Фото – Міндовкілля
Про це наголосила українська делегація під час Політичного форуму високого рівня зі сталого розвитку (HLPF 2025), який проходить у штаб-квартирі ООН з 14 по 23 липня. Форум об’єднує представників держав з усього світу для обговорення прогресу у досягненні Цілей сталого розвитку.
Як повідомляє Міндовкілля, Україна представила на HLPF 2025 виклики й зусилля зі збереження морських екосистем в умовах війни. 18 липня відбувся виступ заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергія Власенко на панелі, присвяченій Цілі сталого розвитку 14 — «Життя під водою» (Збереження та раціональне використання океанів, морів і морських ресурсів в інтересах сталого розвитку).
Було представлено український досвід у сфері збереження морських екосистем, а також виклики, спричинені повномасштабною агресією Росії.
До 2022 року Україна демонструвала відчутний прогрес у впровадженні ЦСР 14:
- близько 6% територіальних вод мали статус природоохоронних;
- 30% морських акваторій були визнані міжнародно важливими для збереження біорізноманіття.
Однак російська війна кардинально змінила ситуацію.
Окупація частини південних територій поставила під загрозу унікальні прибережні екосистеми, 5 національних парків та біосферний заповідник.
Порушено сталий моніторинг стану морського середовища у Чорному та Азовському морях.
Окремо було наголошено на двох масштабних екологічних катастрофах, спричинених діями РФ:
Підрив Каховської ГЕС у червні 2023 року, що спричинив масове забруднення річки Дніпро і Чорного моря;
Аварія російських танкерів у Керченській протоці у грудні 2024 року, яка призвела до масштабного розливу мазуту.
Ці інциденти мали серйозні наслідки для морської фауни (зокрема загибелі дельфінів), рибного господарства, здоров’я місцевого населення та стали грубим порушенням міжнародного морського права.
Попри воєнні дії, Україна продовжує роботу в напрямку охорони морського середовища:
- ведеться оновлення Національної стратегії з біорізноманіття відповідно до Глобальної рамкової програми;
- зберігається курс на виконання міжнародних зобов’язань у сфері охорони природи.
У виступі Сергія Власенко пролунало звернення до міжнародної спільноти з закликом не ігнорувати наслідки війни для морських екосистем України. Захист океанів і морів — це спільна відповідальність людства, яка не може чекати навіть у часи війни.
Додатково
17 Цілей Сталого Розвитку (ЦСР) були затверджені на Саміті ООН зі сталого розвитку у 2015 році.
В Україні Завдання національного розвитку, індикатори для моніторингу їх виконання та цільові орієнтири для досягнення до 2030 року були відображені в Національній доповіді “Цілі сталого розвитку: Україна”.
У липні 2020 року Україна на Політичному форумі високого рівня зі сталого розвитку представила світовій спільноті перший Добровільний національний огляд стану досягнення Цілей сталого розвитку.
Для забезпечення дієвої координації імплементації Цілей сталого розвитку на національному рівні створено міжвідомчу робочу групу з питань забезпечення досягнення Цілей сталого розвитку, По кожній з 17 Цілей створено робочу групу, які очолюють заступники Міністрів профільних міністерств.
В межах роботи робочих груп здійснено перегляд національних завдань та індикаторів. Розпорядженням “Деякі питання забезпечення досягнення Цілей сталого розвитку в Україні”затверджено національні завдання, індикатори їх досягнення, цільові значення до 2030 року та визначено координаторів по кожній ЦСР.
Нові національні завдання та індикатори були визначені, зокрема, з урахуванням воєнного стану: завдання щодо відбудови та відновлення пошкоджень наслідків збройної агресії російської федерації, розмінування замінованих територій, екологічної кризи, спричиненої в тому числі збройною агресією росії, наявності та облаштування укриттів тощо.
30 січня 2025 року Секретаріат Кабінету Міністрів представив презентацію щодо Цілей сталого розвитку під час двосторонньої зустрічі України та Європейської Комісії в рамках здійснення офіційного скринінгу відповідності законодавства України праву ЄС за переговорним розділом 30 “Зовнішні зносини”.
Підготувала Тетяна Герасимова
Проєкт SUNDANSE фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, належать виключно автору і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського агентства з питань клімату, інфраструктури та довкілля (CINEA). Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть відповідальності за зміст.