Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України провів 12 травня комітетські слухання на тему: “Природно-заповідний фонд України: стан та перспективи розвитку”. До слухань, Національним екоцентром України підготовлено Проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, пакет пропозицій та концепцію створення Національного природного парку “Подесіння” в заплаві р.Десна”.

Про необхідність створення Національного природного парку «Подесіння» на території заплави р. Десна та посилення охорони заплав річок

Василюк Олексій (Національний екологічний центр України, Інститут зоології ім.І.І.Шмальгаузена НАН України)

1. Десна – остання велика рівнинна річка України, що залишилась незарегульованою та зберегла у природному стані заплаву. Завдяки природному гідрологічному режиму, на значній частині протяжності річки, Десна утворює потужний водно-болотний комплекс. Наразі пропонується включити частину заплави до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, які знаходяться під охороною ратифікованої Україною Рамсарської конвенції. Долина р.Десна становить так званий Деснянський екологічний коридор в рамках Національної екологічної мережі України та Деснянський пролітний шлях в системі міграційних шляхів фауни Європи. Заплава річки сама по собі є територією зі значним біологічним різноманіттям. Тут зустрічається низка видів занесених до Червоної книги України тварин та рослин.

Крім того, саме Десна є джерелом питної води в м.Києві і від збереження природного стану річки залежить водопостачання в оселях сотень тисяч киян, а отже, їх здоров’я.

Але, вже зараз є загроза знищення залишків заплави Десни. Грубо порушуючи закони, заплавні луки забудовуються приватними маєтками. В заплаві Десни, в районі с.Соболівка знаходиться одне з найбільших самозахоплень природних територій в Україні (17 га). Будівельні роботи ведуться без жодної погоджувальної документації та земелевідведення і досі не зупинені. Найближчим часом ми ризикуємо втратити цю останню природну заплаву, яких в Україні більше не залишилось. Десна є природною спадщиною всього українського народу і повинна бути збережена для нащадків.

Фактично, заплава р.Десна є найбільшою природною територією в Україні, що досі не заповідана. Ідея створення національного природного парку на Десні відома і раніше. Перші публікації та пропозиції науковців Національної Академії Наук України, в яких йшлось про необхідність створення такого національного парку з’явились ще в середині 1980-х років. Серед її прихильників є визнані класики природно-заповідної справи та охорони природи України, як Т.Л.Андрієнко, К.М.Ситник, Ю.Р.Шеляг-Сосонко, О.К.Ющенко та інші. В часи СРСР розроблялась і концепція ще більшої за рангом природно-заповідної території, так званої «Деснянської заповідної зони», яка мала включити в себе всі природні масиви басейну р.Десни та її найбільших приток.

Але, попри пропозиції та застороги фахівців, заплава Десни досі не має природно-заповідного статусу і знаходиться під загрозою знищення. В разі створення національного природного парку, охорона природи деснянської заплави зможе бути поєднана з традиційними формами господарювання регіону, що не порушують природну рівновагу та цілісність первинного ландшафту долини Десни.

Зараз нами розпочато ініціативну роботу по розробці концепції створення Національного природного парку з робочою назвою «Подесіння» у заплаві р.Десна.

На нашу думку, деснянська заплава має бути збережена у повному обсязі – на всій її протяжності на території України. В найближчому майбутньому є сенс провести переговори з російською стороною щодо створення особливо охоронюваної природної териториії і в Брянській області РФ, звідки Десна втікає на територію України.

Ідею створення Національного природного парку «Подесіння» вже зараз підтримали деякі сільські ради Київської області, чиї землі знаходяться в заплаві Десни, постійна комісія Київської обласної ради з питань екології та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та Голова Київської обласної ради В.Майбоженко, деякі депутати Верховної Ради України. Крім того, ідея активно підтримується багатьма громадськими організаціями в різних регіонах України, науковцями НАН України. Під зверненням до Президента України щодо створення НПП, що було опубліковане в інтернеті, підписались сотні українців. І ось тепер, питання про необхідність створення НПП «Подесіння» винесене на розгляд комітетських слухань у Верховній Раді України.

Створення Національного природного парку на більшій частині заплави р.Десна буде вагомим вкладом в збереженні для майбутніх поколінь природних перлин України.

Вважаємо, що необхідно створити Національний природний парк «Подесіння» в збереженій частині заплави р.Десна та спеціальний Закон про захист р.Десна і її заплавних земель. В першу чергу слід включити створення НПП «Подесіння» до Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи України та накласти мораторій на землевідведення під будівництво, садівництво та інші господарські потреби в усій заплаві р.Десна.

2. Втім, створення Національного природного парку в заплаві Десни проливає світло на велику комплексну проблему заплав українських річок. На превеликий жаль, в нинішніх правових умовах, заплавні землі не включені до переліку категорій земель водного фонду, а отже і земель природоохоронного призначення. Крім того, власне статус природоохоронного призначення, закріплений Земельним кодексом за землями водного фонду, насправді не надає землям заплав ніякої охорони. Аналогічно, жодний охоронний статус і жодні обмеження використання не накладаються ні на інші категорії земель природоохоронного призначення ні на ділянки екологічної мережі ні на обєкти охорони міжнародних конвенцій.

Для вирішення цієї проблеми, слід провести низку послідовних законодавчих змін такого змісту:

1. Включити до переліку земель водного фонду і земель природоохоронного призначення заплави річок.
2. Розробити Закон України «Про землі природоохоронного призначення», яким заборонити зміну природного стану земель природоохоронного призначення, земель водного фонду та екологічної мережі та надати їм реальний охоронний статус.

Решта пропозицій за браком часу подається в письмовому вигляді

Законопроект про зміни ЗУ \”Про Природно-заповідний фонд\”
Законопроект про зміни ЗУ \”Про Природно-заповідний фонд\”