12-15 липня 2018 року у Польщі в рамках Зеленого літнього університету (Green Summer University) відбулася координаційна нарада представників неурядових екологічних організацій Польщі, Білорусі, України, які об’єднали свої зусилля у боротьбі проти втілення у життя внутрішньоконтинентального водного шляху Е40 Гданськ (Польща) – Херсон (Україна), створивши Коаліцію.

До Коаліції увійшли 5 організацій із 4 країн: «Ахова птушак Бацькаўшчыны» (BirdLife Belarus) та «Багна» (Bahna), Беларусь; «Франкфуртське зоологічне товариство» (Frankfurt Zoological Society – FZS), Німеччина; Польське товариство охорони птахів (Polish Society for the Protection of Birds – OTOP); Національний екологічний центр України (National Ecological Centre of Ukraine – NECU). Гасло Коаліції: «Зупинимо E40! Для річок! Назавжди!» (Stop E40! For rivers Forever)!

Учасники наради обговорили подальші кроки співпраці та формат міжнародного діалогу з метою зупинення реалізації проектів внутрішніх водних шляхів, які несуть екологічну загрозу для східної Європи, форми взаємодії із Коаліцією Е30 Польща-Чехія-Німеччина – проти аналогічного проекту E30, що несе загрозу для річки Одер:
Проект E40 має на меті з’єднати внутрішньоконтинентальним водним шляхом довжиною понад 2000 кілометрів Балтійське та Чорне моря. Маршрут пролягає територіями Республіки Польщі, Республіки Білорусі та України поєднавши річки Вісла, Західний Буг (Республіка Польща), Мухавець, Дніпро-Бузький канал, Піна, Прип’ять (Республіка Білорусь та Україна), Дніпро (Україна). Проект подається як сучасний шлях із «варягів в греки», який має відкрити Польщі, Білорусі, Україні та іншим країнам нові можливості для торгівлі. Загальна площа регіону, через який має пройти шлях, складає 392 949,08 км2, із населенням 28 690 834 людей. Обґрунтування проекту Е-40 здійснювалось за підтримки Європейського Союзу у рамках Європейського інструменту сусідства і партнерства шляхом реалізації проекту «Відновлення магістрального водного шляху E-40 на ділянці Дніпро-Вісла: від стратегії до планування» (2007-2015 рр.) з бюджетом понад 0,9 млн.€ на передпроектне дослідження.

Розробники цього проекту вважають, що водний шлях E40 стане не лише новим торговельним маршрутом між портами Балтійського та Чорного морів, а залучить інвестиції в регіон та створить нові робочі місця, проте не оцінюють неминучі втрати, пов’язані з його будівництвом та експлуатацією. Водний шлях Е40 пройде через природозахисні території міжнародного, національного та регіонального значення; призведе до суттєвих змін на річках:

  • зміни гідрологічного та гідроекологічного режиму;
  • будівництва та реконструкції гідротехнічних споруд;
  • збільшення габаритів фарватеру;
  • випрямлення русел, будівництва водосховищ;
  • робіт з днопоглиблення;
  • дамбування річок для підтримання належної глибини водного шляху.

Також існує загроза вторинного радіоактивного забруднення довкілля, внаслідок діяльності на територіях, забруднених радіоактивними ізотопами після аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року. Впровадження проекту матиме значний вплив на природоохоронні території, флору та фауну, цінні водно-болотні угіддя, ландшафти, лісові та сільськогосподарські угіддя, будуть знищенні мільйони оселищ диких тварин.

На нараді було розглянуто міфи, які поширюються про проект Е40 з метою приховування його величезних недоліків та загроз. Серед яких виділені наступні:

  1. Регулювання річок принесе процвітання та підвищення добробуту шляхом створення нових робочих місць та можливостей для розвитку.
  2. Затоплення річок дозволить запобігти повені та пересиханню водойми, які допоможуть у збереженні зрошуванні сільськогосподарських земель.
  3. Кошти громадян (платників податків) будуть витрачені мудро.
  4. Внутрішнє судноплавство допоможе впоратися зі зміною клімату шляхом зменшення викидів CO2 від транспорту.
  5. Внутрішнє судноплавство є найбільш екологічним видом транспорту.

Представники НЕЦУ поділилися досвідом боротьби проти ухваленої Урядом України «Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року». Експерт з питань змін клімату Георгій Веремійчик звернув увагу на застаріле ставлення гідроенергетиків України до річок – лише як до виробничого ресурсу. На практиці ними зовсім не враховується цінність екосистемних послуг річок, та як джерел питної води, оселищ для мільйонів представників флори і фауни, що особливо актуально в умовах глобальної зміни клімату та поступового зневоднення цілих територій європейського континенту, зростання дефіциту питної води. Експерт з  питань  зміни клімату Олександр Гусєв прокоментував вплив зміни клімату на стан водно-болотних угідь, роль екосистемних послуг боліт, зокрема поглинання та збереження карбону, у регулюванні емісії парникових газів, як  аргумент відмови від будівництва водних шляхів.

Зелений літній університет був організований Зеленим європейським фондом (Green European Foundation) за підтримки Фундації Зелений пояс (Fundacja Strefa Zieleni) та фінансової підтримки Європейського Парламенту. Університет був присвячений важливим питанням співпраці сусідніх народів над вирішенням проблем, які не “визнають” кордонів і які можна розв’язати лише спільним зусиллями. У заходах Університету також взяли участь інші неурядові екологічні організації, зокрема, Польський екологічним клуб (Polish Ecological Club in Gliwice), Коаліція Врятуймо річки, Польща (Coalition Save Rivers), Коаліція Чиста Балтика, Швеція (Coalition Clean Baltic), член Європарламенту Rebecca Harms, інші діячі Партії зелених та громадських організацій.

no images were found

 

Категорія: Новини23.07.2018