Одеське узбережжя Чорного моря 12 червня 2023 року.
Фото Владислава Балінського
Аналіз хімічного складу проб, відібраних біля чорноморського берега Одеси, може стати важливим доказом у розслідуванні екоциду після підриву Каховської ГЕС 6 червня 2023 року.
Голова Одеського підрозділу НЕЦУ Владислав Балінський відібрав проби седиментів на дні Чорного моря, змивів із мідій та живих особин одно- та дворічних молюсків в районі одеського пляжу «Собачий». Зразки будуть передані до спеціалізованої лабораторії для аналізу хімічного складу.
Це дослідження може стати важливим доказом у розслідуванні кримінальної справи стосовно підриву Каховської ГЕС російською армією за статтею 441 Кримінального кодексу України «Екоцид».
Проби з дна моря: що шукає еколог
Два роки тому, після Каховської катастрофи, в липні 2023 року саме в цьому місці Балінський зафіксував масову загибель мідій.
Після підриву греблі Каховської ГЕС спостерігалась стрімке підвищення рівня забруднення водних ресурсів, включаючи Чорне море. Початкове забруднення р. Дніпро відбулося вже за кілька годин, і до 8 червня 2023 р. забруднення досягло узбережжя Одеси. Відповідно до супутникових даних впродовж першого тижня після виникнення аварійної ситуації забруднені річкові води простяглися до р. Дунай, охопивши більше ніж 7 300 кв. км північно-західного шельфу Чорного моря.
Станом на 15 червня 2023 року близько 1 500 кв. км були вражені масштабним цвітінням водоростей. Площа ділянок з сильним забрудненням нафтопродуктами та органічними речовинами склала близько 6 000 кв. км. У молюсках та рибі спостерігалось значне перевищення гранично допустимих норм вмісту шкідливих речовин.
За словами Балінського, після потрапляння забрудненої води з Каховського водосховища в Одеську затоку біля берегів Одеси загинуло близько 50% усіх мідій.
Це підтвердили й дані Інституту морської біології: лише за 10 днів після катастрофи загинуло близько 1 млн особин — приблизно 3,7 тис. тонн, або 40% прибережної популяції в північно-західній частині Чорного моря. Віктор Коморін, який в 2023 році виконував обов’язки директора Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ), повідомив, що в мідіях виявлено перевищення у тисячі разів норм токсичних речовин.
Свіже дослідження цієї частини Чорного моря може стати ще одним важливим доказом у розслідуванні кримінальних справ, пов’язаних із подіями 6 червня 2023 року на Каховській ГЕС, зокрема справи про екоцид.
Південно-західна частина Чорного моря між Одесою та дельтою Дунаю зазнала найбільшого впливу каховської хвилі. Тому тут можуть бути знайдені докази того, що терористична атака російської армії спричинила екоцид, наслідком якого стала масштабна екологічна катастрофа.
Чому мідії важливі?
Мідії виконують роль природних біофільтрів Чорного моря — кожна доросла особина здатна пропускати через себе до восьми літрів води на годину, очищаючи її від зависів, бактерій і токсичних сполук. Масова загибель цих молюсків після потрапляння каховської води в Одеську затоку призвела не лише до локальної втрати біомаси, а й до різкого зниження здатності моря до самоочищення. Фактично зникла одна з ключових «очисних систем» прибережної екосфери, що може сприяти подальшому накопиченню токсинів і утворенню мертвих зон у затоках.
Мідії, що з’явилися в Чорному морі після підриву Каховської ГЕС, є своєрідними «біологічними свідками» стану моря. Як природні фільтри, вони безперервно пропускають через себе морську воду, накопичуючи важкі метали, нафтопродукти та органічні токсиканти. Аналіз хімічного складу цих молодих особин дозволяє зрозуміти, наскільки забрудненими залишаються прибережні води після каховського шлейфу та чи продовжують небезпечні речовини циркулювати у морській екосистемі.
Такі дані важливі не лише для оцінки екологічних наслідків катастрофи, а й для створення доказової бази в розслідуваннях екоциду. Мідії, що народилися вже після трагедії, показують, якою стала нова «хімія» Чорного моря — наскільки воно здатне до самоочищення і чи не перетворюється його узбережжя на зону хронічного токсичного впливу.
Токсичні речовини: загроза для людей і тварин
Потік каховської води приніс до одеського узбережжя не лише уламки зруйнованих будинків, побутову техніку, мертвих і живих тварин, шматки відірваної землі з очеретом і деревами, а й суміш донних відкладень із водосховища та затоплених територій.
Шлейф брудної води складався із завису піднятого з дна мулу, родючого шару ґрунту затоплених територій і залишків змитих населених пунктів.
Кілька досліджень води Дніпра в районі катастрофи, а також донних відкладень Каховського водосховища, проведених одразу після трагедії та пізніше, показали значний вміст небезпечних для людей і тварин речовин.
