“АрселорМіттал Кривий Ріг” – розвиток без сталості

У 2006 році Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) видав кредит для “АрселорМіттал Кривий Ріг” у розмірі 200 млн. доларів. Основною метою кредиту була “оптимізація використання наявних виробничих потужностей, і збільшення продуктивності та ефективності використання енергії”. На сайті банка також зазначено, що: “інвестиції дозволять значно поліпшити існуючу екологічну ситуацію на підприємстві, та підвищити рівень техніки безпеки на металургійному комбінаті та шахтах”, а також “змістити продуктовий портфель в бік продуктів з більш високою доданою вартістю”, і підкреслюється, що “запланована модернізація допоможе значно поліпшити екологічну ситуацію” (виділено нами).

Після 5 років реалізації проекту мають бути досягнуті чіткі результати. Однак у проекті Стратегії для України 2011-2014 ЄБРР визнав недоліки екологічного аспекту цього проекту: “інвестиції допомогли «АрселорМіттал Кривий Ріг» (АМКР) розширити свої виробничі потужності, провести корпоративну реструктуризацію та розширення ринку. В той же час, цілі по підвищенню енергоефективності не були досягнуті; екологічні досягнення оцінюються, як негативні. Досвід з АМКР свідчить про те, що такі проекти мають обмежені можливості для підвищення ефективності енергії на радянських сталеливарних заводах, побудованих з розрахунком на дешеву енергію з зовнішніх джерел і які не призначені для уловлювання і переробки відпрацьованих газів (PE09-448)”.

Розглянемо детальніше екологічні показники компанії.

Мета: Значне поліпшення екологічної ситуації
Якщо подивитися на щорічні рівні NO2, SO2, CO і пилу в порівнянні з рівнем виробництва ми бачимо наступну картину.

Ці цифри показують, що в період між 2006 і 2010 роками рівень SO2, CO і пилу зменшився, в той час як рівень NO2 зріс. Можна подумати, що стан навколишнього середовища поліпшився, але це абсолютні числа. Давайте поглянемо на відносну картину.

Починаючи з 2006 року можна побачити невелике збільшення обсягів виробництва на АМКР, а в період між 2007 і 2009 роками – значний спад у зв’язку зі світовою економічною кризою. Тільки у 2010 році рівень виробництва почав наближатись до докризового рівня. Зменшення викидів пилу і, в значній мірі, викидів SO2 і CO в 2008-2009 роках повторює лінію падіння рівня виробництва у зв’язку з економічною кризою. Викликає занепокоєння те що рівень NO2 залишився більш-менш на тому самому рівні і, можливо, навіть збільшився за період 2006-2010 років. В цілому, складається враження, що рівень викидів тісно прив’язаний до рівня виробництва і кошти ЄБРР не мали практично ніякого впливу на рівень викидів на АМКР.

Тим не менше, ці дані дуже абстрактні, бо нічого не сказано про те, чи відповідає завод стандартам ЄС, або про якість атмосферного повітря навколо заводу. Ця інформація не публікується.

Викиди CO2

Ми ззробили запит даних з ArcelorMittal про кількість викидів CO2 на рік, з тим щоб з’ясувати, чи відбулись які-небудь зміни в кількості викидів вуглецю на заводі протягом терміну реалізації проекту. Надані цифри щорічних викидів CO2 викликали питання:

Очевидно, що у цифрі за 2005 рік якась помилка, а інші цифри занадто низькі, якщо порівняти їх з викидами CO2 на тонну сталі на інших заводах. Наприкла, у 2010 році кількість викидів СО2 на тонну сталі на АМКР становить 0,26 т. Тим не менш відповідно до даних IPCC, 2007: “Викиди на тонну сталі варіюються в широких межах в різних країнах: 1,25 т CO2 (0,35 т/С) в Бразилії, 1,6 т CO2 (0,44 т/С) в Кореї та Мексиці, 2,0 т CO2 (0,54 т/С) в США, і від 3,1 до 3,8 т CO2 (від 0,84 до 1,04 т/С) в Китаї і Індії (Кім і Уоррелл, 2002a)”.

Найцікавішим є порівняння наданих цифр про викиди CO2 на АМКР з рівнем викидів CO2 на інших великих українських металургійних комбінатах.

