Минуло 24 місяці з моменту завершення будівництва останнього реактора та включення його до енергосистеми в глобальному масштабі. Мова йде про реактор Чернавода-2 в Румунії, будівництво якого зайняло 24 роки, і який базується на надзвичайно застарілих та небезпечних технологіях. Вже минуло два роки, однак атомна промисловість не спромоглася на хоча б один новий атомний енергоблок. Для порівняння в той же час у світі протягом 2008-го року було побудовано більш ніж 27 ГВт вітрових електростанції і більше 6ГВт сонячних електростанцій, що еквівалентно 27 і 6 новим реакторам відповідно.
Так у Європі будується єдиний реактор Олкілуото-3 (Фінляндія), в якому за 5 років будівництва було виявлено тисячі дефектів і недоліків. Окрім того, кошторис реактора, який спочатку становив 3 млрд. євро (близько 4,2 млрд. доларів США) зріс, щонайменше, на 50 %.
Закінчення будівництва вже затримується як мінімум на 3 роки.
Аналогічні проблеми є ще у кількох країнах. Не стала виключенням з правила і російська компанія «Атомстройекспорт», яка має намір добудувати два нових реактори на Хмельницькій атомній електростанції. Проекти будівництва АЕС, які виконуються за участі „Атомстройекспорту”, зазнають постійних затримок і фінансових перевитрат. У Болгарії, при будівництві АЕС Белене, її вартість зросла більш як на 1 мільярд доларів ще до початку фактичного будівництва. Туреччина взагалі відмовилась від співпраці з „Атомстройекпортом”, оскільки вартість кіловат-години від російської АЕС склала б більше 20 центів, що перевищує вартість від усіх інших джерел енергії. Також зазнає значних затримок будівництво, яке виконує російська компанія в Індії – такі затримки несуть значні фінансові збитки замовникам.
«Ситуації, коли замовники страждають від надмірних фінансових втрат при будівництві АЕС у зв’язку з затримкою будівництва, технічними проблемами і перевитратами, стали постійним явищем в атомній енергетиці, – коментує Дмитро Хмара, координатор енергетичної програми Національного екологічного центру України, – В даній ситуації абсурдними виглядають плани українського уряду, який наївно збирається будувати нові атомні енергоблоки на Хмельницькій АЕС.»
«Вкладаючи кошти у атомну енергетику уряд марно втрачає час і гроші платників податків. Значно дешевшою альтернативою будівництву нових енергетичних потужностей в Україні є інвестиції в енергозбереження. З однієї гривні інвестицій в підвищення енергоефективності можна отримати у три-чотири рази більше енергії і повернути гроші вже за однин-два сезони, – додає Дмитро, – І все це – на противагу атомній енергетиці, де інвестиції повертаються протягом десятиліть, якщо повертаються взагалі.»
За додатковою інформацією звертайтеся:
Дмитро Хмара
координатор енергетичної програми
Національний екологічний центр України
А/С #89, 01025, Київ, Україна
тел: +380 44 238 62 60, факс: +380 44 2386259
dmytro.khmara at necu.org.ua
www.necu.org.ua