Фото: Денис Кривий
Ресурс: Ґард.City

Володимир Галузінський
Журналіст

Цій боротьбі набагато більше, ніж рік. Ще до початку війни із зовнішнім ворогом у 2014 році почалася війна внутрішня, за збереження Національного природного парку «Бузький Гард». І, на жаль, саме зараз, на тлі виснаження від війни з росіянами, внутрішнє протистояння екоактивістів та енергетиків відновилось. НАЕК «Енергоатом» знову заговорив про підняття рівня води в Олександрівському водосховищі, що призведе до затоплення природних заповідних територій в басейні Південного Бугу.

Наша пісня гарна й нова

Про чергове оприлюднення «Енергоатомом» Звіту з оцінки впливу на довкілля повідомила екоактивістка, професійна екологиня та заступниця голови Миколаївської філії НЕЦУ, Інна Тимченко. На її переконання, документ, наданий на розгляд громадськості 1 лютого, складений непрофесійно та з помилками. А головна його мета – отримати дозвіл на підняття рівня Олександрівського водосховища до 16,9 м (нині вода на рівні 16 м). Однак, за словами пані Інни, триває і обговорення підняття до 20,7 м.

«Енергоатом як державне підприємство вже вкотре наймає фахівців, які готують Звіт, проводять дослідження за бюджетні кошти, до речі, і не малі (минулий Звіт коштував 3 293 360 грн). Але в цьому Звіті вже нині багато невідповідностей «Закону про ОВД» і реальному стану речей. Зокрема, знову не розглядаються реальні технічні альтернативи. Не вказано, що буде вкотре порушена цілісність «Історичного ландшафту центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького». Не вказано, що цінні біотопи, які буде затоплено (внаслідок підняття рівня водосховища — ред.), вже не вдасться відновити. Не вказано, що проєкт змінить режим річки, ще більше уповільнить течію, і русло Бугу нижче водосховища ще більше замулиться тощо. Дуже багато різних нестиковок. Також відкритим залишається питання безпеки водосховища та ТГАЕС», — запевняє екологиня.

Автор: Денис Кривий

Такі спроби атомний регулятор вживає не вперше і не вдруге. Час від часу на розгляд громадськості виноситься звіт про вплив на довкілля в незначно видозміненому вигляді і щоразу екоспільнота, мобілізуючи весь свій ресурс, створює навколо проблеми суспільний резонанс, ініціює широке громадське обговорення і все ж досягає результату.

Приміром, одного разу ветерани АТО, аби привернути увагу до проблеми збереження історичного ландшафту Бузького Гарду, навіть прикували себе ланцюгами на Гардовому острові. В такий спосіб чоловіки, які зі зброєю в руках захищали Україну, висловили свій протест проти затоплення історичних місць.

Тоді ініціатори запевнили: «Учасники війни не підуть з острова у разі вирішення про затоплення, і будемо чергувати цілодобово, а також усіма можливими технічними засобами перешкоджати Енергоатому продовжувати будівельні роботи. Там на острові ми передамо Президенту України та Прем’єр-міністру чергову вимогу про особисту зустріч щодо цієї потенційної екологічної катастрофи від державної компанії».

Боротьба завжди має результат

Зусилля екоспільноти не були марними. Так, у 2021 році Міндовкілля відмовило «Енергоатому» у піднятті рівня Олександрівського водосховища. У відповіді йшлося про те, що такі роботи порушать низку законодавчих актів. Крім того, у Міндовкіллі підкреслили, що в районі Олександрівського водосховища знаходяться унікальні природні комплекси, що поєднують річковий каньйон, виходи гранітів, залишки цілинних степів, байрачні ліси. Вони характеризуються значним видовим багатством флори і фауни та великою кількістю рідкісних видів. Саме для їх збереження створені регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя» і національний природний парк «Бузький Гард».

Автор: Денис Кривий

Згідно з рішенням Постійного комітету Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) від 15.11.2016 вони отримали офіційний статус об’єкта Смарагдової мережі Європи.

«Енергоатому» рекомендували розглянути альтернативні варіанти рішень планованої діяльності, з порівняльним аналізом щодо економічних та екологічних наслідків для довкілля (зокрема, для видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України та відповідних міжнародних червоних списків, об’єктів природно-заповідного фонду, культурної та археологічної спадщини).

Автор: Денис Кривий

Нинішній момент дуже вигідний регулятору для поновлення дискусій про підняття рівня водосховища. Адже Україна зазнала вже кільканадцять ракетних атак на енергетичну інфраструктуру. Одного разу країна навіть потрапила в блекаут. Виробіток енергії суттєво впав через ушкодження від обстрілів, одна з атомних станцій в окупованому Енергодарі перебуває під контролем росіян. Тож логічними, здавалося б, є зусилля, спрямовані на нарощування потужностей там, де це можливо. Утім, екоактивісти певні: збільшувати виробіток ціною нищення природних пам’яток — це неспівставні жертви.

«Добудова Ташлицької ГАЕС — це додаткові маневрові потужності, так. Разом з тим, є й інші варіанти таких маневрових потужностей, які не чинять негативного впливу, зокрема промислові акумуляторні батареї, енергосховища стисненого повітря та інші проєкти. На жаль, протягом 35 років всі технології суттєво еволюціонували, а «Енергоатом» продовжує впроваджувати зовсім не енергоефективний застарілий проєкт. Також на вагах стоїть питання якісної прісної води Бугу, бо внаслідок реалізації проєкту добудови ТГАЕС і підняття рівня Олександрівського водосховища до 16,9 м чи до 20,7 м знову буде порушена екосистема річки», — розповідає Інна Тимченко.

