Територія, яку називають Бузький Ґард, є одним з осередків державотворення України за часи Запорізької Січі. Саме тут на порогах Південного Бугу розташовувалась Буго-Ґардівська паланка Війська Запорозького. Ця роль Бузького Ґарду мало відома широкому загалу порівняно із Запорізькою Січчю.

Саме тому особливе значення має багаторічна робота знаного українського історика і краєзнавця Миколи Біляшівського, результатом якої став фотоальбом «Мандрівка в Ґард».

Острів Гардовий до затоплення порогів (фото О.Деркача, 2005 р.)
Залишки острова Гардового після затоплення порогів (2020 р., фото Г. Коломієць)

Фотоальбом «Мандрівка в Ґард» знайомить читачів з унікальною пам’яткою культури «Історичний ландшафт Буго-Ґардівської паланки Війська Запорозького» – це місце на річці Південий Буг, у Миколаївської області, де стояв найзахідніший форпост запорозьких Вольностей, центр–паланки поселення Ґард. Про минулі часи козацької слави тут нагадають пороги на Бузі і скелі величного каньйону річки Південний Буг. Цей природний ландшафт, що зберіг для нас пам’ять про Запорозьку Січ, з якої почалось відродження української державності в XVII ст., нині, після затоплення козацьких порогів на Дніпрі, залишились єдиним місцем на планеті, де ми можемо побачити справжні козацькі пороги. Ті самі пороги, що дали назву самій Січі і з яких дух козацтва розлився по всій Україні, перетворивши українців на волелюбний народ козацького роду.

Також варто зазначити роль Національного екологічного центру України, за зверненням якого наказом Міністерства культури і туризму України 2006 р. від 4 квітня за № 173/0/16-06 за підписом Міністра І.Д. Ліхового природний ландшафт ділянки каньйону Південного Бугу, де стояв Ґард, та його найближчих околиць було визнано пам’яткою культури «Історичний ландшафт Буго-Ґардівської паланки Війська Запорозького».

Перше видання згаданого фотоальбому вийшло 2014 року на 232 сторінках, містить 430 унікальних і маловідомих історичних фотографій з детальними описами і посиланнями на першоджерела.

Ландшафт Бузького Ґарду був частково знищений за радянських часів і в середині 2000-х, а зараз йому загрожує остаточне і безповоротне затоплення через плановане підвищення рівня Олександрівського водосховища до 20.7 м. Саме тому, щоб запобігти цим нищівним планам, серед іншого, настав час перевидання і ширшого розповсюдження фотоальбому, щоб знання про нашу історію і культуру, яку несе Ґард, стало надбанням народу.