2010 році Національним екологічним центром України за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні виконувався проект “Розвиток Деснянського коридору як частини національної екологічної мережі України”.
Основними напрямками роботи проекту став збір інформації про цінність території Деснінського екологічного коридору (за літературними та іншими джерелами а також в польових умовах), визначення найцінніших природних ділянок в межах екологічного коридору, підготовка пропозицій щодо структури екологічного коридору та зонування перспективного Національного природного парку (НПП) «Подесіння» та підготовка змістовної публікації за тематикою проекту.
В ході аналізу існуючих даних було віднайдено та досліджено 306 літературних джерел, присвячених рослинному, тваринному світу долини Десни, питанням історії, археології, геології, географії та туризму даної місцевості. До виконання цього проекту жодного видання, яке б освітлювала всі аспекти охорони долини Десни та Деснянського екологічного коридору в Україні не існувало.
В результаті аналізу літературних даних було зібрано 259 згадок про зустрічі в заплаві р.Десна рідкісних видів тварин та рослин. В ході експедиційних виїздів в рамках проекту ці даниі були істотно доповнені, деякі відомі раніше знахідки повторно підтверджені. Також здійснено аналіз та узагальнення власних даних експертів проекту, зібраних в минулі роки. Крім того, нами були досліджені і архівні матеріали Комісії із заповідної справи НАН України, яка в 1980-х роках готувала проект надання охоронного статусу всьому басейну р.Десна.
В рамках проекту проведено 3 групових експедиції та 5 індивідуальних виїздів експертів проекту на різні території Деснянського екологічного коридору. Також, 2 індивідуальні виїзди здійснені до території НПП «Мезинський» де проводились більш детальні дослідження іхтіофауни та фауни дрібних ссавців. Зібрані відомості про фауну ссавців, земноводних та риб, передані для включення у Літопис Природи, що ведеться в НПП. Заплановано подальші спільні дослідження території НПП із залученням фахівців Інституту зоології ім.І.І.Шмальгаузена НАН України.
Загалом, натурні дослідження в різній мірі охопили близько 2/3 протяжності екологічного коридору в межах України (Чернігівська та Київська область). Для досліджень як правило обирались маловивчені ділянки, а також території, що з а попередніми даними найбільше відповідали критеріям ключових територій Деснянського екологічного коридору.
Під час натурних досліджень території Деснянського екологічного коридору здійснено виділення територій з особливою природною цінністю, що надалі лягло в основу формування ключових територій Деснянсього екологічного коридору та пропозицій із зонування НПП «Подесіння». Також, в ході натурних досліджень виявлено нових 50 пунктів зустрічі видів, занесених до Червоної книги України. Матеріали щодо виявлення тварин (рідкісних, та інших) різних груп узагальнені та передані у Відділ моніторингу та охорони таринного світу Інституту зоології ім.І.І.Шмальгаузена НАН України, для включення їх до бази даних Державного кадастру тваринного світу України.
Результами проекту стали наукові розробки щодо структури Деснянського екологічного коридору і проектованого НПП «Подесіння»:
1. Вперше зібрано та впорядковано відомості про поширення рідкісних видів фолори та фауни різних груп та розміщення цінних природних територій в межах Деснянського екологічного коридору та покладено ці дані на ГІС-основу.
Зібрана інформація щодо вивлення рідкісних видів тварин передана до Інституту зоології НАН України та Мінприроди України з метою включення її до Державного кадастру тваринного та рослинного світу та майбутнього видання Червоної книги України; в узагальненому вигляді інформація буде також оприлюднена на веб-сайті «Моніторинг біологічного різноманіття в Україні».
2. З урахуванням збереженості природних територій, розміщення існуючих територій природно-заповідного фонду, інших особливо цінних ділянок, поширення рідкісних видів, рівня антропогенного тиску та інших факторів нами запропонована структура Деснянського екологічного коридору, яка включила виділені в ході аналізу існуючих даних та збору власних відомостей, ключові території, сполучні території між ними та буферні території, що знаходяться по переферії Деснянського екологічного коридору. Загалом нами виділено та описано 11 ключових територій, розміщених вздовж всієї протяжності Деснянського екологічного коридору в межах України.
3. Розроблено комплекс критеріїв для планування функціонального зонування НПП «Подесіння» та створено схему зонування НПП (детально викладено у публікцації). Для підготовки рекомендацій щодо конфігурації можливого функціонального зонування НПП «Подесіння» використані методичні рекомендації щодо розробки зонування національних природних парків.
Внаслідок аналізу існучих та здобутих даних, проведено оцінку ефективності розміщення існуючих територій природно-заповлдіного фонду, внаслідок чого стало зрозуміло, що значна частина площі виділених нами ключових територій Деснянського екологічного коридору, що пропонуються для включення у заповідну зону створюваного НПП «Подесіння», лежать за межами існуючих територій природно-заповідного фонду.
4. Розроблено пропозиції щодо функціонування НПП «Подесіння» та до поділу НПП «Подесіння» на територіальні відділення, що повинно полегшити у майбутньому процес організації роботи НПП і навіть погодження його створення.
Всі напрацювання проекту упорядковані у вигляді наукової публікації «Деснянський екологічний коридор».
Напрацювання проекту можна переглянути за посиланням: http://pryroda.in.ua/podesinnya/materiali-proektu/