На Черкащині побили голову сільради, який виступав проти птахоферми

На Черкащині побили голову сільради, який виступав проти птахоферми

Голову Яснозірської сільради Черкаської області Василя Ткаченко жорстоко побили в сільській раді вчора вдень. В селі цей напад пов’язують з фактом, що Василь Ткаченко активно виступав проти будівництва “Нашою Рябою”1 (компанією “Миронівський хлібопродукт” Юрія Косюка2) на території села величезної птахоферми, яка є об’єктом підвищеної екологічної небезпеки3. Це вже не перший випадок тиску на місцевих активістів, які виступають проти будівництва мегаферм.

За словами свідків, двоє кремезних чоловіків, невідомих у селі, зайшли в обідній час до приміщення сільської ради та почали цілеспрямовано бити голову сільради4.

Зараз Василь Ткаченко притомний і перебуває на обстеженні в лікарні з черепно-мозковою травмою та сильно ушкодженим обличчям. На місці побиття працює слідчо-оперативна група поліції.

Депутати сільської ради Яснозір’я єдиним поясненням нападу на голову вважають його жорстку позицію проти будівництва гігантської птахофабрики на території Яснозір’я та навколишніх сіл.

Громада села Яснозір’я має довгу історію протестів проти будівництва птахофабрики. У 2003 компанія виявила бажання побудувати бригади для вирощування курей біля села. Боячись за здоров’я людей, впливу на воду, запаху, пилу, громада сказала категоричне “Ні” будівництву. Проте у 2014 тому “Наша Ряба” знову заговорила про птахокомлекс. Більше того, всупереч негативному рішенню сільської ради, “Наша Ряба” вже почала знімати ґрунт та завезла будматеріали.

“Компанія планувала поставити біля села 9 компексів загальним поголів’ям 1.8 мільйонів курчат одноразового утримання. Будь-яка птахоферма більше 85 тисяч голів – це вже об’єкт підвищеної екологічної небезпеки. А інвестор запропонував виробництво, яке перевищує цей поріг майже у 20 разів”, – коментує Наталія Коломієць, експертка з охорони навколишнього середовища Національного екологічного центру України.

Громада Яснозір’я це розуміла і не здавалася. Селяни заблокували будмайданчик, скликали збори села і ще раз проголосували проти, а сільрада на сесії прийняла повторне рішення – не надавати згоди на розміщення майданчиків.

Яснозірці активно борються за своє чисте довкілля з весни. Схожа ситуація й у сусідньому селі Мошни. Там люди навіть вартують на блокпості, щоб будівництво не почалося, бо громада – проти. Василь Ткаченко був серед активних противників виробництва в районі. А в кінці тижня, за словами односельчан, пан Василь мав виступати на громадських зборах щодо пташників у селі Кумейки, де також планується будівництво.

Нагадаємо, що це вже не перший випадок побиття активістів, які виступають проти будівництва птахоферм “Нашою Рябою”. Миронівський хлібопродукт зараз активно розширюється та будує нові потужності по всій Україні. Напади на активістів вже здійснювалися в місті Ладижин Вінницькій області. У жовтні цього року побито громадського діяча і правозахисника Андрія Скакодуба, в листопаді – активіста Володимира Сухопару. В обох випадках активісти пов’язували напади невідомих із своєю позицією проти будівництва птахокомплексів.

Контакти для додаткової інформації:

Наталія Коломієць,
Експертка з охорони навколишнього середовища НЕЦУ
nkolomiets [at] necu.org.ua
+38044 353 78 42

Примітки для редакторів:

1. Торгова марка під якою випускає продукцію Миронівський хлібпродукт, серед місцевого населення прийнята як назва компанії.

2. Миронівський хлібпродукт (МХП) – вертикально інтегрований агрохолдинг, монополіст у виробництві курятини. За рік на промислових фермах компанія виробляє більше 500000 тон курятини (60% виробництва курятини в Україні). МХП працює на внутрішній ринок, та на експорт, в тому числі до країн ЄС: http://www.somo.nl/publications-en/Publication_4228

3. Промислові ферми пов’язані з ризиком для довкілля та здоров’я через значний водозабір (одна промислова ферма споживатиме води біля 300 м3 на годину, що дорівнює водоспоживанню невеликого селища), велику кількість посліду який треба десь зберігати і є ризик потрапляння азоту, фосфору, важких металів до навколишнього середовища, викиди в атмосферу – аміаку, метану, сірководню, ароматичних вуглеводнів, пилу, експозицію населення до запаху. Детальніше про екологічні ризики від промислових ферм можна дізнатися з публікації Факти про промислове тваринництво: що вам потрібно знати про промислові ферми: http://necu.org.ua/facty-pro-promyslove-tvarynnyctvo/

4. За матеріалами zaxid.net