Постреліз брифінгу в УКМЦ 22 червня 2021 року

Тема: «Будівництво міжнародного річкового шляху Гданськ-Херсон Е40 загрожує унікальній екосистемі Полісся, його туристичному потенціалу, запасам питної води»

У вівторок 22 червня 2021 року за ініціативи Національного екологічного центру України (НЕЦУ) в Українському кризовому медіацентрі (Український дім, Київ) відбувся брифінг на тему «Будівництво міжнародного річкового шляху Гданськ-Херсон Е40 загрожує унікальній екосистемі Полісся, його туристичному потенціалу, запасам питної води». 22 червня 2021 року

На брифінгу йшлося про проєкт під назвою: «Відновлення магістрального водного шляху E40 на ділянці Дніпро-Вісла: від стратегії до планування» (далі Проєкт Е40). Ідея проєкту – прокласти річковий шлях між Гданськом і Херсоном та з’єднати Балтійське море з Чорним. Насправді в сучасному розумінні зазначеного шляху не існувало, тому згадка про відновлення тут виглядає романтичним оформленням ідеї проєкту.

Техніко-економічне обґрунтування проєкту (ТЕО) було розроблене консорціумом  під керівництвом Гданського морського інституту у 2015 році. Попри те, що на підготовку його ТЕО було витрачено близько мільйона євро, воно зазнало нищівної критики громадськості через вкрай низьку якість.   

Принциповий недолік ТЕО – економічні прорахунки, оскільки аналіз не включає усіх витрат на будівництво та експлуатацію шляху Е40 і зовсім ігнорує витрати на компенсацію негативних впливів його на довкілля та соціальну сферу.  

Крім того, переваги у вигляді скорочення транспортних витрат перевізників створюються в основному для приватних осіб, а більша частина інвестиційних витрат (а також можливі додаткові витрати (пов’язані, наприклад, з деградацією річкових екосистем) будуть покладені на суспільство в цілому трьох країн: Білорусі, Польщі, України.

Вартість проєкту оцінена у 12 мільярдів євро. Водночас були суттєво недооцінені вартість робіт на білоруській та українській ділянках шляху та шкода, яка буде завдана довкіллю на величезній території (протяжність шляху близько 2000 км).

«На жаль, урядові структури не завжди «поспішають» порадитись з громадськістю, коли ухвалюються стратегічні рішення розвитку країни. Прикладом такої практики є якраз історія розвитку проєкту річкового шляху Е40. Проєкт не пройшов процедури стратегічної екологічної оцінки, оцінки впливу на довкілля (ОВД), не схвалений на експертному рівні в Україні, проте Мінінфраструктури на міжнародному рівні заявляє, що Україна має намір впроваджувати Проєкт Е40. Вже деякі роботи виконані – проведено днопоглиблення річки Прип’ять (на підтримання глибини 1,6 м). Ці роботи були виконані без ОВД та без дозволу на виконання робіт на землях водного фонду. Спроби НЕЦУ через суд зобов’язати Адміністрацію морських портів України (АМПУ), яка є замовником робіт днопоглиблення Прип’яті, дотриматися вимог Закону не мали успіху. Державні контролюючі органи порушення Закону АМПУ «не помітили», попри неодноразові звернення НЕЦУ» – наголосив експерт з питань зміни клімату НЕЦУ Георгій Веремійчик.

Учасники брифінгу звернули увагу слухачів на такі головні загрози будівництва і впровадження проєкту Е40:

• Е40 – циклопічний проєкт, вплине на життя близько 28,7 млн. людей, які мешкають на площі близько 393 тис. км².
• У Польщі та Білорусі під затоплення потраплять загалом близько 1900 км², які переважно лежать у долинах річок Вісла та Прип’ять. Це понад подвійна площа, яку займає м. Київ.
•  Варто пам’ятати приклад Дніпра, адже дніпровськими водосховищами затоплено близько 7 тис. км² цінних земель – затоплено площу, яка дорівнює половині площі країни Чорногорія! Річка Дніпро втратила статус річки, та перетворена у систему штучних озер, які безперервно замулюються. Таких самих змін зазнає річка Прип’ять, у разі здійснення проєкту Е40.
• Найбільша загроза проєкту Е40 – це втрата безцінних запасів прісної води Прип’яті і менших річок Полісся загалом в умовах глобальної зміни клімату. Адже Україна потерпає від браку питної води.
•  Русло Прип’яті після відгалуження каналу живлення Дніпровсько-Бузського каналу (Вижівський водозабір) суцільно заросло водними рослинами. На нього вже наступають навіть прибережні рослини. Все через брак води та різке зменшення течії.
• Водночас Мінприроди України застерігає, що потреба Дніпро-Бузького каналу у воді зросте у кілька разів у разі функціонування водного шляху Е40. 
•  Будівництво водного шляху Е40 призведе до суттєвого погіршення якості води у річці Прип’ять, а також  призведе до непередбачуваних наслідків через зрушення радіоактивних осадів заплави Прип’яті.
• Прип’ять збираються поглибити, спрямити, обвалувати та загатити греблями (6 – 7 гребель лише у Білорусі), щоб пропускати баржі вантажністю понад 100 тис. тон. І це на забруднених радіацією землях.

