Громадські екологічні організації України приголомшені планами уряду щодо будівництва нових ядерних реакторів.
Київ – Рівне -Дніпродзержинськ – Артемівськ

Українські екологічні організації стурбовані планами Уряду Юлії Тимошенко розвивати ядерну енергетику України. Організації вважають заяву Уряду від 20 липня 2005р. про добудову ще двох блоків на Хмельницькій АЕС, та плани будівництва 11 нових блоків в Україні, небезпечною та необдуманою ідеєю.

Частка виробництва атомної електроенергії швидко зросла у 90 роки. Атомники відверто шантажували Уряд можливими аваріями, вибиваючи бюджетне фінансування та особливе ставлення під час різкого зниження попиту на електроенергію. Ще у 1997 адміністрація ядерного регулювання попереджала, що через збільшення частки атомної енергії та відсутність регулюючих потужностей „ситуація [у електроенергетиці] може стати некерованою”. З тих пір частка електроенергії вироблена на атомних станціях збільшилася з 35% до 50%, а добудова нових реакторів ще загострить цю проблему.

„Атомники використовують намагання Уряду зменшити енергозалежність України, але атомна енергетика одна з найбільш зав’язаних на Росію галузей, – дивується Андрій Мартинюк з рівненського Екоклубу, – Технологія, запчастини, закупка свіжого та утилізація відпрацьованого палива не вирішується в Україні без Росії. А будівництво на Хмельницькій АЕС блоків неросійської розробки не матиме сенсу.”

Електроенергія – це не більше 15% відсотків від загального споживання первинної енергії в Україні, тому вплив збільшення потужностей атомних станцій не вирішить проблему попиту первинних носіїв енергії – нафти та газу. Енергоатом до останнього часу експортував електрику до Росії. Країні потрібні енергоресурси для роботи транспорту, систем центрального теплопостачання для задоволення потреб населення та промисловості у газі і гарячій воді, тобто викопне паливо.

„Ядерна енергетика – це занадто дорого, – зауважує Олексій Пасюк з Національного екологічного центру України, – вона мала сенс тільки тоді, коли енергія була лише побічним продуктом у виробництві матеріалів для ядерної зброї. Атомники заробляють гроші перекладаючи вирішення усіх своїх проблем на державний бюджет. Скажімо Чорнобильська АЕС була у складі Енергоатома поки заробляла на продажу електрики, а коли настав час платити за виведення станції з експлуатації її передали на утримання бюджетної установи.”

“Подібне ми вже проходили – тоді теж усе почалося з простої заяви, потім – стаття у пресі про перспективи будівництва ядерного могильника у артемівських соляних шахтах. Надзвичайно вражає те, що нова влада зараз також ні у кого нічого не запитала! Незважаючи на ратифіковану Оргуську Конвенцію, незважаючи на обіцянки Майдану, де було задекларовано врахування різноманітних думок та інтересів” – каже Володимир Березін, голова об’єднання Бахмат з м. Артемівськ.

„Перш ніж говорити про будівництво нових реакторів, атомники мають вирішити вже створені ними проблеми на уранових родовищах у Жовтих Водах та на Придніпровському хімічному заводі у Дніпродзержинську та проблему накопичених ядерних відходів, яка лякає своїми розмірами. Жителі цих міст живуть немов на «бочці з порохом». Якщо у держави є гроші на будівництво нових блоків, то чому тоді не виділяються кошти на забезпечення безпечних умов життя населення – заявив Євген Колі шевський, голова НУО „Голос Природи”, – Знову Уряд дає змогу заробити ядерній промисловості нехтуючи здоров’ям населення.”

Громадські екологічні організації України вважають, що український уряд не повинен вкладати гроші в технологію що не має економічного сенсу та несе завеликий ризик для населення.

За додатковою інформацією звертайтеся до:
Олексій Пасюк, НЕЦУ, Київ(050) 5711684
Андрій Мартинюк, „Екоклуб”, Рівне(0362) 237024
Євгеній Колішевський, „Голос природи”, Дніпродзержинськ(056) 9267439
Володимир Березін, „Бахмат”, Артемівськ(067) 9724486