Автор: Денис Кривий

І тоді як позиції «Енергоатома» нині міцніші з огляду на енергетичну кризу, екологічна спільнота, навпаки, ослаблена, адже переважна більшість активістів від першого дня повномасштабного вторгнення рф боронять Україну на фронті, а отже, фізично не можуть впливати на процеси всередині країни. Крім того, воєнний стан диктує ще й умови меншої публічності обговорень, що теж ускладнює ситуацію.

«Наразі проходять громадські обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля і в умовах воєнного часу процедура дуже обмежена. Звіт надається громадянам за запитом до Міндовкілля, слухання неможливі, і навіть не передбачено онлайн-слухань, лише письмові зауваження. Також серед тих, хто активно виступав проти реалізації цього проєкту багато років, захищав історичні пам’ятки, які потрапляють до зони затоплення, багато хто воює. Це наші ветерани, які доклали чимало зусиль для популяризації української історії та захисту Бузького Гарду. Вони не мають фізичної можливості висловити свою позицію Міндовкілю», — каже Інна Тимченко.

Як ми можемо вплинути?

Отже, як і до цього, нині потрібні колективні зусилля, суспільний резонанс, і активна позиція. кожен українець може вплинути на ситуацію, висловивши свій протест проти затоплення Бузького Гарду. Як? Надіславши лист на адресу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, електронною поштою: OVD@mepr.gov.ua чи на адресу:

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України,
вул. Митрополита Василя Липківського, 35, Київ, 03035.
OVD@mepr.gov.ua
Від (обов’язково вказати, від кого)
Поштова адреса, e-mail, ПІБ
Зауваження і пропозиції до Звіту з ОВД,
номер реєстраційної справи 2018416564

На підставі ст.7 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» надсилаємо свої заперечення проти реалізації Планової діяльності за проектом Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська АЕС» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ВП ЮУАЕС ДП «НАЕК «Енергоатом») із завершення будівництва Ташлицької ГАЕС у складі гідроагрегатів 3-6 з поетапним підвищенням нормального підпірного рівня (НПР) Олександрівського водосховища на р. Південний Буг до позначки +20,7 м, зареєстрований у реєстрі ОВД під № 2018416564.

Ознайомившись зі звітом в реєстрі ОВД http://eia.menr.gov.ua/uk/case/id-564 я, прізвище, ім’я, по батькові, житель (назва населеного пункту) висловлюю свою позицію проти (вказати позицію) добудови Ташлицької ГАЕС та підняття рівня Олександрівського водосховища до відмітки 20,7 м.

Мої аргументи (обрати чи додати свої)

1. Наша річка Південний Буг є дуже зарегульованою, на ній занадто багато ставків, водосховищ та дамб, її екологічний стан погіршується з кожним роком. Ми спостерігали, як замулювалась і заростала річка в минулому, коли будувалось Олександрівське водосховище. Коли було затоплено пороги в 2006 році, течія уповільнилась і якість води в річці різко погіршилась. Через вплив гребель, скиду зворотних вод ПУ АЕС річка значно втратила свої рибні запаси.

2. Підняття рівня Олександрівського водосховища затопить землі Національного природного парку Бузький Гард, одного з 7 природних див України. Крім впливу на унікальну природу це місця туристичної привабливості, ще нещодавно були центром рафтингу та скелелазіння втрачають свою привабливість через затоплення.

3. Ці землі, наша козацька історія, яку ми прагнемо зберегти, вже частково затоплено. При реалізації проєкту буде затоплено острів Гардовий та інші останні козацькі пороги, які зберігають багато історичних та культурних пам’яток та охороняються законом.

4. Вважаю, що потрібно впроваджувати альтернативні енергетичні потужності, а не ті, які руйнують довкілля і проти яких жителі Миколаївської області виступають вже багато років, бажаючи зберегти прісну воду, природу і історію. Південноукраїнський енергокомплекс мають замінити відновлювати джерела енергії.

5.

6.

дата, підпис, ПІБ (обов’язково)

Автор: Денис Кривий

За словами Інни Тимченко, попри всі зусилля та намагання, природний фонд вже зазнав руйнівного впливу протягом останніх десятиліть. Зокрема, острів Гардовий вже частково був затоплений попередніми підняттями. Загалом мова про 27 гектарів території Національного природного парку «Бузький Гард», які опинились під водою. На сьогодні це вже мільйонні збитки від втрати культурної, природної, туристичної цінності.

Для довідки

Ташлицька ГАЕС призначена для покриття пікових навантажень у південно-західній частині об’єднаної енергосистеми України. У разі добудови станції, її потужність збільшиться з 302 МВт до 906 МВт.

Олександрівське водосховище — є нижньою водоймою Ташлицької гідроакумулюючої електростанції, яка регулює баланс енерговиробництва Південноукраїнської атомної електростанції.

Затоплення Бузького Гарду на Миколаївщині може призвести до зриву виконання зобов’язань України перед Європейським Союзом. Про це йдеться у відповіді заступника міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Романа Шахматенка на інформаційний запит журналістів Суспільного.