СБУ підтримало екологів у питаннях доступу до екологічної інформації

Служба Безпеки України засвідчила порушення керівництвом Мінприроди України прав громадськості на доступ до екологічної інформації. Про це йдеться у листі керівництва СБУ до Національного екологічного центру України.

Україна є однією з 40 країн, що ратифікували Конвенцію «Про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та правосуддя з питань, що стосуються довкілля» (Оргуська конвенція). Але ратифікація цієї конвенції Україною не привела до спрощення законодавчих процедур доступу до екологічної інформації. Нещодавно виповнилась вже 10-та річниця ратифікації конвенції, але приховуючи це від «оргуських процесів», Мінприроди України досі має свою систему втаємничення екологічної інформації та переліки інформації, яка є конфіденційною з обмеженим доступом до неї громадськості. Самі переліки документів, яким надається гриф «Для службового користування» (ДСК) [1], в усіх відомих нам випадках не оприлюднені і приховуються. Такі переліки розроблені як в самих центральних органах державної влади, так і в їхніх територіальних підрозділах [2].

У червні 2008 р. під час зустрічі сторін Оргуської Конвенції у Ризі, Україна була визнана одним з найбільших невиконавців положень Конвенції. Такий стан справ неминуче перешкоджає становленню демократичного суспільства в Україні та шкодить міжнародному іміджу нашої країни.

Ми переконані, що такий стан справ є показником непрозорості центральних органів влади та неналежного виконання вимог чинного законодавства щодо доступу до екологічної інформації.

Відтак, ми вважаємо за необхідне а) оприлюднення на веб-сайтах всіх центральних органів влади затверджених в них переліків конфіденційної інформації; б) широке громадське обговорення і в) фаховий аналіз всіх таких переліків. З цією метою, керуючись Постановою КМУ №976 від 5 листопада 2008 р. «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади», НЕЦУ звернувся до вищого керівництва держави.

Результат не дав довго чекати на себе. Служба безпеки України повела перевірку правомірності віднесення окремих категорій інформації до категорії ДСК у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України. За результатами перевірки, СБУ рекомендує Мінприроди переглянути Перелік конфіденційної інформації і привести його до вимог чинного законодавства.

Як повідомила нас Служба безпеки України, у листі від 31.08.2009, що на базі Мінприроди буде провено зустріч НЕЦУ із представниками вищих органів державної влади, що дотичні до екологічної інформації (Мінприроди, МНС, Держкомлісгосп тощо). Результатом такої наради може стати оприлюднення на інтернет-сторінках державних органів інформації про категорії конфіденційної інформації в цих органах.

Детальніше про проблему втаємничення екологічної інформації можна прочитати у спеціальній аналітичній довідці НЕЦУ: http://www.necu.org.ua/dsk-1/

За додатковою інформацією звертайтеся:
Василюк Олексій
Тел: 38 097 1000 473
E-mail: vasyliuk[at]gmail.com
www.necu.org.ua

Додаткова інформація для редакторів

[1]. Причиною появи таких списків конфіденційної інормації є Постанова Кабінету Міністрів України №1893 від 27.11.1998 р. «Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави». Пункт 2 зазначеної Постанови дає вказівку Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям у межах їхніх повноважень розробити і ввести в дію переліки конфіденційної інформації, що є власністю держави. Такі переліки розроблені як в самих центральних органах державної влади, так і в їхніх територіальних підрозділах. Самі переліки документів «ДСК» в усіх відомих нам випадках не оприлюднені і приховуються.

Як наслідок – для громадськості втрачено можливість бути поінформованою про власні можливості доступу до інформації (навіть про те, які категорії інформації втаємничуються), що грубо порушує конституційне право українців та вимоги Законів України «Про інформацію» та «Про звернення громадян». Відсутність вільного доступу до інформації та прозорої інформаційної політики щодо відомостей, пов’язаних із довкіллям, з якого починається основний зміст Оргуської Конвенції, логічно тягне за собою і інші порушення її вимог. Так, без вільного доступу до екологічної інформації, громадськість позбавляється також і можливості вільно реалізувати свої права на участь в прийнятті рішень щодо конкретних видів діяльності (стаття 6), участь в розробці планів, програм і політичних документів а також нормативних актів виконавчої влади і/або загальнообов’язкових юридичних актів (статті 7, 8) і, звісно – права на доступ до правосуддя.

[2]. Вже протягом року Національний екологічний центр України (НЕЦУ) веде роботу, результатом якої має бути перегляд Наказу Мінприроди №289 від 09.06.2008 р. «Щодо затвердження Переліку конфіденційної інформації, якій надається гриф «Для службового користування», яким затверджена остання на даному етапі версія переліки документів «ДСК» Мінприроди.

Дослідження НЕЦУ показало, що принаймні в системі Мінприроди України, Державного комітету лісового господарства України та Міністерства України з надзвичайних ситуацій, у складі ДСК-переліків міститься ряд пунктів, що є суто екологічною інформацією, яка на виконання ратифікованої в Україні Оргуської конвенції, не може бути втаємничена. Так, в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України втаємничується інформація щодо стану транскордонних річок, випадків контрабанди видів флори та фауни, висновки державної екологічної експертизи, результати перевірки гідротехнічних споруд та об’єктів з обмеженим доступом та їх екологічний стан тощо. Державний комітет лісового господарства України втаємничує матеріали лісовпрядкування, що є єдиним джерелом інформації про стан, склад, вік лісів в Україні, розміщення «лісових» об’єктів природно-заповідного фонду, чисельність та поширення зникаючих видів та конфігурацію лісових угідь (15,6 % площі країни). Міністерство з надзвичайних ситуацій втаємничує інформацію про стан та наявність недоліків фізичного захисту об’єктів поводження з радіоактивними відходами. Цей перелік можна продовжувати.