротких відстаней”, інтенсивне використання земельних ресурсів міста, збереження і розвиток природного каркасу міста.
  • План сталої міської мобільності Львова до 2030 року – стратегія розвитку мобільності та транспорту, яка пріоритизує розвиток електричного громадського транспорту, пішохідного руху та велосипедного транспорту та реагує на виклики у сфері мобільності такими цілями: (1) наблизитися до нульової смертності внаслідок ДТП, (2) розвивати місто дружнє до пішоходів, (3) створити ефективний комфортний та екологічний громадський транспорт, (4) оптимізувати рух автотранспорту в місті, (5) зробити велосипед привабливішим транспортом для більшої кількості мешканців, (6) сформувати “місто коротких відстаней”, (7) забезпечити злагоджене управління мобільністю та високий рівень компетенції працівників.

Визначившись із основними завданнями стратегічної трансформації міста у середньостроковій перспективі, в короткотерміновій перспективі у Львові необхідно забезпечити формування умов для розвитку сталих енергопозитивних та кліматично-нейтральних громад загалом та енергопозитивних районів як інноваційних інструментів досягнення кліматично-нейтрального статусу, зокрема.

План імплементації 

З цією метою, було визначено план активностей до кінця 2024 року, так званий План імплементації, який має забезпечити виконання завдання по інтеграції інноваційних рішень для розвитку відновлюваних джерел енергії в місті, підвищення енергоефективності та розвитку електромобільності Львова. Головними викликами, на які необхідно було реагувати при розробці та впровадженні цих активностей були: 

  1. Непередбачуваність, пов’язана із частими економічними, соціальними, політичними змінами, пандемією, що потребує гнучкості та постійного коригування планів та підходів;
  2. Недостатність фінансових ресурсів та неможливість реалізовувати масштабні інфраструктурні проекти; 
  3. Низький рівень поінформованості мешканців та бізнесу про зміни клімату та потреби кліматично-нейтрального розвитку міста, що спричиняє низький рівень їх залученості та слабку політичну підтримку планованих активностей; 
  4. Недостатній рівень співпраці Львівської міської ради та приватних монополістів у сфері енергетики, зокрема у сфері електропостачання та газопостачання, а також відсутність необхідної для реалізації спільних активностей співпраці із державним підприємством “Укрзалізниця”. 

_

Активності Плану імплементації

Зважаючи на завдання та виклики, План імплементації включає у себе 9 активностей, які мають створити умови для розвитку енергопозитивних районів та подальшої трансформації Львова у кліматично-нейтральне місто. Активності формують 2 групи:

І. Забезпечення енергомоніторингу для розвитку енергопозитивних районів та налагодження співпраці між усіма зацікавленими сторонами на основі даних:     

  1. Розробка та імплементація Просторового енергетичного плану – стратегічного документу у сфері просторового розвитку енергетики Львова та енергетичної геоінформаційної системи, яка буде аналізувати дані щодо енергоспоживання в місті та потенціал до генерації енергії з відновлюваних джерел енергії. 
  2. Встановлення розумних лічильників для моніторингу теплопостачання та налагодження автоматичної диспетчеризації. Єдина система автоматичного збору даних суттєво вдосконалить процеси диспетчеризації та доповнить Просторовий енергетичний план міста даними по споживанню теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання.
  3. Налагодження системи збору та аналізу даних по тепло, газо та електропостачанню від мешканців та запровадження механізму добровільних угод з енергоефективності. Ця партисипативна система моніторингу енергоспоживання не лише доповнить дані Просторового енергетичного плану міста, але і сприятиме підвищенню рівня усвідомлення мешканцями та бізнесом потреби у зменшенні енергоспоживання. 
  4. Створення платформи комунікації та співпраці між Львівською міською радою, експертними громадськими організаціями, науковцями та R&D бізнесом для обміну знаннями та напрацювання рішень щодо розвитку енергопозитивних районів у Львові. 

ІІ. Забезпечення енергоефективності та інтеграція відновлюваних джерел енергії у житловому секторі та мобільності Львова.

  1. Впровадження заходів із термомодернізації житлових та муніципальних будівель, в тому числі за допомогою програм співфінансування. 
  2. Ваучерна підтримка бізнесу для впровадження енергоефективних заходів та розвитку відновлюваних джерел енергії.
  3. Оптимізація енергоспоживання громадського електротранспорту Львова, в тому числі через його пріоритизацію на вулицях міста.
  4. Обґрунтування найбільш доцільних з точки зору енергоефективності маршрутів електричного громадського транспорту та безпосереднє продовження трамвайних та тролейбусних маршрутів, включаючи розвиток нових депо та мобільних хабів.
  5. Обґрунтування доцільності розвитку міського залізничного громадського транспорту (міської електрички) та створення умов для його розвитку.

Статтю підготував Максим Терлецький