До 10-ї річниці підписання Оргуської конвенції
та дня народження Ольги Мелень

«…питання відкритості формування екологічної політики (достовірна інформація, оприлюднення інформації про діяльність, відкрите опублікування звітів, доповідей про стан навколишнього середовища, тощо) завжди було і буде одним із пріоритетних напрямів діяльності Мінприроди».
Перший заступник Міністра ОНПС С.Лизун.
(з листа Мінприроди №4129/09/10-08 від 31.03.2008 р.)

ВСТУП

Останніми місяцями питання про втаємничення екологічної інформації в Україні вийшло на високий рівень громадського обговорення і набуло значного розголосу. Зокрема, всеукраїнські та регіональні ЗМІ чи не вперше почали висвітлювати питання, пов’язані з екологічною інформацією. Ініціатива публічного обговорення цієї проблеми належить спеціальні робочій групі Громадської Ради Всеукраїнських громадських організацій природоохоронного спрямування (далі – ГР), що працює при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України.

Україна є однією з 40 країн, що ратифікували Конвенцію «Про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та правосуддя з питань, що стосуються довкілля» (далі – Оргуська конвенція). Ратифікація цієї конвенції не стала поштовхом до зміни орієнтації національного законодавства про інформацію і звернення громадян на користь громадськості. Проте, Україна все ж відпозиціонувала себе як державу, де практикується вільний доступ до інформації, що стосується довкілля (аналіз виконання вимог Конвенції при втаємниченні екологічної інформації подано у відповідному розділі статті).

Натомість, на початку 2008 року стало відомо, що, приховуючи це від «оргуських процесів», Мінприроди України має свою систему втаємничення екологічної інформації та переліки інформації, яка є конфіденційною з обмеженим доступом до неї громадськості. Відтак, всі «оргуські» процеси в Україні на фоні змальованої у цій статті ситуації, є удаваними і далекими від виконання Конвенції.

Відсутність повного доступу до інформації в багатьох випадках (і особливо в тих, коли її зумисно втаємничують) має відчутні наслідки для громадян, їх здоров’я і добробуту а також перешкоджає процесам охорони самого довкілля. Приховування інформації, як засіб попередження паніки в тих чи інших випадках не може бути виправдане з огляду на екологічні права українців та вимоги Оргуської Конвенції. Все частіше інціативні групи та громадські організації вдаються до радикальних дій при захисті своїх екологічних прав. Проте, секретність інформації має потужне лоббі з боку корумпованих органів та надмірної бюрократії.

Історія втаємничення інформації в системі Мінприроди

Вивчення історії втаємничення екологічної інформації в Мінприроди слід починати з історії втаємничення інформації в Україні в цілому.

Постанови КМУ №1893 та №1547

Коріння всіх наказів Мінприроди, про які йтиме мова у нашому досліджені, лежить у Постанові Кабінету Міністрів України №1893 від 27.11.1998 р. «Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави». Пункт 2 цієї Постанови дає вказівку Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям у межах їхніх повноважень у шестимісячний термін розробити і ввести в дію переліки конфіденційної інформації, що є власністю держави. Сама ж Інструкція «Про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави» згадує питання Переліків конфіденційної інформації (далі – ДСК-переліки) лише в одному місці – пункті 1 Загальних положень:

«Переліки конфіденційної інформації, що є власністю держави і якій надається гриф обмеження доступу “Для службового користування”, розробляються і вводяться в дію міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, в яких утворюються або у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебувають ці відомості.
У разі потреби на державних підприємствах, в установах і організаціях з урахуванням особливостей їхньої діяльності розробляються та за погодженням з міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого вони належать, вводяться в дію переліки конкретних видів документів у відповідній сфері діяльності».

Решта тексту Постанови присвячена питанням внутрішньому регламенту роботи всього пантеону органів виконавчої влади та питанням Національної безпеки і ніяк не стосується питань втаємничення інформації. Постанова видана через півроку після підписання Оргуської конвенції і в принципі їй не суперечить. Втім, цього не скажеш про подальші дії Мінприроди, які потягла за собою Постанова.

Подальший розвиток подій, вже безпосередньо дотичний до питань охорони навколишнього природного середовища і втаємничення екологічної інформації, досить добре викладений у статті Дмитра Бернікова (газета «Вечірні вісті») «Виявляється, влада може приховати від нас що завгодно». Витримки із цієї статті наводимо в оригіналі. «На сьогоднішній день виконавча влада має повноваження (…) ховати від українських громадян будь-яку інформацію про свою діяльність. (…)Чиновники можуть «ховати скелети в шафах»,, на власний розсуд присвоюючи будь-якому папірцеві гриф «Для службового користування». (…)Виявляється, керівництво дійсно приймало таку постанову (…). Вона датується 27 листопада 1998 року і підписана екс-прем’єром Валерієм Пустовойтенком. Важливо інше – основні зміни до цього документу, що власне, дають можливість державним структурам приховувати небажану для них і шкідливу для громадськості інформацію, були внесені іншою постановою Кабміну – №1547 від 17 листопада 2004 року. Нагадаємо, що час тоді був неспокійний – якраз між першим і другим турами виборів президента, в кріслі прем’єра досиджував останні дні Віктор Янукович (але варто таки, заради справедливості, відмітити: наступні прем’єри постанову не відмінили). Якраз через чотири дні після прийняття цього документу почався Майдан, а через вісім днів, 25 листопада, наказ №470 видало Мінприроди. Через три з половиною роки після того про існування цих документів дізналась громадськість.

Своїм підписом Віктор Янукович дав органам виконавчої влади такі повноваження, про які вони не могли і мріяти. (…) Право складати конфіденційні списки було надане т.з. експертним комісіям при відомствах, в склад яких включаються і співробітники режимно-секретних відділів. Таке ж право отримали і державні підприємства. Монопольне право знімати гриф «ДСК» і ознайомлювати з цими документами журналістів було віддане керівникам міністерств та відомств. А фінальним акордом, що розв’язав руки чиновникам, стало доповнення №13 до постанови. Згідно йому, інформацією, яку дозволено зробити секретною, можуть стати будь-які дані, що готувались з використанням коштів з держбюджету. Ясно, що цим критеріям відповідає все, чим займається виконавча влада, бо навіть оператор комп’ютерного набору, інакше кажучи машиністка, яка друкує той чи інший документ, отримує гроші за рахунок бюджету.

Як вже було сказано, Мінприроди склало свій список конфіденційної інформації всього за 8 діб. Швидше за все, за наступні три з половиною роки те саме зробили всі без винятків Міністерства, відомства, Рада міністрів Криму, обласні, а також Київська і Севастопольська держадміністрації. Лишається тільки уявляти, скільки всього лишилось прихованим за цей час».

Наступні події, які нас цікавлять, відбуваються в стінах Мінприроди. Дослідженням НЕЦУ вдалось дізнатись про існування низки наказів Мінприроди, дотичних до питань втаємничення інформації та отримати копії більшості з них.

Наказ №265
Наказом Мінприроди України №265 від 11.07.2002 р., власне виконується Постанова КМУ № 1893. Зокрема, цим Наказом в Мінприроди офіційно запроваджується у повному обсязі «Інструкція про порядок обліку, зберігання та використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави». Також наказ доручає Управлінню організації роботи Міністерства, діловодства та контролю виконання, в двомісячний термін розробити і ввести в дію ДСК-перелік та надіслати його до Державних служб, підвідомчих підприємств, установ і організацій для відпрацювання власних Переліків. Наказ підписаний Державним секретарем С.Гошовським.

Дійсно, за два місяці після цього наказу, за підписом п.Гошовського в Мінприроди затвердили перший ДСК-перелік (наказ №361 від 19.09.2002 р.), втім він не посилатиметься на цей наказ. Проте на нього посилатиметься в майбутньому наказ Мінприроди №470 від 25.11.2004 р. «Про введення в дію переліку конфіденційної інформації», про який сказано трохи далі, який виданий ще через два роки ще 2 місяці.

Наказ №361.

Наказ Мінприроди України №361 від 19.09.2002 р. «Про введення в дію переліку конфіденційної інформації» є першою відомою нам реакцією Мінприроди на Постанову КМУ №1893 в плані затвердження кперліків конфіденційної інформації. Про існування більш ранніх наказів в структурі Мінприроди нам невідомо, хоча три роки до того КМУ зобов’язував Міністерство розробити власний ДСК-перелік в шестимісячний строк. Наказ підписаний Державним секретарем С.Гошовським і затверджує «Перелік конфіденційної інформації, якій надається гриф «ДСК» в Міністерстві екології та природних ресурсів України» у складі 20 пунктів:

1. Документи, що надійшли з грифом «ДСК».
2. Відомості про звітність та листування з МНС та іншими органами виконавчої влади про стан цивільної оборони та розробки планів в мирний час.
3. Відомості з окремих питань мобілізаційної підготовки та матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.
4. Листування з органами Служби безпеки України щодо стану технічного захисту інформації з обмеженим доступом.
5. Положення про оперативну групу Міністерства та Інструкції відповідальному черговому на випадок дій в умовах надзвичайної ситуації.
6. Відомості про розвідані запаси та перспективні ресурси окремих родовищ (ділянок) тих видів корисних копалин, балансові запаси яких в цілому становлять державну таємницю.
7. Відомості про розвідані запаси та перспективні ресурси окремих родовищ (ділянок) тих видів корисних копалин, балансові запаси, яких Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 №742 віднесені до стратегічно важливих у випадках, якщо вони перевищують мінімальні обсяги, визначені постановою.
8. Відомості про точне місцезнаходження на глибині до 10 м дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння та самородних дорогоцінних металів.
9. Відомості про перспективні плани геологорозвідувальних робіт (у фізичному та грошовому обчисленні) геологічної галузі і окремих геологічних підприємств на стратегічні види сировини.
10. Відомості про планові і фактичні обсяги геологорозвідувальних робіт (у фізичному та грошовому обчисленні) геологічної галузі і окремих геологічних підприємств на уран, дорогоцінні метали і коштовне каміння.
11. Відомості про устаткування, технологічні процеси, що розкривають їх суть, технічну документацію на виготовлення промислової продукції, як власних розробок, так і отриманих в результаті спільних робіт з вітчизняними або за участі іноземних фахівців до моменту захисту їх патентами.
12. Відомості про систему та заходи розробки нових методів та технічних засобів (конструкторська документація, креслення) до моменту захисту їх патентами
13. Відомості про хід та результати переговорів керівництва підприємств галузі, в тому числі і міжнародних.
14. Перспективні плани та інші матеріали Державної служби геодезії, картографії та кадастру і Воєнно-топографічного управління Генерального Штабу Збройних Сил України з питань узгодженого виконання аерозйомочних, топографо-геодезичних та картографічних робіт.
15. Окремі документи і матеріали з питань демілітації та демаркації державного кордону, що готуються для Міністерства закордонних справ України та Державного комітету у справах охорони державного кордону України.
16. Матеріали державного замовлення на виконання загальнодержавних топографо-геодезичних робіт, що готуються для підприємств галузі (на окремі об’єкти).
17. Матеріали, пов’язані з діяльністю державного експерта з питань таємниць та експертної комісії при державному експерті в галузі топографо-геодезичного та картографічного виробництва.
18. Документи, що готуються Інспекцією державного геодезичного нагляду на запити Служби безпеки України, органів Міністерства внутрішніх справ, господарських судів, податкової міліції, податкових адміністрацій з питань законності, вартості і якості виконання топографо-геодезичних робіт та кадастрових зйомок.
19. Документи п о службові розслідування про виявлені втрати документів, що містять інформацію «Для службового користування».
20. Справи, в яких містяться документи з грифом «Для службового користування».

Цим наказом дається доручення структурним підрозділам Мінприроди розробити власні ДСК-переліки. Проте на основі цього наказу наразі діють накази про затвердження ДСК-переліків лише в Державних управліннях охорони навколишнього природного середовища (далі – Держуправління ОНПС) в Рівненській та Волинській областях.

Примірник наказу наданий на запит НЕЦУ до Мінприроди, листом №5985/14/10-03 від 13.05.2008 р. Дивним лишається той факт, що наказ №361 не скасовується жодним з наступних наказів Мінприроди, аналогічних йому за змістом і взагалі не згадується в їх тексті.

З одного боку, важливо відмітити, що п.11, 12 та 13 Переліку переслідують на меті виключно захист чиїхось фінансових інтересів, а не охорону навколишнього природного середовища, що власне, має бути завданням Мінприроди (і у т.ч. завданням його інформаційної політики). Очевидно, що захист фінансових інтересів інших організацій та підприємств не входить до завдань Мінприроди України. Також, з тексту видно, що до нього без змін внесено низку пунктів (судячи з усього це пп.6-13) якогось внутрішнього документу геологічної галузі, також нам не відомого.
З іншого ж боку, визнаємо, що даний ДСК-перелік не порушує законодавства щодо доступу до інформації про стан довкілля, адже взагалі не торкається екологічної інформації. Вся інформація, включена до даного ДСК-переліку, як і наказано постановою №1893, дійсно така, що є власністю держави. Проте, з результатів дослідження висвітлених нижче, подальші зміни інформаційних орієнтирів Мінприроди сплюндровують ці ідеали.

Наказ №470

Наказ Мінприроди України №470 від 25.11.2004 р. «Про введення в дію переліку конфіденційної інформації» виданий міністром С.Поляковим, став першим з усіх документів Мінприроди на тему «ДСК», що був широко розголошений і власне, спричинив широке обговорення в колах громадськості (і це дослідження у т.ч.). Наказ визнає таким, що втратив чинність наказ №265 від 11.07.2002 р., який насправді не є наказом-попередником і власного ДСК-списку не має. Логічно було б скасувати попередній наказ №361, що зроблено не було. Тому до цього дня, наказ №361 лишається чинним поряд з нині діючим наказом.

Затверджений новий «Перелік конфіденційної інформації, якій може бути наданий гриф «ДСК» в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України» має 15 пунктів:

1. Зведені відомості щодо стану технічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави, в центральному апараті, урядових і територіальних органах у складі Мінприроди, на підприємствах, в установах і організаціях Мінприроди України.
2. Листування з міністерствами, відомствами та підвідомчими підрозділами Міністерства з питань таємного діловодства, технічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави, та стану оборонно-мобілізаційної роботи в Міністерстві.
3. Зведені відомості щодо заходів з мобілізаційної підготовки, стану мобілізаційної готовності Мінприроди України (окрім питань фінансування заходів з утримання пунктів управління Міністерства).
4. Відомості про звітність та листування з МНС та іншими органами виконавчої влади про стан цивільної оборони в мирний час.
5. Зведені відомості щодо заходів і стану цивільної оборони Мінприроди України та з окремих питань, пов’язаних з бронюванням військовозобов’язаних.
6. Відомості з окремих питань мобілізаційної підготовки та матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.
7. Матеріали ревізій (перевірок) установ, організацій та підприємств що входять до сфери управління Мінприроди.
8. Листи, інформація, що направляються до правоохоронних органів за результатами ревізій (перевірок).
9. Окремі питання щодо заходів та стану охорони інформації НАТО з обмеженим доступом в Україні;
10. Боротьба з контрабандою зразків дикої фауни і флори.
11. Боротьба з контрабандою зразків дикої фауни і флори.
12. Регулювання питань на транскордонних річках України (басейн Дунаю, Західного Бугу, Сіверського Донця), в тому числі із країнами Європейського Союзу.
13. Регулювання екологічних питань, що стосуються біологічно-активних (отруйних, інфекційних) речовин, генетично змінених організмів, які можуть використовуватись як біологічна зброя.
14. Висновки державної екологічної експертизи.
15. Листування з органами Служби безпеки України щодо стану технічного захисту інформації з обмеженим доступом.
16. Документи про службові розслідування про виявлені втрати документів, що містять інформацію «Для службового користування».

Нами проаналізовано примірник Наказу, наданий листом Мінприроди України №11580/19/10-07 від 24.10.2007 р. Надісланий вказаним листом примірник переліку конфіденційної інформації складається з двох аркушів. Перший закінчується пунктом 10 «Боротьба з контрабандою зразків дикої фауни і флори», а другий починається з п.11. абсолютно такого ж змісту. З цього робимо висновок, що існують різні версії додатку до наказу №470 і, відповідно, перший аркуш взятий з однієї версії, а другий – з іншої.

Наказ надає доручення структурним підрозділам Мінприроди розробити власні ДСК-переліки. На цьому наказі ґрунтуються накази про втаємничення, затверджені у Держуправління ОНПС в Вінницькій, Житомирській, Львівській, Сумській, Чернівецькій областях та в Рескомприроди АР Крим.

Поява в тексті ДСК-переліку пункту щодо контрабанди зразків флори і фауни спричиняє низку неузгоджень з Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої флори та фауни (СІТЕС). Зокрема під втаємничення підпадає і подальша доля тварин, рослин та дериватів, вилучених митною службою. Особливо цікаво стає, коли мова йде про подальшу долю вилучених на кордоні хижих птахів, наприклад кречетів, одна особина якого на чорному ринку коштує понад 25000$.

Наказ №158
Наступний за хронологією – наказ Мінприроди України №158 від 03.04.2006 р. «Щодо внесення змін до Наказу Мінприроди України від 25.11.200 №470», виданий Міністром П. Ігнатенком. Наказ затверджує доповнений «Перелік конфіденційної інформації, якій може бути наданий гриф «ДСК» в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України» у складі тепер вже 27 пунктів. Перелік, у порівнянні з наказом №470, значно пере формульований і доповнений. Незміненими лишаються лише пп. 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 11 та 12. Зміст оновленого переліку виглядає так:

1. Зведені відомості щодо стану технічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави, в центральному апараті, урядових і територіальних органах у складі Мінприроди, на підприємствах, в установах і організаціях Мінприроди України.
2. Листування з міністерствами, відомствами та підвідомчими підрозділами Міністерства з питань таємного діловодства, технічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави, та стану оборонно-мобілізаційної роботи в Міністерстві.
3. Зведені відомості щодо заходів з мобілізаційної підготовки, стану мобілізаційної готовності Мінприроди України (окрім питань фінансування заходів з утримання пунктів управління Міністерства).
4. Відомості про звітність та листування з МНС та іншими органами виконавчої влади про стан цивільної оборони в мирний час.
5. Зведені відомості щодо заходів і стану цивільної оборони Мінприроди України.
6. Відомості з окремих питань мобілізаційної підготовки та матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.
7. Матеріали ревізій (перевірок) установ, організацій та підприємств що входять до сфери управління Мінприроди.
8. Листи, інформація, що направляються до правоохоронних органів за результатами ревізій (перевірок).
9. Окремі питання щодо заходів та стану охорони інформації НАТО з обмеженим доступом в Україні.
10. Відомості, інформації щодо боротьби з контрабандою зразків дикої фауни і флори, озоноруйнівних речовин.
11. Регулювання питань на транскордонних річках України (басейн Дунаю, Західного Бугу, Сіверського Донця), в тому числі із країнами Європейського Союзу.
12. Регулювання екологічних питань, що стосуються біологічно-активних (отруйних, інфекційних) речовин, генетично змінених організмів, які можуть використовуватись як біологічна зброя.
13. Інформація про технічні характеристики гідротехнічних споруд.
14. Документи, матеріали, що стосуються питань тимчасового функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.
15. Окремі висновки державної екологічної експертизи.
16. Листування з органами Служби безпеки України щодо стану технічного захисту інформації з обмеженим доступом.
17. Документи про службові розслідування про виявлені втрати документів, що містять інформацію «Для службового користування».
18. Відомості про розвідані запаси та перспективні ресурси окремих родовищ (ділянок) тих видів корисних копалин, балансові запаси яких в цілому становлять державну таємницю.
19. Відомості про розвідані запаси та перспективні ресурси окремих родовищ (ділянок) тих видів корисних копалин, балансові запаси, які постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 №742 віднесені до стратегічно важливих, якщо вони перевищують мінімальні цифри запасів або ресурсів, передбачених зазначеною Постановою.
20. Відомості про точне місцезнаходження на невеликій глибині (до 10 м.) дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння та самородних дорогоцінних металів.
21. Відомості про устаткування, технологічні процеси, які розкривають її суть, технічну документацію на виготовлення промислової продукції.
22. Відомості про хід та результати переговорів керівництва підприємств галузі , в тому числі і міжнародних , про можливе співробітництво без дозволу на те Державної геологічної служби.
23. Перспективні плани, інші матеріали, листування з питань узгодженого виконання аерознімальних, топографо-геодезичних та картографічних робіт з Управління воєнно-топографічним і навігації Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України та іншими установами.
24. Окремі документи та матеріали з питань демілітації та демаркації державного кордону, що готуються для Міністерства закордонних справ та Державного комітету у справах охорони державного кордону.
25. Документи, що готуються Управлінням державного геодезичного нагляду на запити Служби безпеки України, органів Міністерства внутрішніх справ, Господарських судів, податкової міліції, податкових адміністрацій з питань законності, вартості і якості виконання топографо-геодезичних робіт та кадастрових зйомок.
26. Матеріали щодо підготовки проектів рішень та висновків державного експерта з питань таємниць у сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності (в окремих випадках, за особистим рішенням державного секретаря з питань таємниць).
27. Документи про службові розслідування про виявлені втрати документів, що містять інформацію «Для службового користування».

Розглядаючи нововведені пункти 13 та 14 Наказу №158, а також п.11, що лишився ще з тексту наказу №470, бачимо що всі вони стосуються здоров’я людей та стану довкілля. А така інформація не може бути засекреченою не лише по причині Оргуської конвенції, а і порушує пряму заборону статті 68 ЗУ „Про охорону навколишнього природного середовища” та статті 8 ЗУ „Про державну таємницю”.

В п.15 змінено формулювання втаємничення висновків державної екологічної експертизи (далі – ДЕЕ). Наказ не скасовує їх секретності, а навпаки – вводить нове, неоднозначне формулювання «окремі висновки…». З одного боку це відкидає звинувачення у засекречуванні висновків ДЕЕ, як таких, а з іншого боку – дає необмежене поле для самовільного прийняття рішень щодо того які висновки засекречувати, а які ні. Фактично, таке формулювання дозволяє законно та обґрунтовано засекретити всі висновки ДЕЕ.

Дивлячись далі, бачимо, що знову ж, список готувався поспіхом. Пункти 17 і 27 мають однаковий зміст. Між усім, це говорить не лише про те, що достовірність такого списку дуже сумнівна, і про те, що в разі потреби, будь-хто може змінити один з продубльованих пунктів на щось інше і загалом це буде виглядати цілком непомітно.

Знову в ДСК-переліку з’являються пункти (18-22), що стосуються видобутку корисних копалин. Не зрозуміло, для чого міністрові Павлу Ігнатенку відновлювати втаємничення питань гірничодобувної галузі. Очевидно, міністр забув, що очолюване ним Міністерство охорони навколишнього природного середовища більше не Міністерство екології та природних ресурсів. Фактично, доповнюючи ДСК-список категорій інформації, П.Ігнатенко, не розширив перелік з попереднього наказу (№470), а повернувся до змісту самого першого наказу №361, про який наразі всі забули.

Наказ №540

Нам відомо про те, що 17.07.2007 р. Держуправління ОНПС у Львівській області видало наказ №77-і щодо затвердження територіального ДСК-переліку, з тексту якого випливає, що він прийнятий на виконання наказу Мінприроди № 540 від 12.12.2005 р. Натомість на наш запит, листом №5985/14/10-03 від 13.05.2008 р. заступник Міністра Г.Філіпчука І.Макаренко повідомив, що «наказ від 12 грудня 2005 року за № 540 в Мінприроди не зареєстровано».

Наказ №159

Наказ Мінприроди України №159 від 28.03.2008 р. «Про затвердження Переліку конфіденційної інформації, якій надається гриф «Для службового користування» виданий міністром Г.Філіпчуком вже після того, як громадськість розгорнула протестну та інформаційну кампанії проти втаємничення екологічної інформації. Про наявність наказів щодо ДСК-переліків широко стало відомо лише на початку 2008 року, що і стало підставою для громадської кампанії. Це відбулось, майже відразу потому, як Г.Філіпчук отримав посаду міністра охорони довкілля. Очевидно, що міністр мав прореагувати на викриття такої протиправної діяльності Міністерства відповідним наказом про скасування всіх чинних наказів щодо втаємничення екологічної інформації. Так і вийшло: виданий ним наказ №159 дійсно скасовує попередні накази №470 та №158, що до того часу лишались чинними. Проте цим же наказом затверджує новий ДСК-перелік, ще обширніший за змістом. Тепер він містить вже 30 пунктів і до розлогої частини гірничо-видобувного спрямування додається чималий обсяг питань щодо геодезично-картографічної справи.

Варто відмітити, що цей наказ дає нову вказівку територіальним органам Мінприроди та всім урядовим органам у галузі ОНПС відпрацювати власні списки. Щоправда, як буде зрозуміло далі по тексту, розробити нові переліки в обласних управліннях не встигли. Затверджений цим наказом перелік виглядає так:

1. Зведені відомості щодо стану технічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави, в центральному апараті, урядових і територіальних органах у складі міністерства, територіальних органах, спеціальних підрозділів Мінприроди, на підприємствах, в установах та організаціях міністерства.
2. Листування з міністерствами, відомствами та підвідомчими підрозділами Міністерства з питань таємного діловодства, технічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави, та стану оборонно-мобілізаційної роботи в Міністерстві.
3. Зведені відомості щодо заходів з мобілізаційної підготовки, стану мобілізаційної готовності Мінприроди України (окрім питань фінансування заходів з утримання пунктів управління Міністерства).
4. Відомості про звітність та листування з МНС та іншими органами виконавчої влади про стан цивільної оборони в мирний час.
5. Зведені відомості щодо заходів і стану цивільної оборони Мінприроди України.
6. Відомості з окремих питань мобілізаційної підготовки та матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.
7. Матеріали ревізій (перевірок) установ, організацій та підприємств що входять до сфери управління Мінприроди.
8. Листи, інформація, що направляються до правоохоронних органів за результатами ревізій (перевірок).
9. Окремі питання щодо заходів та стану охорони інформації НАТО з обмеженим доступом в Україні.
10. Відомості, інформації щодо боротьби з контрабандою зразків дикої фауни і флори, озоноруйнівних речовин.
11. Регулювання питань на транскордонних річках України (басейн Дунаю, Західного Бугу, Сіверського Донця), в тому числі із країнами Європейського Союзу.
12. Регулювання екологічних питань, що стосуються біологічно-активних (отруйних, інфекційних) речовин, генетично змінених організмів, які можуть використовуватись як біологічна зброя.
13. Інформація про технічні характеристики гідротехнічних споруд.
14. Документи, матеріали, що стосуються питань тимчасового функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.
15. Окремі висновки державної екологічної експертизи.
16. Листування з органами Служби безпеки України щодо стану технічного захисту інформації з обмеженим доступом.
17. Документи про службові розслідування про виявлені втрати документів, що містять інформацію «Для службового користування».
18. Відомості про розвідані запаси та перспективні ресурси окремих родовищ (ділянок) тих видів корисних копалин, балансові запаси яких в цілому становлять державну таємницю.
19. Відомості про розвідані запаси та перспективні ресурси окремих родовищ (ділянок) тих видів корисних копалин, балансові запаси, які постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 №742 віднесені до стратегічно важливих, якщо вони перевищують мінімальні цифри запасів або ресурсів, передбачених зазначеною Постановою.
20. Відомості про точне місцезнаходження на невеликій глибині (до 10 м.) дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння та самородних дорогоцінних металів.
21. Відомості про устаткування, технологічні процеси, які розкривають її суть, технічну документацію на виготовлення промислової продукції.
22. Відомості про хід та результати переговорів керівництва підприємств галузі, в тому числі і міжнародних, про можливе співробітництво без дозволу на те Державної геологічної служби.
23. Окремі документи та матеріали з питань демілітації та демаркації державного кордону, що готуються для Міністерства закордонних справ та Державного комітету у справах охорони державного кордону.
24. Матеріали щодо підготовки проектів рішень та висновків державного експерта з питань таємниць у сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності (в окремих випадках, за особистим рішенням державного секретаря з питань таємниць).
25. Зведені відомості щодо інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем Мінприроди.
26. Координати (каталоги і списки координат) геодезичних пунктів, географічних об’єктів у місцевих системах координат, в тому числі в системі координат 1963 року.
27. Топографічні, цифрові карти (плани), фотокарти і фотоплани, ортофотоплани масштабів 1:100 000, 1:200 000 в державній системі координат та масштабу 1:50 000 і крупніше в системі координат 1963 року чи іншій місцевій системі координат.
28. Плани міст та інших населених пунктів в масштабах 1:5 000 та 1:2 000 у місцевих системах координат.
29. Формуляри топографічних карт, планів, фотокарт, фотопланів, ортофотопланів, які містять координати геодезичних пунктів у місцевих системах координат, в тому числі в системі координат 1963 року.
30. Арофільми, комплекти аерофотознімків (аеронегативів), фотосхеми, репродукції накидного монтажу незалежно від масштабу, форми та виду носія інформації.

Пункти 1-22 переліку з наказу №159 практично співпадають з ДСК-переліком, затвердженим наказом №158. Пункти 25-29 стосуються виключно управління геодезії та картографії. Також варто відмітити, що після того, як основний гнів громадськості стосувався втаємничення висновків Державної екологічної експертизи, – цей пункт лишився в Переліку незмінним.

Наказ №231

Натомість протести громадських організацій і зокрема, організована Громадською Радою при Мінприроди прес-конференція, спонукали Міністра Філіпчука Г.Г. скасувати свій наказ № 159 від 28.03.2008 р. Це сталось 6.05.2008 р., коли Міністр видав новий Наказ № 231 «Про впорядкування та систематизацію даних про конфіденційну інформацію», яким Наказ №159 безумовно скасовується. Втім, п.2 наказу №231 дає доручення Відділу документального забезпечення та роботи із зверненнями громадян Мінприроди підготувати новий Перелік конфіденційної інформації, забезпечивши включення до цього Переліку тих видів інформації, щодо яких є належні обґрунтування необхідності їх включення. Що мається на увазі під «обґрунтуваннями необхідності», хто має їх готувати і якими нормами при цьому керуватись – залишається незрозумілим.

Наказ №289

Дійсно, доволі швидко було підготовлено оновлений ДСК-перелік, що був затверджений наказом Міністерства №289 від 09.06.2008 р. «Щодо затвердження Переліку конфіденційної інформації, якій надається гриф «Для службового користування». Наказ прямо посилається на попередній наказ №231, на виконання якого, власне, підготовлений.
Швидше за все, така активність Міністерства та невідкладне затвердження «лояльного» ДСК-переліку було приурочено суто до Третьої зустрічі сторін Оргуської конвенції, що відбувалась у Ризі 11-13 червня 2008 р. Як вам відомо, саме на цій нараді Україна отримала умовне попередження, як злісний невиконавець конвенції. Очевидно, міністр Філіпчук боявся оприлюднення на нараді сторін так нашумівшої в Україні інформації про втаємничення висновків екологічної експертизи. Міністрові було відомо, що українська громадськість на цій нараді буде представлена якраз тими НУО, що займаються боротьбою з втаємниченням екологічної інформації та проблемними питаннями щодо державної екологічної експертизи в Україні. Тому наказ було видано прямо під час роботи в Ризі, коли тривали засідання Комітету з дотримання Оргуської конвенції. І в цьому, новому ДСК-списку пункту про висновки екологічних експертиз немає. Слід відмітти таке майстерне маневрування зі сторони керівництва Мінприроди України. Воно принаймні свідчить про те, що Оргуська конвенція Україні не так байдужа як здається. Втім Україні і без проблем з втаємниченням інформації була висловлена цілком заслугована догана. А інформація про втаємничення інформації буде донесена до секретаріату Оргуської конвенції згодом, після більш детального опрацювання та підготування спеціального звіту.

Хоча, висновків ДЕЕ в ДСК-перілку більше немає, це зовсім не значить, що він став значно кращим. На нашу думку, він є найгіршим з усіх відомих до цього ДСК-переліків, адже містить найбільше пунктів, що втаємничують інформацію про можливі загрози для здоров`я та життя людей.

Текст «Переліку конфіденційної інформації, якій надається гриф «Для службового користування» в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України». виглядає так:

1. Зведені відомості щодо стану технічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави, в центральному апараті, урядових органів державного управліннях у складі міністерства, територіальних органах, спеціальних підрозділах Мінприроди, на підприємствах, в установах та організаціях міністерства.
2. Листування з міністерствами, відомствами та підвідомчими підрозділами Міністерства з питань таємного діловодства, технічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави, та стану оборонно-мобілізаційної роботи в Міністерстві.
3. Зведені відомості щодо заходів з мобілізаційної підготовки, стану мобілізаційної готовності Мінприроди України (окрім питань фінансування заходів з утримання пунктів управління Міністерства).
4. Відомості про звітність та листування з МНС та іншими органами виконавчої влади про стан цивільної оборони в мирний час.
5. Зведені відомості щодо заходів і стану цивільної оборони Мінприроди та з окремих питань, пов`язаних з бронюванням військовозобв`язаних.
6. Відомості з окремих питань мобілізаційної підготовки та матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.
7. Матеріали ревізій (перевірок) установ, організацій та підприємств що входять до сфери управління Мінприроди.
8. Листи, інформація, що направляються до правоохоронних органів за результатами ревізій (перевірок) та використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів і заходів активної самооборони.
9. Окремі питання щодо заходів та стану охорони інформації НАТО з обмеженим доступом в Україні.
10. Відомості, інформації щодо боротьби з контрабандою зразків дикої фауни і флори, озоноруйнівних речовин.
11. Регулювання питань на транскордонних річках України (басейн Дунаю, Західного Бугу, Сіверського Донця), в тому числі із країнами Європейського Союзу.
12. Інформація про технічні характеристики гідротехнічних споруд, яка отримана при здійсненні інспекційних перевірок.
13. Документи, матеріали, що стосуються питань тимчасового функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.
14. Листування з органами Служби безпеки України щодо стану технічного захисту інформації з обмеженим доступом.
15. Документи про службові розслідування про виявлені втрати документів, що містять інформацію «Для службового користування».
16. Відомості про розвідані запаси та перспективні ресурси окремих родовищ (ділянок) тих видів корисних копалин, балансові запаси яких в цілому становлять державну таємницю.
17. Відомості про розвідані запаси та перспективні ресурси окремих родовищ (ділянок) тих видів корисних копалин, балансові запаси, які постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 №742 віднесені до стратегічно важливих, якщо вони перевищують мінімальні цифри запасів або ресурсів, передбачених зазначеною Постановою.
18. Відомості про точне місцезнаходження на невеликій глибині (до 10 м.) дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння та самородних дорогоцінних металів.
19. Відомості про фактичні обсяги геологорозвідувальних робіт (у фізичному і грошовому обчисленні) геологічної галузі і окремих геологічних підприємств на уран, дорогоцінні метали і коштовне каміння.
20. Відомості про устаткування, технологічні процеси, які розкривають її суть, технічну документацію на виготовлення промислової продукції, як власних розробок, так і отриманих в результаті спільних робіт з вітчизняними або з участю іноземних фахівців до моменту захисту їх патентами.
21. Відомості про охороноспроможні розробки нових методів та технічних засобів (конструкторська документація, креслення), до моменту захисту її патентами.
22. Відомості про узагальнені звіти підприємств галузі з питань мобілізаційної підготовки та цивільної оборони, які не відносяться до державної таємниці.
23. Відомості про організацію та проведення заходів з технічного захисту інформації.
24. Відомості про хід та результати переговорів керівництва підприємств галузі, в тому числі і міжнародних, про можливе співробітництво без дозволу на те Державної геологічної служби.
25. Окремі документи та матеріали з питань демілітації та демаркації державного кордону, що готуються для Міністерства закордонних справ та Державного комітету у справах охорони державного кордону.
26. Матеріали щодо підготовки проектів рішень та висновків державного експерта з питань таємниць у сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності (в окремих випадках, за особистим рішенням державного експерта з питань таємниць).
27. Зведені відомості щодо інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем Мінприроди.
28. Листування з органами Служби безпеки України щодо перевірок дотримання природооохоронного законодавства на окремих об`єктах.
29. Відомості про устаткування, технологічні процеси, які розкривають її суть, технічну документацію на виготовлення промислової продукції, які отримані при здійсненні інспекційних перевірок.
30. Матеріали інспекційних перевірок об`єктів з обмеженим доступом.
31. Зведені відомості щодо паролів доступу до серверів та персональних комп`ютерів центрального апарату Мінприроди.
32. Результати науково-дослідних , дослідно-конструкторських робіт.
33. Координати (каталоги і списки координат) геодезичних пунктів, географічних об’єктів у місцевих системах координат, в тому числі в системі координат 1963 року.
34. Топографічні, цифрові карти (плани), фотокарти і фотоплани, ортофотоплани масштабів 1:100 000, 1:200 000 в державній системі координат та масштабу 1:50 000 і крупніше в системі координат 1963 року чи іншій місцевій системі координат.
35. Плани міст та інших населених пунктів в масштабах 1:5 000 та 1:2 000 у місцевих системах координат.
36. Формуляри топографічних карт, планів, фотокарт, фотопланів, ортофотопланів, які містять координати геодезичних пунктів у місцевих системах координат, в тому числі в системі координат 1963 року.
37. Арофільми, комплекти аерофотознімків (аеронегативів), фотосхеми, репродукції накидного монтажу незалежно від масштабу, форми та виду носія інформації.

Відразу просимо відмітити, що тепер формулювання назви переліку вигдядає як «Перелік конфіденційної інформації, якій надається гриф «ДСК» а не як раніше «Перелік конфіденційної інформації, якій може бути надано гриф «ДСК», що значно більш жорстко встановлює процес втаємничення.

З іншого боку, цей наказ не дає вказівки територіальним органам Мінприроди і іншим його структурним підрозділам розробляти їх власні оновлені ДСК-переліки, втім, як і не дає жодних інших вказівок щодо них. Отже вони лишаються такими, як і були. А інформація, відповідно – втаємниченою і та, що приховувалась раніше і та, що приховується тепер.
Аналізуючи цей, тепер вже остаточний ДСК-перелік, бачимо, що пункти 1-18, 20, 24-27 та 33-37 з невеликими редакційними правками взяті безпосередньої з першого наказу самого міністра Філіпчука №159 від 28.03.2008 р. З попереднього переліку зникли лише пункти «Регулювання екологічних питань, що стосуються біологічно-активних (отруйних, інфекційних) речовин, генетично змінених організмів, які можуть використовуватись як біологічна зброя» та «Окремі висновки державної екологічної експертизи». Наказом №231 від 28.03.2008 р., міністр дав доручення Відділу документального забезпечення та роботи із зверненнями громадян Мінприроди підготувати новий Перелік конфіденційної інформації, забезпечивши включення до цього Переліку тих видів інформації, щодо яких є належні обґрунтування необхідності їх включення. Очевидно, що громадськість, критикуючи низку пунктів ДСК-переліків, очікувала скорочення переліку втаємниченої інформації. Натомість він вийшов найбільшим – із рекордною кількістю пунктів – 37. Дев`ять доданих пунктів, а також редакційні правки тих, що були відомі раніше, переважно стосуються втаємничення результатів інспекційної діяльності. Так, втаємничуються результати перевірок стану гідротехнічних споруд (що стосується безпосередньо безпеки життя людей), питань таємності конструкторських та інших розробок до отримання ними відповідних патентів та самого захисту інформації.

Натомість не можна не зупинитись на окремих пунктах, які вперше виникли в ДСК-перліку саме в цьому наказі. Так, п.28 приховує листування з СБУ щодо порушень природоохоронного законодавства. З одного боку, листування з СБУ дійсно обгрутовано може бути втаємничено. А з іншого боку, інформація про порушення природоохоронного законодавства, що в багатьох випадках стосується питань екологічних прав громадян України, не може бути прихована з огляду на вимоги Оргуської конвенції.

Пункт 30 приховує інформацію щодо інспекційних перевірок об`єктів з обмеженим доступом. Тобто, фактично, під цим пунктом цілком може ховатись вся інформація щодо перевірок дотримання природоохоронного законодавства на всіх промислових, енергетичних, гірничо-добувних та багатьох інших підприємствах України, оскільки всі вони є об`єктами з обмеженим доступом. Водночас, саме вони становлять основну масу суб`єктів впливу на довкілля в Україні. Аналогічно, згідно з п.12, приховується вся інформація, що стосується перевірок гідротехнічних споруд. Наприклад це стосується перевірок гребель ГЕС, споруд, призначених для стримування паводків і т.і. Втаємничення результатів перевірок їх стану тягне за собою приховування інформації про безпеку життя людей, що живуть в зоні впливу даних об’єктів. Можна наводити і інші приклади.

Крім того, у пункті 8 мова йде про використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів і заходів активної самооборони. Вважаємо, що цей пункт також стосується питань роботи інспекторів Державної екологічної інспекції, адже саме в їх роботі найбільш імовірною є можливість зіткнутись із потребою самооброни при виконання службових обв`язків. Принаймні для інших чиновників мінприроди самооборна може мати лише випадковий характер і не торкатись їх службових справ.
Також, звернемо вашу увагу на те, що на місці лишились і всі пункти що стосуються контрабанди та транскордонних питань.

Підсумовуючи роздуми навколо наказу №289, бачимо, що він у значній мірі звертає увагу на приховування багатьох аспектів стратегічних перевірок Держекоінспекції і дозволяє приховати від громадян інформацію про низку безпосередніх загроз та про загрозливий стан довкілля або інформацію про шкідливий вплив на нього. Адже всі ці відомості отримуються в результаті інспекційних перевірок і дуже часто – з участю представників та правоохоронних органів. В світлі категоричного втаємничення, характерного даному наказові, ці питання викликають значно більше тривоги ніж раніше.
П.2 наказу Мінприроди №231, наслідком якого став даний ДСК-перелік, дає доручення Відділу документального забезпечення та роботи із зверненнями громадян Мінприроди підготувати новий Перелік конфіденційної інформації, забезпечивши включення до цього Переліку тих видів інформації, щодо яких є належні обґрунтування необхідності їх включення. Тепер миможемо проаналізувати результат. Мінприроди вважає все неведене вище «належно обгрунтованим».

Таким чином, Г.Філіпчук став найактивнішим в плані процесів втаємничення інформації міністром охорони навколишнього природного середовища, видавши протягом двох з половиною місяців три накази щодо ДСК-переліків.

Позиція Президента України

Про наявність офіційної позиції щодо втаємничення екологічної інформації в системі Мінприроди з боку Президента України нам не відомо. Натомість широко відомою є загальна позиція Президента Ющенка щодо надання інформації на звернення громадян в цілому. 7.02.2008 р. підписано Указ Президента України №109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування». Згідно з цим Указом, Кабінету Міністрів України, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади доручено вжити невідкладних заходів щодо забезпечення реалізації конституційних прав громадян на письмове звернення та особистий прийом, обов’язкове одержання обґрунтованої відповіді, неухильного виконання нормам Закону України «Про звернення громадян» (п.1.). Одним з заходів, до виконання яких Президент скеровує центральні органи виконавчої влади, є «вжиття заходів для поновлення прав і свобод громадян, порушених унаслідок недодержання вимог законодавства про звернення громадян, притягнення винних осіб у встановленому прядку до відповідальності, в тому числі до дисциплінарної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків щодо розгляду звернень громадян» (п.1.8.). Того ж дня, 7 лютого 2008 року, світ побачив і Указ Президента України №110/2008 «Про притягнення посадових осіб до відповідальності за незадовільний стан роботи зі зверненнями громадян», відповідно до якого восьмеро голів рад різного рівня отримали догану за незадовільну роботу зі зверненнями громадян. Хоча серед них і не виявилось керівництва Мінприроди, та Указ наочно засвідчив, що держслужбовці повинні з належною увагою поставитись до Указу №109/2008.

Вважаємо за доцільне проводити паралелі між названими Указами Президента та активністю в Мінприроди щодо втаємничення екологічної інформації, яка винесла на світло багаторічну протиправну діяльність Мінприроди щодо втаємничення інформації (тобто приховування її від надання на звернення громадян).

Висновки

Такий стан справ можна вважати проміжною перемогою громадськості. Втаємничення екологічної інформації перестало бути внутрішнім секретом Мінприроди і набуло широкого розголосу, потрапивши на перші шпальти газет та у вільний доступ у інтернеті. З основного «міністерського» ДСК-переліку зникли висновки Державної екологічної експертизи, що протягом кількох місяців були основним об’єктом торпедування Мінприроди громадськими організаціями. Втім, на рівень громадського обговорення питання втаємничення поки не виносяться і Переліки ДСК-інформації не обговорюються. Відтак, процес, який ліг в основу цієї статті, ще обов’язково знайде продовження.

Втаємничення інформації в територіальних органах МінприродиВінницька область

У Держуправлінні ОНПС діє наказ № 08 «ОД» від 15.01.2008 р. «Про затвердження списку працівників для допуску до роботи з документами з грифом «ДСК» та переліку конфіденційної інформації». Копія наказу надана НЕЦУ листом №952/04-01-14 від 22.02.2008 р. Наказ складений з фрагментів всіх відомих нам наказів Мінприроди про втаємничення інформації і прийнятий лише на початку 2008 року Також цей наказ скасовує невідомий нам наказ Держуправління №42 «ОД» від 24.04.2007 р. Логіка зміни змісту територіального наказу від квітня 2007 р. в січні 2008 р. нам не зрозуміла, адже за цей час з Мінприроди до Держуправління у Вінницькій області не надходило нових вказівок щодо втаємничення, а також не відбувалась реорганізація Держуправління. Деякі пункти ДСК-переліку запозичені ще з наказу Мінприроди №361 від 19.09.2002 р. Це говорить про те, що Держуправління ОНПС у Вінницькій області задовго до 2007 р. знало про вказівку розробити власний ДСК-перелік. Але чомусь цього не робило.

Сам «Перелік конфіденційної інформації, якій надається гриф «ДСК» в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області з визначеними термінами зберігання» виглядає так:

1. Документи, що надійшли з грифом «ДСК» (доки не мине потреба ЕЛ, ЕПК).
2. Відомості по звітність та листування з головним управлінням з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення та іншими органами виконавчої влади про стан цивільної оборони та розробки планів цивільної оборони у мирний час (5 років).
3. Відомості окремих питань мобілізаційної підготовки та матеріальних цінностей мобілізаційного резерву (5 років).
4. Листування з міністерствами, відомствами, іншими органами виконавчої влади з питань таємного діловодства, технічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави.
5. Листування з управлінням Служби безпеки по Вінницькій області щодо стану технічного захисту інформації з обмеженим доступом та іншим питанням (доки не мине потреба ЕЛ, ЕПК).
6. Документи про службові розслідування про виявлені втрати документів, що містять інформацію «Для службового користування» (доки не мине потреба ЕЛ, ЕПК).
7. Справи, в яких містяться документи з грифом «Для службового користування» (доки не мине потреба ЕЛ, ЕПК).
8. Листи, інформація, що направляються до правоохоронних органів за результатами ревізій (перевірок).
9. Висновки Державної екологічної експертизи.
10. Документи (креслення, начерки, ескізи та інші матеріали у будь-якій формі), що розкривають суть економічної, соціальної, комерційної, дизайнерської, наукової чи технічної ідеї чи розробки.

Волинська область

Наказ Держуправління ОНПС у Волинській області № 46 «Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання, використання документів, яким надається гриф «ДСК» затверджений 09.11.2007 р. Копія наказу надана на запит НЕЦУ листом №552/01-12-02 від 06.03.2008 р. Також цей наказ скасовує невідомий нам наказ Держуправління №74 від 15.12.2004 р. Логіка зміни змісту територіального наказу остаточно не зрозуміла, але може бути викликана реорганізацією Держуправління яка відбувалась у 2006 році. Наказ посилається на наказ Мінекоресурсів №361 від 19.09.2002 р., та містить такий «Перелік конфіденційної інформації, якій надається гриф «ДСК» в державному управлінні охорони навколишнього природного середовища у Волинській області», що частково перефразовує обрані 6 пунктів відповідного Наказу Мінприроди:

1. Зведені відомості щодо стану технічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави.
2. Листування з органами Мінприроди України, УСБУ у Волинській області, відомствами та установами з інформації, якій наданий гриф «ДСК» та з питань технічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави та стану оборонно-мобілізаційної роботи в Держуправлінні.
3. Зведені відомості щодо заходів з мобілізаційної підготовки, стану мобілізаційної готовності.
4. Зведені відомості щодо заходів і стану цивільної оборони Держуправління та з окремих питань, пов’язаних з бронюванням військовозобов’язаних.
5. Листування з органами Служби безпеки України щодо стану технічного захисту інформації з обмеженим доступом.
6. Документи про службові розслідування про виявлені втрати документів, що містять інформацію «Для службового користування».

Житомирська область
Наказ № 118 від 14.12.2004 р. «Про введення в дію Переліку конфіденційної інформації в державному управлінні екології та природних ресурсів в Житомирській області» наданий НЕЦУ листом №1059/м-1/4-4-0945 від 29.02.2008 р. Цей наказ скасовує невідомий нам наказ Держуправління №100 від 06.11.2002 р. Логіка зміни змісту територіального наказу остаточно не зрозуміла. Наказ посилається на наказ Мінприроди №470 від 25.11.2004 р., та містить такий «Перелік конфіденційної інформації, якій надається гриф «ДСК» в державному управлінні екології та природних ресурсів у Житомирській області», що практично без змін дублює відповідний наказ Мінприроди:

1. Зведені відомості щодо стану технічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави, в державному управлінні екології та природних ресурсів у Житомирській області.
2. Листування з міністерствами, відомствами та підвідомчими підрозділами Міністерства з питань таємного діловодства, технічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави, та стану оборонно-мобілізаційної роботи в Держуправлінні.
3. Зведені відомості щодо заходів з мобілізаційної підготовки, стану мобілізаційної готовності Мінприроди України (окрім питань фінансування заходів з утримання пунктів управління Держуправління екоресурсів).
4. Відомості про звітність та листування з МНС та іншими органами виконавчої влади про стан цивільної оборони в мирний час.
5. Зведені відомості щодо заходів і стану цивільної оборони держуправлінням екоресурсів в Житомирській області та з окремих питань, пов’язаних з бронюванням військовозобов’язаних.
6. Відомості з окремих питань мобілізаційної підготовки та матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.
7. Матеріали ревізій (перевірок) районних та міських екологічних інспекцій, постів екологічного контролю на кордоні.
8. Листи, інформація, що направляються до правоохоронних органів за результатами ревізій (перевірок).
9. Боротьба з контрабандою зразків дикої фауни і флори.
10. Регулювання екологічних питань, що стосуються біологічно-активних (отруйних, інфекційних) речовин, генетично змінених організмів, які можуть використовуватись як біологічна зброя.
11. Висновки державної екологічної експертизи.
12. Листування з органами Служби безпеки України щодо стану технічного захисту інформації з обмеженим доступом.
13. Документи про службові розслідування про виявлені втрати документів, що містять інформацію «Для службового користування».

Автономна Республіка Крим
Для Криму діє аналогічний іншим наказ Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища № 97 від 13.07.2006 р. «О введении в действие перечня конфиденциальной информации», копія якого надана НЕЦУ листом №1357/1-4 від 19.03.2008 р. Наказ практично без змін дублює (щоправда, у російськомовній редакції) наказ Мінекоресурсів №470 від від 25.11.2004 р., та містить такий «Перечень конфиденциальной информации, которой может быть присвоен гриф «ДСП» в Републиканском комитете Автономной Республики Крым по охране окружающей среды»:

1. Сводные информации о состоянии технической защиты конфиденциальной информации, которая является собственностью государства в Рескомприроды Крыма и его струтурных подразделениях.
2. Переписка с министерством охраны окружающей среды по вопросам тайного деловодства, технической защиты конфиденциальной информации, которая является собственностью государства, состояния оборонно-мобилизационной работы в комитете.
3. Сводные сведения о мероприятиях по мобилизационной подготовке, состоянии мобилизационной готовности комитета (кроме вопросов финансирования мероприятий на содержание пунктов управления).
4. Сведения об отчетности и переписке с МЧС и иными органами исполнительной власти о состоянии гражданской обороны в мирное время.
5. Свободную информацию о мероприятиях и состоянии гражданской обороны Рескомприроды Крыма и по отдельным вопросам, связанным с бронированием военнообязанных.
6. Сведения по отдельным вопросам мобилизационной подготовки и материальных ценностей мобилизационного резерва.
7. Материалы ревизий (проверок) Рескомприроды Крыма.
8. Письма, информация, которая направляется в правоохоранительные органы по результатам ревизий (проверок).
9. Отдельные вопросы о мероприятиях по состоянию охраны информации НАТО с ограниченным доступом в Украине.
10. Борьба с контрабандой образцов дикой фауны и флоры.
11. Регулирование экологических вопросов, касающихся биологически активных (отравляющих, инфекционных) веществ, генетически измененных организмов, которые могут использоваться как биологическое оружие.
12. Выводы государственной экологической экспертизы.
13. Переписка с органами Службы безопасности Украины о состоянии технической защиты информации с ограниченным доступом.
14. Документы о служебных расследованиях при выявлении потери документом, которые содержат информацию «Для служебного пользования».

Львівська область
Ситуація з Львівським Держуправлінням ОНПС та втаємниченням інформації в ньому дещо своєрідна. Листом №03-8005 від 14.02.2008 р. НЕЦУ надано копію наказу №77-і від 17.07.2007 р., що вносить зміни у додатки 1 та 2 до іншого, попереднього наказу №54-і від 05.05.2006 р. та, відповідно, обидва додатки. Підставою для прийняття наказу № 77-і зазначається вихідна Постанова КМУ №1893 та наказ Мінприроди № 540 від 12.12.2005 р. Як зазначалось вище, в Мінприроди такий наказ не зареєстрований. Підставою до прийняття попереднього наказу № 54-і є наказ Мінприроди № 470 від 25.11.2004 р. Суть внесення змін до додатків нам невідомо, і перш за все тому, що невідомий зміст наказу, у зв’язку з яким внесено зміни (№540). Крім того, наказ №54-і визнає недійсним ще якийсь попередній наказ №118-ї від 16.12.2004 р. Остаточний наказ (№77-і) має 2 додатки, що обидва є переліками конфіденційної інформації (відповідно до реорганізації Держуправління і після неї). Підстава для зберігання у додатках обох Переліків не зрозуміла. Назагал, вони майже не відрізняються за змістом і виглядають так:

Додаток 1
«Перелік конфіденційної інформації, якій може бути наданий гриф «ДСК» в Державному управлінні екології та природних ресурсів в Львівській області».

1. Зведені відомості щодо стану технічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави, в Держуправлінні та районних інспекціях Львівської області.
2. Листування з міністерствами, відомствами та підвідомчими підрозділами Міністерства з питань таємного діловодства, технічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави, та стану оборонно-мобілізаційної роботи в Держуправлінні.
3. Зведені відомості щодо заходів з мобілізаційної підготовки, стану мобілізаційної готовності Держуправління.
4. Відомості про звітність та листування з МНС та іншими органами виконавчої влади про стан цивільної оборони в мирний час.
5. Інформація, обмін якою здійснюється на міжвідомчому рівні держуправлінням та органами державної податкової служби з метою посилення контролю за своєчасністю та повнотою сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, оптимізації роботи та організації бюджетного прогнозування надходження коштів від збору до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.
6. Зведені відомості щодо заходів і стану цивільної оборони в державному управлінні та з окремих питань, пов’язаних з бронюванням військовозобов’язаних.
7. Відомості з окремих питань мобілізаційної підготовки та матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.
8. Матеріали ревізій (перевірок) держуправління та райекоінспекцій.
9. Листи, інформація, що направляються до правоохоронних органів за результатами ревізій (перевірок);
10. Окремі питання щодо заходів та стану охорони інформації іноземних держав, іноземних міжнародних організацій з обмеженим доступом в Україні.
11. Боротьба з контрабандою зразків дикої фауни і флори.
12. Регулювання питань на транскордонних річках Львівської області (Стрв’яж, Дністер, Шкло, Вишня, Сян, Солукія, Вирва, Бухта, Західний Буг).
13. Регулювання екологічних питань, що стосуються біологічно-активних (отруйних, інфекційних) речовин, генетично змінених організмів, які можуть використовуватись як біологічна зброя.
14. Висновки державної екологічної експертизи.
15. Листування з правоохоронними органами щодо стану технічного захисту інформації з обмеженим доступом та по інспекційній діяльності управління.
16. Документи про службові розслідування та службові перевірки зокрема про виявлені втрати документів, що містять інформацію «Для службового користування».
17. Документи, що стосуються антикорупційної роботи в держуправлінні.

Додаток 2
«Перелік конфіденційної інформації, якій може бути наданий гриф «ДСК» в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Львівській області».

1. Зведені відомості щодо стану технічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави, в держуправлінні.
2. Листування з міністерствами, відомствами та підвідомчими підрозділами Міністерства з питань таємного діловодства, технічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави, та стану оборонно-мобілізаційної роботи в державному управлінні.
3. Зведені відомості щодо заходів з мобілізаційної підготовки, стану мобілізаційної готовності держуправління.
4. Відомості про звітність та листування з МНС та іншими органами виконавчої влади про стан цивільної оборони в мирний час.
5. Інформація, обмін якою здійснюється на міжвідомчому рівні держуправлінням та органами державної податкової служби з метою посилення контролю за своєчасністю та повнотою сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, оптимізації роботи та організації бюджетного прогнозування надходження коштів від збору до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.
6. Зведені відомості щодо заходів і стану цивільної оборони в державному управлінні та з окремих питань, пов’язаних з бронюванням військовозобов’язаних.
7. Відомості з окремих питань мобілізаційної підготовки та матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.
8. Матеріали ревізій (перевірок) держуправління.
9. Листи, інформація, що направляються до правоохоронних органів за результатами діяльності держуправління.
10. Окремі питання щодо заходів та стану охорони інформації іноземних держав, іноземних міжнародних організацій з обмеженим доступом в Україні.
11. Регулювання екологічних питань, що стосуються біологічно-активних (отруйних, інфекційних) речовин, генетично змінених організмів, які можуть використовуватись як біологічна зброя.
12. Висновки державної екологічної експертизи.
13. Листування з правоохоронними органами щодо стану технічного захисту інформації з обмеженим доступом та по інспекційній діяльності управління.
14. Документи про службові розслідування та службові перевірки зокрема про виявлені втрати документів, що містять інформацію «Для службового користування».
15. Документи, що стосуються антикорупційної роботи в держуправлінні.

Цікаво відмітити, що в Додатку 1 засекречується інспекційна діяльність управління. На даному етапі, вході реорганізації структури Мінприроди, інспекційна функція повністю передана до Державної екологічної інспекції, стан втаємничення інформації в якій нам не відомий.
Зміна вмісту ДСК-переліку дійсно має сенс в розрізі зміни структури Держуправління і втрати держуправлінням інспекційних функцій. Також через втрату інспекційної функції з переліку «випали» всі пункти з транскордонним аспектом (щодо транскордонних річок і контрабанди зразків флори та фауни). Між усім, інші прикордонні області такого кроку не зробили. Натомість не ясно, для чого обидва переліки (старий і новий) зберігаються в якості додатків до наказу №77-і.

Рівненська область
У Рівненському ДУОНПС діє наказ № 108 від 18.11.2002 р. «Про введення в дію Переліку конфіденційної інформації та допуску до неї», копія кого надана на запит НЕЦУ листом №523/08-07 від 06.03.2008 р. Наказ посилається на наказ Мінекоресурсів №361 від 19.09.2002 р. та цілковито дублює його пп.1-13, 19-20 і, відповідно, містить такий «Перелік конфіденційної інформації, якій надається гриф «ДСК» в державному управлінні екології та природних ресурсів в Рівненській області»:

1. Документи, що надійшли з грифом «ДСК».
2. Відомості про звітність та листування з управлінням МНС та іншими органами виконавчої влади про стан цивільної оборони та розробки планів в мирний час.
3. Відомості з окремих питань мобілізаційної підготовки та матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.
4. Листування з органами Служби безпеки України щодо стану технічного захисту інформації з обмеженим доступом.
5. Інструкції відповідальному черговому на випадок дій в умовах надзвичайної ситуації.
6. Відомості про розвідані запаси та перспективні ресурси окремих родовищ (ділянок) тих видів корисних копалин, балансові запаси яких в цілому становлять державну таємницю.
7. Відомості про розвідані запаси та перспективні ресурси окремих родовищ (ділянок) тих видів корисних копалин, балансові запаси, які постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 №742 віднесені до стратегічно важливих у випадках, якщо вони перевищують мінімальні обсяги, визначені постановою.
8. Відомості про точне місцезнаходження на глибині до 10 м дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння та самородних дорогоцінних металів.
9. Відомості про перспективні плани геологорозвідувальних робіт (у фізичному та грошовому обчисленні) геологічної галузі і окремих геологічних підприємств на стратегічні види сировини.
10. Відомості про планові і фактичні обсяги геологорозвідувальних робіт (у фізичному та грошовому обчисленні) геологічної галузі і окремих геологічних підприємств на уран, дорогоцінні метали і коштовне каміння.
11. Відомості про устаткування, технологічні процеси, що розкривають їх суть, технічну документацію на виготовлення промислової продукції, як власних розробок, так і отриманих в результаті спільних робіт з вітчизняними або за участі іноземних фахівців до моменту захисту їх патентами.
12. Відомості про систему та заходи розробки нових методів та технічних засобів (конструкторська документація, креслення) до моменту захисту їх патентами
13. Відомості про хід та результати переговорів керівництва підприємств галузі, в тому числі і міжнародних.
14. Документи про службові розслідування про виявлені втрати документів, що містять інформацію «Для службового користування».
15. Справи, в яких містяться документи з грифом «Для службового користування».

Чернівецька область
Наказ Держуправління ОНПС у Чернівецькій області №180 від 29.12.2004 р. «Про введення в дію Переліку конфіденційної інформації» наданий НЕЦУ листом №02/240 від 12.02.2008 р. Цей наказ скасовує невідомий нам наказ Держуправління №102 від 18.10.2002 р. Логіка зміни змісту ДСК-переліку, очевидно, викликана реорганізацією Держуправління, хоча спеціальних вказівок Мінприроди щодо оновлення ДСК-переліків за цей час нам не відомо. Наказ №180 посилається на наказ Мінекоресурсів №470 від 25.11.2004, та містить такий «Перелік конфіденційної інформації, якій може бути надано гриф «ДСК» в державному управлінні екоресурсів у Чернівецькій області», що практично без змін дублює відповідний наказ Мінприроди:

1. Зведені відомості щодо стану технічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави, у держуправлінні.
2. Листування з міністерствами, відомствами та підвідомчими підрозділами Міністерства з питань таємного діловодства, технічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави, та стану оборонно-мобілізаційної роботи в держуправлінні.
3. Зведені відомості щодо заходів з мобілізаційної підготовки, стану мобілізаційної готовності держуправління.
4. Відомості про звітність та листування з іншими органами виконавчої влади про стан цивільної оборони в мирний час.
5. Зведені відомості щодо заходів і стану цивільної оборони держуправління та з окремих питань, пов’язаних з бронюванням військовозобов’язаних.
6. Відомості з окремих питань мобілізаційної підготовки та матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.
7. Боротьба з контрабандою зразків дикої фауни і флори.
8. Регулювання питань на транскордонних річках України (басейн Дунаю), в тому числі із країнами Європейського Союзу.
9. Регулювання екологічних питань, що стосуються біологічно-активних (отруйних, інфекційних) речовин, генетично змінених організмів, які можуть використовуватись як біологічна зброя.
10. Висновки державної екологічної експертизи.
11. Листування з органами Служби безпеки України щодо стану технічного захисту інформації з обмеженим доступом.
12. Документи про службові розслідування про виявлені втрати документів, що містять інформацію «Для службового користування».
13. Матеріали ревізій (перевірок) держуправління.
14. Листи, інформації, що направляються до правоохоронних органів за результатами ревізій (перевірок).
15. Справи, у яких містяться документи з грифом «ДСК».

Сумська область
В ході дослідження територіальних наказів про втаємничення інформації, найцікавіша ситуація склалась у випадку Сумського Держуправлінні ОНПС.

На запит НЕЦУ, листом №446/03 від 29.02.2008 р, Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Сумській області, повідомило НЕЦУ про таке: «Оскільки у Вашому запиті не розкриті статутні повноваження НЕЦУ та мета отримання такого переліку і Ви не є тим органом, який включено до доступу до інформації, яка є власністю держави, державне управління не вбачає підстав для надання Вам вищезазначених документів». В реакцію на такий лист, НЕЦУ підготував відповідну скаргу № 125-1/2540-41 від 14.03.2008 р. до Прокуратури Сумської області. На цю скаргу, до НЕЦУ надійшла відповідь №07/4-3883-08 від 01.04.2008 р. з підписом заступника Прокурора Сумської області М.Бубрики, з якої нам стало відомо таке: «Такий перелік на даний час в Управлінні не затверджений… (…) Державне управління охорони навколишнього природного середовища у своїй діяльності керується Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №470 від 25.11.04» (між усім, не чинний на момент підготовки цього листа). На думку заступника Прокурора М.Бубрики, відмова у наданні інформації на звернення НЕЦУ не є порушенням чинного законодавства і вимог Оргуської конвенції. Також заступник Прокурора зазначає, що йому не зрозуміло, що саме бажає отримати НЕЦУ на свій запит, хоча у запиті було чітко наголошено на тому, що НЕЦУ бажає отримати саме копію територіального наказу про затвердження ДСК-переліку у Держуправлінні ОНПС у Сумській області.
Подальше листування навколо цієї теми принесло низку несподіваних відкриттів, з якими читачам «ЕПЛ» буде цікаво познайомитись детальніше.

1. Через місяць після надходження листа від Прокуратури Сумської області, від неї ж, з підписом того ж-таки М.Бубрики надійшов ще один лист під тим самим вихідним номером (!), але вже зовсім іншого змісту. Нова версія листа Прокуратури говорить таке: «Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Сумській області (…) надіслало відповідні документи на Вашу адресу… (…). Вказаний перелік був затверджений…».
2. І дійсно, листом №929/01-07 від 07.05.2008 р., Держуправління висловило побажання на подальше порозуміння та надіслало на адресу НЕЦУ ДСК-перелік та відповідний наказ Держуправління №129 від 27.12.2005 р.
Наказ посилається на 470-й Наказ Мінприроди і має такий «Перелік конфіденційної інформації, якій може бути наданий гриф «ДСК» в Держуправлінні екоресурсів в Сумській області»:

1. Листування з Мінприроди України з питань таємного діловодства, технічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави та стану оборонно-мобілізаційної роботи в Мінприроди України.
2. Листування з МНС та іншими органами виконавчої влади про стан цивільної оборони в мирний час.
3. Матеріали ревізій Держуправління екоресурсів в Сумській області.
4. Листи, інформація, що надходить з правоохоронних органів за результатами інспекторських перевірок.
5. Матеріали, що стосуються підготовки регулятивних документів, щодо біологічно активних (отруйних, інфекційних) речовин, генетично змінених організмів, які можуть використовуватися як біологічна зброя.
6. Відповідні матеріали надані на розгляд Державної екологічної експертизи.
7. Листування з органами СБУ щодо стану технічного захисту інформації з обмеженим доступом.
8. Документи про службові розслідування про виявлені втрати документів, що містять інформацію «ДСК».

З наведеного переліку можна зробити висновок, що саме сумський ДСК-перелік є найменш конфліктним з усіх аналогічних переліків у інших областях. Хоча, з іншого боку, Держуправління накладає гриф «ДСК» на матеріали надані на розгляд Державної екологічної експертизи. Фактично, цим пунктом, Держуправління погіршує ситуацію відносно інших областей, адже поверх самих висновків ДЕЕ, що втаємничені по всій території країни наказом Мінприроди, втаємничує і матеріали, надані на експертизу. Це фактично є порушенням прав громадськості на участь в процесі екологічної експертизи, так як без доступу до відповідної документації, що подається замовником на експертизу, участь не може мати місця. Це також суперечить нормам Оргуської конвенції, статті 6, що регулюють порядок отримання доступу до інформації в процесі прийняття рішення, що може мати вплив на довкілля.

Державна екологічна інспекція та інші окремі структури Мінприроди України

Державна екологічна інспекція України в її сучасному вигляді є доволі молодим органом. Адже лише 12.12.2006 р. відбулась реорганізація структури Мінприроди (Наказ Мінприроди N 544), в ході якої в кожній адміністративній одиниці України було сформовано окремі органи Державної екологічної інспекції (раніше інспекційний підрозділ входив до складу територіальних Держуправлінь Мінприроди), що суттєво вплинуло на принципи і структуру її роботи. Активізувались і процеси щодо інформаційної політики: Так, у зв’язку із цим було прийнято наказ №158 від 03.04.2006 р.

Таким чином нам не відомо лише чи існував власний ДСК-перелік в Держекоінспекції в період між 03.04.2006 р. та 09.06.2008 р.

Втім, листом №6-10/23/11/ДЕІ/ від 15.07.2008 року, начальник Держекоінспекції М.Костров повідомив нас, що станом на момент підготовки цього листа, Державна екологічна інспекція керується наказом Мінприроди №289 від 09.06.2008 р. Тобто своїх власних ДСК-переліків в Держекоінспекції наразі немає. У всякому разі, зараз це не має значення. Хоча з іншого боку, останній ДСК-перелік, затверджений 09.06.2008 р. і без того втаємничує майже всю інформацію про інспекційну діяльність та результати перевірок Держекоінспекції.

Окремий підрозділ Держекоінспекції – Державна екологічна інспекція Азовського моря, листом №03/01-1188/1/08 від 24.07.2008 р повідомив, що в своїй діяльності керується наказом Мінприроди №159 від 28.03.2008 р., скасованим на даному етапі.

Листом №3037/15/11-08т від 21.07.2008 р. Державний комітет водного господарства України повідомив НЕЦУ, що в рамках структури Держводгоспу України галузевий перелік конфіденційної інформації не розроблявся.

Окремої розмови заслуговує ситуація із Державним комітетом лісового господарства України. Листом №11-17/3540 від 04.08.2008 р.Держкомлісгосп України повідомив, що Держкомлісгосп розробив власний ДСК-перелік інформації, якій надається гриф ДСК. До такої інформації, зокрема, віднесено:

1. Відомості по списки автоматичних телефонних станцій Урядового зв’язку.
2. Відомості з питань оборонно-мобілізаційної роботи, що не відносяться до таємних.
3. Інформація по особу. Трудові книжки, штампи, печатки, посвідчення з метою обмеженян доступу.
4. Матеріали лісовпорядних робіт з використанням інформації з топокарт:
4.1. Схеми лісів обласних управлінь лісового господарства.
4.2. Довідка про впровадження пропозицій лісовпорядкування у виробництво за результатами безперевного лісовпорядкування.
4.3. Документація державного лісового кадастру області, держави.
4.4. Схеми насаджень, складених на основі топографічних карт М-1:100 000 з елементами рельєфу.
4.5. Планшети з горизонталями.
4.6. Геодезичні журнали.

Цікавим лишається висловлювання першого засткпника Голви Держкомлісгоспу Ю.М.Марчука, до якого він вдаєтьяс у відповіді на запит НЕЦУ щодо надання відомостей про наявність ДСК-переліку. Зацитуємо фрагмент листа: «Зважаючи на Вашу не зовсім зрозумілу наполегливість в спробі підмінити чи контролювати офіційний державний орган, якому згідно законодавства вже надано контрольні функції щодо конфіденційної інформації (Службу безпеки України) надаємо виписку з переліку відомостей, які віднесено до конфіденційних». Чи весь це перелік? Яка його офіційна назва і чим він затверджений лишається невідомим.

Висновки

1. Таким чином, лише 8 Держуправлінь ОНПС ввели затвердили свої ДСК-переліки. Решта територіальних органів проігнорували обидва накази Мінприроди, згідно з якими мали розробити власні переліки. Втім, для тих, хто своїх переліків так і не розробив, однаково діють переліки затверджені самим наказами Мінприроди. Тобто боротьба із змальованою нами проблемою повинна вестись суто на фронті Мінприроди а не його територіальних органів, які лишень або слухняно виконували вказівку зверху, вибірково і спорадично дублювали міністерські ДСК-переліки або й взагалі проігнорували цю вказівку, не переймаючись питаннями конфіденційності.
2. В питаннях конфіденційності роботи структури Мінприроди панує повний безлад. Всі накази про втаємничення в областях затверджені у різні роки, посилаються на різні накази Міністерства ОНПС, або не посилаються на них взагалі, мають один або кілька наказів чинних одночасно, які затверджують один або кілька абсолютно різних ДСК-переліків.
3. Затверджені черговими наказами ДСК-переліки щораз оновлюються в бік нарощування кількості категорій інформації, що утаємничується. При цьому, незмінним лишається пункт про засекречення висновків Державної екологічної експертизи, про що сказано в окремому розділі цього дослідження. Такі дії є незаконними та порушують вимоги декількох законів.
4. Втаємничення більшості пунктів у наказах про втаємничення інформації дійсно має сенс, оскільки більшість пунктів ДСК-переліків стосуються питань оборони, стратегічні сировинних запасів та картографічних матеріалів. Втім, решта пунктів ДСК-переліків лише створюють в системі Мінприроди додаткові ніші для розвитку корупції. Передусім це стосується втаємничення висновків державної екологічної експертизи, контрабанди та питань, наділених транскордонним аспектом.

Деякі прикордонні області засекречують інформацію про контрабанду об’єктів рослинного та тваринного світу. Питання транскордонних перевезень видів тварин та рослин, що знаходяться під загрозою зникнення регулюються спеціальною міжнародною Вашингтонською конвенцією, більш відомою під абревіатурою СІТЕС (CITES). Україна, будучи членом міжнародної спільноти, що приєдналась до конвенції, вважає, що в нашій країні слід зробити виняток і виключити з процесів моніторингу виконання конвенції громадськість і навіть засекретити інформацію, прямо пов’язану. Офіційно, оговорки щодо цього до тексту конвенції не включені, а отже, цей нюанс втаємничений і від самого секретаріату СІТЕСу. На практиці, приховується навіть куди дівають прикордонні служби вилучених у контрабандистів тварин, які, між усім можуть коштувати десятки тисяч доларів.

Такі дії Мінприроди та його територіальних підрозділів зовсім не узгоджуються із тими претензіями, які висуваються щодо України з приводу невиконання вимог Оргуської конвенції. Ще у 2005 році на зустрічі сторін цієї конвенції було визнано порушення Україною вимог зокрема статті 4 Конвенції щодо доступу до екологічної інформації. Проте протягом цього часу наша держава не тільки не виправила ситуацією із доступом до екологічної інформації, а і навпаки – працювала над її погіршенням в сторону більшого засекречення. За такої ситуації можна говорити про повну професійну непридатність та правовий нігілізм працівників Мінприроди, що проявляється у нехтуванні чинним законодавством та відповідно втягування держави у міжнародні скандали та ганьбу.

Втаємничення екологічної інформації і Оргуська конвенціяСтаття 3. Загальні положення
п.2. Кожна із Сторін прагне забезпечити умови, аби посадові особи та державні органи надавали громадськості допомогу та забезпечували їй орієнтацію в доступі до інформації (…).
п.3. Кожна із сторін сприяє екологічній просвіті та підвищенню рівня поінформованості громадськості з проблем навколишнього середовища, особливо відносно одержання доступу до інформації (…).

Стаття 5. Збір та поширення екологічної інформації

п.1. Кожна із сторін забезпечує, щоб: (…) с) у випадках, що становлять безпосередню загрозу для здоров’я людини або навколишнього середовища, які виникають в результаті людської діяльності або є наслідком природних явищ, вся інформація, яка могла би дозволити громадськості вжити заходів із запобігання або зменшення шкоди, яка може стати наслідком такої загрози, і яка є у розпорядженні державного органу, негайно поширювалася серед членів громадськості, яких потенційно торкається загроза.

п.2. Кожна із сторін забкзпечує, щоб у межах національного законодавства процедури надання громадськості екологічної інформації були прозорими, а екологічна інформація була легко доступною серед іншого, шляхом:
а) надання громадськості достатньої інформації про види та обсяги екологічної інформації, яка є у розпорядженні відповідних державних органів, основні умови, за яких та інформація може надаватися, і доступ до неї, а також про процес її отримання;
b) організація та здійснення таких практичних заходів, як: і) забезпечення доступу громадськості до списків, реєстрів або архівів; (…)
с) забезпечення безплатного доступу до екологічної інформації, що міститься в списках, регістрах, або архівах згідно з підпунктом b) і) вище.

Українські реалії дуже віддалені від процитованих вище ідеалів Конвенції. Адже в Україні навіть самі списки ДСК-інформації не оприлюднені, не говорячи вже про зміст невмотивовано засекреченої інформації або принаймні її реєстри.
Для прикладу, не залежно від того, чи засекречені Висновки ДЕЕ, отримати переліки наявних в кожному з Держуправлінь ОНПС Висновків дуже важко. З цією проблемою вже неодноразово зіштовхувались різні громадські організації. Натомість вільні реєстри наявних Висновків значно полегшили б роботу громадськості, принаймні в площині того, чи взагалі той чи інший об’єкт проходив ДЕЕ.

Відсутність вільного доступу до інформації та прозорої інформаційної політики щодо відомостей пов’язаних із навколишнім середовищем, з якого починається основний зміст Конвенції, логічно тягне за собою і інші порушення її вимог. Так, без вільного доступу до екологічної інформації, громадськість позбавляється також і можливості вільно реалізувати свої права на участь в прийнятті рішень щодо конкретних видів діяльності (стаття 6), участь в розробці планів, програм і політичних документів а також нормативних актів виконавчої влади і/або загальнообов’язкових юридичних актів (статті 7, 8) і, звісно – права на доступ до правосуддя.

З іншого боку, та частина змісту ДСК-переліків і особливо останнього з них, затвердженого наказом №289, яка не критикується нами, цілком вмотивована з огляду на відповідні пункти Оргуської Конвенції. Так, п.4. Статті 4 Конвенції говорить, що «У запиті про надання екологічної інформації може бути відмовлено, якщо її оприлюднення може негативно вплинути на: а)конфіденційність діяльності державних органів у випадках, коли така конфіденційність передбачена національним законодавством; b)міжнародні стосунки, національну оборону або державну безпеку; d)конфіденційність комерційної та промислової інформації у випадках, коли така конфіденційність охороняється законом з метою захисту законних економічних інтересів (…); е)права інтелектуальної власності». Цими умовами Конвенції можна приблизно спростувати 21 з наявних у ДСК-переліку 37 пунктів (пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 13, 14, 15, 25, 26, 27, 29, 31, 32, 33, 34, 35, 36 та 37). Решта пунктів ДСК-переліку з точки зору Оргуської конвенції невиправдана.

З огляду на такий стан справ, при подальшій оптимізації доступу громадськості до екологічної інформації в Україні, одним з перших кроків має стати приведення до відповідності вимог Оргуської Конвенції низки пунктів ДСК-переліку. Це, відповідно, пункти 7, 8, 10, 11, 12, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 28 та 30 – майже половина всього його тексту.

Втаємничення інформації і Державна екологічна експертиза

15 квітня 2008 року в Мінприроди відбулась спеціальна прес-конференція ГР, присвячена саме проблемам втаємничення екологічної інформації в структурах Мінприроди. В прес-конференції взяли участь Г. Голубовська-Анісімова (ВЕГО «МАМА-86»), Т.Тимочко (Всеукраїнська Екологічна Ліга), Д.Скрильніков (Бюро Екологічних Розслідувань), С.Лозан (Екологія-Право-Людина), О.Василюк (Національний екологічний центр України) та С.Федоринчик («Зелений Світ»). Основною темою прес-конференції стало саме втаємничення інформації про Державну екологічну експертизу.

Всі накази Мінприроди про втаємничення інформації, починаючи від наказу №470 і аж до наказу №289, містять в своїх ДСК-переліках висновки Державної екологічної експертизи. Аналогічно, її засекретили (і досі не розсекретили) практично всі територіальні органи міністерства. Між усім, в тих областях, де висновки Державної екологічної експертизи (далі – ДЕЕ) не втаємничені місцевим наказом, вони все одно до 9.06.2008 р. були втаємничені наказами самого міністерства, дія яких поширюєтсья на всі територіальні підрозділи та органи Мін природи.

Відповідно до наказу №158, що діяв в Україні останні 2 роки, в системі Мінприроди України засекречують лише «окремі висновки ДЕЕ». Таке формулювання дозволяло міністерству відкидати звинувачення у приховуванні суспільно-важливої інформації (у т.ч. екологічної). З іншого ж боку, такий стан справ дає необмежене поле для зростання корупції. Дійсно, ніде не передбачено, згідно з якими критеріями відбувається обрання тих «окремих висновків ДЕЕ» для їх подальшого засекречення. Тобто критерії для виділення «окремих» висновків ДЕЕ з-поміж їх загальної маси полишають на власний розсуд керівників Держуправлінь ОНПС і Департаменту екологічної експертизи Мінприроди, які фізично готують тексти висновків ДЕЕ. Відтак, всі вони можуть (і, очевидно, це переважна більшість випадків) втаємничити будь-який висновок, зміст якого не бажатимуть розголошувати. Забажати не розголошувати той чи інший висновок, чиновник може і на прохання замовника експертизи, що і буде становити класичний взірець корупції. Руки в нього розв’язані.

Наразі в Міністерстві висновки ДЕЕ не втаємничуються зовсім. Натомість вони втаємничуються в його територіальних органах, які готують левову долю всіх висновків ДЕЕ.

За таких обставин, громадськість навіть не може мати достовірної інформації про те, які висновки ДЕЕ, видані тим чи іншим органом Мінприроди існують в принципі.

Що це може значити для простого громадянина? Уявімо, що в місті «N» заплановано будівництва нового заводу, робота якого цілком може становити загрозу здоров’ю мешканців прилеглих до місця будівництва житлових кварталів. Цього ще не відомо напевне, проте на інтернет-сайті підприємства розміщено зображення майбутнього підприємства із багатьма трубами різного калібру. Жителі прилеглих до будівельного майданчика будинків справедливо припускають, що ці труби навряд чи принесуть користь здоров’ю їхніх дітей і їх самих. Проект заводу, як суб’єкту впливу на навколишнє середовище, згідно із законодавством, проходить Державну екологічну експертизу, результатом якої є її висновок. В ньому вказаний ступінь екологічної безпеки, можливі ризики, впив на довкілля та заходи з пом’якшення цього впливу. Міжнародне законодавство вимагає гласності цього процесу та безпосередньої участі в ньому громадськості. Реально все відбувається не так. Щойно починається будівництво, громадськість робить для себе відкриття, що давно все погоджене. Люди намагаються з’ясувати подробиці погодження, які можна використати щоб зупинити будівництво. Час іде, будівництво триває, а зупинити його ніяк не можна, адже головна навіть не відомо, на скільки завод впливатиме на здоров’я. Врешті, все збудовано.

Такі ситуації відбуваються в Україні дуже часто. І очевидно саме це є причиною для включення висновків ДЕЕ до ДСК-переліків, адже статус «ДСК» – ідеальний аргумент для того, щоб не показати Висновок громадськості.
Як повідомив під час прес-конференції Дмитро Скрильніков, на запити Бюро Екологічних Розслідувань, Держуправління ОНПС неодноразово повідомляли громадськість, що не можуть надати копії висновків ДЕЕ громадськості, бо цим порушать комерційну таємницю підприємств. Втім, висновки ДЕЕ є дозвільною документацією і не мають відношення до комерційної таємниці. Аналогічно, керівництво Держуправління ОНПС не може мати власних інтересів в комерційній таємниці підприємства… чи можуть? Виходить, що коли ДУОНПС приховує від громадськості висновок ДЕЕ щодо скажімо, будівництва, воно буквально лобіює інтереси забудовника, не залежно від шкідливості кожного конкретного об’єкту експертизи.