Проби, відібрані волонтерами Let’s Do It Ukraine спільно з науковцями в Дніпрі, Дніпро-Бузькому лимані, а також у морі біля Очакова та Одеси, виявили перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) за такими показниками:
- нафтопродукти;
- важкі метали: цинк, кадмій, миш’як;
- хлорорганічні сполуки: ліндан, ПХБ.
Ці речовини можуть викликати злоякісні новоутворення, ураження нервової системи, параліч і навіть смерть. Вони накопичуються в тканинах живих організмів, особливо у жирових, і передаються по харчовому ланцюгу — аж до людини.
Донні осади — «екологічна міна»
У 2024 році чеська організація Arnika спільно з українськими партнерами дослідила донні відкладення Дніпра та ґрунти Запорізької області. У пробах виявлено:
- важкі метали: марганець, миш’як, кадмій, хром, свинець, нікель;
- залишки ДДТ, ПАУ, вуглеводнів C10–C40.
Ці речовини роками накопичувалися в Каховському водосховищі, спускаючись у річку зі стічними водами промислових підприємств. Після підриву греблі вони потрапили в море, де можуть залишатися небезпечною «бомбою уповільненої дії» протягом багатьох років.
Тому вкрай важливо продовжувати дослідження складу цих відкладень, прогнозувати їхній вплив на екосистеми та розробляти рекомендації щодо нейтралізації забруднених ділянок.
Дослідження донних відкладень, накопичених у Каховському водосховищі, проводить також НЕЦУ у межах проєкту SUNDANSE. Проєкт спрямований на розробку інноваційних і сталих рішень для управління седиментами в системі Дунай – Чорне море, вирішення критичних екологічних проблем, пов’язаних із седиментами, та сприяння екологічній стійкості водних шляхів регіону.
Як з’ясувати, що знайдені в Чорному морі забруднювачі пов’язані з Каховською катастрофою?
Як роз’яснив Балінський, висновки стосовно походження забруднення можна робити по співвідношенню маркерних забруднювачів. Наприклад, в попередніх дослідженнях зразків седиментів Каховського водосховища (зокрема, в дослідженні Arnika) були знайдені високі концентрації нікелю, марганцю, миш’яку та інших важких металів, забрудненням якими, як правило, супроводжується гірничорудна промисловість. Співвідношення таких забруднювачів (не тільки важких металів, а й інших) в свіжих пробах з морського дна може свідчити про вплив Каховки.
Як довести в судах екоцид
Підрив греблі Каховської ГЕС є серйозним порушенням норм міжнародного гуманітарного права. Також злочинні дії російських військових підпадають під кримінально-правову кваліфікацію воєнного злочину відповідно до ст. 8 (2) (b) (iv) Римського Статуту Міжнародного кримінального суду.
Відповідальність за підрив греблі Каховської ГЕС передбачає і кримінальне законодавство України: ст. 438 КК України «Порушення законів та звичаїв війни» та ст. 441 КК України «Екоцид». Саме за цими двома статтями 06.06.2023 було розпочато досудове розслідування у кримінальних справах стосовно підриву греблі. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснює Херсонська обласна прокуратура.
Відповідно до чинної редакції ККУ, екоцид – це масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу. Тобто у статті 441 закріплено кілька форм вчинення екоциду:
- масове знищення рослинного або тваринного світу;
- отруєння атмосфери або водних ресурсів;
- вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу.
Як вважають юристи, найскладніше довести в суді третю форму, коли обов’язково наслідком екоциду має бути екологічна катастрофа чи можливість спричинити екологічну катастрофу.
Як вважають автори дослідження «Попередній екологічний та юридичний аналіз руйнування Каховської ГЕС і його наслідків» «підрив греблі Каховської ГЕС завдав широкомасштабної, довгострокової, серйозної шкоди природному середовищу, яка відповідає ознакам і прирівнюється до екологічної катастрофи, має ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 441 КК України. Безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 441 КК України «Екоцид», є безпека природи як середовища проживання людини. Підрив греблі Каховської ГЕС призвів до катастрофічних наслідків для природного середовища регіонального масштабу, що відповідає об’єкту злочину, передбаченому ст. 441 «Екоцид» КК України».
Систематичний збір і збереження доказів щодо екологічних, соціальних та економічних наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС має ключове значення для кваліфікації цього злочину за ст. 441 ККУ як дій, що могли спричинити екологічну катастрофу; участь незалежних дослідників у цьому процесі забезпечує об’єктивність, достовірність і міжнародну легітимність доказової бази.
Проєкт SUNDANSE фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, належать виключно автору і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського агентства з питань клімату, інфраструктури та довкілля (CINEA). Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть відповідальності за зміст.