16 листопада 2020 року в агентстві «Укрінформ» відбулася прес-конференція на тему: «Чи стане річковий шлях Е40 (Гданськ – Херсон) економічним дивом для України?».

Організатори заходу: Національний екологічний центр України (НЕЦУ) та Українське товариство охорони птахів (ТОП).

На прес-конференції були представлені результати аналізу техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) Проєкту міжнародного водного шляху Е40: Гданськ – Херсон (Проєкт Е40), розробленого консорціум, очоленим Морським Інститутом (м. Гданськ, Польща).

Оцінка ТЕО Проєкту Е40 була виконана білоруськими фахівцями об’єднань: «Бізнесовий союз підприємців і промисловців ім. проф. М.С. Кунявського», «Республіканський союз промисловців і підприємців», «Білоруська науково-промислова асоціація.

У заході взяли участь:

Олег Рубель, доктор економічних наук, професор Одеського державного екологічного університету, провідний науковий співробітник Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України;
Олег Листопад, експерт Українського товариства охорони птахів;
Георгій Веремійчик, експерт НЕЦУ з питань зміни клімату;
Олександр Гусєв, експерт НЕЦУ з питань сталого розвитку.

Був презентований запис інтерв’ю заступника директора Спілки Підприємців та промисловців ім. професора М.С. Кунявського Алеся Герасименка, який представив висновки білоруських економістів щодо економічних показників Проєкту Е40.

Георгій Веремійчик у вступному слові коротко описав історію виникнення ідеїПроєкту Е40 та реакцію громадськості на плани будівництва річкового шляху Гданськ – Херсон; про виникнення міжнародної коаліції громадських організацій, яка бореться за те, щоб Проєкт Е40 був публічно розглянутий на відповідність вимогам європейського природоохоронного законодавства в цілому, а не фрагментарно; за збереження Полісся, як єдиного ареалу в Європі, який зазнав мінімального антропогенного втручання.

Олег Рубель у своєму виступі висвітлив політику ЄС щодо розвитку водного транспорту на європейському континенті, його переваги перед наземними видами транспорту у випадку транспортування багатотонних та великогабаритних вантажів. Водночас він звернув увагу, що Проєкт Е40 не включений до переліку проєктів, які плануються до впровадження. І що тепер впевнено не можна сказати– це добре, чи погано.

На думку Олега Рубеля, потрібно правильно оцінити реальний стан транспортної інфраструктури річки Дніпро та обсяг інвестицій, які необхідні для її модернізації, щоб забезпечити водний шлях класу Е40. Крім того, варто враховувати, що утримання водного шляху дорого коштує. На думку промовця, лише вартість днопоглиблення річки Дніпро може сягати 1 млрд. гривень щорічно. Звідси, обсяги вантажопотоку мають бути правильно оцінені, щоб не помилитися в економічних розрахунках.

Олег Листопад у своєму виступі зазначив, що не всі ризики, пов’язані з функціонуванням водного шляху Е40 враховані. Наприклад у разі аварії танкера біля київського водозабору, яку воду питиме Київ, Черкаси, інші міста? Хто покриватиме збитки на очищення води та ліквідацію аварії? Ці потенційні витрати ніхто не рахував. Системи водопостачання в Україні є вразливими, бо вода береться з поверхневих джерел, на відміну від країн ЄС. Навіть у Білорусі міста споживають воду з підземних джерел. Тому вимоги до облаштування водного шляху є дуже високими. Ми можемо заплатити дуже високу ціну у разі непередбаченого інциденту. Пріоритетом має бути надійне функціонування систем водопостачання, а не перетворення річок у дороги для транспортування вантажів.

Олександр Гусєв звернув увагу на те, що економічні вигоди проєкту оцінені невиправдано оптимістично, бо збитки завдані будівництвом та експлуатацією шляху недооцінені. Небезпека полягає у тому, що позики будуть братися під державні гарантії. Видатки на пом’якшення та ліквідацію непередбачуваних екологічних збитків ляжуть на кожного українця. Виникає природнє запитання, навіщо нам така перспектива?

Георгій Веремійчик у заключному слові наголосив на висновках білоруських фахівців щодо перспективи Проєкту Є40. Найперше на тому, що ТЕО Проєкту Є40 не відповідає європейським вимогам до такого класу документів; що очікувана шкода довкіллю масштабного будівництва суттєво недооцінена. Цей масштабний проєкт вплине на життя близько 28,7 млн. людей, які мешкають на площі близько 393 тис. км². У Польщі та Білорусі під затоплення потраплять загалом близько 1900 км², які переважно лежать у долинах річок Вісла та Прип’ять. Це понад подвійну площа, яку займає м. Київ.

Промовець нагадав, що дніпровськими водосховищами затоплено близько 7 тис. км²цінних земель – це половина країни Чорногорія! Річка Дніпро втратила статус річки та перетворена у систему штучних озер, які безперервно замулюються. Таких самих змін зазнає річка Прип’ять у разі здійснення Проєкту Є40!

Найбільша загроза Проєкту Е40 – це втрата безцінних запасів прісної води Прип’яті і Полісся загалом в умовах глобальної зміни клімату та обезводнення річок. Адже Україна потерпає від браку запасів питної води.

Будівництво водного шляху Е40 призведе до суттєвого погіршення якості води у річці Прип’ять та призведе до непередбачуваних наслідків через порушення радіоактивних осадів Київського моря.

В своєму інтерв’ю заступник директора Спілки підприємців та роботодавців ім. професора М.С. Кунявського Алесь Герасименко наголосив на основному висновку білоруських фахівців:

Водний шлях буде неконкурентоспроможним з автомобільним та залізничним транспортом, якщо не буде субсидуватися;
Уряди повинні зосередитись на економічно вигідних альтернативах водного шляху, таким як модернізація існуючої дорожньої та залізничної інфраструктури.

Національний екологічний центр України наголошує на тому, що Проєкт Е40 в Україні не пройшов процедуру оцінки впливу на довкілля, а політичні рішення щодо його впровадження вже ухвалювались.

Відео: