Коментар
до листа-відповіді Міністерства інфраструктури України на запрошення НЕЦУ взяти участь у брифінгу 22 червня 2021 щодо проблем, пов’язаних з загрозами для довкілля проєкту міжнародного річкового шляху Е40 (Гданськ – Херсон)

У вівторок 22 червня 2021 року за ініціативи Національного екологічного центру України (НЕЦУ) в Українському кризовому центрі (Український дім, Київ) відбувся брифінг на тему «Будівництво міжнародного річкового шляху Гданськ – Херсон Е40 загрожує унікальній екосистемі Полісся, його туристичному потенціалу, запасам питної води».

На брифінгу йшлося про проєкт під назвою: «Відновлення магістрального водного шляху E40 на ділянці Дніпро – Вісла: від стратегії до планування» (далі Проєкт Е40). Ідея проєкту – прокласти річковий шлях між Гданськом і Херсоном та з’єднати Балтійське море з Чорним.

Головним промоутером цього проєкту в Україні є Міністерство інфраструктури України (МІУ).

МІУ від НЕЦУ було завчасно надіслано запрошення взяти участь у брифінгу для інформування громадськості щодо нинішньої позиції МІУ стосовно перспектив Проєкту Е40.

На момент проведення брифінгу НЕЦУ не отримав відповіді від МІУ, і представник МІУ не взяв участь у заході. Значно пізніше НЕЦУ отримав лист від МІУ (копія листа додається) з подякою за надіслане запрошення та викладом погляду Міністерства на сучасну ситуацію довкола Проєкту Е40.

Ось основні тези позиції МІУ стосовно Проєкту Е40 (на 23.06.2021).

1. Питання Проєкту Е40 багато разів розглядалося на рівні Комітету внутрішнього транспорту ЄЕК ООН, міністерств транспорту і інфраструктури та представників прикордонних регіонів країн – учасниць проєкту Е40, а також дослідних установ Білорусі, Польщі, України та Німеччини.

2. У 2014 – 2016 роках було розроблено техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проєкту, де були детально вивчені економічні, технологічні, екологічні та соціальні аспекти відновлення водної магістралі Е40.

ТЕО було розроблено в рамках Програми транскордонної співпраці (ПТС) Польща – Бiлорусь – Україна 2007 – 2013 (далі – Програма 2007 – 2013), яка виконувалась у рамках Європейського інструменту сусідства (ЄІС). Згідно з документами міждержавної комісії з питань Проєкту Е40 орієнтовна вартість проєкту становить більше 12 млрд Євро.

3. У наступних програмах ПТС у рамках ЄIC на період 2014 – 2020, та ПТС 2020 – 2027 не йдеться про Проєкт Е40

4. Найбільші проблеми щодо відновлення судноплавства пов’язані з польськими ділянками водного шляху Е40. Це болотні ділянки, поглиблення яких може викликати посуху суміжних територій та лісних угідь. Крім того, польська ділянка потребує значних капіталовкладень, тому без готовності до планування та можливості реалізації заходів з боку польських колег просування в реалізації проєкту не є економічно доцільним.

5. Фактично відновлення водного шляху на тепер не відбувається. Перспектива проєкту Е40 надалі може розглядатися виключно за умови отримання економічно та екологічно виваженого рішення щодо фактичної реалізації Проєкту Е40, яке має бути ухвалене на рівні країн – учасниць проєкту. 

6. Наголошується, що водний шлях Е40 розглядається не як сума національних ділянок судноплавних внутрішніх водних шляхів, на яких мають підтримуватися безпечні судноплавні умови у рамках національних законодавств і якими можуть умовно проходити водні магістралі. Мова йде про цілісну водну магістраль Е40, яка може з’єднати Балтійське та Чорне моря.

7. Надану інформацію пропонується використати під час брифінгу НЕЦУ 22.06.2021.

8. МІУ не змогло надіслати свого представника для участі у брифінгу через перевантаженість співробітників.  

Ми, звісно, вдячні МІУ за надану інформацію, про розвиток Проєкту Е40 і ми б її використали під час проведення брифінгу. Як було вже зазначено, на жаль, ми отримали лист вже після проведення заходу (лист №7697/46/10-21, дата відправлення: 23.06.2021).

Таким чином, варто зазначити таке:

На наш погляд, зазначений лист МІУ ще раз підтверджує послідовну підтримку МІУ ідеї будівництва Проєкту Е40. Тому у громадськості є всі підстави вважати днопоглиблення річки Прип’ять (від кордону України з Білоруссю до її гирла), виконане МІУ у 2020, як перший крок до будівництва української ділянки шляху Е40. Власне так ця справа і була представлена МІУ на міжнародному рівні. Це після критики громадськості щодо недотримання природоохоронного законодавства під час виконання робіт днопоглиблення, Міністерством надавались пояснення, що це є лише відновлення водного сполучення між Україною та Білоруссю.

Цікавим є наголошення на тому, що проєкт Е40 має розглядатися як цілісний господарський комплекс з точки зору здійснення навігації та підтримання функціонування його інфраструктури.

Шкода, що немає такого самого розуміння в оцінці впливу його будівництва та експлуатації на довкілля України. Навпаки, попередня практика засвідчує намагання розглянути вплив водного шляху Е40 на довкілля фрагментарно (у рамках національних ділянок річкового шляху Е40). Так званий підхід – «салямі», тобто – нарізати «шматочками», які розглядатимуться ізольовано від решти.

Важливо також підкреслити, що МІУ визнає загрози довкіллю будівництва річкового шляху Е40 на польській ділянці, але, на жаль, не згадує про загрози будівельних робіт як на українській ділянці маршруту, так і на Білоруській – довкіллю в Україні у басейні річки Прип’ять та вплив їх на річку Дніпро.

Звісно, важливою є позиція МІУ, що Проєкт Е40 може розглядатися виключно за умови отримання виважених оцінок щодо економічних вигод та сили впливу його на стан довкілля, які мають бути отримані країнами – сторонами проєкту. Можна лише вітати таку позицію. Добре, якщо вона стане визначальною! Але ця позиція є протилежною тій, якої дотримувалось МІУ весь попередній період і яка висвітлена на початку згаданого листа. Адже згідно з тезою 2., в ТЕО проєкту детально вивчені економічні, технологічні, екологічні та соціальні аспекти відновлення водної магістралі Е40 і треба розуміти, що до їх розгляду повертатися немає потреби.

Крім того, потрібно зупинити дію «Дорожньої карти покращання судноплавства на річках Дніпро та Прип’ять в рамках проєкту відновлення міжнародного водного шляху Е40», підписану Міністерством інфраструктури України та Міністерством транспорту і комунікації Республіки Білорусь у 2017 році. Також варто заявити на міжнародних платформах про новий підхід Міністерства інфраструктури України до оцінки балансу переваг і потенційної шкоди проєкту міжнародного річкового Е40.

А саме: МІУ зможе визначитися з тим – підтримати проєкт Е40, чи ні – лише після широкого обговорення його з громадськістю та об’єктивної оцінки його переваг та загроз.

Бажаємо успіхів Міністерству інфраструктури України на цьому шляху.

Адже Міжнародна коаліція громадських організацій «Врятуймо Полісся» вже давно визначилася – проєкт річкового шляху Е40 Гданськ – Херсон знищить унікальну екосистему Полісся, призведе до втрати стратегічних запасів питної води в умовах зростання дефіциту її через глобальну зміну клімату, яка призводить до висихання Полісся; знищить туристичний потенціал Полісся як унікальної природньої перлини, врешті створить загрози виникнення нових техногенних катастроф. Полісся для Східної Європи – це, що Амазонія для Південної Америки, що хащі секвойї для Каліфорнії.

Наш підхід є цілком зрозумілий: нинішньому поколінню українців має бути цінним, те, що буде скарбом для наступних поколінь нашого народу!

Пам’ятаймо тяжкі уроки Чорнобиля! Дуже небезпечно збурювати осади радіоактивних осадів. Врятуймо Полісся від непродуманого втручання в його унікальну екосистему.

Переглянути: Лист від Міністерства інфраструктури України.pdf

Національний екологічний центр України
Читайте матеріали Коаліції на сайті: www.savepolesia.org
На сайті НЕЦУ: https://necu.org.ua