Згідно із дослідженням, представленим одному з потенційних головних спонсорів проекту – Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), будівництво пропонованої Канівської гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС) вартістю 1,5 мільярди доларів США спричинить більше нових проблем, аніж вирішить старих.

Дослідження було підготовлено міжнародною мережею «CEE Bankwatch Network» спільно з українськими фахівцями з екології, геології та археології і є спробою зібрати докладну інформацію щодо цього надзвичайно ризикованого проекту, який розроблявся значною мірою потайки від громадськості. [1]

Ірина Головко з Національного екологічного центру України, що є членом “Bankwatch” в Україні, сказала:

«Результати нашого дослідження говорять про те, що проект будівництва Канівської ГАЕС не лише включає сумнівні економічні розрахунки, але й гарантовано призведе до екологічних та соціальних проблем. Місцевому населенню доведеться зіштовхнутися із проблемою підтопленням сіл та сільськогосподарських земель навколо пропонованого місця будівництва, а також з непередбачуваними змінами рівня води у колодязях, що може створити проблеми з питною водою. Ті декілька заходів щодо зменшення негативного впливу на навколишнє середовище, які, як нам відомо, розробляються у зв’язку із проектом, є надзвичайно слабкими та майже не дають гарантій безпеки та комфорту людям, що мешкають поблизу.»

Дослідження також описує те, що радіоактивний мул від часів Чорнобильської катастрофи все ще залишається на дні Канівського водосховища. І запуск Канівської ГАЕС може призвести до вторинного радіоактивного забруднення Дніпра – джерела питної води для мільйонів людей. Викладено подробиці того, що проект передбачає винищення цінних природних зон та археологічних знахідок, що суттєво знизить високий культурно- рекреаційний потенціал регіону.

Ще однією основною проблемою, яку визначає дослідження, є те, що Канівська ГАЕС не допоможе вирішити енергетичні проблеми України, оскільки вона неспроможна самостійно виробляти електроенергію, а натомість лише зберігає її. [2]

ЄБРР зараз розглядає питання надання позики урядові України для фінансування будівництва Канівської ГАЕС. ЄБРР оголосив, що він перебуває на початкових стадіях оцінки проекту, вже надавши йому статус проекту рівня «А», що вимагає проведення Оцінки впливу на навколишнє природне та соціально-економічне середовища згідно із Екологічною Політикою банку.

Ірина Головко сказала:

«Єдиним логічним рішенням для ЄБРР було б відмовитися від розгляду проекту Канівської ГАЕС. Уряд України насправді повинен працювати над збільшенням енергоефективності нашої економіки, а також скерувати значні інвестиції на розвиток енергозберігаючих технологій замість того, щоб сприяти новим проектам, таким як Канівська ГАЕС, що лише збільшуватимуть споживання електроенергії.»

Для отримання більш детальної інформації, просимо звертатися до:

Ірина Головко
Національний екологічний центр України/CEE Bankwatch Network
Тел.: +38044 494 03 54
E-mail: iryna[]bankwatch.org

Примітки для редакторів:

1. «Що не так з Канівською ГАЕС?». Дослідження ризиків проекту можна знайти на веб-сторінці
http://bankwatch.org/documents/Kaniv_PSP_Study_eng_updated_Nov07.pdf

Фахівці, що брали участь у дослідженні:

Віталій Козюба, молодший науковий співробітник Інституту археології при Національній академії наук України;
Микола Чорній, директор Канівського природного заповідника;
Олексій Гнатюк, доцент кафедри екобіотехнології та біоенергетики;
Олександр Галаган, завідувач Лабораторії ландшафтної екології, Геологічний факультет, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

2. Технологія ГАЕС передбачає наступне: під час спаду електроспоживання, ГАЕС закачує воду до верхнього басейну, розташованого на певній висоті, створюючи резерв потенційної енергії. Під час зростання електроспоживання, вода випускається назад до нижнього басейну через турбіну, таким чином генеруючи електроенергію, як це відбувається на звичайній ГЕС. Проте до 30% енергії, що зберігається, витрачається на власні потреби ГАЕС, а отже просто марнується