Особливої уваги заслуговує ДСК-перелік Держуправління ОНПС у Сумській області. Серед його пунктів немає самих висновків ДЕЕ (як вже сказано вище. Вони і без того втаємничені на рівні наказів Мінприроди). Натомість є інший пункт «відповідні матеріали надані на розгляд Державної екологічної експертизи». Щоб усвідомити неадекватність цього пункту, слід розібратись, що входить в перелік матеріалів, що подаються на ДЕЕ. Для проектів будівництва будь-яких споруд та об’єктів, а також для запровадження нових технологій та виробництв, обов’язковим серед пакету матеріалів має бути Оцінка впливу на навколишнє середовище, що ніяк не може бути втаємниченою інформацією, оскільки є інформацією про стан довкілля.

Звертаючись до Закону України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 року N 45/95-ВР, бачимо, що питання гласності ДЕЕ в ньому розкриті дуже широко і вступають в конфлікт з наказами Мінприроди про втаємничення інформації.

Стаття 10. Гласність екологічної експертизи

Замовники екологічної експертизи об’єктів, що в процесі реалізації (будівництва, експлуатації тощо) можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, зобов’язані оголосити через засоби масової інформації про проведення екологічної експертизи у спеціальній Заяві про екологічні наслідки діяльності.
Еколого-експертні органи чи формування після завершення екологічної експертизи повідомляють про її висновки через засоби масової інформації.

Стаття 11. Участь громадськості в процесі екологічної експертизи

З метою врахування громадської думки суб’єкти екологічної експертизи проводять публічні слухання або відкриті засідання.
Участь громадськості в процесі екологічної експертизи може здійснюватись шляхом виступів у засобах масової інформації, подання письмових зауважень, пропозицій і рекомендацій, включення представників громадськості до складу експертних комісій, груп по проведенню громадської екологічної експертизи.
Підготовка висновків екологічної експертизи і прийняття рішень щодо подальшої реалізації (використання, застосування, експлуатації тощо) об’єкта екологічної експертизи здійснюються з урахуванням громадської думки.

Нерідко, працівники органів Мінприроди, на адресу яких надходять інформаційні запити про надання копій тих чи інших висновків ДЕЕ, потрапляють у свого роду дилему. Адже згідно з ЗУ «Про екологічну експертизу» вони мусять надавати копії висновків громадянам, і водночас не мають права цього робити згідно з внутрішнім наказом міністерства щодо втаємничення інформації. Частина службовців надають громадськості копії висновків, порушуючи накази вищестоячого чиновника, частина навпаки – не надає, порушуючи Закон. Дехто навіть вирішує для себе цю дилему, надаючи копії висновків, в яких закрита «шапка» документу або штамп «ДСК».

Між усім, висновки ДЕЕ виконуються на замовлення замовника (або інвестора) експертизи і звичайно ж, надаються йому для їх включення в пакет погоджувальної документації того чи іншого проекту. З цього моменту жоден закон не може вберегти їх від оприлюднення, адже суб’єкт експертизи жодними законами не зобов’язується її втаємничувати. Якщо ж вірити наказам Мінприроди, то сам замовник експертизи не має права бачити її висновок! Це здається химерним, але насправді так і виходить, оскільки документи, «прикрашені» грифом «ДСК», мають встановлене коло осіб, які мають право доступу до них. Такі переліки осіб затверджені тими ж наказами, разом із самими ДСК-переліками. І очевидно, в жодному з наказів не зазначено, що до документів із грифом «ДСК» мають доступ замовники ДЕЕ, оскільки вони не мають відношення до керівних посад в структурі Мінприроди. Аналогічно, не мають право бачити висновки ДЕЕ і співробітники Мінприроди та його територіальних органів, що не входять до затвердженого переліку осіб. І тут є свій гумор: в цьому переліку відсутні технічні співробітники Держуправлінь ОНПС, які власне готують висновки ДЕЕ для підписання керівництвом, працюють з їх архівами і (просимо посміхнутись), ставлять своєю рукою штамп «ДСК».

Відповідно до Статті 31 ЗУ «Про екологічну експертизу» «Права замовників екологічної експертизи», замовники мають повне право знайомитись з висновками ДЕЕ. Відповідно до порядку проведення ДЕЕ, передбаченого п.3 Статті 33 цього Закону, процес ДЕЕ завершується «узагальненням окремих експертних досліджень одержаної інформації та наслідків діяльності об’єктів експертизи, підготовку висновку екологічної експертизи та подання його заінтересованим органам і особам». І ось, потрапивши до рук замовника, «ДСК-висновок» ДЕЕ позбавляється будь-якого контролю в плані його втаємничення, адже, на замовника не розповсюджується зобов’язання приховувати його. Далі «конфіденційний» документ відправляється у вільне плавання. Чи не дивно?

Висновок державної екологічної експертизи не є власністю держави, адже він передається приватній особі, яка виступає замовником експертизи. При цьому, ми пам’ятаємо, що гриф «ДСК» може присвоюватись лише інформації, що є власністю держави. По суті, висновок ДЕЕ є рішенням державного органу щодо допустимості того чи іншого проекту чи наміру, що може справляти негативний вплив на довкілля; свого роду дозвільною документацією.

В частині приватних випадків, чиновники вважають, що оскільки підставою для ДЕЕ є укладення договору, то інформаційні відносини регулюються договором та господарським правом. Але чиновник забуває, що він є керівною особою Мінприроди, і його метою є захист екологічних прав громадян і довкілля і зовсім не захист чиїхось комерційних таємниць.

Прикінцевий розділ

Як слушно підмітив на прес-конференції 15 квітня Сергій Федоринчик, член УЕА «Зелений Світ» питання, підняте в цьому дослідженні, стосується абсолютно всіх громадян, адже їхня екологічна безпека наразі не має ніяких гарантій. «Будь-який небезпечний об’єкт може бути побудований біля них і потай мати позитивний висновок ДЕЕ. Але саме на Державну екологічну експертизу ще з 1980-х років громадські організації покладали найбільші надії. Вірили, що це буде інструмент, до якого залучать науковців, який буде всебічно зважений і який буде втілюватися у висновку, що унеможливить будь-які шкурні інтереси. Наразі всі ці ідеали ДЕЕ вихолощені і розтоптані, перетворені на декорацію. Аналогічна ситуація і з санітарно-епідеміологічною експертизою. Для проведення екологічної експертизи необхідні великі кошти, оскільки це дійсно серйозне дослідження. Отримавши копії висновку, люди дивляться і думають, що це щось означає, але це не означає нічого. Більшість висновків пишуться по шаблону, не виходячи з кабінету. Відділи експертиз Держуправлінь навіть не мають службового транспорту, яким можна було б дістатись до об’єкту дослідження експертизи. Текучка кадрів в Держуправліннях така швидка, що до моменту завершення будівництва, коли стане очевидною його шкода, тих, хто її готував висновки ДЕЕ, вже не буде. А роль самого Міністерства в цьому ніяка, адже Міністерство не перевіряє висновків ДЕЕ, виданих в територіальних управліннях» – говорить С.Федоринчик. І важко не згодитись з цією гострою критикою.
Дійсно, в Україні є безліч державних інстанцій, що цілком могли б зупинити таку ситуацію. Насамперед це Головне Управління Державної служби. Потім – Міністерство юстиції України, яке, між усім, навіть не зареєструвало наказ №470, про який насамперед йдеться в цій статті (на їх думку він не зачіпає інтереси громадян). Також Міністерство юстиції пропускає крізь пальці той факт, що територіальні органи Мінприроди створюють власні нормативно-правові акти, які гостро йдуть у розріз з Законами України. Далі – СБУ. Якщо стається чергова катастрофа, викиди, забруднення; коли бригади Міністерства надзвичайних ситуацій будуть ліквідувати наслідки, ніхто не шукатиме того, хто це припустив, хто легковажно дозволив, створивши загрозу життю людей. Ще – Міністерство зовнішніх справ, заклопотане питаннями Євросоюзу, яке зовсім не слідкує за виконанням міжнародних конвенцій, і перш за все Оргуської конвенції.

На думку робочої групи ГР, конче потрібне проведення спільної перевірки Мінприроди та його територіальних органів – Мін’юстом, ГУ Держслужби, КРУ, СБУ, адже така кількість порушень національного і міжнародного законодавства не повинна лишатись поза увагою контролюючих органів.

***
Система інформаційної політики та і взагалі – система державного управління в сфері охорони довкілля зруйнована. За 16 років Мінприроди 11 разів змінювало міністра і 13 разів власну структуру. Деякі Держуправління ОНПС (наприклад Держуправління ОНПС у Київській області) змінюють начальників чи не кожні 2 тижні. Переважно це відбувається у формі тривалої ротації багатьох різних осіб в статусі «виконуючого обв’язки». І це не говорячи вже про те, як часто нові (та виконуючі їх обов’язки) начальники змінюють особовий склад своїх заступників і керівників відділів.

З листа Мінприроди №326/23-8 від 06.06.2008 р. «Щодо ротації кадрів», нам відомо, що «у період з 2000 до 2003 р. у зв’язку із досягненням граничного віку перебування на державній службі, звільнені 2 керівники обласних управлінь, Міністром задоволені прохання керівників 6 обласних територіальних органів щодо звільнення за угодою сторін. У 2004-2006 роках у зв’язку із досягненням граничного віку перебування на державній службі, звільнені 2 керівники держуправлінь, за угодою сторін – 11 посадовців, за одноразове грубе порушення трудових обов’язків керівником територіального органу Мінприроди звільнено одну особу. За перше півріччя 2008 року у зв’язку із досягненням граничного віку перебування на державній службі, звільнено одну особу, за угодою сторін – двох посадовців, за безвідповідальне ставлення до своїх посадових обов’язків та неспроможність здійснювати службову діяльність з дотриманням основних принципів державної служби з посад звільнені 7 керівників територіальних органів та 6 керівників інспекційних підрозділів Мінприроди». Як бачимо, навтіь офіційна статистика доволі невтішна. Лише за період підготовки цієї статті Мінприроди України звільнило з посад 16 керівників підрозділів. Неясною ситуація лишаєтьяс і навколо ротації кадрів на посадах керінвиків детартаметів та інших підрозділів власне апарату Мінприроди.

І всі ці люди, на короткий час отримуючи доступ до документів з грифом «ДСК», звільняючи тимчасову посаду, виносять із собою і таємну інформацію. Враховуючи кадрову ситуацію в Мінприроди, загальна кількість таких людей дуже велика. На думку громадськості, яка прагне гласності екологічної інформації, зовсім не зле, що люди мають до неї доступ. Втім, цікаво, що про це думає СБУ, яке має здійснювати нагляд за цими особами, десятками і сотнями таких осіб.
Цікаво також згадати, що за деякими даними, за доступ до конфіденційних документів, чиновники мають певні надбавки до зарплатні. Таким чином, кожна державна структура зацікавлена в збільшенні реєстру втаємничених паперів. Чим більше таємних паперів – тим відповідальніша і коштовніша робота службовця.

***
Як бачимо, дослідження питання про «ДСК» в структурі Мінприроди – справа цікава і захоплююча. Достатньо лише бути допитливим, і вона відкриє нам безліч нюансів, подробиць і просто цікавих фактів. Натомість роботи попереду значно більше. Адже в структурі Мінприроди існує ще багато цікавих таємниць. І чим більше їх прагнуть приховати, тим більше наснаги до подальших пошуків! Наше дослідження безумовно потребує продовження. Сподіваємось, воно з’явиться вже у найближчих номерах «ЕПЛ».

Особливу подяку за інформацію та консультації, використані при підготовці цієї статті, висловлюю Ганні Голубовській-Онісімовій, Ользі Мелень, Дмитрові Скрильнікову а також керівникам всіх підрозділів Мінприроди і заступникам Міністра ОНПС, які надали на запити НЕЦУ копії всіх документів, які аналізуються статтею. Крім цих документів, при роботі над статтею використані дослідження Дмитра Бєрнікова, офіційний текст Оргуської конвенції та стенограма прес-конференції 15.04.2008 р.

Василюк Олексій (Національний екологічний центр України), 2008.

Василюк О.В. Втаємничення екологічної інформації в Україні // Екологія.Право.Людина. №1-2, 2009. – с.40-63