НЕЦУ вчергове звернувся з листом до Мінприроди щодо дотримання Україною зобов’язань за Конвенцією про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенцією Еспо) при прийнятті рішень щодо продовження роботи енергоблоків АЕС у понад проектний термін. У листі детально обгрунтовано позицію чому така оцінка є не лише необхідною для виконання міжнародних зобов’язань України, але також для забезпечення екологічної та ядерної безпеки країни та Європи в цілому.

Конвенція Еспо – це міжнародний договір, що зобов’язує держави проводити оцінку впливу на довкілля комерційних проектів у випадку, коли такі проекти можуть вплинути на довкілля іншої держави. Конвенція Еспо є інструментом, який забезпечує інформування та консультування із зачепленими сторонами до прийняття остаточних рішень, зокрема у сфері ядерної енергетики, таким чином підвищуючи рівень пропрацьованості та обґрунтованості рішень та забезпечуючи взяття до уваги усіх аспектів, включно з тими, які не розглядяються в рамках компетенції органів з ядерної та радіаційної безпеки (Держатомрегулювання України).

Згідно висновків Комітету з імплементації Конвенції Еспо, який розглядав справу щодо продовження у 2010 році двох енергоблоків Рівненської АЕС, продовження терміну експлуатації атомних енергоблоків після вичерпання зазначеного у ліцензії проектного терміну експлуатації, підпадає під дію даної Конвенції.

Чому важливо проводити ОВД перед прийняттям рішення про понад проектну роботу енергоблоків АЕС?

Фізичне старіння реакторів підвищує ризик інцидентів із виходом радіоактивності за межі АЕС. Ймовірність таких інцидентів зростає із віком реакторів. Незважаючи на проведені модернізації, загальний стан реакторів з часом погіршується. Атомні реакторні установки містять компоненти, які не підлягають заміні (наприклад корпус реактора), і їх міцність з часом знижується під впливом жорстких умов роботи реакторної установки. У 2012 були знайдені тисячі мікротріщин у корпусах реакторів на двох бельгійських атомних енергоблоках Дойль 3 та Тіганш 2, а висновки наукових вишуковувань говорять про те, що ця проблема може мати наслідки також і для інших реакторів по всьому світу.

Процес проведення ОВД дозволяє оцінити та взяти до уваги фактори, які не потрапляють в рамки періодичної переоцінки безпеки АЕС – процедури, яка проводиться на енергоблоці перед розглядом питання про можливість його понадпроектної роботи і є основою для прийняття остаточного рішення.

Серед таких факторів варто виділити:

  • аналіз альтернатив, включаючи опцію «не продовження»;
  • питання додаткової кількості відпрацьованого ядерного палива та радіоактивних відходів із розглядом варіантів вирішення та вартості поводження та захоронення;
  • серйозні запроектні аварії та їх потенційні транскордонні впливи, включаючи заходи із зниження ймовірності настання та скорочення обсягів витоку радіоактивних матеріалів.

Завантажити: Лист НЕЦУ до Мінприроди з приводу конвенції Еспо