«Така потужна антропогенна трансформація Полісся знищить полісся як природний ареал життя багатьох цінних видів тварин і рослин. Впровадження проєкту Е40 знищить місця гніздування 75% світової популяції очеретянки прудкої, 15% світової популяції підорлика великого, 5% – кульона великого, 5% – грицика великого, 6% – баранця великого», – зазначила фахівець Українського товариства охорони птахів з управління природокористуванням Тетяна Кузьменко.

Зміни в гідрологічному режимі матимуть негативний вплив для існування багатьох видів тварин і рослин. Болота накопичують вологу атмосферних опадів та поступово віддають її річкам протягом року, тому вони забезпечують основний обсяг річкового стоку в межах Полісся.

Туристичний потенціал Полісся буде остаточно втрачений. Відомо, що території, які мають статус природного ландшафту стають все більш цінними. У майбутньому вони стануть золотим фондом країни. Крім того вони є важливими для підтримання психічного здоров’я людини.    

«Сільським туризмом називають відпочинок в сільській місцевості з розміщенням в сільських садибах. Цей вид туризму дуже популярний в Європі і активно розвивається в Україні. Найбільш перспективними для його розвитку вважаються регіони, найменш змінені урбанізацією та агропромисловістю, такі, де зберіглося якомога більше природних екосистем, де зберігся найбільш автентичний сільський побут та традиції. Такі умови склалися саме на Поліссі, і вони є унікальними не лише для України, а і для всієї Європи. І було б недалекоглядно втрачати можливості, які вони створюють», – сказав експерт з сільського та спортивного туризму Володимир Триліс.

Будівництво Е40 призведе до зміни як якості довкілля, так і, внаслідок цього, до змін традиційних промислів, укладу життя, через що привабливість цього виду туризму згасне.

Розвиток сільського туризму в регіоні має цілий ряд позитивних наслідків: економічних, соціальних, культурологічних, екологічних. Він дає прибуток сільським родинам, забезпечує створення на селі робочих місць, сприяє відродженню місцевої традиційної культури, мотивує місцевих жителів цінувати та охороняти своє довкілля. До того ж, сільський туризм, порівняно з іншими видами діяльності, потребує мінімальних капіталовкладень.

Сільський туризм має потужний кумулятивний ефект: він сприяє розвитку цілого ряду суміжних видів діяльності, таких як торгівля, транспорт, громадське харчування, будівництво, мале фермерство,  народні ремесла, екотуризм, тощо. Сільський туризм забезпечує розміщення та харчування туристів, які, таким чином, отримують доступ до історичних та культурних пам’яток, природоохоронних територій, маршрутів активного туризму.

Таким чином, сільський туризм повністю відповідає міжнародним критеріям сталого туризму і є привабливою альтернативою промисловому та агропромисловому розвитку, які знищують природу та культуру регіону.

У брифінгу участь взяли:

Георгій Веремійчик, експерт НЕЦУ з питань зміни клімату;
Тетяна Кузьменко, фахівець з управління природокористуванням Українського товариства охорони птахів (on line);
Володимир Триліс, член Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, майстер спорту України зі спортивного туризму (on line);
Віталій Веремчук, голова громадської організації «Світ довкола нас», Любешів, Волинь (відеозапис інтерв’ю);
Олег Листопад, експерт коаліції «Збережемо Полісся».

НЕЦУ завчасно запросив Мінінфраструктури взяти участь у брифінгу, але державна установа не надала відповіді на запрошення. Водночас порушена тема вимагає відкритого діалогу між представниками Уряду України і громадськістю. Уряд просто зобов’язаний обговорювати масштабні проєкти з фахівцями, широкою громадськістю, якщо не хоче, щоб його звинуватили у закритості, проведенні авантюрної і шкідливої для українського народу політики, марнуванні грошей платників податків.

Коаліція міжнародних громадських організацій «Врятуймо полісся» («Save Polesia») виступає категорично проти впровадження Проєкту Е40.

Читайте матеріали Коаліції на сайті: www.savepolesia.org
На сайті НЕЦУ: https://necu.org.ua