Україна співпрацює з Росією проти ЄС на міжнародних кліматичних переговорах

Українська делегація на переговорах зі зміни клімату в Лімі блокує подовження Кіотського протоколу. У тісній співпраці з делегаціями Росії та Білорусі, українці ставлять умови, які неможливо виконати.

«Українські урядовці не просто намагаються «проїхати зайцем» в процесі запобігання кліматичної катастрофи, але й продати сусідам квитки, знайдені на підлозі, – каже громадський активіст Марія Сторчило з Національного екологічного центру України, що перебуває зараз на переговорах. – Нажаль, логіка української делегації не змінилася: національним інтересом вони вважають не безпечне довкілля для своїх співгромадян, а можливість окремих компаній заробити на «торгівлі повітрям». Але такий підхід неприйнятний для інших країн, які намагаються відвернути глобальну катастрофу».

Поведінка делегації викликає багато запитань. Так, головним переговорником виступає експертка, яка навіть не є частиною офіціальної делегації. Головна підтримка надходить з боку російської делегації, яка не планує бути частиною другого періоду Кіотського протоколу. А головним опонентом України став Європейський Союз, який намагається прискорити прийняття та ратифікацію домовленостей про другий період Кіотського протоколу.

Оскільки в Міністерстві екології прийшли нові люди, які не можуть швидко розібратися в тонкощах кліматичних переговорів, їм доводиться покладатися на експертів у делегації. Однак ці експерти повідомляють лише частину наявної інформації і пропонують відстоювати нереалістичні позиції.

«Учасники переговорного процесу не можуть зрозуміти позицію України. Останні чотири дні делегація нашої країни каже, що вона згодна з пропозиціями і лише чекає підтвердження з Києва. Але замість погодження висуває нові умови, що просто неможливо виконати. І тільки делегація Росії радіє такому розвиту подій.

Росія використовує Україну, щоб нагадати про свою важливість у процесі, де на перший план вийшли такі країни як Китай», говорить Ірина Ставчук, експерт з питань міжнародної кліматичної політики Національного екологічного центру України.

«Я не розумію, як делегація може серйозно наполягати на можливості використовувати квоти на викиди отримані до 2012 у системі торгівлі викидами в Україні, яку ще не створили. У цьому немає сенсу. Торгівля дозволами на викиди може працювати тільки коли цих дозволів менше, ніж реальних викидів. Інакше всім забруднювачам і так вистачить квот і купувати їх не матиме сенсу», продовжує Ірина Ставчук.

Питання продажу квот на викиди парникових газів завжди було пріоритетом української кліматичної політики. Користуючись зниженням викидів внаслідок спаду виробництва Україна без додаткових зусиль отримувала кошти передаючи право на викиди іншим країнам. Використання цих коштів викликає багато питань1. До того ж відношення у світі до торгівлі квотами змінилося з розумінням того, що така практика не вирішує проблему. Тож два роки тому сторонами Кіотського протоколу було вирішено унеможливити таки дії, а найбільш вірогідні покупці квот заявили що не братимуть участь в торгівлі квотами.

1. http://goo.gl/k0sH0a

За додатковою інформацією звертайтеся до

Ірина Ставчук,
is@necu.org.ua,
+380 95 2732673

Марія Сторчило у Лімі,
maria@necu.org.ua,
+380 44 3623218

В додатку надаємо більш детальну інформацію щодо позиції України на міжнародні кліматичні переговори.