(Yaroslav Movchan), 1957

Голова НЕЦУ

У 1979 році закінчив з відзнакою біофак Чернівецького державного університету, спеціальність – біологія, кваліфікація – біолог, вчитель біології, хімії (спеціалізація на кафедрі ботаніки); додаткова спеціальність – соціологія. Працював вчителем Войківської СШ Баришівського району Київської області, закінчив аспірантуру Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного АН УРСР (дисертація: “Аналіз стійкості степових фітоценозів у зв’язку із їх структурою”, спеціальність 03.00.16. “екологія”, 1983). 1983-1992 – науковий співробітник, завідувач Лабораторії дистанційних досліджень рослинного покриву (ЛаДД) відділу геоботаніки Інституту ботаніки. З 05.1992 – виконавчий директор НЕЦУ, 1993-1999 – заступник Міністра (Мінприроди, Мінекобезпеки України), 1999-2000 – консультант з екологічних та земельних питань (Секретаріат Верховної Ради України, фракція РУХу), 1999-2000 – завідувач Лабораторії системних досліджень Інституту досліджень навколишнього середовища та природних ресурсів РНБО України, 2000-2006 – директор Департаменту біотичних, водних, земельних ресурсів та екомережі (Мінекоресурсів, Мінприроди України). Брав участь в розробленні проектів нормативно-правових документів (кодексів, законів, указів Президента, постанов та розпоряджень Уряду, державних програм, більшість з яких схвалено/прийнято). З 09.2007 – завідувач Лабораторії екобезпеки ННЦ «Екобіобезпека» НАУ, професор кафедри екології Інституту екобезпеки НАУ. Доктор біологічних наук («Збереження біотичного різноманіття України (методологія, теорія, практика)», 2009).

Національний координатор Міжнародної екологічної програми з проблем довкілля Чорного моря (1993-1998, 2000-2006); брав участь у підготовці міжнародного Стратегічного плану дій щодо відновлення та охорони Чорного моря (1996), представник України в Чорноморській Комісії (2000-2006), ініціатор (1993) та національний координатор створення Регіонального Екологічного Центру (РЕЦ-Київ, 1995-1998), координатор “Європейського року збереження природи” в Україні, в співпраці з Радою Європи (1995), співголова конференції сторін-підписантів Угоди про збереження водно – болотних птахів Афро-євразійського ареалу (AEWA, 1995, Нідерланди), Голова групи екологічних радників Програми IUCN(МСОП) для країн Центральної і Східної Європи (Гланд, 1995-1997), член комісії МСОП з освіти та комунікації (з 1998), член Комітету “Здоров’я та довкілля” Європейського бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я та Комітету екологічної політики Європейської економічної комісії ООН (Копенгаген, 1997-1999), заступник голови Комітету екологічної політики Європейської економічної комісії ООН (Женева, 1998-1999), член Ради Глобальної екологічної фундації (ГЕФ, Вашингтон, 1997-2001), Голова делегації України на Міністерській конференції „Довкілля для Європи”(Оргус, 1998), підписант від України Оргуської конвенції, член Бюро Допоміжного органу Конвенції з біорізноманіття з наукових та технологічних питань (SBSTTA, 2002-2004), представник України в Постійному Комітеті Бернської конвенції Ради Європи (Страсбург, 1995-1998, 2000-2006), ініціатор проведення Міністерської Конференції „Довкілля для Європи” в Україні (Женева–Оргус– Київ, 1995-2003), співавтор Київської резолюції з біорізноманіття (2003); співніціатор і співрозробник Карпатської конвенції (2001-2003) та протоколу з біорізноманіття до неї (2004- 2006). Удостоєний медалі „За відданість у справі захисту Чорного моря” (Чорноморської комісії, Стамбул, 2006).

Наукові інтереси пов’язані з методологією та теорією біології (зокрема геоботаніки), питань досліджень структурно-функційної організації та еволюції біо- та екосистем, моніторингу і оцінки стану природного довкілля, екологічно-збалансованого розвитку, екополітики, екобезпеки, збереження біорізноманіття, змін клімату, охорони морського довкілля, збалансованого природокористування, альтернативної енергетики, екомережі, суспільних еко-інновацій. Брав участь у підготовці, виконанні і координації наукових проектів, в тому числі міжнародних та ДКНТ (СРСР та України), пройшов докторантське стажування в Нідерландському Інституті передових досліджень (NIAS, Васенар, 1997 р.). Автор і співавтор десяти монографій і понад 200 статей, авторських свідоцтв, патентів. Лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки («Розроблення та впровадження наукових основ і практичних засад збереження біорізноманіття як неодмінної умови сталого розвитку України», 2005). Член Української асоціації Римського клубу, член Наукового товариства Тараса Шевченка. Учасник ліквідації і дослідник наслідків катастрофи на ЧАЕС (1986, 1988, 2002-2004).

Співзасновник НЕЦУ (1991) та його дочірніх і партнерських організацій – Інституту екології НЕЦУ (1994), Товариства громадян „Зелена Україна” (1995), Українського комітету підтримки програми ООН з довкілля (УкрЮНЕПКОМ, 1994), екологічних видань в Україні (“Ойкумена.Український екологічний вісник”, 1991; “Світ в долонях”, 1996; “Жива Україна”, 1998), ІВА”Довкілля”, 1998), член редколегій журналів („Зелені Карпати”, „Екологія та ноосферологія”, „Жива Україна” та ін.). Ініціатор та учасник різних форм співпраці громадських організацій (конференції, семінари, тури, фестивалі, польові акції – „Врятуємо Азовське море” – з радіо „Промінь” (1990), „Парк родоводу” – з „American Forests”(1992-1998), „Подвійний зелений еліпс” – з Фундацією Месершміта (1995-1997), а також з IUCN, WWF, EUCC, ECNC, BI, WI тощо). Удостоєний відзнаки „American Forests” (1994), генерал-губернатора Канади Рея Гнатишина (1996).

Мови: англійськa, польськa, російськa, українськa.

Контакти:

yaroslav.movchan AT necu.org.ua