adaptaciaМетеорологи та екологи пояснять, як українцям не стати жертвами мінливої погоди.
Коли? 5 серпня (вівторок), 12:00-14:00
Де? “Зелена аудиторія” Національного університету “Києво-Могилянська академія” (ауд. 213 а), вул. Скоровороди, 2

Чим особливе літо 2014 року, на думку синоптиків? Чому спека стає усе нестерпнішою, а дощі усе більше нагадують тропічні зливи? І врешті як із цим бути мешканцям міст, котрі звикли чи принаймні прагнуть жити комфортно і естетично?

Про це ви зможете дізнатися під час прес-конференції, присвяченій погодним аномаліям та заходам з пристосування до них. Робоча група громадських організацій зі зміни клімату та Кліматичний форум Cхідного партнерства презентуватимуть дослідження “Оцінка вразливості до зміни клімату: Україна” та розповідатимуть, як українським містам “загартувати” себе, аби не страждати від глобального потепління.

Крім того, в обговоренні візьмуть участь експерти з охорони здоров’я, представники Державної служби надзвичайних ситуацій, Держсанепідемслужби, WWF, ОБСЄ та Червоного Хреста України, а також фахівці з урбаністики, які ділитимуться досвідом архітектурних рішень з адаптації.

Учасники зустрічі:

Ольга Власюк, координатор програми адаптації до зміни клімату країн Cхідного партнерства, Національний екологічний центр України

Ірина Ставчук, експерт з питань зміни клімату, Національний екологічний центр України

Ольга Шевченко, к. геогр. н., кафедра метеорології та кліматології КНУ ім. Т.Шевченка

Віра Балабух, к. геогр. н., Український гідрометеорологічний інститут

Світлана Краковська, к. ф.-м. н., Українського гідрометеорологічного інституту

Олена Турос, доктор медичних наук Інституту гігієни та медичної екології

Ярослав Мовчан, голова Національного екологічного центру України

Олександр Прокопов, архітектор Di Concept

Ганна Плотнікова, експерт програми адаптації до зміни клімату ОБСЄ

Юлія Огаренко, експерт при Інституті економічних досліджень та політичних консультацій

За більш детальною інформацією звертайтеся до Ольги Власюк: olga.vl at necu.org.ua, +380 (63) 731-33-11.

 

Правила поведінки під час спеки:

  • Вживати близько 2,5−3 л рідини на добу (мінеральної води, зеленого чаю, компотів). Пити слід прохолодні, але не холодні напої. Слід уникати газованих і солодких напоїв, алкогольних та слабоалкогольних.
  • Уникати тривалого перебування під прямими сонячними променями, особливо це стосується вразливих категорій населення – наприклад, дітям не рекомендовано більше 10–15 хвилин. Одяг має бути не занадто відкритим і допомагати уникнути сонячних опіків та зменшити випаровування води з поверхні шкіри. Використовувати сонцезахисні засоби; захищати голову від сонця панамами, хустками. Для захисту очей використовувати козирки і окуляри від сонця.
  • Не виходити без зайвої потреби на вулицю (якщо ж цього не можна уникнути − одягати світлий і просторий одяг з натуральних тканин, що не пережимає судин). Виходячи на вулиці, одягати головний убір, особливо це стосується осіб, старших 55 років та дітей.
  • З 12:00 до 17:00 уникати високих фізичних навантажень адже, спека – це вже навантаження на серце.
  • Більше вживати овочів та фруктів, щоб компенсувати втрату організмом калію.
  • Вживати менше висококалорійної їжі.
  • Відмовитися від занять спортом − фізичні навантаження збільшують теплообмін у 5 разів, що може привести до зневоднення організму. Корисним у спеку буде відвідування басейну.
  • Купання у водоймах – це хороший спосіб охолодити організм. Слід дотримуватися правил купання і в жодному разі не вживати алкоголь. Проте варто пам’ятати про те, що небажано перебувати на пляжі в період з 10 до 16 години.
  • Врятуватися від спеки й освіжити організм допоможуть також інші водні процедури – протягом дня слід частіше обполіскувати руки й обличчя, обтиратися рушником, змоченим у холодній воді, а також приймати душ двічі на день (це є необхідним мінімумом у літню спеку), прогулюватися поблизу водойм, біля яких формується комфортніший мікроклімат.
  • В спекотні періоди слід дещо змінити звичний режим дня – лягати спати і прокидатися раніше, коли на вулиці ще доволі прохолодно, і принаймні, домашні господарські справи виконувати за вранішньої прохолоди.
  • Якщо є можливість, бажано обмежити до мінімуму перебування в міському наземному транспорті – невеликі відстані долати пішки, для великих – використовувати метрополітен.
  • Обмежити паління, а краще взагалі відмовитися від цигарок.
  • Менше проводити часу за кермом – через спеку значно знижується пильність і зібраність водіїв, порушуються реакції, і, як наслідок, зростає кількість ДТП.
  • Вночі, коли температура дещо знижується відчиняти вікна та влаштовувати провітрювання житла, вдень – для збереження комфортнішої температури у приміщенні слід завішувати та зачиняти вікна, влаштовуючи лише періодичні провітрювання.
  • Проводити щоденне вологе прибирання приміщень.
  • Організувати доступ свіжого повітря до приміщень, де перебувають діти (широку аерацію), в тому числі під час денного і нічного сну, але не допускаючи протягів.
  • Використовуючи кондиціонери, слід пам’ятати, що різниця температур між приміщенням і вулицею не повинна перевищувати 10°С. Крім того, кондиціонер періодично потрібно вимикати і провітрювати приміщення.
  • Для створення комфортніших умов у приміщенні під час спеки слід забезпечити додаткове зволоження повітря – найпростіше цього можна досягнути поставивши на стіл ємність з водою (в такому випадку буде корисним акваріум).
  • Для того, щоб застерегти себе від гострих кишкових інфекцій і харчових отруєнь, потрібно дотримуватись правил безпечного харчування:
    у спекотну пору обмежити придбання напівфабрикатів, кондитерських, кремових виробів і готових до вживання салатів, інших продуктів, що швидко псуються;
    не купувати продукти в місцях вуличної «стихійної» торгівлі, інших невстановлених місцях, з рук;
    при купівлі харчових продуктів перевіряти терміни придатності та умови їх зберігання;
    при приготуванні страв дотримуватись правил особистої гігієни, технології приготування страв, не готувати про запас;
    при виїздах на природу, пікніки уникати вживання складних страв, особливо тих, що швидко псуються, використовувати для зберігання харчових продуктів сумки-холодильники, тощо.