Фото – Асоціація реінтеграції Криму
9 березня у російських соцмережах з’явилася додаткова інформація про природу мазуту, забруднення яким акваторії та узбережжя Чорного моря розпочалося після катастрофи танкерів “Волгонефть” 15 грудня минулого року. Про це повідомила Асоціація реінтеграції Криму.
«Один мазут плавиться і тече, коли інший ще лежить грудками»
З повідомлення Асоціації: «Тепло, що прийшло в окупований Крим, виявило нові особливості мазуту, який продовжує викидатися морем на узбережжя. Як пишуть збирачі, виявилося, що “це два різні мазути”, оскільки “в теплі … частина зібраного на пляжі мазуту залишилася коржами, а частина розтанула і протікала вниз, просочуючи пісок”.
Як “раптово” з’ясувалося через майже три місяці, “в танкерах був мазут з двох різних заводів з дуже різними властивостями. Один з них – це прямогонний мазут, схожий на М-100, а інший – залишок крекінгу з високим вмістом бензапірену. Один мазут плаває, інший тоне. Один мазут плавиться і тече, коли інший ще лежить грудками”.
При цьому зазначено, що “заводи-виробники мовчать, …”Роснефть” вдає, що вона тут ні до чого”. Жодних коментарів з цього приводу від владних структур агресора з цього приводу не було».
Ця інформація дуже важлива для того, щоб притягнути до відповідальності росію як державу, яка не забезпечила безпечну експлуатацію суден свого нафтоперевізного флоту, що призвело до безпрецедентного забруднення Чорного моря мазутом. Однак накопичувати доказову базу щодо масштабів і наслідків забруднення вкрай важко, адже Україна зараз не має прямого доступу до місця аварії та кримського узбережжя, яке постраждало найбільше. Тому, як вважає провідний науковий співробітник Інституту морської біології НАН України, океанолог, професор Юрій Тучковенко, слід активно використовувати поєднання даних супутникового моніторингу, математичного моделювання розповсюдження в морі нафтопродуктів та моніторингу за поточним станом забруднення в прибережних зонах моря, включно зі свідченнями спостерігачів та населення прибережних територій. Поєднання цих трьох методів дасть можливість однозначно визначити джерело находження нафтопродуктів і обчислити масштаб спричинених збитків.
Розслідування кримінальної справи та проблеми зі збором доказів
Наразі екологічні прокурори територіальних органів прокуратури в Одеській області здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за ч. 1 статті 243 Кримінального кодексу України — забруднення моря. До розслідування залучено фахівців Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу. Проведено огляд місця події, вилучено та спрямовано на експертизу зразки речовин, якими забруднено узбережжя в Одеській області, опитано свідків. Окрім цього, в рамках іншого кримінального провадження досліджується забруднення Азовського моря у Запорізькій області. Зокрема, було опитано експерта НЕЦУ Владислава Балінського, який встановив точні координати обламків суден «Волгонефть» та час, впродовж якого виливався мазут у морське середовище.
Важливим доказом російського злочину може стати забруднення мазутом птахів, адже вони переносять мазут на крилах та оперенні. Але, на жаль, державні органи в Одеській області чомусь опираються тому, щоб досліджувати забруднених мазутом птахів, які дістались до чорноморського узбережжя Одещини.
4 січня керівник наукового відділу Національного природного парку «Тузлівські лимани» Іван Русєв написав, що у Національному природному парку «Тузлівські лимани» було знайдено вже третього птаха у мазуті – гагару червоношію, занесену до Червоної книги України. Нагадаю, що саме на території цього об’єкту ПЗФ були знайдені перші згустки мазуту у 20-х числах січня цього року.


«Мазут може проникнути у шкіру птаха через забруднення пір’їв тільки коли мазут є рідиною, – написав Русєв.- Тому імовірно птах ще на початку екологічної катастрофи в Керченській протоці опинився в епіцентрі мазуту. І тоді, ще рідкий токсичний мазут, якій через кожний покрив і через ротову порожнину птаха під час активної чистки дзьобом своїх пір’їв, просто вбив його. А за два місяці, птах, дрейфуючи, опинився на наших берегах за 630 км від аварії у Керченській протоці. І це неймовірно важлива інформація, у тому числі у рамках кримінального провадження, відкритого спеціалізованої екологічною прокуратурою, для доказу того факту, що це той самий мазут, якій росыйськи танкери вилили у Чорне море. Першого птаха, якій також міг би надати безцінну інформацію про походження мазуту, Українській науковий центр екології моря Міндовкілля відмовився взяти на дослідження».
Як опираються державні органи від дослідження забруднених мазутом птахів, Русєв докладно описав на своїй сторінці у фейсбуці: «Адміністрація нацпарку згідно з дорученням Міндовкілля передала замазученого птаха з відповідним листом начальнику Татарбунарської дільниці ветеринарної медицини Білгород-Дністровської районної державної лікарні ветеринарної медицини, хоча вона всіляко опиралась. І після довгих перемовин птаха взяли.
Потім ця структура повинна була б передати птаха згідно з протоколом комісії з надзвичайних ситуацій Одеської військової адміністрації в екологічну інспекцію для дослідження властивості мазуту на птахові, але…
Нещодавно ми отримали дивний лист від структури Держпродспоживслужби, що вони птаха у мазуті взагалі не досліджували і просто повністю знищили, навіть не передавши зразки мазуту для подальших досліджень в екоінспекцію. Це безглуздо і, на нашу думку, свідчить про типовий саботаж у встановленні причин забруднення мазутом».
Зараз треба робити все можливе для фіксації наслідків аварії танкерів «Волгонефть» у Керченській протоці та документування шкоди для майбутніх судових процесів, тому треба негайно виправляти ситуацію, яку описує доктор біологічних наук професор Іван Русєв.
Підготувала Тетяна Герасимова

Проєкт SUNDANSE фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, належать виключно автору і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського агентства з питань клімату, інфраструктури та довкілля (CINEA). Ані Європейський Союз, ані орган, що надав фінансування, не несуть відповідальності за зміст.