Викиди АМКР є на порядок нижчими, ніж на інших сталеливарних заводах приблизно такого самого розміру, циклу та рівня виробництва. Цифри, представлені АМКР є явно неточними. Коли ми запитали про це, на заводі пояснили, що “В Україні поки що не відпрацьовано механізм з визначення валових викидів СО2 від технологічних агрегатів металургійного та гірничо-збагачувального виробництв (агломерація, сталеплавильне виробництво та ін.) ” і що згідно наказам Державного Комітету статистики України від 20.10.2008 № 396 та від 21.06.2010 № 233 від завод не включає такі викиди в дані, які він надає до обласних органів статистики. АМКР звітує тільки про викиди СО2 від ТЕЦ, що працюють на газі коксу і доменного газу на заводі.

Цікаво, чому інші сталеливарні заводи в Україні (Азовсталь, Запоріжсталь, Металургійний завод ім. Ілліча) не мають таких проблем з розрахунком валових викидів СО2?

У той же час ми знаємо, що в 2006 році АМКР вдалося виміряти принаймні частину своїх валових викидів CO2 в ході підготовки проекту спільного впровадження в рамках Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату. У проектно-технічній документації (PDD) вказано, що викиди від одного з проектів СВ на АМКР складають щонайменше 13 877 579 тон СО2 еквіваленту. Проект не був відхилений, але він говорить нам, що завод знає, як застосовувати методику розрахунку викидів СО2 від різних джерел, якщо є потреба і бажання.

На жаль, це лише один з багатьох прикладів, коли АрселорМіттал не зміг надати істотну екологічну інформацію для зацікавлених сторін. ЄБРР повинен сприяти тому, щоб громадськості надавали таку інформацію, навіть якщо кінець-кінцем йому самому доведеться її надати. У рамках Орхуської конвенції громадськість має право на таку інформацію, незалежно від будь-яких комерційних міркувань.

Висновок

В результаті цього проекту не було досягнуто поліпшення екологічної ситуації на “АрселорМіттал Кривий Ріг”. А значиму екологічну інформацію для зацікавлених сторін так і не було надано.

За даними ЄБРР, було дві причини чому стан навколишнього середовища так і не вдалось поліпшити: по-перше, як згадувалося вище, сталеливарні заводи, побудовані в радянські часи з розрахунком на дешеву енергію, мають обмежені можливості для підвищення енергоефективності. Цей аспект необхідно було відмітити, коли проводилась оцінка проекту банком.

По-друге, треба враховувати вплив зовнішніх факторів, таких як “безпрецедентна глобальна фінансова криза. Це разом з падінням цін на сталь в кінці 2008 року, а також державне втручання (невиплата ПДВ та секвестрація імпортованого вугілля) призвели до скорочення наявних грошових коштів нижче передбачуваного рівня”.

З іншого боку, компанія заявляє про те, що екологічні заходи таки впроваджуються. Цілком можливо, що деякі з них дійсно були виконані, але складається враження, що не вистачає головних кроків, враховуючи явну відсутність скорочень викидів.

АМКР почав спілкуватися з НУО (хоча з прибуттям нового керівництва ця тенденція зникла) і публікувати деяку екологічну інформації на своєму веб-сайті. Однак інформація стосується в основному інвестицій у будівництво, ремонт та екологічні заходи, але не фактичної кількості викидів.

Деякі дані про викиди були представлені ​​у щорічному Екологічному звіті АМКР, але в ньому наведено тільки загальну цифру основних забруднюючих речовин на рік. Не наведено будь-яких пояснень про те, як викиди розподіляються протягом року і чи будуть вони відповідають нормам ЄС. І хоча українське законодавство не вимагає цього, ми очікуємо, що така інформація буде доступною, оскільки ЄБРР орієнтується у своїй роботі саме на європейські норми. Крім того, звіт не містить інформації про викиди CO2, ані про інші забруднювачі, такі як бензол, важкі метали та ін.

ЄБРР зобов’язаний сприяти екологічної стійкості у своїй діяльності. У випадку “АрселорМіттал Кривий Ріг” такий елемент відсутній. Необхідно більш ретельно проводити оцінку можливих перешкод для екологічних цілей перед ухваленням проекту.

Аналогічно, сподівання банка на те, що його клієнти самостійно надаватимуть екологічну інформацію зацікавленим сторонам не здійснюються. Необхідно взяти це до уваги в ході поточного перегляду політики інформування громадськості і в ході наступного перегляду екологічної та соціальної політики банку.

Тому ми просимо банк пояснити, як він буде вдосконалювати свою методологію оцінки проектів, щоб уникнути повторення таких проектів. Ми також звертаємось з проханням до банку, не фінансувати більше проектів, пов’язаних з АрселорМіттал.