Українські правоохоронці разом з природоохронними відомствами та установами, громадянським суспільством та міжнародними партнерами ведуть активну роботу з оцінки наслідків воєнних дій у всіх сферах життя, аби притягнути державу-агресора до відповідальності.
Один з важливих напрямків цієї роботи – оцінка наслідків війни для довкілля – потребує використання сучасних цифрових технологій, зокрема, геоінформаційних систем (ГІС). Вони допомагають зібрати максимум даних без ризику для дослідників, адже на окупованих чи замінованих територіях неможливо проводити польові роботи. ГІС дозволяє поєднати модельне зображення території з різними типами даних і досліджувати небезпечні зони без ризику.
Про використання сучасних цифрових технологій для оцінки наслідків війни можна було дізнатись під час ХІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених та студентів «Екологічна безпека держави», яка відбулась 17 квітня 2025 року на базі кафедри екології Факультету екологічної безпеки, інженерії та технологій ДУ «Київський авіаційний інститут».
Захід об’єднав фахівців різних галузей для всебічного аналізу наслідків війни в Україні з погляду охорони довкілля, економіки, права, психології та освітянської діяльності. Провідні експерти поділились своїм досвідом та надали професійну оцінку подіям російсько-української війни.
Конференція пройшла онлайн у форматі круглого столу на тему: «Екологічна, економічна, правова та соціальна оцінка наслідків воєнних дій».
Тематика конференції охоплювала три секції: екологічна безпека промисловості та військово-промислового комплексу; екологічна безпека енергетики та транспорту; екологічна безпека сільського господарства, територій та акваторій.
У рамках секцій обговорювались актуальні питання екологічного управління, моніторингу, аудиту, експертизи, стандартизації, контролю, нормування та інші прикладні та теоретичні аспекти.
Співробітник НЕЦУ, фахівець з ГІС, аспірант кафедри Національної безпеки Міжрегіональної академії управління персоналом Віталій Гулевець представив учасникам круглого столу презентацію з докладною доповіддю про цифрові технології при зборі та аналізі екологічної інформації та використання ГІС для оцінки наслідків війни для довкілля.
Наразі існує багато платформ для отримання супутникових знімків. Це безкоштовні джерела: програми Copernicus, European Space Agency (радарні супутники Sentinel-1, Sentinel-2), NASA/USGS (супутник Landsat–8/9); хмарні платформи або хаби для зберігання (Copernicus browser, EO Browser, ESA Sentinel Online Portal, USGS Earth Explorer), а також комерційні джерела супутникових знімків: компанія Planet Labs (SkySat (Planet)), компанія Maxar (DigitalGlobe), сервіс Google Earth/Maps.
За допомогою цих платформ можна аналізувати шкоду для компонентів довкілля (ґрунти, лісосмуги, об’єкти ПЗФ та Смарагдової мережі).
Для роботи та аналізу супутникових знімків використовують такі інструменти: QGIS (Quantum GIS), ArcGIS. Також існують альтернативні ГІС з відкритим кодом: gvSIG, GRASS, OpenOrienteering Mapper.
Віталій Гулевець продемонстрував ГІС-інструменти на прикладах аналізу пожеж в РЛП «Висунсько-Інгулецький», оцінки екологічних наслідків війни на компоненти довкілля громад Миколаївської та Сумської областей, аналізу пожеж та стану лісосмуг Галицинівської ТГ, аналізу стану ґрунтів Галицинівської ТГ, визначення пошкоджень ґрунту на території Хотінської громади (Сумська область), визначення площ пожеж на територіях ПЗФ та Смарагдової мережі в Миколаївській області, переміщення мазуту в акваторії Чорного моря внаслідок аварії російських танкерів.
Науковець також продемонстрував застосовування сервісу Global Forest Watch (алгоритм Tree Cover Loss) та класифікацію за методом природних розломів (Jenks) для аналізу втрат лісового покриву.
Голова Одеського відокремленого підрозділу НЕЦУ Владислав Балінський в доповіді «Моделювання наслідків аварій танкерів «Волгонефть» за допомогою супутникових даних Sentinel» зробив аналіз витоків мазуту та забруднення водної поверхні під час аварії російських танкерів з мазутом в Керченській протоці 15 грудня 2024 року. Він встановив точні координати обламків суден, а також поширення мазуту.
В презентації на круглому столі Балінський представив висновки спостереження за обламками танкерів. Зокрема, на його думку, останній витік мазуту стався 4 квітня 2025 року. Це, ймовірно, свідчить про поширення мазуту у товщі води та забруднення морського дна.
На фото від 12 січня 2024 р. зафіксовано останній спостережуваний витік мазуту. Станом на цю дату обидва уламки судна вже були заякорені та залишалися в стабільному положенні.
На фото від 4 квітня 2025 р. знімок Sentinel-1 чітко демонструє наявність плівкового забруднення водної поверхні. Це, ймовірно, свідчить про поширення мазуту у товщі води та забруднення морського дна. Координати забруднення на цьому знімку ідеально відповідають розташуванню уламків судна, зазначеному на першому знімку (виділено червоним прямокутником).
Аналіз погодних умов показує, що напрямок вітру за цей час постійно змінювався. Основний вектор вітру станом на 4 квітня 2025 року був спрямований у бік узбережжя Керченського півострова. Це протилежний напрямок від того, що спостерігався 12 січня 2024 року (в бік відкритого моря та узбережжя Анапи). Тобто з початку квітня 2025 р. на кримському узбережжі спостерігаються нові викиди мазуту, що підтверджують місцеві соціальні мережі.
Взагалі новітні інформаційні, зокрема, геопросторові технології здатні не лише чітко фіксувати безпосередню шкоду від воєнних дій з метою оцінки постраждалих ґрунтів, лісів, водних поверхонь, цілих екосистем та природних зон, а також планувати роботи з їх відновлення.
Підготувала Тетяна Герасимова
Проєкт SUNDANSE фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, належать виключно автору і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського агентства з питань клімату, інфраструктури та довкілля (CINEA). Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть відповідальності за зміст.