Скільки парків, скверів та бульварів у Києві? Які види дерев у спеку найактивніше поглинають вуглекислий газ з повітря та мають більший охолоджувальний ефект? Чи готова українська нормативно-правова база з питань утримання міських зелених зон вирішувати проблему зміни клімату? Яким є фактичний відсоток озеленення районів Києва? Чи пов’язаний він із літніми температурами поверхні київських мікрорайонів?

На ці та багато інших питань спробувала відповісти робоча команда проекту “Управління зеленими зонами як елемент адаптації до зміни клімату в містах”, що тривав з квітня по серпень 2016 року. Проект передбачав оцінку можливостей оптимізації міських зелених зон задля адаптації як самих насаджень, так і населення міст до негативних проявів кліматичних змін на прикладі міста Києва. Учасники проекту вивчали фізіологічну активність основних видів паркових дерев у спеку, проводили теплову зйомку районів Києва за допомогою безпілотного літального апарата, а також аналізували візуальні і теплові супутникові знімки Києва за теплий період року. В даній брошурі викладені основні результати проекту.

Завантажити публікацію:

Адаптація до зміни клімату: зелені зони міст на варті прохолоди