6 листопада в Барселоні завершилась остання сесія переговорів перед історичною Конференцією ООН щодо зміни клімату, яка пройде в Копенгагені у грудні цього року. Делегати зі всього світу провели п’ять днів переговорів в Іспанії, аби виробити проект угоди, згідно якої багаті країни будуть зобов’язані значно зменшити викиди парникових газів, надавати фінансову допомогу й співпрацювати з найбіднішими країнам для того, аби зупинити зростання температури на Землі.

Ідея того, що наступного місяця Конференція ООН в Копенгагені завершиться підписанням політичної угоди, а не юридичних зобов’язань, розчарувала делегатів країн, що розвиваються, адже ці нації вже страждають від серйозних посух, повеней та інших катастроф, які є наслідками зміни клімату на планеті.

Така зміна курсу переговорів спричинена тим, що ряд країн, включно і США, можуть бути політично не готовими для підписання юридичного пакту наступного місяця. Однак не зважаючи на це Іво де Боер, Виконавчий Секретар Рамкової Конвенції ООН зі змін клімату (РК ООН ЗК), запевнив, що учасники переговорів, як і раніше, спрямують усі свої зусилля аби досягнути необхідних домовленостей, які передбачають конкретні цілі. Він ще раз нагадав, що Копенгаген повинен дати світу нову міжнародну сильну угоду для боротьби з глобальною зміною клімату.

«Копенгаген може і повинен бути поворотним моментом в міжнародній боротьбі проти змін клімату. Я впевнений в цьому. Сильна комбінація із зобов’язань та компромісів повинна допомогти звершитися цьому процесу» – сказав Іво де Боер.

На останній сесії переговорів було досягнуто прогресу в питаннях адаптації, міжнародній співпраці по технологіях, зменшенню викидів від вирубки лісів в країнах, що розвиваються та в питаннях щодо механізмів виділення коштів для країн, що розвиваються.

Проте учасники так і не змогли досягти домовленості при розгляді двох ключових питань: зі скорочення викидів парникових газів розвиненими країнами на середньостроковий період та фінансуванню, яке дозволить країнам, що розвиваються, зменшити ріст своїх викидів та адаптуватися до незворотних наслідків зміни клімату.

«Нажаль без цих двох шматочків пазлу угода в Копенгагені не може бути досягнута», – підкреслив Іво де Боер.

Нагадаємо: раніше на саміті ООН в Нью Йорку, Глави держав та урядів зобов’язалися заключити угоду в Копенгагені з ясною позицією згідно:

  • амбіційних цілей зі скорочення викидів парникових газів для промислово розвинених країн;
  • національних планів по боротьбі зі зміною клімату в країнах, що розвиваються, та необхідною допомогою для цього;
  • значно збільшеним фінансовими та технологічними ресурсам та рівноправної структури управління ними.

Іво де Боер переконаний, що розвинені країни повинні забезпечити швидкі шляхи фінансування щонайменше в 10 млрд. доларів для того, аби країни, що розвиваються, змогли негайно розробити та втілити стратегії для досягнення низького росту викидів парникових газів та адаптації до наслідків зміни клімату. Також розвинені країни повинні будуть вказати, як вони планують досягти передбачуваного та сталого довготривалого фінансування та якими будуть їх довгострокові зобов’язання.

Інформаційна довідка:

Згідно наукових висновків, скорочення викидів парникових газів промислово розвиненими країнами на 25-40% від рівня 1990 року, якого необхідно досягнути до 2020 року, дасть лише 50% ймовірності запобігання катастрофічних наслідків від зміни клімату.

Згідно висновків Єврокомісії, до 2020 року у рік буде необхідно 150 мільярдів доларів (101 мільярд євро) для боротьби зі змінами клімату в країнах, що розвиваються.

Наразі єдиним інструментом для регулювання викидів вуглекислого газу в атмосферу є Кіотський протокол, який був розроблений 1997 року. Перший період його дії закінчується в 2012 році. Доки не буде договору по закінченню першого періоду дії Кіотського протоколу, не існуватиме жодних механізмів, що регулюватимуть викиди парникових газів, що може призвести до хаосу та ще більшого прискорення забруднення земної атмосфери.